Ухвала

від 05.11.2024 по справі 910/13390/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.11.2024Справа № 910/13390/24

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Євроавтотракт"до відповідачів1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Залем" 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Вектор-Лайф"провизнання договорів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинівСуддя Смирнова Ю.М.

Без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроавтотракт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Залем" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Вектор-Лайф", в якому просить:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу №641 від 01.03.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Залем" як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Вектор-Лайф" як покупцем, предметом якого є транспортний засіб марки VOLVO FH 460, державний номер реєстрації НОМЕР_1 (vin НОМЕР_2 , двигун НОМЕР_3 , 2018 року випуску, сірого кольору);

- застосувати наслідки визнання правочинів недійсними: відновити становище, яке існувало до порушення, та повернути транспортний засіб марки- VOLVO FH 460 державний номер реєстрації НОМЕР_1 (vin НОМЕР_2 , двигун НОМЕР_3 , 2018 року випуску) Товариству з обмеженою відповідальністю "Залем";

- визнати недійсним договір купівлі-продажу №643 від 01.03.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Залем" як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Вектор-Лайф" як покупцем, предметом якого є транспортний засіб напівпричіп марки SCHMITZ SCS 24/L-13, державний номер реєстрації НОМЕР_4 (vin НОМЕР_5 , 2017 року випуску, чорного кольору);

- застосувати наслідки визнання правочинів недійсними: відновити становище, яке існувало до порушення та повернути транспортний засіб марки SCHMITZ SCS 24/L-13, державний номер реєстрації НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 , 2017 року випуску) Товариству з обмеженою відповідальністю "Залем".

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що договори купівлі-продажу №641 від 01.03.2024 та №643 від 01.03.2024, які укладені між відповідачем-1, як продавцем, та відповідачем-2, як покупцем, носять ознаки фраудаторних правочинів, направлених на значне зменшення активів підприємства, яке має грошові зобов`язання перед власними контрагентами та порушують права потенційних кредиторів, а тому фактична мета укладення оскаржуваних договорів є неправомірною та недобросовісною, спрямованою на уникнення сплати боргу перед позивачем, який стягнуто з відповідача-1 на користь позивача за рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2023 у справі №910/14606/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024.

Такий висновок позивача ґрунтується, зокрема, на тому, що зазначені вище договори на відчуження належного відповідачу-1 майна укладені з відповідачем-2 у період розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Залем" на рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/14606/23 від 01.12.2023, яким стягнуто на користь позивача суму основного боргу, штраф, інфляційні витрати, 3% річних та витрати по сплаті судового збору Північним апеляційним господарським судом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 на підставі ст.174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроавтотракт" було залишено без руху.

Разом з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроавтотракт" подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки VOLVO FН 460, державний номер реєстрації НОМЕР_1 (vin НОМЕР_6 , двигун НОМЕР_3 , 2018 року випуску, сірого кольору) та транспортний засіб напівпричіп марки SCHMIТZ SCS 24/L-13, державний номер реєстрації НОМЕР_7 (vin НОМЕР_5 , 2017 року випуску, чорного кольору) з метою заборони відчуження та будь-яких реєстраційних дій щодо вказаного рухомого майна.

В обґрунтування поданої заяви заявник вказує на те, що відповідач-1 вже раніше здійснював дії, направлені на уникнення виконання обов`язку зі сплати заборгованості позивачу шляхом відчуження майна, що належало йому на праві власності на користь відповідача-2, а отже у позивача є підстави вважати, що зазначені транспортні засоби можуть бути також відповідачем-2 до закінчення розгляду справи.

Таким чином, у разі невжиття заходів забезпечення позову це може утруднити чи зробити неможливим захист порушених прав позивача під час виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі № 910/14606/23 про стягнення з відповідача-1 на користь позивача відповідної заборгованості.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст.136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту вказаної норми вбачається, що під час розгляду, зокрема заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно та/або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами та/або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 15.09.2023 у справі №917/453/23.

Враховуючи ту обставину, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, то такий засіб забезпечення позову як накладення арешту на майно не може бути застосований судом у спірних правовідносинах, у зв`язку з чим заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроавтотракт" про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.136 - 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроавтотракт" про забезпечення позову відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повної ухвали.

Суддя Ю.М. Смирнова