Ухвала

від 05.11.2024 по справі 205/9795/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 205/9795/23

провадження № 61-14555ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Іванова Валерія Михайлівна, на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2024 рокута постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Дніпроремспецсервіс» про стягнення заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Дніпроремспецсервіс» (далі - ТОВ ВКФ «Дніпроремспецсервіс»), у якому просила стягнути з відповідача на її користь 4 280,14 грн у рахунок погашення заборгованості з виплати заробітної плати за період з 21 вересня 2020 року до 21 жовтня 2020 року; зобов`язати ТОВ ВКФ «Дніпроремспецсервіс» здійснити нарахування та сплату до відповідних бюджетів: податку з доходів фізичної особи в розмірі 18 % від суми нарахованої заробітної плати, а саме: 950,43 грн, військового збору в розмірі 1,5% від суми нарахованої заробітної плати, а саме: 79,20 грн, а також єдиного соціального внеску в розмірі 22% від суми нарахованої заробітної плати, тобто 1 161,63 грн.

05 квітня 2024 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська ухвалив заочне рішення, залишене без змін постановоюДніпровського апеляційного суду від 04 жовтня 2024 року, яким відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову.

31 жовтня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Іванова В. М. ,подала до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 жовтня 2024 року, сформовану в системі «Електронний суд».

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною четвертою статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Положеннями частини першої статті 274 ЦПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Предметом позову у цій справі є вимоги, які виникли з трудових відносин, а саме: майнова вимога про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати у розмірі 4 280,14 грн, що не перевищує не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 80 = 242 240,00 грн) та немайнова вимога про зобов`язання вчинити певні дії, яка є вимогою незначної складності й не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України,

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 274 ЦПК України вказана справа належить до категорії спорів, що можуть розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження, і не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваними судовими рішеннями і, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Разом із тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 260, 274, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Дніпроремспецсервіс» про стягнення заробітної плати за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Іванова Валерія Михайлівна, на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 жовтня 2024 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов