Постанова

від 29.10.2024 по справі 907/113/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2024 р. Справа №907/113/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого суддіКравчук Н.М.

суддів Матущак О.І.

Панова І.Ю.

секретар судового засідання Шатан Т.О.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Ужгородський

завод Електродвигун від 29 серпня 2024 року (вх. № ЗАГС 01-

05/2457/24 від 30.08.2024)

та апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 18 вересня 2024 року (вх. № ЗАГС

01-05/2618/24 від 19.09.2024) (з врахуванням заяви ОСОБА_2 про

приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1 від 27.09.2024) (вх. №

ЗАГС 01-05/2727/24 від 30.09.2024)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.08.2024 року (повний текст рішення складено 03.09.2024, суддя Ремецькі О.Ф.) за заявою ОСОБА_3 (вх. №02.3.1-02/201/24 від 26.02.2024) про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020 за нововиявленими обставинами

у справі № 907/113/18

за позовом: ОСОБА_3 (надалі ОСОБА_3 ), м. Ужгород

до відповідача-1: ОСОБА_4 (надалі ОСОБА_2 ), м. Будапешт

до відповідача-2: ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 ), м. Ужгород

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1. Приватного акціонерного товариства Ужгородський завод Електродвигун, (надалі ПрАТ Ужгородський завод

Електродвигун), м. Ужгород

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Гал ЛТД (надалі ТзОВ

Гал ЛТД), м. Ужгород

3. Товариства з обмеженою відповідальністю Матяш і Матяш (надалі

ТзОВ Матяш і Матяш), м. Ужгород

4. ОСОБА_5 (надалі ОСОБА_5 ), м. Ужгород

про визнання вчиненими під впливом насильства і недійсними

правочинів та витребування з володіння майна вартістю

281 082,34 грн.,

за участі представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: ОСОБА_6 ;

від третіх осіб: не зявилися

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_3 та до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватного акціонерного товариства Ужгородський завод Електродвигун, Товариства з обмеженою відповідальністю Гал ЛТД, Товариства з обмеженою відповідальністю Матяш і Матяш та ОСОБА_5 про визнання вчиненими під впливом насильства і недійсними правочинів, а саме: договору дарування цінних паперів від 29.12.2009 №2851, договору про передачу шляхом дарування частки в статутному капіталі ТзОВ Гал ЛТД від 29.12.2009 №2846, договору про передачу шляхом дарування частки в статутному капіталі ТзОВ Матяш і Матяш від 29.12.2009 № 2847 та витребування з володіння майна на загальну вартість 281 082,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вказані договори дарування були укладені позивачем під примусом, при здійсненні на нього психічного тиску з боку відповідача-1 та третіх осіб. Обставини наявності психічного тиску та примусу підтверджуються наявністю кримінальної справи, порушеної у листопаді 2009 року за заявою відповідача-1 про обвинувачення ОСОБА_3 (позивача) у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України. Позивач зазначає, що вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 20.09.2016 (який набув законної сили) позивача визнано невинуватим та виправдано за всіма вказаними статтями. Стверджує, що у цьому вироку зафіксовані свідчення ОСОБА_3 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про психологічний тиск слідчого, який погрожував їм затриманням та змушував переписати все належне їм майно на користь відповідача-1 та тиск і залякування їх відповідачем-1. Позивач просив визнати недійсними спірні договори, адже вони були вчинені під впливом насильства, а також вказував на наявність підстав для витребування з володіння відповідача ОСОБА_1 майна на загальну суму 281 082, 34 грн.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.08.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2018, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 27.03.2019 частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_3 , рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.08.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 скасовано, справу №907/113/18 направлено на новий розгляд.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено повністю.

Рішення судів обґрунтовані тим, що позивачем не доведено факту вчинення відповідачами насильства, яке виражається в незаконних діях, як і не доведено позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв`язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину, згідно з вимогами статей 203, 215, 231 Цивільного кодексу України. У зв`язку з чим не доведено та судами не встановлено, що укладення оспорюваних правочинів відбувалося за допомогою втручання стороннього фактора всупереч реальної волі особи. Встановивши, що вимога про витребування з володіння відповідача ОСОБА_1 , спірного майна вартістю 281 082,34 грн. є похідною вимогою від вимог про визнання недійсними оспорюваних правочинів, господарські суди також відмовили в її задоволенні. Крім того, зазначено про відсутність підстав для застосування позовної давності, яка застосовується за наявності лише порушеного права, чого у цій справі встановлено не було.

Постановою Верховного Суду від 29.07.2021 касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020 у справі № 907/113/18 без змін.

26.02.2024 представник ОСОБА_3 через систему Електронний суд звернувся до Західного апеляційного господарського суду із заявою (вх. №02.3.1-02/201/24 від 26.02.2024) про перегляд судового рішення від 10.03.2020 за нововиявленими обставинами, в якій заявник просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020 у справі № 907/113/18 та прийняти нове судове рішення, яким позовну заяву ОСОБА_3 задовольнити у повному обсязі.

Заява обґрунтована тим, що 20.04.2023 ОСОБА_3 звернувся до Державного бюро розслідувань з заявою-повідомленням про вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 Кримінального кодексу України, у зв`язку з чим було відкрито кримінальне провадження №62023000000000343 від 28.04.2023. В рамках кримінального провадження слідчим ОСОБА_9 була призначена комісійна судова психологічна експертиза із застосуванням поліграфу. Згідно з висновком експертів за результатами проведення комісійної судової психологічної експертизи у кримінальному провадженні №62023000000000343 від 02.10.2023 №20878/23-61, за результатами психологічного дослідження з використанням поліграфа у заявника відсутні фізіологічні реакції, які свідчать про те, що він укладав договори дарування від 29.12.2009 по добрій волі, натомість у нього виявлені фізіологічні реакції, які свідчать, що він укладав договори дарування від 29.12.2009 під тиском з боку правоохоронних органів. На переконання заявника, дані, які містяться у висновку експертів, підготовленого за результатами експертизи, є істотними обставинами для розгляду та правильного вирішення даної справи, оскільки вони чітко вказують на те, що договори дарування від 29.12.2009 були укладені ОСОБА_3 під примусом та тиском з боку правоохоронних органів, а не по своєму бажанню, а отже наявні підстави для визнання відповідних правочинів недійсними та витребування з володіння ОСОБА_1 майна на загальну вартість 281 082,34 грн. Заявник стверджує, що на момент розгляду даної справи у судах не знав і не міг знати про ці обставини, оскільки про них йому стало відомо з копії висновку експерта, яку він отримав лише 31.01.2024.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 15.08.2024 у справі №907/113/18 заяву ОСОБА_3 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволено. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а саме:

- визнано вчиненими під впливом насильства і недійсними правочини, укладені між позивачем ОСОБА_3 , 1969 року народження та відповідачем ОСОБА_10 , 1942 року народження, а саме:

- договір дарування цінних паперів, посвідчений 29 грудня 2009 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Н.А. за реєстром №2851;

- договір про передачу шляхом дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Гал Лтд", посвідчений 29 грудня 2009 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Н.А. за реєстром №2846;

- договір про передачу шляхом дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Матяш і Матяш", посвідчений 29 грудня 2009 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Н.А. за реєстром № 2847.

Витребувано з володіння відповідача ОСОБА_1 належне позивачу майно загальною вартістю 281 082,34 грн., що складається з: - цінних паперів - 19608234 шт. простих іменних акцій ПрАТ „Ужгородський завод Електродвигyн" номінальною вартістю 196 082,34 грн.; частки в статутному капіталі ТзОВ „Гал Лтд" розміром 100 відсотків вартістю 52 500,00 грн.; частки в статутному капіталі ТзОВ „Матяш і Матяш" розміром 51 відсоток вартістю 32 500,00 грн. Витрати по сплаті судового збору покладено на відповідачів.

При прийнятті рішення суд першої інстанції, приймаючи до уваги наявність матеріально-правових фактів (врахування яких судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте), які вказують, що укладення оспорюваних правочинів відбувалося за допомогою втручання стороннього фактору всупереч реальної волі особи, та які у повному обсязі спростовують висновки суду, покладені в основу рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020 у справі № 907/113/18, дійшов висновку, що на підставі положень ст. 320, 325 ГПК України дане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог. При цьому, суд першої інстанції дійшов висновкку, що матеріально-правовий факт укладення оспорюваних правочинів за допомогою втручання стороннього фактору всупереч реальної волі позивача, що є підставою для визнання їх недійсними, існував на час розгляду справи, був визначальним для її розгляду та став відомим заявникові в рамках кримінального провадження, отримавши матеріальноправове вираження через проведення експертизи.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ПрАТ «Ужгородський завод «Електродвигун» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовити повністю. Скаржник вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції не повно і не об`єктивно встановлено обставини справи та порушено норми процесуального права. Зокрема, апелянт вважає помилковим висновок суду про те, що висновок експертів за результатами проведення комісійної судової психологічної експертизи у кримінальному провадженні №62023000000000343 від 02.10.2023 № 20878/23-61 та його висновки (пункти 3 та 4) є нововиявленими обставинами і вони істотні для справи. Вказана експертиза, проведена 02.10.2023 за допомогою поліграфа, в рамках кримінального провадження, ініційованого за заявою самого ж позивача від 20.04.2023, тобто після завершення розгляду справи. При цьому, скаржник зауважує, що процесуальним законодавством не передбачено такого виду доказів, як висновки за результатами дослідження з використанням поліграфа, та не регламентовано порядку їх використання при розгляді господарських справ. Відтак, висновок за результатами дослідження з використанням поліграфа безпідставно взятий судом до уваги, як належний та допустимий доказ. Наголошує, що для встановлення підстав для перегляду даної справи за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції повинен був встановити їх існування на час розгляду справи, факт того, що вони не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи та їх істотність для розгляду справи. Стверджує, що час призначення та проведення експертизи, складання висновку експертів від 02.10.2023 вказує на те, що їх не існувало на час розгляду справи, а тому це нові докази.

Також скаржник зауважує, що в судових рішеннях у даній справі наявна оцінка дій, згаданих у висновку експертів від 02.10.2023 № 20878/23-61, слідчого та прокурора з посиланням на відповідні кримінальні провадження. Зміст висновку не містить категоричної, беззастережної, доведеної констатації дій осіб, відносно яких ставились питання під час проведення опитування позивача. Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що під час попередніх розглядів справи відповідачами заявлялись клопотання про застосування строку позовної давності, однак, у суда не було підстав для її застосовання. Тому у разі встановлення за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами наявності порушеного права позивача суд повинен був застосувати строки позовної давності. Цього зроблено не було, чим порушено вимоги ч.4 ст.267 ЦК України, за якою сплив строк позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

ОСОБА_1 також подала апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.08.2024 року у справі № 907/113/18, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовити повністю. Зазначає, що перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за наявності підстав для такого перегляду та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених ГПК України. Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що висновок комісійної судової психологічної експертизи за №20878/23-61 із застосуванням поліграфу, проведеної у кримінальному провадженні №62023000000000343 від 02.10.2023, є новим доказом на підтвердження укладення оспорюваних правочинів за допомогою втручання «стороннього фактору» всупереч реальної волі особи, що було однією з підстав позову. Тому перегляд судового рішення на підставі нового доказу, який раніше суди не оцінювали, суперечитиме п.2 ч. 4 статті 320 ГПК України. При цьому, судом першої інстанції не враховано, що заявником абсолютно не обгрунтовано причин неможливості проходження психологічної експертизи із застосуванням поліграфу під час первинного розгляду справи.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ Ужгородський завод Електродвигун на рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.08.2024 у справі №907/113/18.

Ухвалою суду від 27.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та об`єднано розгляд апеляційних скарг ПрАТ Ужгородський завод Електродвигун та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.08.2024 року у справі №907/113/18 в одне провадження. Розгляд справи № 907/113/18 призначено в судовому засіданні на 01.10.2024 на 14 год.20хв.

27.09.2024 представник відповідач-1 через систему «Електронний суд» подав до суду заяву (вх. № 01-05/2727/24 від 30.09.2024) про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.08.2024 року у справі №907/113/18. У заяві заявник просить скасувати зазначене рішення місцевого господарського суду, прийнявши нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020 у справі № 907/113/18

Ухвалою суду від 03.10.2024 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_11 про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.08.2024 року у справі №907/113/18.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, подану ПрАТ «Ужгородський завод «Електродвигун», заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною. Зокрема, зазначає, що як на підтвердження нововиявлених обставин у даному провадженні позивач посилався на висновок експертів за результатами проведення комісійної судової психологічної експертизи у кримінальному провадженні №62023000000000343 від 02.10.2023 № 20878/23-61, який відповідає вимогам до висновку експертів, встановленим у ст.98 ГПК України. Позивач стверджує, що обставини, які містяться у висновку експертів є саме матеріально-правовим фактом, що підтверджує наявність психологічних реакції позивача, що свідчить про укладання договорів дарування під тиском та поза волею позивача. Сам же висновок експертів є матеріально формою висвітлення фактичних обставин, яким підтверджуються нововиявлені обставини, котрі існували на час розгляду справи. Наголошує, що фактичні дані не могли бути відомі позивачу на час розгляду, оскільки проведення експертизи, в яких були висвітленні нововиявлені обставини було призначено постановою слідчого ОСОБА_9 , про наявність нововиявлених обставин позивачу стало відомо після отримання копії висновку експерта 31.01.2024. Нововиявленими обставинами висвітленими у висновку експертів є факти встановлені за допомогою поліграфа в їх сукупності, а саме відсутність волі на укладення оспорюваних правочинів та наявність тиску правоохоронними органами на укладання оспорюваних правочинів. Позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що рішення та постанови судів у даному провадженні обґрунтовувались тим, що позивачем не доведено факту вчинення відповідачами насильства, яке виражається в незаконних діях, як і не доведено позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв`язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину, згідно з вимогами статей 203, 215, 231 Цивільного кодексу України. У зв`язку з чим не доведено та судами не встановлено, що укладення оспорюваних правочинів відбувалося за допомогою втручання «стороннього фактору» всупереч реальної волі особи. Таким чином, нововиявлені обставини виражені у висновку експертів є фактичними обставинами, що не були відомі позивачу на момент розгляду справи. Крім того, вони є істотними для розгляду справи, оскільки підтверджують відсутність волі позивача на укладення правочинів і тиску правоохоронних органів на укладення правочинів у сукупності, що безумовно є підставою для визнання таких правочинів недійсними на підставі ст. 231 ЦК України. Позивач наголошує, що істотність нововиявлених обставин є оціночним питанням та оцінюється судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення. На переконання позивача, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення здійснив розгляд заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в межах наданих процесуальним законодавством та не мав обов`язку переоцінювати попередні доводи сторін серед іншого щодо строків позовної давності. Просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.08.2024 у справі №907/113/18 залишити без змін, апеляційну скаргу ПрАТ «Ужгородський завод «Електродвигун» без задоволення.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу, подану ОСОБА_1 , позивач заперечує проти доводів, наведених скаржником, наводячи ті самі аргументи, що і на апеляційну скаргу, подану ПрАТ «Ужгородський завод «Електродвигун», просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Треті особи ТзОВ Гал ЛТД, ТзОВ Матяш і Матяш та ОСОБА_5 не надали суду письмових відзивів на апеляційні скарги.

Ухвалою суду від 01.10.2024 з метою повного та об`єктивного дослідження усіх обставин у справі розгляд справи відкладено на 29.10.2024.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні підтримав, доводи наведені в апеляційній скарзі.

Позивач, відповідач-1 та треті особи не делегували уповноважених представників в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, шляхом надіслання ухвали суду від 01.10.2024 про відкладення розгляду справи на 29.10.2024 до електронного кабінету зареєстрованого в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, що підтверджується довідками, складеними відповідальним працівником Західного апеляційного господарського суду.

29.10.2024 представник позивача подав до Західного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» клопотання б/н (вх. № 01-04/7285/24 від 29.10.2024) про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв`язку із перебуванням на лікарняному. До клопотання долучено Витяг з Електронного реєстру листків непрацездатності щодо ОСОБА_12 .

Колегія суддів, порадившись на місці, прийшла до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи з зазначених позивачем підстав, оскільки наявні в матеріалах справи документи дають можливість суду самостійно встановити фактичні обставини справи та вирішити даний спір по суті. Суд враховує, що в матеріалах даної справи міститься багато письмових пояснень позивача, тобто, позиція представника позивача сформована, викладена письмово і суду зрозуміла.

Враховуючи практику Верховного Суду та Європейського Суду з прав людини з даного питання, й те, що явка сторін у справі не визнавалася судом обов`язковою, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, справу може бути розглянуто при відсутності уповноваженого представника позивача у справі.

Також апеляційний суд зазначає, що в даному випадку неможливість явки представника позивача не позбавляє суд права вирішити спір, з урахуванням того, що відповідно до ухвали суду від 01.10.2024 присутність сторони в судовому засіданні 29.10.2024 не визнавалась обов`язковою.

При цьому, колегія суддів зауважує, що представником позивача було подано заяву (вх. № ЗАГС 01-04/6356/24 від 25.09.2024) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів, у всіх судових засіданнях у справі № 907/113/18, яка була задоволена судом апеляційної інстанції ухвалою від 26.09.2024.

Згідно з положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що явка сторін у справі не визнавалася судом обов`язковою, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, справу може бути розглянуто при відсутності уповноважених представників позивача, відповідача-1 та третіх осіб у справі.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

За приписами ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

У відповідності до ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч. 4 ст. 320 ГПК України).

Частиною 5 статті 320 названого Кодексу унормовано, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ГПК України та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених ГПК України.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (наведену правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 21.10.2020 справа №726/938/18).

Нововиявленими є обставини, які входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення .

Отже, необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

За відсутності принаймні однієї з цих ознак, обставини не можуть вважатися нововиявленими та відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.05.2020 (справа № 802/2196/17-а) відносно нововиявлених обставин висловила правову позицію відповідно до якої нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені ч. 2 ст. 320 ГПК України, відсутні, а також, якщо обставини, визначені ч. 2 ст. 320 ГПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (наведена правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.04.2021 справа №9901/819/18).

Отже, для встановлення підстав для перегляду даної справи за нововиявленими обставинами потрібно встановити наявність їх існування на час розгляду справи; факт того, що вони не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; їх істотність для розгляду справи.

Як зазначалось вище, заявник, звертаючись із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Закарпатської області, покликається, як на нововиявлену обставину на висновок №20878/23-61 експертів за результатами проведення комісійної судової психологічної експертизи у кримінальному провадженні №62023000000000343 від 02.10.2023.

Заявник зазначає, що пунктами 3, 4 даного висновку експертів, за результатами психологічного дослідження з використанням поліграфа у заявника відсутні фізіологічні реакції, які свідчать про те, що він укладав договори дарування від 29.12.2009 по добрій волі, натомість у нього виявлені фізіологічні реакції, які свідчать, що він укладав договори дарування від 29.12.2009 під тиском з боку правоохоронних органів. На переконання заявника, дані, які містяться у висновку експертів, є істотними обставинами для розгляду та правильного вирішення даної справи, оскільки вони чітко вказують на те, що спірні договори дарування від 29.12.2009 були укладені ОСОБА_3 під примусом та тиском з боку правоохоронних органів, а не по своєму бажанню, а отже наявні підстави для визнання відповідних правочинів недійсними та витребування з володіння ОСОБА_1 майна на загальну вартість 281 082,34 грн.

Крім того, заявник зазначає, що на момент розгляду даної справи у судах заявник не знав і не міг знати про ці обставини, оскільки про них йому стало відомо з копії висновку експерта, яку він отримав лише 31.01.2024, а тому отримані результати експертизи є нововиявленими обставинами, які не були і не могли бути відомі заявнику під час розгляду справи та підтверджують той факт, що оскаржувані договори були вчиненні заявником під психологічним примусом.

Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що експертиза, на яку покликається заявник, як на нововиявлену обставину, проведена 02.10.2023 в рамках кримінального провадження, ініційованого за заявою самого ж позивача від 20.04.2023. Тобто, після завершення розгляду справи № 907/113/18 та прийняття судом остаточного рішення.

Отже, час призначення та проведення експертизи, складання висновку експертів від 02.10.2023 вказує на те, що тих обставин не існувало на час розгляду справи.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з твердженнями скаржників, що висновок експертів по суті є новим доказом, якого не існувало на час завершення розгляду справи та прийняття судом остаточного рішення у даній справі.

Колегія суддів зауважує, що позивач в самій позовній заяві, а також під час всього розгляду справи стверджував про укладення договорів дарування під тиском, про побоювання за себе та близьких осіб. Зокрема, предмет доказування стосувався обґрунтування факту вчинення відповідачами насильства, яке виражається в незаконних діях, а також доведення позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв`язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.

Водночас, заява ОСОБА_3 про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області за нововиявленими обставинами мотивована такими ж обставинами. Оскільки, такі обставини були покладені в основу позовних вимог позивача, досліджувалися судами із наданням їм оцінки, то вони були відомі позивачу, як до, так і підчас розгляду справи, що виключає будь- яку можливість розцінювати їх як нововиявлені обставини.

Висновок №20878/23-61 експертів за результатами проведення комісійної судової психологічної експертизи у кримінальному провадженні №62023000000000343 від 02.10.2023 є новим доказом, а не є доказом, що підтверджує нововиявлені обставини, оскільки такого доказу не існувало під час розгляду справи та прийняття судом остаточного рішення у даній справі, якими заявник додатково обґрунтовує обставини, покладені в основу позовної заяви та які (докази) виявлені після постановлення остаточного рішення суду, що унеможливлює віднесення їх до категорії нововиявлених та використання в якості підстав перегляду рішення.

Підсумовуючи все вищенаведене, колегія суддів констатує, що висновок експерта, на який покликається заявник (позивач у справі), як на нововиявлену обставину, не є такою в розумінні ст. 320 ГПК України, а є новим доказом, який підтверджує ті самі обставини, які були відомі позивачу з моменту звернення з позовом до суду. Подання такого доказу спрямоване на переоцінку тих доказів, які вже дослідили суди під час первинного розгляду справи. Відтак, помилковим є висновок суду першої інстанції про задоволення заяви позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки жодних підстав для перегляду остаточних судових рішень, які ухвалив суд під час первинного розгляду справи, немає.

Окрім того, колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не взято до уваги те, що з моменту набрання законної сили рішенням Господарського суду Закарпатської області, минуло більше трьох років, в зв`язку з чим заявником порушено вимоги, передбачені нормами ст. 321 ГПК України щодо порядку і строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020, які залишені в силі Постановою Верховного Суду від 29.07.2021 у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено повністю.

Згідно з положеннями частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За приписами частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вищенаведені норми права та фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.08.2024 року у справі № 907/113/18 слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020 у справі № 907/113/18 відмовити.

З огляду на те, що суд задовільняє апеляційні скарги, судові витрати за розгляд заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та апеляційних скарг покладаються на позивача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст.ст. 269, 275, 277, 282, 284, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства Ужгородський завод Електродвигун та ОСОБА_1 (з врахуванням заяви ОСОБА_2 про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1 ) задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.08.2024 року у справі №907/113/18 скасувати. Прийняти нове рішення.

3.В задоволенні заяви ОСОБА_3 (вх. №02.3.1-02/201/24 від 26.02.2024) про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020 у справі № 907/113/18 за нововиявленими обставинами - відмовити.

4.Судові витрати за розгляд апеляційних скарг покласти на позивача.

5.Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства Ужгородський завод Електродвигун (88000, м. Ужгород, вул. Олександра Блистіва, 1, код ЄДРПОУ 04676533) 13 451,04 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6.Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_2 ) 13 451,04 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

7.Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 13 451,04 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

8.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст.287-288 ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий-суддяН.М. Кравчук

Судді О.І. Матущак

І.Ю. Панова