Ухвала

від 17.12.2024 по справі 907/113/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 907/113/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Кібенко О.Р. Мамалуй О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Кравчук Н.М., судді: Матущак О.І., Панова І.Ю.)

від 29.10.2024

за заявою ОСОБА_1

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020

у справі № 907/113/18

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_1 , ОСОБА_2

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Приватне акціонерне товариство "Ужгородський завод "Електродвигун", Товариство з обмеженою відповідальністю "Гал ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю "Матяш і Матяш", ОСОБА_3

про визнання вчиненим під впливом насильства і недійсним правочини та витребування з володіння майна на загальну вартість 281 082, 34 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.08.2018 у справі №907/113/28, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2018, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 27.03.2019 частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.08.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 скасовано, справу №907/113/18 направлено на новий розгляд.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020 у справі №907/113/18, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 29.07.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020 у справі № 907/113/18 - без змін.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 15.08.2024 у справі №907/113/18 заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволено. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі: визнано вчиненими під впливом насильства і недійсними правочини, укладені між позивачем ОСОБА_1 , 1969 року народження та відповідачем ОСОБА_4 , 1942 року народження, а саме: договір дарування цінних паперів, посвідчений 29 грудня 2009 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Н.А. за реєстром №2851; договір про передачу шляхом дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Гал Лтд", посвідчений 29 грудня 2009 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Н.А. за реєстром №2846; договір про передачу шляхом дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Матяш і Матяш", посвідчений 29 грудня 2009 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Н.А. за реєстром № 2847. Витребувано з володіння відповідача ОСОБА_2 належне позивачу майно загальною вартістю 281 082,34 грн., що складається з: - цінних паперів - 19608234 шт. простих іменних акцій ПрАТ „Ужгородський завод Електродвигyн" номінальною вартістю 196 082,34 грн; частки в статутному капіталі ТзОВ „Гал Лтд" розміром 100 відсотків вартістю 52 500,00 грн; частки в статутному капіталі ТзОВ „Матяш і Матяш" розміром 51 відсоток вартістю 32 500,00 грн.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.08.2024 у справі №907/113/18 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020 у справі № 907/113/18 за нововиявленими обставинами відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 у справі №907/113/18, ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначене судове рішення.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статей 288 та 290 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Оскаржувану постанову Західним апеляційним господарським судом прийнято 29.10.2024. Тому останнім днем строку для подання касаційної скарги на зазначену постанову було 18.11.2024.

ОСОБА_1 касаційну скаргу подав 25.11.2024, що підтверджується відбитком календарного штемпелю на поштовому конверті, адресованому Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду, тобто скаржником пропущено строк, встановлений ст. 288 ГПК України для подання касаційної скарги.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту зазначеної норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що він та його представник не приймали участь в судовому засіданні при прийнятті оскаржуваної постанови, в той же час оскільки у постанові не вказано дату складання її повного тексту, то скаржник виходить з того, що такою датою є 06.11.2024 (дата отримання відповідного тексту в системі Електронний Суд), тому останнім днем для подання касаційної скарги є 26.11.2024, отже її подано у встановлені ГПК України строки.

Разом з тим, такі посилання скаржника суперечать приписам статті 288 Господарського процесуального кодексу України, оскільки учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Натомість скаржник не просить поновити пропущений строк для подання касаційної скарги.

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктом 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762, 00 грн.

Предметом позову у даній справі є 3 вимоги немайнового характеру та вимога майнового характеру про витребування з володіння майна на загальну вартість 281 082, 34 грн.

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги складає 28 506, 72 грн, а саме: ((1762, 00*3)+( 281 082, 34 грн*1,5%))*150%)= 14 253, 36*200%, де 1762, 00 - 1 розмір прожиткового мінімуму станом на 2018 рік, 3 - кількість вимог немайнового характеру, 150% - ставка судового збору за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, 200 - ставка за подання касаційної скарги.

Разом з тим до касаційної скарги у якості доказу сплати судового збору додано квитанцію від 25.11.2024 №5292-8495-4233-1282 про сплату 11956, 48 грн, отже недоплачена сума судового збору складає 16 550, 24 грн.

Крім того, згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).

При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Крім того, заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права, неврахування висновків Верховного Суду, без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 однією з підстав касаційного оскарження зазначає п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Разом з тим скаржник не зазначає чітку норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України), щодо якої, на його думку, відсутній висновок Верховного Суду її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене та те, що у касаційній скарзі не порушується питання щодо поновлення пропущеного строку, до касаційної скарги не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмірі та не зазначено, чітку норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України), щодо якої, на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду, то така касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 288, 290, 292, 298 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 у справі №907/113/18 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

2. ОСОБА_1 усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:

- надати суду оригінал документа, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 16 550, 24 грн за подання касаційної скарги у даній справі;

- навести чітку норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України), щодо застосування якої, на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду;

- надати заяву про поновлення строків на касаційне оскарження.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Кібенко

О. Мамалуй