Рішення

від 24.10.2024 по справі 203/5555/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/5555/23

Провадження № 2/0203/283/2024

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

за участі секретаря Погрібного О.Ю.,

позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника позивачів ОСОБА_3 ,

відповідача ОСОБА_4 ,

третьої особи ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні ум.Дніпрі взалі судуу загальномупровадженні цивільнусправу упаперовій форміза позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи: орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, ОСОБА_5 , про усунення перешкод у спілкуванні з онуком шляхом встановлення порядку участі у вихованні онука, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року позивачі за представництва адвоката Бочкаря Р.В. пред`явили через суд позов до ОСОБА_4 , визначивши третьою особою орган опікита піклуванняЦентральної адміністраціїДніпровської міськоїради, на предмет усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та, з урахуванням зміни предмета позову, просили визначити спосіб участі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні їх з онуком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

1) надавати можливість позивачам вільно спілкуватися з онуком з 07:00 год. до 21:00 год. засобами телефонного зв`язку та через мобільний додаток «Viber»;

2) встановити систематичні побачення один раз на тиждень у будь-який вихідний день із ночівлею за бажанням дитини за домовленістю з відповідачем позивачам з онуком за адресою їхнього постійного місця проживання без присутності матері та її чоловіка ОСОБА_5 ;

3) встановити побачення щороку у дні народження баби ОСОБА_1 (11 квітня щороку) та діда ОСОБА_2 (21 січня щороку) з онуком ОСОБА_6 у позашкільний час до 21:00 год. без присутності матері та її чоловіка ОСОБА_5 ;

4) встановити побачення баби ОСОБА_1 та діда ОСОБА_2 з онуком ОСОБА_6 у його день народження ( ІНФОРМАЦІЯ_2 щороку) у присутності матері;

5) встановити побачення баби ОСОБА_1 та діда ОСОБА_2 з онуком ОСОБА_7 щороку наступного дня після його дня народження ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у позашкільний час до 21:00 год. без присутності матері та її чоловіка ОСОБА_5 ;

6) щороку у період канікул надати бабі ОСОБА_1 та діду ОСОБА_2 . додатковий день побачень із онуком ОСОБА_6 із ночівлею за бажанням дитини без присутності матері та її чоловіка ОСОБА_5 ;

7) надати можливість щороку у період літніх канікул бабі ОСОБА_1 та діду ОСОБА_2 протягом тижня виїздити разом із онуком ОСОБА_6 до місць оздоровлення за домовленістю з матір`ю, проте без її присутності та її чоловіка ОСОБА_5 .

В обґрунтування позову зазначається, що позивачі є батьками відповідачки та доводяться бабою та дідом ОСОБА_8 . Позивач ОСОБА_1 з народження знаходилась зі своїм онуком ОСОБА_6 та останній зареєстрований за однією адресою з позивачем ОСОБА_2 та відповідачкою ОСОБА_4 . Рідний батько ОСОБА_9 покинув сина на третій день його народження, після чого вони з відповідачем розірвали шлюб, останній у вихованні дитини участі не брав, а 04 червня 2023 року взагалі загинув, проте весь цей час саме позивачі брали істотну участь у вихованні онука. Після виходу відповідачки на роботу по досягненню дитиною трирічного віку, ОСОБА_10 багато часу знаходився з позивачами у їх квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , вони приймали активну участь у вихованні і утриманні онука не тільки з народження, а і в подальшому, коли він став відвідувати дитячий садочок, були з ним коли він хворів, допомагали з навчанням. В 2020 році відповідач познайомилася з ОСОБА_5 , з яким в подальшому в 2021 році уклала шлюб, та вони стали проживати в квартирі, що належить позивачам, за адресою: АДРЕСА_2 . Через деякий час ОСОБА_5 почав поводитися агресивно, налаштовувати відповідача проти її батьків, тобто позивачів по справі. У вересні 2021 року ОСОБА_11 пішов у перший клас і саме позивач ОСОБА_1 допомагала онуку з навчанням, відводила його до шкоди та на тренування, а також зустрічала його зі школи та тренувань, робила з ним домашні завдання. Ввечері онук не хотів повертатися додому, та плакав під час того, коли позивачі забирали його ввечері додому. ОСОБА_5 влаштовував сварки з позивачами та у школі, де навчається Даніїл, та навіть забороняв позивачу ОСОБА_1 відводити онука до школи та на тренування, хоча школа знаходиться біля будинку позивачів. Коли почалося онлайн навчання через введений на території України воєнний стан, онук під час навчання знаходився в квартирі позивачів з ранку до вечора, але 07 лютого 2023 року ОСОБА_5 о 10:30 год. приїхав до позивачів та влаштував сварку з позивачем ОСОБА_1 , після чого відповідачка забрала свого сина онука позивачів, вони виїхала з квартири та поїхали в невідомому напрямку. З цього часу позивачі не бать свого онука, відповідачка заблокувала телефони, позивачам перешкоджає у спілкуванні з онуком, повністю ізолювала його від позивачів, та навіть не дала привітати ОСОБА_11 з днем його народження ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивачі бажають як і раніше приймати участь у вихованні та житті онука, вони його люблять та сумують за ним, тому звернулися з цим позовом.

З відкриттям загального позовного провадження, після усунення недоліків позовної заяви, за ухвалою суду від 17 листопада 2023 року та призначенням підготовчого засідання у справі, з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка з потребою у витребуванні доказів та сприянні в поданні доказів сторонам.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2024 року за клопотанням відповідача до участі у зазначеній цивільній справі третьою особою ОСОБА_5 .

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2024 року до участі у зазначені справі в якості третьої особи без самостійних вимог залучено орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради (за місцем фактичного мешкання дитини), а також прийнято заяву представників позивачів про зміну предмета позову.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року від органу опіки та піклування Центральної адміністрації ДМР та органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району ДМР витребувано висновки щодо порядку участі позивачів у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що надані в підготовчому засіданні.

08 грудня 2023 року від відповідача через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона позов не визнала з тих підстав, що жодних перешкод у спілкування із дитиною для позивачів вона не чинить. Відповідач перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_13 , який рішенням суду розірвано. Від цього шлюбу у відповідача народився син ОСОБА_14 . В подальшому, 18 червня 2021 року відповідач уклала шлюб із ОСОБА_5 та вони стали проживати однією сім`єю у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Так, 07 лютого 2023 року відповідач приїхала у квартиру і побачила, що ОСОБА_11 весь в сльозах та червоних плямах на обличчі. Коли вона запитала в нього, що трапилось, ОСОБА_11 відповів їй, що він злякався бабусі, вона кричала на тата і не пускала його до нього, тримаючи за руку, а дідусь говорив ОСОБА_11 , щоб той перестав «нити» та «закрив рота». Цього ж дня позивач ОСОБА_1 заявила відповідачці про те, що квартира АДРЕСА_3 є її власністю, а тому щоб вони (відповідач та її чоловік ОСОБА_5 ) забиралися геть з цієї квартири, після чого позивачі покинули цю квартиру. Крім цього, відповідач посилається на те, що постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2023 року (справа № 203/993/23) позивача ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні домашнього насильства по відношенню до малолітнього онука ОСОБА_9 . Після всіх цих обставин, у відповідача та її чоловіка почались проблеми на роботі, зокрема, позивач ОСОБА_1 навмисно писала неправдиві заяви (скарги) з приводу продовження насильства у сім`ї, натомість відповідач з третьою особою вже проживали окремо, внаслідок чого відповідач була змушена змінити роботу на іншу менш оплачувану. В кожному смс-повідомленні позивач ОСОБА_1 писала одні погрози і образи, що відповідач не має серця, не матір, стверджуючи, що відповідач вживає наркотики, тобто позивач ОСОБА_1 морально тиснула на відповідачку. Під час кожної зустрічі позивач ОСОБА_1 повідомляла онуку, що жити з нею безпечніше, вона краща ніж мама і тато. Коли відповідач приїжджає за ОСОБА_11 позивач чинить скандали, не віддає його, тримає міцно за руку. Неодноразово позивач ОСОБА_1 , яку підтримує і ОСОБА_2 , дуже голосно ставить акцент на тому, що ОСОБА_11 виховується не рідним батьком, при цьому робить це так, щоб дитина це чула. Дуже часто ображала онука, говорила, що він товстий і йому потрібна дієта, а також натякала, що в нього нічого не вийде у фізичній культурі, сіяла сумніви в силі дитини. Також відповідач зазначає, що ОСОБА_11 їй розповідав, що коли відповідач уходила на роботу позивач ОСОБА_1 кричала на нього і принижувала тим, що він нічого не знає, роблячи це в присутності двоюрідної сестри. Дитина налякана і не розуміє чому бабуся так чинить. На підставі викладеного, а також враховуючи негативну поведінку позивачів, відсутність інформації про стан здоров`я, характеристик та інших перелічених обставин, які загрожують життю та здоров`ю дитини, відповідач просила відмовити в задоволенні позову.

15 грудня 2023 року через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від представника позивачів ОСОБА_3 надійшла відповідь на відзив, де на спростування доводів відповідача про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, зокрема, відносно ОСОБА_15 , навів доводи про скасування постанови місцевого суду із закриттям провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення постановою Дніпровського апеляційного суду, а також наявності постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 лютого 2023 року (справа № 203/992/23) про притягнення ОСОБА_5 за ст. 173-2 КУпАП за вчинення 07 лютого 2023 року домашнього насильства психологічного характеру по відношенню до малолітнього ОСОБА_9 . Твердження відповідача про те, що вона не перешкоджає позивачам у спілкуванні з онуком, є неправдивими, оскільки відповідач забрала дитину, виїхала за невідомою позивачам адресою, не дає спілкуватись по телефону з онуком та не відповідає на дзвінки позивачів, повністю ізолювавши від них дитину. Після отримання відзиву позивачем стала відома електронна пошта відповідача, тож, позивачі звернулися до неї на електронну пошту з листом-проханням побачитися з онуком, що відповідачкою проігнорований. Окрім цього, у відповіді на відзив представник позивачів посилається на те, що відповідачем жодними доказами не доведені обставини, на які вона посилається у відзиві.

17 грудня 2023 року через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, де зазначається, що після 07 лютого 2023 року сім`я відповідача переїхала проживати за адресою реєстрації чоловіка ОСОБА_5 . ОСОБА_11 називає його татом. Він не скривджує дитину, допомагає з домашніми завданнями, вирішує питання булінгу у школі тощо. Дитина почала спокійно жити і радіти життю, дуже часто говорить, що йому тут краще жити ніж з бабусею, і що він дуже переживав за відповідачку, коли вона плакала після образ позивача ОСОБА_1 в бік тата ОСОБА_5 . ОСОБА_16 в родині психологічно комфортна. При взаємодії з бабусею ОСОБА_1 у ОСОБА_11 підвищується рівень тривоги, під час розповіді про конфлікт з бабусею ОСОБА_1 він демонструє ознаки невротизації ковтає, напружується, сприймає як небезпечну ситуацію як загрозу розлуки з батьками, у нього з`являється високий рівень психоемоційного перенапруження. Відповідач вважає, що представником позивачів не надано жодних доказів на підтвердження доводів, викладених у відповіді на відзив, а копія постанови про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності не має відношення до цієї справи, оскільки зараз розглядається питання про участь саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вихованні дитини. Враховуючи негативну поведінку позивачів, відсутність інформації про їх стан здоров`я, характеристик та викладені відповідачем обставин, остання просить відмовити в задоволенні позову.

29 січня 2024 року через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від третьої особи ОСОБА_5 надійшли письмові пояснення, в яких останній позов не визнав, зазначивши, що відповідачем не чиняться перешкоди позивачам у спілкуванні з ОСОБА_11 та жодних доказів на підтвердження цих обставин до матеріалів справи не додано, а питання прав баби та діда відносно спілкування з онуком в позасудовому порядку не вирішувалося. 18 червня 2021 року ОСОБА_5 уклав шлюб із відповідачем ОСОБА_4 та однією сім`єю вони проживали у квартирі АДРЕСА_4 , а з 17 лютого 2023 року проживають у квартирі АДРЕСА_5 . Рішення про переїзд ОСОБА_5 та ОСОБА_4 прийняли після того як позивач ОСОБА_1 попросила в грубій формі (пішли геть) звільнити квартиру. В той час позивачу ОСОБА_1 було заборонено в будь-якій формі контактувати з дитиною, що підтверджується відповідним терміновим заборонним приписом, а в подальшому постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2023 року встановлена вина позивача ОСОБА_1 у домашньому насильстві по відношенню до онука ОСОБА_11 . Після цього, позивач ОСОБА_1 навмисно поширює неправдиву інформацію, чинить моральний тиск, висловлює погрози, образи та приниження. В свою чергу, позивач ОСОБА_2 підтримує повністю дії ОСОБА_1 . До теперішнього часу відповідач не отримала жодних вибачень. З першого дня знайомства з ОСОБА_5 позивачі серйозно не сприймали його, як чоловіка їх доньки. Намагались змінити ставлення відповідача до ОСОБА_5 Постійно висловлювали свою неповагу до їхнього шлюбу, поглядів на життя і побут, а також інтересів дитини. Враховуючи негативну поведінку позивачів, відсутність інформації про їх стан здоров`я та обставин, які загрожують життю, здоров`ю дитини, ОСОБА_5 вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову.

Треті особи органи опіки та піклування самостійних заяв по суті справи не надавали, обмежившись наданням згідно ухвал суду висновків щодо доцільності участі позивачів у вихованні онука.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 травня 2024 року закрите підготовче провадження у зазначеній цивільній справі та призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивачі та їх представник позов підтримали повністю та наполягали на його задоволенні з наведених у ньому підстав. Додатково позивачі пояснили, що гостра конфліктна ситуація з дочкою та її чоловіком виникла на ґрунті майнових взаємовідносин, з приводу вимоги до них, позивачів, позичити достатньо велику суму коштів ОСОБА_5 , застосувавши спосіб повідомлення ним інформації, яка ввела позивачів в оману щодо дійсних намірів та цілей такої позики, проте це вчасно виявлено позивачкою ОСОБА_1 , однак в результаті такого викриття їх повністю позбавили спілкування з онуком, знаючи, що відсутність такого спілкування стане для позивачів найболючішим.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала та наполягала на відмові у задоволенні позову з наведених у відзиві підстав, вказуючи також, що свідки надали неправдиві покази. Додатково суду пояснила, що дійсно, батьки їй допомагали і матеріально і у побуті, коли народився її єдиний син ОСОБА_11 , проте позивачі мають постійні претензії до неї, як дочки, завжди надавали перевагу у всьому старшій сестрі, постійно втручаються в її особисте життя, у її стосунки як з колишнім чоловіком, так і з нинішнім, у спілкуванні з ОСОБА_17 доносять дитині негативну інформацію про вітчима, про неї, позивач емоційно неврівноважено реагує на поведінку дитини у побуті, оскільки як повідомляв їй син, то бабуся його сварила, била по губах, що його засмучувало, тому вона не бажає, щоб позивачі спілкувалися з сином, а у разі прийняття рішення про порядок зустрічей з дитиною, щоб такі зустрічі проводилися виключно у її та її чоловіка присутності та не частіше ніж два рази на місяць по одній годині.

Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених відповідачкою у відзиві та ним у письмових поясненнях.

Третя особа орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання представника не направив, надавши суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, а також просили вирішити справу з урахуванням наявного в матеріалах справи висновку та пояснень дитини в засіданні.

Третя особа орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання представника не направив, надавши суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, а також просили вирішити справу з урахуванням наявного в матеріалах справи висновку та пояснень дитини в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_18 , будучи допитаною під присягою, в судовому засіданні показала, що доводиться донькою позивачам та старшою рідною сестрою відповідачу ОСОБА_4 . Все своє життя батьки працювали задля того, щоб забезпечити гідний рівень життя для доньок (свідку ОСОБА_18 та відповідачу ОСОБА_4 ). Зазначила, що вона із сестрою виховувалися на рівні, жодних відокремлень з боку батьків не було, все було порівну. Свідок завжди була поряд зі своєю сестрою, після народження ОСОБА_11 приїздила до сестри в пологовий будинок та після того, як ОСОБА_19 забрали до швидкої, свідок перебувала поряд із ним у лікарні, тому бачила обставини істотної участі позивачів у вихованні та утриманні дитини. Перший чоловік ОСОБА_4 зняв всі кошти з рахунку останньої, залишивши її без нічого, а тому дід з бабою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . всіляко допомагали молодшій сестрі ОСОБА_4 з народження ОСОБА_11 під час його перебування в лікарні та в подальшому після виписки вдома, де мешкають їх батьки - позивачі. Родина свідка дуже любить ОСОБА_11 , чоловік свідка доводиться йому хрещеним батьком, а з донькою свідка ОСОБА_20 вони добре товаришували, проте наразі відповідачка припинила будь-яке спілкування їх дітей. У 2021 році ОСОБА_4 повідомила батьків та сестру про те, що хоче познайомити їх з новим чоловіком ОСОБА_5 , а також говорила свідкові про те, що ОСОБА_11 вона вже познайомила з ОСОБА_5 та вони добре полагодили. В подальшому ОСОБА_21 та ОСОБА_22 зареєстрували шлюб, родина ОСОБА_23 прийняла ОСОБА_5 вони разом святкували сімейні свята, часто збиралися, виїжджали на дачу, тощо. В червні 2022 року батьки надали ОСОБА_4 та ОСОБА_5 окрему квартиру, що належить позивачу ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Батьки зробили в цій квартирі ремонт, придбали необхідну побутову техніку, свідок надала свій телевізор, диван задля того, щоб в родині молодшої сестри було все необхідне для нормального проживання. Свідок пояснила, що завдяки авторитету батька на роботі відповідач влаштувалася на роботу в банк. Коли ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували на роботі, то в цей час позивач ОСОБА_1 завжди перебувала із ОСОБА_11 , зокрема, допомагала йому із заняттями у школі, що проводились в онлайн-режимі, вони разом вчили уроки та виконували всі необхідні завдання з навчання. У ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був автомобіль, який вони постійно змінювали на інші, більш дорожчі, проте в черговий раз, коли ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вирішили змінити машину, то хотіли, щоб батьки ОСОБА_4 запозичили їм гроші на нову машину, проте батьки, зважаючи на відсутність у ОСОБА_21 та ОСОБА_22 достатніх доходів, не надали грошей на придбання автомобіля з підстав того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 невідомо куди витрачають грошові кошти, при цьому не накопичують гроші для придбання особистого житла та дуже не витрачаються на утримання ОСОБА_11 , після цього трапилася сварка, наслідком якої стала заборона позивачкою спілкуватися та бачитися з онуком. Так, в лютому 2023 року свідку зателефонувала матір та повідомила, що приїхав ОСОБА_5 , забрав у неї телефон, штовхнув її, зачинив на кухні та хоче забрати ОСОБА_11 . Сварка відбулася через те, що ОСОБА_1 зателефонувала матері ОСОБА_5 щоб з`ясувати чи дійсно та давала частину грошей для придбання автомобіля, проте в ході розмови з`ясувалося, що такі грошові кошти не надавалися, а позивачам була повідомлена неправдива інформація з тим, щоб вони безперешкодно дали кошти, проте з`ясування цих обставин у матері ОСОБА_22 його сильно обурило, він вчинив сварку. В ході сварки ОСОБА_1 викликала поліцію задля врегулювання конфлікту, який влаштував ОСОБА_5 у її квартирі. Пізніше прийшла свідок та стала очевидцем того, що ОСОБА_5 висловлюється в бік ОСОБА_1 нецензурною лайкою. За наслідками цього конфлікту поліція склала заборонні приписи відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_1 із забороною приближатися однин до одного терміном на 10 днів. Окрім цього, після цього конфлікту ОСОБА_5 написав на ОСОБА_1 заяву до поліції з приводу вчинення останньою домашнього насильства, після чого відбувався суд. Після цього конфлікту відповідач, її чоловік, забравши дитину, виїхали з квартири батьків в інше невідоме місце проживання, виключивши повністю спілкування онука з дідусем та бабусею. З лютого 2023 року відповідач перестала спілкуватися зі свідком, заблокувала її номер телефону, а також месенджери, не давала можливості свідкові навіть привітати ОСОБА_11 з днем ОСОБА_24 . Свідок намагалася поспілкуватися зі своєю сестрою, залагодити конфлікт, пропонувала свою допомогу, намагалася з`ясувати чому вона перешкоджає у спілкуванні ОСОБА_11 з бабусею та дідусем, натомість всі спроби з боку свідка виявилися марними та чергова розмова закінчилася конфліктом з боку ОСОБА_25 , який нецензурно висловлювався в бік свідка.

Свідок ОСОБА_26 , будучи допитаною під присягою, в судовому засіданні показала, що перебуває у дружніх відносинах з позивачами та родину ОСОБА_23 знає з 2007 року. Свідок разом із ОСОБА_27 забирали своїх онуків зі школи та періодично спілкувалися, гуляли зі своїми онуками. Свідок бачила повсякденно, що ОСОБА_11 виховується в гарній сім`ї, в любові, багато часу з ним проводили дід із бабою та всіляко допомагали ОСОБА_4 у вихованні ОСОБА_11 . При цьому, свідок пояснила, що ОСОБА_4 завжди висловлювалася на адресу своїх батьків виключно з позитивної сторони, була їм вдячна за всю допомогу. Через деякий час вона зустріла ОСОБА_5 , в подальшому вони зареєстрували шлюб. Спочатку все було добре, позивачі та, взагалі, вся родина ОСОБА_23 , допомагали подружжю, зокрема, батьки надали ОСОБА_4 та ОСОБА_5 окрему квартиру, зробили там ремонт, обладнали квартиру всім необхідним. Десь через рік, після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в сім`ї ОСОБА_23 почалися конфлікти та скандали, ініціатором яких був ОСОБА_5 , оскільки він не був задоволений тим, що батьки ОСОБА_4 не надають їм грошові кошти на придбання автомобіля. Після всіх конфліктних ситуацій ОСОБА_4 дуже змінила ставлення до своїх батьків, із ОСОБА_5 вони виїхали з квартири батьків в інше місце проживання та перестали давати можливість спілкуватися та бачити ОСОБА_11 , якого вона з того часу більше у позивачів не бачила.

Свідок ОСОБА_28 , будучи допитаною під присягою, в судовому засіданні показала, що з ОСОБА_29 вони знайомі з 1980 року, перебувають у дружніх відносинах, відвідують один одного, тому знає ОСОБА_30 та ОСОБА_31 як відповідальних батьків та дуже добрими бабусею з дідусем по відношенню до своїх онуків. Щербакови ОСОБА_32 та ОСОБА_33 приймали активну участь у вихованні свого онука, забирали його із садочка, потім зі школи, займалися з ним навчанням, лікуванням, перебували поряд із ним коли він хворів, разом проводили дозвілля. ОСОБА_11 дуже любив дідуся з бабусею та особливо був прив`язаний до дідуся. Натомість після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 з ОСОБА_5 вона почала поводити себе негативно по відношенню до своїх батьків, а також почала перешкоджати у спілкуванні із онуком і перестала давати бачитися із ним. Свідок 02 квітня 2024 року ОСОБА_34 із днем її народження, проте в подальшому ОСОБА_21 перестала з нею спілкуватись.

Свідок ОСОБА_35 , будучи допитаною під присягою, в судовому засіданні показала, що ОСОБА_36 та ОСОБА_33 доводяться їй сусідами по адресі за АДРЕСА_6 , з якими вона підтримує добросусідські відносини та її син товаришував з ОСОБА_37 , вони росли разом. Свідок постійно бачила як син ОСОБА_21 ОСОБА_11 постійно перебував з бабусею та дідусем, бабуся його відводила в дитячий садок та забирала і так само зі школи, гуляла з онуком. Практично весь час онук перебував з бабусею. Потім в сім`ї ОСОБА_23 трапився конфлікт, про причини та обставини якого свідку достеменно не відомо, та ОСОБА_38 перестала давати бачитися дідусю з бабусею з онуком, він перестав в них бувати.

В судовому засіданні у відповідності з вимогами ст. 171 СК України у присутності представник органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району ДМР, вчителя початкових класів школи, де навчається дитина, представника малолітнього ОСОБА_12 адвоката Павловського Є.Г., судом заслухана думка малолітньої дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який суду повідомив, що наразі він проживає у приватній садибі разом з мамою ОСОБА_21 , татом ОСОБА_22 та собакою на прізвисько ОСОБА_39 , яку йому подарували батьки, ходить в нову школу, де йому подобається, добре спілкується з однокласниками, товаришує зі зведеною сестрою ОСОБА_40 (7 років), яка до них приїжджає на вихідні, коли є така можливість, відвідує заняття з плавання. Через переїзд з колишніми однокласниками та друзями майже не спілкується. Також зазначив, що йому відомо про конфлікт між мамою, татом та бабусею з дідусем, йому дуже шкода маму, зокрема, за обставин, які вона йому розповідала, а також через те, що бабуся, як він зрозумів, їх вигнала з квартири, і він також сам чув як вони сваряться, у зв`язку з чим він дуже ображений на бабусю та діда. Зазначив, що йому було дуже неприємно і образливо, коли бабуся його «повчала» у присутності його двоюрідної сестри ОСОБА_20 , іноді сварила, і особливо коли вона негативно поставилася до появи у нього собаки, проте він дуже хотів би, щоб усі родичі помирилися і все було добре.

Розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, вислухавши усні пояснення сторін, допитавши свідків, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 доводяться батьками ОСОБА_41 , що підтверджується свідоцтвом про народження останньої (т.1 а.с. 19-22, 23-24, 26-29, 30).

Так, від шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_13 народився син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (т. 1 а.с.79).

В подальшому рішенням Кіровсього районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2015 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_13 розірвано.

Батько дитини ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . про що складено відповідний актовий запис № 263 та Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) видано свідоцтво серії НОМЕР_2 .

18 червня 2021 року ОСОБА_4 уклала шлюб із ОСОБА_5 , про що Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції здійснено відповідний актовий запис та видано свідоцтво про шлюб.

За даними паспорта громадянина України ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.26-29).

За даними довідки про склад сім`ї №00463023 від 31 серпня 2023 року ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 зареєстрований з 15 січня 2016 року в квартирі АДРЕСА_7 (т.1 а.с.31).

Також з матеріалів справи видно, що ОСОБА_42 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_43 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 22-24, 31, 19-20).

Згідно акту обстеження умов проживання, складеним управлінням-службою у справах дітей Центральної адміністрації ДМР 29 березня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , проживають ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , умови для проживання задовільні. У квартирі створені належні умови проживання, перебування, виховання дитини.

Відповідно до довідок про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психотропних речовин № 1512, № 1513, виданих КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР від 27 березня 2024 року у ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , протипоказання, у тому числі спричинені вживанням психоактивних речовин, відсутні.

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2023 року (справа № 203/993/23, провадження № 3/0203/869/2023) ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП з обмеженням усним зауваженням та закриттям провадження у справі за фактом подій 07 лютого 2023 року о 10-50 год., коли за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 в присутності малолітнього ОСОБА_44 , 2015 р.н. ображала свого зятя ОСОБА_5 чим налякала онука, внаслідок чого він плакав.

За цим фактом виданий терміновий заборонний припис ОСОБА_1 на строк 10 днів з 07 лютого 2023 року контактувати з постраждалим ОСОБА_5 (т.1 а.с.176).

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 лютого 2023 року (справа № 203/992/23, провадження № 0203/868/2023) ОСОБА_5 звільнено від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП на підставі ст.22 КУпАП, з обмеженням усним зауваженням, за фактом подій 07 лютого 2023 року, коли о 10 год 50 хв. за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_5 в присутності малолітнього ОСОБА_9 , 2015 р.н., ображав ОСОБА_1 , чим налякав дитину, в наслідок чого дитина рознервувалась та плакала.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 серпня 2024 року скасована постанова судді Ленінського районного суд м. Дніпропетровська від 24 травня 2024 року про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП на підставіп.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення відповідно до ст. 38 КУпАП, а провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-2 КУпАП за фактом подій 12 лютого 2023 року за участі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Згідно характеристики Дніпровської гімназії № 13 ДМР № 01-07/11 від 24 січня 2024 року ОСОБА_10 є учнем 3-Б класу, характеризується позитивно. Мати ОСОБА_4 і вітчим ОСОБА_5 приділяють належну увагу вихованню сина. Вона сисематично цікавиться не лише успіхами, але і психоемоційним станом хлопчика, його самопочуттям, турбується про всебічний розвиток дитини.

Згідно ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства», контакт з дитиною - це реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно із ч. 8-10 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до ст. 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Тлумачення частини другої та третьої статті 257 СК України свідчить, що законодавець визначив механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Згідно ст. 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до ст. 159 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 159 СК України, суд визначає способи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні, побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення , в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Баба та дід, як з боку батька, так і з боку матері, є родичами дітей, а батьки чи інші особи, з якими проживають діти, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, своїх прав щодо виховання онуків, та мають здійснювати свої батьківські права та виконувати батьківські обов`язки на ґрунті поваги до прав дитини та її людської гідності.

Тобто, системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що баба та дід має право на особисте спілкування з дитиною, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати їм спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Це право полягає, перш за все, у наданні дитині можливості жити і виховуватися в сім`ї. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Україною 27.02.1991 (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні ЄСПЛ від 11.07.2017, заява № 2091/13, у справі «М. С. проти України» та у рішенні ЄСПЛ від 16.07.2015 № 10383/09, § 100 «Мамчур проти України», ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

Положення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на повагу до сімейного життя, поширюються у тому числі і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (Рішення ЄСПЛ у справах «Kruskic v. Croatia» від 25.11.2014 року, п. 108, «Shvets v. Ukraine», заява № 22208/17).

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Положеннями статей 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 89 ЦПК України).

В судовому засіданні сторонами визнані обставини спільного проживання відповідачки з малолітнім сином ОСОБА_11 разом з її батьками позивачами у справі, щонайменше до одруження у червні 2021 року з ОСОБА_5 , їх постійну участь як в матеріальному утриманні онука, так і у вихованні та піклуванні про дитину, а також подальше піклування позивачів про онука, в тому числі під час дистанційного навчання у початковій школі, коли відповідачка з чоловіком перебували на роботі, що також узгоджується з показаннями свідків. Також відповідачем визнані обставини того, що після сварки у лютому 2023 року вони з сином та чоловіком переїхали до іншого житла, спілкування з позивачами звелося нанівець і відповідач повністю обмежила спілкування з дитиною поза її відома та участі, у зв`язку з чим позивачі не бачили онука з цього часу, що свідчить про вчинення відповідачкою перешкод у вільному спілкуванні позивачам з онуком.

Сукупно з цими обставинами в судовому засіданні встановлено, що між сторонами у справі виникли вкрай конфліктні взаємини з приводу минулих образ надмірного контролю за життям відповідачки з боку батьків до заміжжя, під час шлюбу з першим чоловіком, а також у зв`язку з очевидною взаємною неприязню між нинішнім зятем та тещею з тестем, наявність взаємних звинувачень з приводу фінансових труднощів відповідачки, результатом чого стало повне ізолювання відповідачкою дитини від спілкування з дідом та бабою з лютого 2023 року.

За наведеного, суд приходить до висновку, що хлопчик ОСОБА_10 став заручником конфлікту між матір`ю та бабою з дідом, та опинився у становищі, коли змушений був обирати між матір`ю та бабою з дідом, а тому обрав матір, яка для нього є найавторитетнішою людиною на даний час. Вказане знайшло підтвердження і самими поясненнями ОСОБА_9 , який в судовому засіданні пояснив, що йому відомо про сварку баби з мамою і неприязне ставлення до тата ОСОБА_22 і він через це не хоче спілкуватися з бабою та дідом, проте він дуже хоче, щоб усі нарешті помирилися.

Відповідно до висновку консультативного огляду психолога, виданого КНП «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва» від 07 грудня 2023 року, у ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підвищується рівень тривоги при взаємодії з бабусею, демонструє ознаки невротизації (ковтає, напружується) під час розповіді, часті конфлікти за участі бабусі, сприймає як небезпечну ситуацію (загрозу розлуки з батьками), високий рівень психо-емоційного перенапруження (вікові можливості недостатні для подолання гострого стресу: внутрішньо-сімейного конфлікту), порушена цілісність сприяння родини (ініційовано конфліктом дорослих), рівень розвитку емоційного інтелекту віковий, соціальні норми та правила відтворює в повному обсязі, нові навички засвоює добре. Отримано рекомендації: виключити дитину з конфлікту, обмежити стресові фактори, релаксаційні вправи, вести активний спосіб життя (фізична активність) (т.1 а.с.197).

Згідно ч. 5 ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Так, за висновком органу опіки та піклування Центральної адміністрації ДМР, затвердженого розпорядженням голови Центральної адміністрації Дніпровської міської ради № 157-р від 11 квітня 2024 року визнано доцільним визначити порядок участі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у вихованні ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 та за згодою дитини (а.с. 90-93 том № 2).

За висновком органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району ДМР № 3/9-72 від 30 квітня 2024 року комісія з питань захисту прав дитини при органі опіки та піклування адміністрації Новокодацького району ДМР дійшла висновку про доцільність в інтересах малолітнього встановити порядок участі діда ОСОБА_2 та баби ОСОБА_1 у вихованні малолітнього онука ОСОБА_9 , а саме: 1) один день місяця, за попередньою домовленістю з матір`ю та за бажанням дитини; 2) дні народження баби, діда, дитини та літній відпочинок за попередньою домовленістю з матір`ю дитини і за бажанням дитини (а.с. 108-109 том № 2).

За розгляду справи судом не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про негативний вплив позивачів на виховання та розвиток онука ОСОБА_11 , становили загрозу з боку позивачів життю, здоров`ю, фізичному та психоемоційному розвитку дитини, та відповідачем таких доказів у відповідності зі своїм процесуальним обов`язком за ст.77-81 ЦПК України суду не надано.

Оцінюючи зібрані у справі докази, враховуючи дійсні причини розладу стосунків онука з бабою та дідом, мотиви конфлікту сторін, суд приходить до висновку, що дитина бачить стосунки з бабою ОСОБА_45 та дідом ОСОБА_46 через призму поглядів матері та не бажає наразі спілкування з бабою та дідом за сформованого негативного образу останніх у свідомості ОСОБА_11 .

За з`ясованих у судовому засіданні обставин, сукупно з дослідженими письмовими доказами, поясненнями сторін, показами свідків, судом встановлена наявність вчинюваних відповідачем позивачам перешкод у спілкуванні з онуком, за відсутності правових підстав для цього, а відтак, такі перешкоди у відповідності зі ст.ст. 257, 263 СК України підлягають усуненню по суду, оскільки особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини, через що має бути визначений спосіб участі позивачів у вихованні малолітнього онука, що не суперечить інтересам дитини.

Разом з тим, приймаючи до уваги висновки органів опіки та піклування, зважаючи на враховуючи психоемоційний стан дитини, його вік, рівень розвитку, ставлення до позивачів, відсутність на даний час контакту з позивачами з лютого 2023 року, суд приходить до висновку, що заявлений позивачами спосіб участі у вихованні із бажаною ними періодичністю може призвести до порушення балансу рівності прав всіх членів сім`ї на участь у вихованні дитини, і наразі спілкування позивачів з онуком не може мати характер надто тривалого, з досить частою періодичністю, а має забезпечувати поступове відновлення стосунків дитини із позивачами, в умовах близьких дитині, що буде відповідати інтересам дитини з метою їх додержання, сприяння вихованню в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини її, забезпечуючи її фізичний, духовний та моральний розвиток, а саме: 1) перші три місяці після набрання рішенням законної сили встановити побачення діда та баби з онуком два рази на місяць, першої і третьої суботи кожного місяця, протягом трьох годин за погодженням діда, баби та матері дитини конкретного часу доби, з урахуванням зайнятості дитини, відвідування гуртків, секцій, дотримання режиму дитини, за місцем постійного проживання діда з бабою, або у місцях та закладах, приналежних до об`єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей, з урахуванням погодних умов, стану здоров`я дитини, особистих побажань дитини та режиму дня, у присутності матері ОСОБА_4 ; 2) в подальшому встановити побачення діда та баби з онуком кожної суботи місяця з 14-00 год. до 18-00 год., з урахуванням зайнятості дитини, відвідування гуртків, секцій, дотримання режиму дитини, за місцем постійного проживання діда з бабою, або у місцях та закладах, приналежних до об`єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей, з урахуванням погодних умов, стану здоров`я дитини, особистих побажань дитини та режиму дня, та за бажанням дитини у присутності його матері або без неї; 3) у дні народження баби ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) та діда ОСОБА_2 (21 січня року) проводити побачення з онуком у позашкільний час, з урахуванням зайнятості дитини у гуртках, секціях, за бажанням дитини у присутності його матері або без неї; 4) встановити побачення діда та баби у день народження онука ОСОБА_9 (22 червня) у присутності матері протягом двох годин за погодженням конкретних годин дня; 5) проводити щорічний спільний відпочинок діда та баби з онуком протягом тижня у період літніх канікул за бажанням дитини, за домовленістю з матір`ю дитини та з погодженням із нею місяця проведення відпочинку, в тому числі у разі виїзду за межі міста; 6) надати безперешкодну можливість діду ОСОБА_2 та бабі ОСОБА_1 вільного спілкування з онуком ОСОБА_6 у позашкільний час до 20-00 год. та у вихідні дні з 09-00 год. до 20-00 год. засобами телефонного зв`язку та через мобільний додаток «Viber» з урахуванням режиму дня та зайнятості дитини.

При цьому, суд приходить до висновку, що проведення побачень з дитиною позивачів у присутності вітчима не буде відповідати інтересам дитини, а лише збільшуватиме емоційне напруження та загострення конфлікту між останніми, у зв`язку з чим доводи відповідачки про обов`язкову участь ОСОБА_5 у спілкуванні позивачів з дитиною відхиляє.

Суд, реалізуючи повноваження щодо сприяння сторонам у їх примиренні, вважає за потрібне зазначити, що сторони перш за все в інтересах самої дитини повинні докладати спільних зусиль для досягнення порозуміння та налагодження відносин між ними, що у наслідку матиме позитивний вплив на дитину та її виховання.

Окремо суд вважає за необхідне звернути уваги на те, що матері дитини та бабі з дідом слід налагодити відносини між собою в частині досягнення належного контакту за для виховання дитини та знайти спільні мирні шляхи вирішення питання щодо можливості періодичного рівномірного спілкування матері, та бабусі із онуком.

Також слід вказати, що визначений судом спосіб участі бабусі і дідуся у спілкуванні та вихованні дитини не є перешкодою для підтримки зв`язків між бабусею, дідусем і онуком у інших формах за погодженням матері або ж зміни компетентним органом встановленого порядку за наявності обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, з мотивів, викладених вище, суд вважає, що вищенаведений порядок та спосіб є достатнім і відповідає принципу розумності, справедливості, збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин, пріоритетному інтересу дитини, підтримку зв`язків між родичами. А тому позов підлягає задоволенню частково, як такий, що ґрунтується на законі, підтверджений встановленими обставинами та перевірений наданими доказами.

З урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, сторони не позбавлені права в майбутньому змінити встановлений судом порядок спілкування бабусі і дідуся з онуком, що буде відповідати інтересам дитини.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають розподілу пропорційно задоволеним вимогам, тому з відповідача на користь позивачів належить стягнути судовий збір в розмірі 536,80 грн. на користь кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 141, 206, 209, 265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи: орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради,орган опікита піклуванняадміністрації Новокодацькогорайону Дніпровськоїміської ради, ОСОБА_5 ,про усуненняперешкод успілкуванні зонуком шляхомвстановлення порядкуучасті увихованні онука задовольнити частково.

Усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з їх онуком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язавши ОСОБА_4 не чинити цьому перешкод.

Визначити спосіб участі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні їх з онуком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

1)перші три місяці після набрання рішенням законної сили встановити побачення діда та баби з онуком два рази на місяць, першої і третьої суботи кожного місяця, протягом трьох годин за погодженням діда, баби та матері дитини конкретного часу доби, з урахуванням зайнятості дитини, відвідування гуртків, секцій, дотримання режиму дитини, за місцем постійного проживання діда з бабою, або у місцях та закладах, приналежних до об`єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей, з урахуванням погодних умов, стану здоров`я дитини, особистих побажань дитини та режиму дня, у присутності матері ОСОБА_4 .

2)в подальшому встановити побачення діда та баби з онуком кожної суботи місяця з 14-00 год. до 18-00 год., з урахуванням зайнятості дитини, відвідування гуртків, секцій, дотримання режиму дитини, за місцем постійного проживання діда з бабою, або у місцях та закладах, приналежних до об`єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей, з урахуванням погодних умов, стану здоров`я дитини, особистих побажань дитини та режиму дня, та за бажанням дитини у присутності його матері або без неї.

3)у дні народження баби ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) та діда ОСОБА_2 (21 січня року) проводити побачення з онуком у позашкільний час, з урахуванням зайнятості дитини у гуртках, секціях, за бажанням дитини у присутності його матері або без неї.

4)встановити побачення діда та баби у день народження онука ОСОБА_9 (22 червня) у присутності матері протягом двох годин за погодженням конкретних годин дня.

5)проводити щорічний спільний відпочинок діда та баби з онуком протягом тижня у період літніх канікул за бажанням дитини, за домовленістю з матір`ю дитини та з погодженням із нею місяця проведення відпочинку, в тому числі у разі виїзду за межі міста.

6)надати безперешкодну можливість діду ОСОБА_2 та бабі ОСОБА_1 вільного спілкування з онуком ОСОБА_6 у позашкільний час до 20-00 год. та у вихідні дні з 09-00 год. до 20-00 год. засобами телефонного зв`язку та через мобільний додаток «Viber» з урахуванням режиму дня та зайнятості дитини.

В задоволенні решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі по 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень 80 коп.) на користь кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 04 листопада 2024 року.

Суддя О.В. Колесніченко