Постанова

від 29.01.2025 по справі 907/113/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 907/113/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Кібенко О.Р., Мамалуй О.О.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Кравчук Н.М., судді: Матущак О.І., Панова І.Ю.)

від 29.10.2024

за заявою ОСОБА_1

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020

у справі № 907/113/18

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 , ОСОБА_3

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Приватне акціонерне товариство "Ужгородський завод "Електродвигун", Товариство з обмеженою відповідальністю "Гал ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю "Матяш і Матяш", ОСОБА_4

про визнання вчиненим під впливом насильства і недійсним правочини та витребування з володіння майна на загальну вартість 281 082, 34 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явилися

відповідача 1 - не з`явилися

відповідача 2 - Рабінович М.П.

третіх осіб - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 та до ОСОБА_3 про визнання вчиненими під впливом насильства і недійсними правочинів, а саме: договору дарування цінних паперів від 29.12.2009 №2851, договору про передачу шляхом дарування частки в статутному капіталі ТОВ "Гал ЛТД" від 29.12.2009 №2846, договору про передачу шляхом дарування частки в статутному капіталі ТОВ "Матяш і Матяш" від 29.12.2009 № 2847 та витребування з володіння майна на загальну вартість 281 082,34 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вказані договори дарування були укладені позивачем під примусом, при здійсненні на нього психічного тиску з боку відповідача-1 та третіх осіб. Обставини наявності психічного тиску та примусу підтверджуються наявністю кримінальної справи, порушеної у листопаді 2009 року за заявою відповідача-1 про обвинувачення ОСОБА_1 (позивача) у вчиненні злочинів, передбачених частинами першою та третьою статті 358, частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України. Позивач зазначив, що вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 20.09.2016 (який набув законної сили) позивача визнано невинуватим та виправдано за всіма вказаними статтями. Стверджує, що у цьому вироку зафіксовані свідчення ОСОБА_1 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про психологічний тиск слідчого, який погрожував їм затриманням та змушував переписати все належне їм майно на користь відповідача-1 та тиск і залякування їх відповідачем-1. Позивач просив визнати недійсними спірні договори, адже вони були вчинені під впливом насильства, а також вказував на наявність підстав для витребування з володіння відповідача ОСОБА_3 майна на загальну суму 281 082,34 грн.

1.3. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.08.2018 у справі № 907/113/28, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2018, у задоволенні позову відмовлено повністю.

1.4. Постановою Верховного Суду від 27.03.2019 частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.08.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 скасовано, справу №907/113/18 направлено на новий розгляд.

1.5. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020 у справі №907/113/18, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020, у задоволенні позову відмовлено повністю.

1.6. Постановою Верховного Суду від 29.07.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020 у справі № 907/113/18 - без змін.

1.7. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Закарпатської області із заявою про перегляд судового рішення від 10.03.2020 за нововиявленими обставинами, в якій заявник просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020 у справі № 907/113/18 та прийняти нове судове рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

1.8. Заява обґрунтована тим, що 20.04.2023 ОСОБА_1 звернувся до Державного бюро розслідувань з заявою-повідомленням про вчинення злочину, передбаченого частиною четвертою статті 189 Кримінального кодексу України, у зв`язку з чим було відкрито кримінальне провадження № 62023000000000343 від 28.04.2023. В рамках кримінального провадження слідчим Чернобаєвим С.І. була призначена комісійна судова психологічна експертиза із застосуванням поліграфу. Згідно з висновком експертів за результатами проведення комісійної судової психологічної експертизи у кримінальному провадженні №62023000000000343 від 02.10.2023 №20878/23-61, за результатами психологічного дослідження з використанням поліграфа у заявника відсутні фізіологічні реакції, які свідчать про те, що він укладав договори дарування від 29.12.2009 по добрій волі, натомість у нього виявлені фізіологічні реакції, які свідчать, що він укладав договори дарування від 29.12.2009 під тиском з боку правоохоронних органів. На переконання заявника, дані, які містяться у висновку експертів, підготовленого за результатами експертизи, є істотними обставинами для розгляду та правильного вирішення даної справи, оскільки вони чітко вказують на те, що договори дарування від 29.12.2009 були укладені ОСОБА_1 під примусом та тиском з боку правоохоронних органів, а не по своєму бажанню, а отже наявні підстави для визнання відповідних правочинів недійсними та витребування з володіння ОСОБА_3 майна на загальну вартість 281 082,34 грн. Заявник стверджує, що на момент розгляду даної справи у судах не знав і не міг знати про ці обставини, оскільки про них йому стало відомо з копії висновку експерта, яку він отримав лише 31.01.2024.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 15.08.2024 у справі №907/113/18 заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволено. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі: визнано вчиненими під впливом насильства і недійсними правочини, укладені між позивачем ОСОБА_1 , 1969 року народження та відповідачем ОСОБА_7 , 1942 року народження, а саме: договір дарування цінних паперів, посвідчений 29.12.2009 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Н.А. за реєстром №2851; договір про передачу шляхом дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал Лтд", посвідчений 29.12.2009 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Н.А. за реєстром №2846; договір про передачу шляхом дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Матяш і Матяш", посвідчений 29.12.2009 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Н.А. за реєстром № 2847. Витребувано з володіння відповідача ОСОБА_3 належне позивачу майно загальною вартістю 281 082,34 грн, що складається з: цінних паперів - 19 608 234 шт. простих іменних акцій ПрАТ "Ужгородський завод Електродвигyн" номінальною вартістю 196 082,34 грн; частки в статутному капіталі ТОВ "Гал Лтд" розміром 100 відсотків вартістю 52 500,00 грн; частки в статутному капіталі ТОВ "Матяш і Матяш" розміром 51 відсоток вартістю 32 500,00 грн.

2.2. При прийнятті рішення суд першої інстанції, приймаючи до уваги наявність матеріально-правових фактів (врахування яких судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте), які вказують, що укладення оспорюваних правочинів відбувалося за допомогою втручання "стороннього фактору" всупереч реальної волі особи, та які у повному обсязі спростовують висновки суду, покладені в основу рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020 у справі № 907/113/18, дійшов висновку, що на підставі положень статей 320, 325 Господарського процесуального кодексу України дане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог. При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріально-правовий факт укладення оспорюваних правочинів за допомогою втручання "стороннього фактору" всупереч реальної волі позивача, що є підставою для визнання їх недійсними, існував на час розгляду справи, був визначальним для її розгляду та став відомим заявникові в рамках кримінального провадження, отримавши матеріально-правове вираження через проведення експертизи.

2.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.08.2024 у справі № 907/113/18 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020 у справі № 907/113/18 за нововиявленими обставинами відмовлено.

2.4. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, переглянутого в порядку статей 320 - 325 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що зазначені позивачем обставини, а саме отримані результати експертизи, на які позивач посилається як на нововиявлені, не є такими в розумінні положень статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім того, суд апеляційної інстанції зауважив, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не взято до уваги те, що з моменту набрання законної сили рішенням Господарського суду Закарпатської області, минуло більше трьох років, в зв`язку з чим заявником порушено вимоги, передбачені нормами статті 321 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку і строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 у справі №907/113/18, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, якою просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення Господарського суду Закарпатської області залишити в силі.

3.2. Підставами касаційного оскарження ОСОБА_1 визначив пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

3.4. Підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 10.03.2020 у справі №910/10784/18; від 30.06.2022 у справі №910/13908/17, від 25.09.2024 у справі №910/4490/22, від 03.08.2022 у справі №910/11027/18, від 15.09.2023 у справі №904/1875/19 (щодо застосування статті 320 Господарського процесуального кодексу України).

3.5. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

3.6. ОСОБА_1 ще однією з підстав касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду в контексті застосування пункту 2 частини другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, також частини першої статті 73, статті 98 Господарського процесуального кодексу України у питаннях, які стосуються заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

3.7. Крім того посилається на те, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано відхилено клопотання скаржника про відкладення розгляду справи.

3.8. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3 заперечує проти вимог та доводів касаційної скарги та просить постанову залишити без змін, мотивуючи його тим, що висновок експерта, на який покликається заявник як на нововиявлену обставину, не є такою в розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України, а є новим доказом.

3.9. Від скаржника до Верховного Суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на неможливість бути присутнім у судовому засіданні та ознайомитися із відзивом на касаційну скаргу, оскільки на 29.01.2025 відкладена інша справа у Господарському суді Закарпатської області.

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

З огляду на наведені вище приписи законодавства, а також враховуючи, що скаржника було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання; позивач виклав свою позицію щодо спірних правовідносин у поданій ним касаційній скарзі; явка представників не визнавалася обов`язковою, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи на іншу дату. Крім того статтею 197 Господарського процесуального кодексу передбачено право сторін на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцій. Необхідність ознайомлення із відзивом також не може слугувати підставою для відкладення розгляду справи, оскільки відповідачем направлено позивачу відзив через систему Електронний суд, про що останній не заперечує.

До того ж Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

29.12.2009 між позивачем та відповідачем 1- ОСОБА_2 , 1942 року народження, який є батьком позивача були укладені правочини щодо передачі корпоративних прав позивача, а саме:

- договір дарування цінних паперів, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Малинич H.A. за реєстром № 2851, згідно пункту 1 якого дарувальник (позивач) зобов`язався безоплатно передати у власність, а обдаровуваний (відповідач 1) зобов`язався прийняти у власність (дар) належне дарувальнику (позивачу) на праві особистої приватної власності майно - акції ВАТ "Ужгородський завод Електродвигун" в кількості 19 608 234 штуки, (кількість акцій, що випущено ВАТ "Ужгородський завод Електродвигун" - 19 608 234 штук, номінальною вартістю 196 082,34 гривень, вид акцій - прості іменні. Згідно пункту 8 договору дарування цінних паперів № 2851 до обдаровуваного з моменту набуття права власності на акції одночасно переходять всі права та обов`язки, які належали дарувальнику в межах наданих цими акціями товариства.

- договір про передачу шляхом дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал Лтд", посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Малинич H.A. за реєстром №2846, згідно пункту 1 якого дарувальник (позивач) безоплатно передав обдаровуваному (відповідачу 1), а обдаровуваний (відповідач 1) прийняв у власність частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал Лтд", що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Краснодонців, 1 Закарпатської області (ідентифікаційний код 22078480), що становить 100% (сто) відсотків загального розміру статутного капіталу товариства. Сторони оцінили цей дар у 52 500,00 грн. Пунктом 7 договору визначено, що право власності на відчужувану частку в статутному капіталі переходить обдаровуваному з моменту прийняття дарунку. Сторони домовились, підписання та нотаріальне посвідчення та отримання цього договору обдаровуваним є прийняттям дарунку. У пункті 6 договору сторонами підтверджено, що вони не визнані недієздатними чи обмежено дієздатними; укладення договору відповідає їхнім інтересам; волевиявлення є вільним і усвідомленим і відповідає їхній внутрішній волі, умови договору зрозумілі, і відповідають реальній домовленості сторін, договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені у ньому; зміст статей 229, 230, 231, 233, 234, Цивільного кодексу України нотаріусом роз`яснено.

- договір про передачу шляхом дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Матяш і Матяш", посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Малинич H.A. за реєстром № 2847, пунктом 1 якого дарувальник (позивач) безоплатно передав обдаровуваному (відповідачу 1), а обдаровуваний (відповідач 1) прийняв у власність частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Матяш і Матяш", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код 13590345), що становить 51% (п`ятдесят один) відсотків загального розміру статутного капіталу товариства. Сторони оцінили цей дар у 32 500,00 грн. Пунктом 7 договору визначено, що право власності на відчужувану частку в статутному капіталі переходу обдаровуваного з моменту прийняття дарунку. Сторони домовились, підписання та нотаріальне посвідчення та отримання цього договору обдаровуваним є прийняттям дарунку. У пункті 6 договору сторонами підтверджено, що вони не визнані недієздатними чи обмежено дієздатними; укладення договору відповідає їхнім інтересам; волевиявлення є вільним і усвідомленим і відповідає їхній внутрішній волі, умови договору зрозумілі, і відповідають реальній домовленості сторін, договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені у ньому; зміст статей 229, 230, 231, 233, 234, Цивільного кодексу України нотаріусом роз`яснено.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що всі наведені договори дарування були укладені ним під примусом при здійсненні на нього психічного впливу, що, як вважає, дає йому право звернутися до суду про визнання цих договорів недійсними; наявність цього психічного впливу як з боку відповідача 1 - ОСОБА_8 , так і з боку третіх осіб, не давала можливості звернутися з вимогою про визнання договорів недійсними раніше, оскільки лише 08.12.2017 з винесенням ухвали апеляційним судом Закарпатської області про залишення без змін вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.09.2016 стосовно ОСОБА_1 - про визнання його невинуватим та виправданим за частиною четвертою статті 190, частинами першою та третьою статті 258 Кримінального кодексу України, з моменту прийняття якої, припинилося кримінальне переслідування щодо нього, яке дало йому підстави вважати обставини, якими йому погрожували і впливали на його свідомість і волю, припиненими.

Позивач наводив доводи, що обставини наявності психічного тиску та примусу підтверджувались наявністю кримінальної справи щодо ОСОБА_1 (позивача), яка порушена 29.11.2009 за заявою відповідача-1 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених частиною четвертою статті 190, частинами першою та третьою статті 258 Кримінального кодексу України. Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 20.09.2016 винесено вирок, яким позивача було визнано невинуватим та виправдано за всіма статтями обвинувачення, який залишено без змін та набув законної сили відповідно до ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 08.12.2017.

Позивач (підсудний) органом досудового розслідування обвинувачувався в тому, що діючи самостійно з метою заволодіння шахрайським шляхом чужим майном - сертифіката акцій про володіння акціями 74,4 відсотків (всіх акцій) ВАТ "Ужгородський завод "Електродвигун" м. Ужгород, вул. Краснодонців 1, загальною вартістю 189 188,00 грн, за допомогою підроблених документів, діючи без відома свого батька (відповідача 1 - ОСОБА_8 ), при цьому спонукавши інших осіб ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ), в допомозі йому у переоформленні акцій, не пояснюючи їм свій злочинний намір, заволодів акціями ВАТ "Ужгородського заводу "Електродвигун" м. Ужгород, вул. Краснодонців 1, загальною вартістю 189 188,00 гривень, чим завдав ОСОБА_9 , 1942 р.н. (відповідачу-1) матеріальної шкоди в особливо великих розмірах, на загальну суму 189 188,00 гривень, тобто за частиною четвертою статті 190, частинами першою та третьою статті 258 Кримінального кодексу України.

Позивач як на підставу своїх позовних вимог щодо визнання недійсними укладених договорів дарування посилався на обставини, наведені у вироку суду, а саме, що 20.01.2010, як тільки підсудний визнав себе на досудовому слідстві винним, слідчий ОСОБА_10 виніс постанову, якою було за пунктом 2 статті 6 КПК України закрите кримінальне провадження відносно інших осіб по справі - ОСОБА_11 і ОСОБА_6 . Судом у вироку зафіксовані свідчення ОСОБА_11 і ОСОБА_6 , які ствердили, що під психологічним тиском слідчого, який погрожував їм затриманням та під тиском і залякуванням з боку потерпілого 05.01.2010 знову ж таки через нотаріуса Малинич H.A. також переписали все належне їм майно на користь ОСОБА_8 і тільки після таких дій тиск відносно них припинився.

Зазначав, що даючи оцінку вказаному, місцевий суд прийшов до висновку, що мої доводи та доводи свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_6 про те, що надавали покази на досудовому слідстві під впливом застосування до них слідчим недозволених методів слідства заслуговують на увагу та оцінює їх як правдиві, проте, як констатує суд "незважаючи на наявні у справі докази нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження з підсудним ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_11 , на виконання постанови суду від 23.10.2015 про застосування недозволених методів слідства, ретельне та ефективне розслідування проведено не було".

Суд апеляційної інстанції в ухвалі від 08.12.2017 також зафіксував покази позивача про те, що під час досудового слідства на нього вчиняли тиск, погрожували: його батько, відповідні слідчий і прокурор, а також те, що позивач і ОСОБА_11 під тиском слідчого, який погрожував винести постанову про моє затримання і затримання інших родичів, змушені були передати, відповідно до укладених договорів (доручень) все належне нам майно на батька ОСОБА_1 .

Вказував на те, що крім наведеного дані обставини підтверджуються показами свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , та копіями матеріалів кримінальної справи №9707109 від 27.11.2009.

З посиланням на вказані обставини, позивачем обґрунтовувались позовні вимоги в частині підстав їх задоволення, а саме визнання недійсними правочинів, укладених під примусом та психічним тиском. Позивач вважає, що саме ці обставини є свідченням того, що спірні договори є недійсними, у розумінні статті 231 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю. Постановою Верховного Суду від 29.07.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020 залишено без змін.

Рішення та постанова судів обґрунтовані тим, що позивачем не доведено факту вчинення відповідачами насильства, яке виражається в незаконних діях, як і не доведено позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв`язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину, згідно з вимогами статей 203, 215, 231 Цивільного кодексу України. У зв`язку з чим не доведено та судами не встановлено, що укладення оспорюваних правочинів відбувалося за допомогою втручання "стороннього фактору" всупереч реальної волі особи.

20.04.2023 позивач звернувся до Державного бюро розслідувань з заявою-повідомленням про вчинення злочину, передбаченого частиною четвертою статті 189 Кримінального кодексу України.

За даною заявою було відкрито кримінальне провадження № 62023000000000343 від 28.04.2023, досудове розслідування в рамках якого здійснюється старшим слідчим Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Чернобаєвим С. І.

Першим слідчим відділом (Відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016070000000030 від 11.02.2016 за заявою позивача щодо перевищення службових повноважень слідчим СЧ СУ ТУ МВС України у Закарпатській області ОСОБА_10 та заступником прокурора м. Ужгорода Малиничем А.А. в ході досудового розслідування кримінальної справи №9707109 за обвинуваченням ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у вчиненні злочинів, передбачених частиною четвертою статті 190, частинами першою та третьою статті 258 Кримінального кодексу України.

Судом також встановлено, що в рамках кримінального провадження слідчим Чернобаєвим С.І. була призначена комісійна судова психологічна експертиза із застосуванням поліграфу.

Позивачу було направлено лист ДБР за №10-2-02-01-21337 від 11.09.2023, яким останнього було викликано на 26.09.2023 до експертної установи за адресою: м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6 для проходження психологічного обстеження.

За результатами проведення експертизи був підготовлений Висновок експертів за результатами проведення комісійної судової психологічної експертизи у кримінальному провадженні № 62023000000000343 від 02.10.2023 № 20878/23-61.

Відповідно до пунктів 3, 4 висновку експертів за результатами психологічного дослідження з використанням поліграфа у заявника відсутні фізіологічні реакції, які свідчать про те, що він укладав договори дарування від 29.12.2009 по добрій волі, натомість у нього виявлені фізіологічні реакції, які свідчать, що він укладав договори дарування від 29.12.2009 під тиском з боку правоохоронних органів.

Також, як вбачається з блоку "Відповідь на питання №1-2" дослідницької частини висновку експертів, експерти дійшли висновку про те, що "властиві ОСОБА_1 індивідуально-психологічні особливості, зокрема, розвинене почуття справедливості, обов`язку, відповідальності, мали визначальний вплив на мотиви та характер його поведінки, зачепили провідні цінності його особистості, викликали сильні переживання страху за благополуччя та безпеку своїх близьких, внаслідок чого, враховуючи обставини ситуації, що склалася, він був змушений переписати майно, яке йому належало на користь свого батька, 29.12.2009 оформивши та підписавши договори дарування".

В блоці "Відповідь на питання №3-4" експерти дійшли висновку, що "отримані в ході психологічного дослідження фізіологічні реакції у підекспертного ОСОБА_1 свідчать про те, що договори дарування від 29.12.2009 він укладав під тиском з боку правоохоронних органів, а не по добрій волі".

Вважаючи зазначені обставини нововиявленими, позивач звернувся із заявою про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Відповідно до статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

5.3. Судами обох інстанції встановлено, що заявник, звертаючись із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Закарпатської області, посилається як на нововиявлену обставину на висновок №20878/23-61 експертів за результатами проведення комісійної судової психологічної експертизи у кримінальному провадженні № 62023000000000343 від 02.10.2023.

Заявник зазначає, що пунктами 3, 4 даного висновку експертів, за результатами психологічного дослідження з використанням поліграфа у заявника відсутні фізіологічні реакції, які свідчать про те, що він укладав договори дарування від 29.12.2009 по добрій волі, натомість у нього виявлені фізіологічні реакції, які свідчать, що він укладав договори дарування від 29.12.2009 під тиском з боку правоохоронних органів. На переконання заявника, дані, які містяться у висновку експертів, є істотними обставинами для розгляду та правильного вирішення даної справи, оскільки вони чітко вказують на те, що спірні договори дарування від 29.12.2009 були укладені ОСОБА_1 під примусом та тиском з боку правоохоронних органів, а не по своєму бажанню, а отже наявні підстави для визнання відповідних правочинів недійсними та витребування з володіння ОСОБА_3 майна на загальну вартість 281 082,34 грн.

Крім того, заявник зазначає, що на момент розгляду даної справи у судах заявник не знав і не міг знати про ці обставини, оскільки про них йому стало відомо з копії висновку експерта, яку він отримав лише 31.01.2024, а тому отримані результати експертизи є нововиявленими обставинами, які не були і не могли бути відомі заявнику під час розгляду справи та підтверджують той факт, що оскаржувані договори були вчиненні заявником під психологічним примусом.

5.4. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні заяви за нововиявленими обставинами, дійшов висновку, що експертиза, на яку посилається заявник, як на нововиявлену обставину, проведена 02.10.2023 в рамках кримінального провадження, ініційованого за заявою самого ж позивача від 20.04.2023. Тобто, після завершення розгляду справи № 907/113/18 та прийняття судом остаточного рішення. А отже, суд апеляційної інстанції, переглянувши по суті заяву за нововиявленими обставинами, виходив з того, що обставини, на які посилається заявник не є нововиявленою в розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України, а є новим доказом, який підтверджує ті самі обставини, які були відомі позивачу з моменту звернення з позовом до суду.

5.5. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не взято до уваги те, що з моменту набрання законної сили рішенням Господарського суду Закарпатської області, минуло більше трьох років, в зв`язку з чим заявником порушено вимоги, передбачені нормами статті 321 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку і строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

5.6. Відповідно до частин другої та третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана, зокрема, з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.

Згідно із частинами першою та другою статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5.7. Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020 у справі №907/113/18, залишене без змін постановами Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 та Верховного Суду від 29.07.2021, є таким, що набрало законної сили за наслідками його перегляду судом апеляційної інстанції відповідно до частини другої статті 241 Господарського процесуального кодексу України 21.10.2020.

Тобто трирічний строк спливає 21.10.2023, тоді як заява за нововиявленими обставинами була подана 26.02.2024.

5.8. Верховний Суд у постанові від 08.08.2022 у справі № 925/2073/13 зазначав, що строк у три роки є преклюзивним (припиняючим), тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску. Таким чином, можливість поновлення 3-річного процесуального строку, встановленого частиною другою статті 321 Господарського процесуального кодексу України, в межах якого учасник справи може подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, процесуальним законом виключається.

Наявність присічного строку на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідає принципу юридичної визначеності та виключає безкінечний та необґрунтований перегляд судового рішення у випадках, коли одна із сторін не погоджується з таким рішенням. Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у справах №911/3730/16, № 911/1482/17, №914/927/19.

5.9. Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

5.10. Верховний Суд констатує, що статтею 118 Господарського процесуального кодексу України встановлені наслідки пропуску процесуальних строків.

Так, за вказаною нормою, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції, встановивши, що заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020 у справі № 907/113/18 подана після спливу більше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, врахувавши, що визначені в частині другій статті 321 Господарського процесуального кодексу України строки не можуть бути поновлені, мав залишити таку заяву без розгляду на підставі статті 118 Господарського процесуального кодексу України.

Натомість апеляційний господарський суд, переглянувши рішення місцевого господарського суду, прийнятого за результатами розгляду заяви за нововиявленими обставинами, помилково відмовив у задоволенні заяви за нововиявленими обставинами з підстав того, що зазначені заявником обставини не є нововиявленими.

Зазначене свідчить про порушення частини другої статті 321 та статті 118 Господарського процесуального кодексу України як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, що є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції, та, відповідно, залишення Верховним Судом заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами без розгляду на підставі статті 118 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд відхиляє в повній мірі доводи касаційної скарги з підстав їх необґрунтованості та безпідставності.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Згідно з частинами першою, другою статті 311 Господарського процесуального кодексу України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

6.2. Оскільки рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з порушенням наведених вище норм права, враховуючи, що судом апеляційної інстанції встановлені обставини подачі відповідної заяви після спливу більше трьох років, Верховний Суд вважає за необхідне скасувати рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції та залишити заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами без розгляду на підставі частини другої статті 321 та статті 118 Господарського процесуального кодексу України.

7. Судові витрати

7.1. Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання і розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 118, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317, 321 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.08.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 у справі № 907/113/18 - скасувати.

3. Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020 у справі № 907/113/18 залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Кібенко

О. Мамалуй