Ухвала

від 06.11.2024 по справі 641/4043/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 641/4043/24 Головуючий суддя І інстанції Боговський Д. Є.

Провадження № 22-ц/818/3322/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: купівлі-продажу

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі суддів судової колегії судової палати у цивільних справах :

головуючого Яцини В.Б.,

суддів колегії Мальованого Ю.М., Пилипчук Н.П.,

розглянув без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 липня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватної виробничо-комерційної фірми «Ніка» в особі керівника юридичної особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 «Жилкомсервіс» про визнання договорів купівлі-продажу недійсними,

в с т а н о в и в:

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить визнати недійсними договори купівлі-продажу від 20.06.2012 року та від 12.10.2018 року, укладені ОСОБА_3 «Жилкомсервіс» та ОСОБА_2 ПВКФ «Ніка» підвального приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та повернути право власності законним власникам.

Ухвалою суду від 21.06.2024 року позовна заява залишена без руху, оскільки не відповідала вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Позивачем 05.07.2024 року надано заяву про усунення недоліків залишеної судом без руху позовної заяви, якою недоліки не усунені в повному обсязі.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачці.

На вказану ухвалу судді 31 липня 2024 року ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції подала апеляційну скаргу.

04 листопада 2024 року надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на підвальне приміщення по АДРЕСА_1 , яке має статус підвал за технічною документацією, де ведеться господарська діяльність цілодобово, чим порушуються права на приватне життя власників і співвласників житлового будинку.

Відповідно до ч. 1ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

З урахуванням наведеного, сторони в судове засідання не викликались.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Забезпечення позову це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього кодексузаходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до проявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених або оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»судам було роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Згідно із ч. 2 ст. 2 ЦПК Українисуд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 11 ЦПК Українисуд визначаєв межах,встановлених цимКодексом,порядок здійсненняпровадження усправі відповіднодо принципупропорційності,враховуючи:завдання цивільногосудочинства;забезпечення розумногобалансу міжприватними йпублічними інтересами;особливості предметаспору;ціну позову;складність справи;значення розглядусправи длясторін,час,необхідний длявчинення тихчи іншихдій,розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 оскаржує ухвалу про повернення їй позовної заяви, а не рішення по суті справи, тому зазначене питання про забезпечення позову знаходиться поза межами апеляційного розгляду зазначеної справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З цього приводу ОСОБА_1 необхідно звертатися до суду першої інстанції.

Тому з урахуванням визначених у ст. 367 ЦПК Українимеж апеляційного розгляду справи заявлена вимога про забезпечення позову є неспівмірною із розглянутими судом вимогами та є безпідставною.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення позову, виходить поза межі апеляційного розгляду справи, які визначено у ст.367 ЦПК України, а тому заява задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів не знаходить законних підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 157, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту підписання, і протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 06 листопада 2024 року.

Головуючий В.Б.Яцина.

Судді Ю.М.Мальований.

Н.П.Пилипчук.