Ухвала

від 05.11.2024 по справі 362/5355/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

05 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 362/5355/15-ц

провадження № 61-14370ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу адвоката Гамрецького Євгена Олеговича як представника ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 серпня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року у справі за позовом Васильківського міжрайонного прокурора Київської області (останнім правонаступником якого є прокурор Обухівської окружної прокуратури Київської області) в інтересах ОСОБА_2 , правонаступниками якого є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гаврилова Ольга Василівна, про визнання недійсними довіреності, договору купівлі-продажу земельної ділянки та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року Васильківський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсними довіреність ОСОБА_7 від 13 травня 2013 року щодо уповноваження ОСОБА_6 на нібито здійснення від його імені продажу земельної ділянки, площею 2,6302 га, кадастровий номер 3221481500:03:004:0017, що розташована на території Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавриловою О. В., за реєстровим № 565, та договір купівлі-продажу від 06 липня 2013 року, укладений між ОСОБА_6 , від імені ОСОБА_7 за вказаним дорученням, та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Леончук І. Б., за реєстровим № 1719; витребувати на користь ОСОБА_2 вказану земельну ділянку із незаконного володіння ОСОБА_1 .

Васильківський міськрайонний суд Київської області рішенням від 07 серпня 2024 року позов задовольнив. Визнав недійсною довіреність від імені ОСОБА_2 , датовану 13 травня 2013 року, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавриловою О. В., за реєстровим номером № 565. Визнав недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 06 липня 2013 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Леончук І. Б., за реєстровим № 1719. Витребував у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 3221481500:03:004:0017, площею 2,6302 га. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Київський апеляційний суд постановою від 08 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Гамрецького Є. О. , яким діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2024 року в частині визнання недійсною довіреності скасував та в цій частині ухвалити нове, яким у задоволенні позовної вимоги відмовив. В іншій частині рішення суду залишив без змін. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

24 жовтня 2024 року адвокат Гамрецький Є. О. як представник ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 серпня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року у цій справі.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки як на підставу скасування судових рішень заявник посилається пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 та постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 521/8368/15-ц, від 14 квітня 2022 року у справі № 644/2204/19, від 08 березня 2023 року у справі № 522/16163/18, від 15 березня 2023 року у справі № 725/1824/20. Також заявник зазначає пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).

За правилами пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Диспозиція вищевказаної норми процесуального закону передбачає, що крім іншого заявнику необхідно вказувати норму права щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

В мотивувальній частині касаційної скарги адвокат Гамрецький Є. О. як представник ОСОБА_1 не зазначає в частині застосування якої саме норми права відсутній правовий висновок Верховного Суду. Мотивувальна частина касаційної скарги містить нормативно-правове обґрунтування, проте, суд не наділений повноваженнями на власний розсуд з контексту скарги обирати норми права, із застосуванням яких не погоджується заявник.

Верховний Суд роз`яснює заявнику, що коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки за приписами частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що зазначення заявником підстав касаційного оскарження є обов`язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для розгляду касаційної скарги.

Виконання наведених вимог необхідне для коректного зазначення підстав касаційного оскарження в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.

Ураховуючи наведене, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, заявнику необхідно надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги, яка має відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, та в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов`язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Крім цього, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» заявнику необхідно сплатити судовий збір за ставками, встановленими за подання касаційної скарги на рішення суду, яким вирішено позовну заяву майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позовну заяву подано у вересні 2015 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, позовної заяви немайнового характеру юридичною особою - 1 розмір мінімальної заробітної плати (мінімальна заробітна плата - 1 218,00 грн, підпункти 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції, чинній станом на час подання позову у цій справі).

Судовий збір за подання касаційної скарги за дві немайнові вимоги (визнання недійсними довіреності та договору купівлі-продажу земельної ділянки) становить 4 872,00 грн (1 218,00 грн х 2 х 200 %).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Касаційна скарга та рішення судів попередніх інстанцій не містять відомостей про ціну позову в частині оскаржуваної заявником вимоги майнового характеру (вартість спірної земельної ділянки станом на дату подання позову до суду), у зв`язку з чим неможливо встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги.

Таким чином, заявнику необхідно надати суду інформацію про ціну позову в частині оскаржуваної вимоги майнового характеру, а також самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги, підтвердивши такий розмір належними доказами (зокрема, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно вартості спірного нерухомого майна станом на дату подання позову до суду), та сплатити його в розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного нерухомого майна.

Оскільки заявником до касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 8 209,10 грн, то ОСОБА_1 у разі необхідності слід доплатити судовий збір за подання касаційної скарги, розмір якого має бути визначений відповідно до вимог закону.

Також суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу адвоката Гамрецького Євгена Олеговича як представника ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 серпня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев