Ухвала

від 26.12.2024 по справі 910/13390/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.12.2024Справа № 910/13390/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроавтотракт"до відповідачів1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Залем" 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Вектор-Лайф"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачаПриватний виконавець виконавчого округу міста Києва Д`яченко Євгеній Станіславовичпровизнання договорів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинівСуддя Смирнова Ю.М.

Представники учасників справи:

від позивачаЯценко І.В.від відповідача-1Юморанов Д.І.від відповідача-2не з`явилися від третьої особиД`яченко Є.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроавтотракт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Залем" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Вектор-Лайф", в якому просить:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу №641 від 01.03.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Залем" як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Вектор-Лайф" як покупцем, предметом якого є транспортний засіб марки VOLVO FH 460, державний номер реєстрації НОМЕР_1 (vin НОМЕР_2 0 НОМЕР_3 , двигун НОМЕР_4 , 2018 року випуску, сірого кольору);

- застосувати наслідки визнання правочинів недійсними: відновити становище, яке існувало до порушення, та повернути транспортний засіб марки- VOLVO FH 460 державний номер реєстрації НОМЕР_1 (vin НОМЕР_2 0 НОМЕР_3 , двигун НОМЕР_4 , 2018 року випуску) Товариству з обмеженою відповідальністю "Залем";

- визнати недійсним договір купівлі-продажу №643 від 01.03.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Залем" як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Вектор-Лайф" як покупцем, предметом якого є транспортний засіб напівпричіп марки SCHMITZ SCS 24/L-13, державний номер реєстрації НОМЕР_5 (vin НОМЕР_6 , 2017 року випуску, чорного кольору);

- застосувати наслідки визнання правочинів недійсними: відновити становище, яке існувало до порушення та повернути транспортний засіб марки SCHMITZ SCS 24/L-13, державний номер реєстрації НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 , 2017 року випуску) Товариству з обмеженою відповідальністю "Залем".

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що договори купівлі-продажу №641 від 01.03.2024 та №643 від 01.03.2024, які укладені між відповідачем-1, як продавцем, та відповідачем-2, як покупцем, носять ознаки фраудаторних правочинів, направлених на значне зменшення активів підприємства, яке має грошові зобов`язання перед власними контрагентами та порушують права потенційних кредиторів, а тому фактична мета укладення оскаржуваних договорів є неправомірною та недобросовісною, спрямованою на уникнення сплати боргу перед позивачем, який стягнуто з відповідача-1 на користь позивача за рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2023 у справі №910/14606/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024.

Такий висновок позивача ґрунтується, зокрема, на тому, що зазначені вище договори на відчуження належного відповідачу-1 майна укладені з відповідачем-2 у період розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Залем" на рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/14606/23 від 01.12.2023, яким стягнуто на користь позивача суму основного боргу, штраф, інфляційні витрати, 3% річних та витрати по сплаті судового збору Північним апеляційним господарським судом.

Також, у позовній заяві позивач заявив клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 на підставі ст.174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроавтотракт" було залишено без руху.

Разом з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроавтотракт" подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки VOLVO FН 460, державний номер реєстрації НОМЕР_1 (vin НОМЕР_7 , двигун НОМЕР_4 , 2018 року випуску, сірого кольору) та транспортний засіб напівпричіп марки SCHMIТZ SCS 24/L-13, державний номер реєстрації НОМЕР_8 (vin НОМЕР_6 , 2017 року випуску, чорного кольору) з метою заборони відчуження та будь-яких реєстраційних дій щодо вказаного рухомого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроавтотракт" про забезпечення позову відмовлено.

Позивачем у строк, встановлений судом, усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/13390/24, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 19.12.2024; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали.

25.11.2024 від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 проти позову заперечив. Серед іншого зазначив, що не мав жодних обмежень з розпорядження своїм майном на момент укладення спірних договорів та провадив власну господарську діяльність (що включало в себе продаж свого майна на комерційно вигідних умовах) у звичному режимі.

03.12.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1.

06.12.2024 від позивача надійшла заява про забезпечення позову. Розгляд цієї заяви судом відкладено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 залучено приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д`яченка Євгенія Станіславовича до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, зобов`язано учасників справи невідкладно направити на адресу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д`яченка Євгенія Станіславовича копії усіх заяв по суті справи наданих в межах справи, докази чого надати в наступне підготовче засідання, встановлено відповідачу-1 строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 26.12.2024, відкладено підготовче засідання у справі на 26.12.2024.

24.12.2024 від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.

У судове засідання 26.12.2024 з`явилися представники позивача, відповідача-1 та третьої особи.

Відповідач-2 у підготовче засідання 26.12.2024 повноважених представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 26.12.2024 представник позивача подану 06.12.2024 заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу-2 здійснювати будь-які дії, направлені на відчуження будь-яким третім особам транспортного засобу марки Volvo FH 460, державний номер реєстрації НОМЕР_1 (vin НОМЕР_9 , двигун НОМЕР_4 , 2018 року випуску, сірого кольору) та транспортного засобу напівпричепу марки Schmitz SCS 24/L-13, державний номер реєстрації НОМЕР_10 (vin НОМЕР_6 , 2017 року випуску, чорного кольору), а також відчуження прав передачі, прав користування, розпорядження зазначеними транспортними засобами, в тому числі дії, направлені на їх перереєстрацію.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Відповідно до ч.4 ст.137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч.4 ст.139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Отже, з положень ч.4 ст.139 Господарського процесуального кодексу України слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд відзначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Якщо позивач звертається до суду з немайновими позовними вимогами, а судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Також у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Позивач зазначає, що відповідач-1 вже раніше здійснював дії, направлені на уникнення виконання обов`язку зі сплати заборгованості позивачу шляхом відчуження майна, що належало йому на праві власності на користь відповідача-2 у період, що охоплює термін настання зобов`язань боржника у виконавчому провадженні та термін відкриття Господарським судом міста Києва судового провадження у справі №910/14606/23 за ціною нижчою ринкової вартості такого майна, а отже у позивача є підстави вважати, що без вжиття запропонованого заходу забезпечення позову відповідач-2 буде мати можливість безперешкодно відчужити ці транспортні засоби, що може у подальшому утруднити чи зробити неможливим захист порушених прав позивача.

Однак, заявником у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними, допустимими та вірогідними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у справі, що розглядається.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.136 - 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроавтотракт" про забезпечення позову відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повної ухвали.

Суддя Ю.М. Смирнова