Постанова

від 31.10.2024 по справі 907/1096/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2024 р. Справа №907/1096/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

Гриців В.М. (доповідач), Зварич О.В., Малех І.Б.

секретар судового засідання Бабій М.М.

арбітражний керуючий Шаматрін Євген Миколайович

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області на ухвалу Господарського суду Закарпатської області (суддя Андрейчук Л.В.) від 18 червня 2024 року у справі №907/1096/23 про банкрутство Державного підприємства "Солотвинський солерудник"

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Закарпатської області ухвалою суду від 20 березня 2024 року відкрив провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Солотвинський солерудник"(00383544); визнав грошові вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області до Державного підприємства "Солотвинський солерудник", на загальну суму 8 420 433.38 грн., зокрема зобов`язання з податків (4 493 578.24 грн. сума основного грошового зобов`язання, 552 974.35 грн. - штрафна санкція, 2 072 165.59 грн. пеня), зобов`язання з ЄСВ у розмірі 1 219 943.20 грн. (954 679.17 грн. - сума основного грошового зобов`язання, 71 604.97 грн. - сума штрафної санкції, 193 659.06 грн. - пеня), 21 472.00 грн. - судовий збір та 60 300.00 грн. - авансування винагороди арбітражному керуючому та вніс їх до реєстру вимог кредиторів боржника до 3 (сума основного грошового зобов`язання) та 6 (штрафи, пеня) черги задоволення грошових вимог кредитора відповідно, а також 21 472.00 грн. - судовий збір та 60 300.00 грн. - авансування винагороди арбітражному керуючому - до 1 черги задоволення грошових вимог кредитора. Увів мораторій на задоволення вимог кредиторів щодо Державного підприємства "Солотвинський солерудник"; увів процедуру розпорядження майном Державного підприємства "Солотвинський солерудник", яка не може перевищувати 170 календарних днів з моменту постановлення даної ухвали; призначив розпорядником майна Державного підприємства "Солотвинський солерудник" арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича; визначив дату проведення попереднього судового засідання у справі на 18.06.2024 року.

Офіційно оприлюднене повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Солотвинський солерудник", у встановленому законодавством порядку - 26.03.2024.

08.05.2024 ГУ Пенсійного Фонду України в Закарпатській області подало суду заяву про визнання вимог до боржника на суму 40 360 315.50 грн, що включає в себе: 1) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 2 558 721.74 грн., в яку входить недоїмка зі сплати страхових внесків в сумі 1 630 454.84 грн., борг з погашення застосованих до боржника фінансових санкцій в сумі 518 721.59 грн. та нарахована пеня в сумі 409 545.31 грн.; 2) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 в сумі 32 425 269.21 грн.; 3) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 в сумі 3 027 198.73 грн., в яку входить недоїмка з відшкодування фактичних витрат в сумі 3 005 179.67 грн. і сума погашення застосованих до боржника фінансових санкцій в сумі 19 612.77 грн. та нарахована пеня в сумі 2406.29 грн.; 4) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності в сумі 5590.48 грн., в яку входить недоїмка в сумі 5303.10 грн. та сума фінансових санкцій в розмірі 277.38 грн. та нарахована пеня в розмірі 10.00 грн.; 5) капіталізовані платежі по потерпілих особах внаслідок нещасного випадку на виробництві в сумі 2 343 534.34 грн.

ГУ Пенсійного Фонду України зазначає, що боржник являвся платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (до 01.01.2011) та платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (з 01.01.2010) за місцем своєї реєстрації. Крім того, боржник як підприємство, працівники якого працювали в шкідливих умовах праці повний робочий день по списку №1 та списку №2, є платником внесків з відшкодування кредитору фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Заява датована 24.04.2024 року (вх. №02.3.1-02/3752/24 від 08.05.2024 року), в якій кредитор просить розглянути зазначені у даній заяві вимоги кредитора до боржника в розмірі 40 360 316.50 грн.

Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 18 червня 2024 року у справі№907/1096/23 задовольнив частково заяву по справі №907/1096/23 про визнання вимог до боржника на суму 40 360 315.50 грн., яка надійшла від ГУ Пенсійного Фонду України в Закарпатській області (вх. №02.3.1-02/3752/24 від 08.05.2024 року); визнав кредитором у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області по відношенню до боржника Державного підприємства "Солотвинський солерудник" на загальну суму 38 000 817.10 грн., яку слід розділити по чергах, а саме з яких 6056.00 грн. судового збору як вимоги першої черги, 1 635 757.94 грн. страхові внески та заборгованість по страховим внескам до ФСС - як вимоги другої черги, 35 430 448.88 грн. відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій за списком №1 та №2 - як вимоги четвертої черги, 928 554.28 грн. фінансових санкцій та пені - як вимога шостої черги (з правом вирішального голосу); зобов`язав розпорядника внести вимоги кредитора Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, до реєстру вимог кредиторів та примірник реєстру надати до справи для його затвердження судом; зобов`язав розпорядника розглянути додаткові кредиторські вимоги ініціюючого кредитора та надати суду письмовий звіт про надіслані такому кредитору боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредитором разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредитору.

Суд першої інстанції погодився з висновками розпорядника майна щодо визнання вимог кредитора ГУ ПФУ у Закарпатській області до боржника частково, а саме на суму 38 000 817.10 грн. з яких 6056.00 грн. судового збору як вимоги першої черги, 1 635 757.94 грн. страхові внески та заборгованість по страховим внескам до ФСС - як вимоги другої черги, 35 430 448.88 грн. відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій за списком №1 та №2 - як вимоги четвертої черги, 928 554.28 грн. фінансових санкцій та пені - як вимога шостої черги; визнання в повному обсязі таких вимог, як - заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 2 558 721.74 грн., в яку входить недоїмка зі сплати страхових внесків в сумі 1 630 454.84 грн., борг з погашення застосованих до боржника фінансових санкцій в сумі 518 721.59 грн. та нарахована пеня в сумі 409 545.31 грн.; заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 в сумі 32 425 269.21 грн.; заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 в сумі недоїмки з відшкодування фактичних витрат 3 005 179.67 грн.; заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності в сумі 5590.48 грн., в яку входить недоїмка в сумі 5303.10 грн. та сума фінансових санкцій в розмірі 277.38 грн. та нарахована пеня в розмірі 10.00 грн.

Щодо заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 не відноситься до категорії "страхові внески", то фінансові санкції та пеня в загальній сумі 22 019.06 грн. не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Щодо капіталізованих платежів на загальну суму 2 343 534.34 грн (сума основного боргу), то суд погодився з висновками розпорядника майна щодо невизнання таких в якості вимог кредитора до боржника під час дії процедури розпорядження майном боржника у силу п. 2 ст. 64 КУзПБ.

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 18 червня 2024 року по справі №907/1096/23 в частині відмови у включенні до кредиторських вимог суми фінансових санкцій та пені в загальній сумі 22019,06 грн та постановити у цій частині рішення про включення до кредиторських вимог суми фінансових санкцій та пені в загальній сумі 22019,06 грн.

Суд першої інстанції не врахував положення матеріального права (п. 2 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статей 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», п.6.1, 6.2, 6.4 постанови Правління ПФУ «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 09.12.2003 № 21-1(далі Інструкція)) та існуючу судову практику.

Боржник порушив вимоги пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України Закону 1058, у зв`язку з чим утворилась заборгованість перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по Списку № 1 в сумі 32 425 269,21 грн. та по Списку № 2 в сумі 3 027 198,73 грн.

Стосовно стягнення фінансових санкцій та пені, частиною 15 статті 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Наводить правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі № 804/18891/14 та від 26 червня 2018 року у справі № 804/8277/14, відповідно до якого у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення ч.15 статті 106 Закону № 1058-IV. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25 травня 2018 року (справа № 809/1756/15).

Таким чином, вважає, що оскільки порядок стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків застосовується також для відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відсутні правові підстави для застосування судом наслідків порушення строків позовної давності.

Арбітражний керуючий Шаматрін Євген Миколайович у відзиві на апеляційну скаргу просить суд відмовити ГУ Пенсійного Фонду України в Закарпатській області у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 18" червня 2024 року у справі№ 907/1096/23, у спростування доводів якої зазначає:

Пунктом 2 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що нарахування та виплата пільгових пенсій (а також джерела їх виплат) повинні регулюватися спеціальним законодавством. Однак тимчасово, до запровадження вказаного спеціального законодавства, нарахування та виплата вказаних пільгових пенсій здійснюється за правилами Закону № 1058.

Вказані кошти підприємств не є страховими внесками до Пенсійного фонду України, а є «платою» для покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій.

Тобто, законодавець чітко розділив поняття страхового внеску та «плати», які, що є очевидним, не є тотожними поняттями, мають різний юридичний статус та різне регулювання їх адміністрування. Крім того, Інструкція містить окремі розділи №5 і 6.

На цей час Пенсійний фонд України лише здійснює тимчасове адміністрування спеціального витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (до набуття чинності законодавства про корпоративні та професійні фонди).

ГУ ПФУ в Закарпатській області, хоч і є на даний час кредитором ДП «Солотвинський солерудник» щодо вимог про стягнення страхових внесків та відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, однак самі по собі вказані вимоги поділяються на дві окремі категорії (не враховуючи штраф та пеню): страхові внески до ПФУ; плата для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

У межах справи про банкрутство, згідно ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, кредиторські вимоги щодо сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України підлягають включенню до 2 черги реєстру вимог кредиторів, в той же час вимоги з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій включаються до 4 черги реєстру вимог кредиторів, тобто як загальні незабезпечені вимоги кредиторів. (правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 09.12.2021 року по справі № 905/857/19).

Стаття 106 Закону № 1058 не містить підстав для нарахування пені за невиплату (несвоєчасну виплату) «плати» для відшкодування витрат ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій. У розділі 9 Інструкції міститься порядок нарахування та сплати фінансових санкцій та пені у разі несплати (несвоєчасної сплати) страховиками страхових внесків. В той же час, вказана Інструкція не містить порядку та підстав для нарахування пені за несплату (несвоєчасну сплату) підприємствами «плати» для відшкодування витрат ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій. Отже, Апелянт не має встановленого Законом № 1058 (чи іншим нормативно- правовим актом) права для такого нарахування пені на вказану заборгованість.

Посилання апелянта на висновки Верховного Суду сформульовані у справах позовного провадження та не можуть бути застосовані (враховані) під час розгляду справи про банкрутство (відсутня ознака подібності існуючих правовідносин).

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 22 серпня 2024 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 18 червня 2024 року у справі№907/1096/23; витребував матеріали справи..

Суд призначив розгляд справи на 24 жовтня 2024 року у режимі відеоконференції за участю розпорядника майна Державного підприємства "Солотвинський солерудник" Шаматріна Євгенія Миколайовича та представника Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області Требуци Тетяни Михайлівни, надалі оголосив перерву до 31 жовтня 2024 року, про що повідомив учасників справи.

29 жовтня 2024 року ГУ ПФУ в Закарпатській області подало заяву про розгляд справи за відсутності представника апелянта у зв`язку із відсутністю технічної можливості приєднатися до відеоконференції.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.(ч.1 ст.271 ГПК України).

Західний апеляційний господарський суд заслухав учасників справи, розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи і вважає, що ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 18 червня 2024 року у справі№907/1096/23 належить залишити без змін.

Обставини справи:

Господарський суд Закарпатської області ухвалою суду від 20 березня 2024 року відкрив провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Солотвинський солерудник", увів мораторій на задоволення вимог кредиторів щодо Державного підприємства "Солотвинський солерудник"; увів процедуру розпорядження майном; призначив розпорядником майна Державного підприємства "Солотвинський солерудник" арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича.

Офіційно оприлюднене повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Солотвинський солерудник", у встановленому законодавством порядку - 26.03.2024 року.

08.05.2024 ГУ Пенсійного Фонду України в Закарпатській області подало суду заяву про визнання вимог до боржника на суму 40 360 315.50 грн, що включає в себе: 1) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 2 558 721.74 грн., в яку входить недоїмка зі сплати страхових внесків в сумі 1 630 454.84 грн., борг з погашення застосованих до боржника фінансових санкцій в сумі 518 721.59 грн. та нарахована пеня в сумі 409 545.31 грн.; 2) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 в сумі 32 425 269.21 грн.; 3) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 в сумі 3 027 198.73 грн., в яку входить недоїмка з відшкодування фактичних витрат в сумі 3 005 179.67 грн. і сума погашення застосованих до боржника фінансових санкцій в сумі 19 612.77 грн. та нарахована пеня в сумі 2406.29 грн.; 4) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності в сумі 5590.48 грн., в яку входить недоїмка в сумі 5303.10 грн. та сума фінансових санкцій в розмірі 277.38 грн. та нарахована пеня в розмірі 10.00 грн.; 5) капіталізовані платежі по потерпілих особах внаслідок нещасного випадку на виробництві в сумі 2 343 534.34 грн.

Суд апеляційної інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги Головного управління ДПС у Закарпатській області переглядає ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 18 червня 2024 року у справі№907/1096/23 - у частині відмови у визнанні кредиторських вимог суми фінансових санкцій та пені в загальній сумі 22 019,06 грн.

За визначенням статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства:

грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів);

кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство;

Відповідно до частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду (ч. 6 ст. 45 КУзПБ).

Статтею 64 КУзПБ передбачена черговість задоволення вимог кредиторів. Зокрема, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому кодексом. При цьому: 1) у першу чергу задовольняються: витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; 2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); 4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою; 6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

З матеріалів справи видно, що Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 18 червня 2024 року у справі №907/1096/23 визнав кредитором у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до боржника Державного підприємства "Солотвинський солерудник" на загальну суму 38 000 817.10 грн, яку розділив по чергах, а саме з яких 6056.00 грн. судового збору як вимоги першої черги, 1 635 757.94 грн. страхові внески та заборгованість по страховим внескам до ФСС - як вимоги другої черги, 35 430 448.88 грн. відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій за списком №1 та №2 - як вимоги четвертої черги, 928 554.28 грн. фінансових санкцій та пені - як вимога шостої черги (з правом вирішального голосу)

Разом з тим, суд відмовив у визнанні капіталізованих платежів у сумі 2 343 534.34 грн. у повному обсязі та фінансових санкцій та пені у загальній сумі 22 019.06 грн.

ГУ ПФУ у Закарпатській області оскаржує цю ухвалу в частині відмови у включенні до кредиторських вимог фінансових санкцій та пені в загальній сумі 22019,06 грн.

Відмовляючи у визнанні фінансових санкцій та пені в загальній сумі 22019,06 грн суд першої інстанції вказав, що вказана заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 не відноситься до категорії "страхові внески", то фінансові санкції та пеня в загальній сумі 22 019.06 грн. не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

ГУ ПФУ у Закарпатській області стверджує, що суд першої інстанції не врахував положень ст. 106 та п. 2 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З цього приводу апеляційний суд зауважує, що пунктом 2 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Згідно зі ст. 1 цього Закону страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З огляду на наведені норми, заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком№1 та Списком №2 не відносяться до категорії «страхові внески».

Кошти в сумі 22 019,06 грн є «платою» для покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій.

У силу приписів ст. 64 Кодексу вказана заборгованість підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів в четверту чергу.

Із доданих до заяви документів видно, що Закарпатський окружний адміністративний суд постановою від 16.11.2016 у справі № 807/63/16 стягнув з Боржника на користь Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з вересня по грудень 2015 року у розмірі 127 084,12грн. До Заяви Кредитора не додано доказів заборгованості у період до вересня 2015 року.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодекс України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Окрім того, у зв`язку з тим, що вказана заборгованість не відноситься до категорії «страхові внески», то фінансові санкції та пеня, які нараховані у зв`язку з їх несплатою (або несвоєчасною сплатою), підлягають списанню після спливу строку позовної давності, - передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодекс України, тривалістю в 1 рік. Тобто, фінансові санкції та пеня в загальній сумі 22 019,06 грн. не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

ГУ ПФУ в Закарпатській області, хоч і є на даний час кредитором ДП «Солотвинський солерудник» щодо вимог про стягнення страхових внесків та відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, однак самі по собі вказані вимоги поділяються на дві окремі категорії (не враховуючи штраф та пеню): страхові внески до ПФУ; плата для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

У межах справи про банкрутство, згідно ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, кредиторські вимоги щодо сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України підлягають включенню до 2 черги реєстру вимог кредиторів, в той же час вимоги з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій включаються до 4 черги реєстру вимог кредиторів, тобто як загальні незабезпечені вимоги кредиторів.

Згідно з ч. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. Фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - підприємцями, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються. Нараховані органами Пенсійного фонду України суми фінансових санкцій, зазначених в абзаці другому цієї частини, та не сплачені фізичними особами - підприємцями, які обрали особливий спосіб оподаткування, підлягають списанню.

Постановою Правління ПФУ «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 19.12.2003 № 21-1 передбачено порядок нарахування (обчислення) та строки сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (розділ 5) та відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (розділ 6)

Отож стаття 106 Закону № 1058 не передбачає підстав для нарахування пені за невиплату (несвоєчасну виплату) «плати» для відшкодування витрат ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій. У розділі 9 Інструкції міститься порядок нарахування та сплати фінансових санкцій та пені у разі несплати (несвоєчасної сплати) страховиками страхових внесків. Натомість, Інструкція не містить порядку та підстав для нарахування пені за несплату (несвоєчасну сплату) підприємствами «плати» для відшкодування витрат ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій.

Отже, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції та розпорядника майна про те, що у Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області відсутні правові підстави для нарахування пені на суму простроченої заборгованості з плати для відшкодування витрат Фонду на виплату та доставку пільгових пенсій, а відтак включення до кредиторських вимог суми фінансових санкцій та пені в загальній сумі 22019,06 грн.

Таким чином, немає підстав вважати, що суд неправильно трактував положення чи допустив порушення приписів ст. 106 та п. 2 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Доводи скаржника не спростовують висновку суду першої інстанції про відмову

Відповідно до статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала Господарського суду Закарпатської області від 18 червня 2024 року у справі №907/1096/23 в оскарженій частині постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області залишає без задоволення.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 283, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 18 червня 2024 року у справі №907/1096/23 залишити без змін, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 05 листопада 2024 року.

Суддя В.М. Гриців

Суддя О.В. Зварич

Суддя І.Б. Малех