Ухвала

від 06.11.2024 по справі 910/17887/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"06" листопада 2024 р. Справа №910/17887/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники сторін:

від позивача: Кіян А.В., Федько Т.В.

від відповідача: Саранюк В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни про скасування заходів забезпечення позову

за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024

у справі №910/17887/23 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "Лавринович і Партнери"

до Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни

про стягнення 906 713,95 грн

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "Лавринович і Партнери" (далі - ТОВ "АФ "Лавринович і Партнери") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни заборгованості у розмірі 907 889,95 грн. У подальшому, позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 906 713,95 грн, з яких: 733 718,56 грн - заборгованість зі сплати суборендних платежів, 139 015,19 грн - пеня, 14 775,46 грн - три проценти річних, 19 204,74 грн - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором суборенди нежитлових приміщень від 27.11.2013 №СО-17, в частині сплати суборендних платежів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23 позов задоволено частково.

Стягнуто з ФОП Мороз Р.О. на користь ТОВ "АФ "Лавринович і Партнери" 733 718,56 грн заборгованості та 11 005,78 грн судового збору. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 заяву ТОВ "АФ "Лавринович і Партнери" про відшкодування понесених витрат на правову допомогу у справі №910/17887/23 задоволено частково.

Стягнуто з ФОП Мороз Р.О. на користь ТОВ "АФ "Лавринович і Партнери" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 45 000,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ФОП Мороз Р.О. звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2024 апеляційну скаргу ФОП Мороз Р.О. у справі №910/17887/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_1., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/17887/23.

29.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/17887/23.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2024, у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 10.09.2024 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2024 справу №910/17887/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ФОП Мороз Р.О. на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Мороз Р.О. на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 16.10.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 розгляд апеляційної скарги ФОП Мороз Р.О. на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23 відкладено до 06.11.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 заяву ТОВ "АФ "Лавринович і Партнери" про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у будь-яких банківських або інших фінансово-кредитних установах та належать ФОП Мороз Р.О. в межах суми 789 724,34 грн, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі №910/17887/23.

29.10.2024, через відділ діловодства (канцелярії) Північного апеляційного господарського суду, ФОП Мороз Р.О. подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в якому просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду про забезпечення позову від 22.10.2024.

В обґрунтування наведеного клопотання ФОП Мороз Р.О. посилається на те, що забезпечивши позов у спосіб накладення арешту на грошові кошти в розмірі 789 724,34 грн, суд фактично вирішив апеляційну скаргу по суті, допустив безпідставне втручання у майнові права не тільки відповідачки, але і інших осіб, що на думку останньої, є проявом у обмеженні її у доступі до правосуддя. Також, ФОП Мороз Р.О. стверджує, що арешт грошових коштів спричинив їй та її працівникам матеріальну шкоду, оскільки позбавив можливості виплатити останнім заробітну плату.

Слід зазначити, що головуючий суддя Сітайло Л.Г. перебувала у відпустці з 23.10.2024 до 03.11.2024.

06.11.2024, через відділ діловодства (канцелярії) Північного апеляційного господарського суду, позивачем подані заперечення проти скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду апеляційної інстанції від 22.10.2024 у справі №910/17887/23.

У судовому засіданні 06.11.2024 представник відповідачки підтримав доводи та вимоги клопотання про скасування забезпечення позову та просив його задовольнити.

Представники позивача, у свою чергу, заперечили проти задоволення клопотання про скасування забезпечення позову та просили суд відмовити у його задоволенні.

Розглянувши клопотання про скасування заходів забезпечення позову колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволені з наступних підстав.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Водночас заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи і має на меті гарантувати реальне виконання рішення суду.

Тобто забезпечення позову має тимчасовий характер, спрямований саме на гарантування виконання майбутнього рішення господарського суду та має бути скасований господарським судом у разі, якщо потреба у такому забезпеченні відпала з певних причин.

За приписами статті 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

З аналізу вищевикладених норм випливає, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, а господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі №904/2636/19.

Передбачене частиною 1 статті 145 ГПК України право суду скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи залежить виключно від встановлення судом після вжиття заходів до забезпечення позову обставин, які свідчать про відсутність обґрунтованих підстав вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Зокрема, у разі якщо особа доведе відсутність обставин, які прямо свідчать, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, або у разі якщо обставини, які слугували підставами для вжиття заходів забезпечення позову, після постановлення відповідної ухвали відпали.

В той же час, заявником у поданій заяві не наведено жодного обґрунтованого мотиву для скасування вжитих заходів забезпечення позову. Не надано жодних доказів наявності у відповідачки найманих працівників, їх загальну кількість та конкретний розмір заробітної плати, який щомісячно виплачується нею, і який, наразі, не виплачено через арешт коштів. Крім того, не зазначено, які обставини змінилися в період з 22.10.2024 (дата вжиття заходів забезпечення позову) до 29.10.2024 (дата подання клопотання про скасування заходів), що спричинили застосування заходів забезпечення позову.

Крім того, колегія суддів відхиляє твердження відповідачки щодо недопустимості доказів, на підставі яких вжито заходів забезпечення позову, оскільки останні отримані адвокатом позивача, відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", частини 3 статті 32 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141.

Слід також зазначити, що позивачем у запереченнях на клопотання відповідачки про скасування заходів забезпечення позову повідомлено суд, що 10.10.2024 остання подарувала не тільки квартиру АДРЕСА_1 , а також 4 належних їй нежитлових приміщення:

- нежитлове приміщення №222, площею 143,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 ;

- нежитлове приміщення №222А, площею 17,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 ;

- нежитлове приміщення з №1 по №31 (грипи приміщень №1;21) (в літ. А) - салон краси, площею 390,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_4;

- нежитлове приміщення з №1 по №16 (групи приміщень №3) (в літ. А) - салон краси, площею 237,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 .

Наведені вище обставини підтверджується відповідними доказами, долученими позивачем до заперечень на клопотання про скасування забезпечення доказів.

Також, позивач зазначає, що кошти на рахунках відповідачки у розмірі, який є предметом стягнення (789 724,34 грн), дійсно відсутні, оскільки за результатами примусового виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 приватним виконавцем Гненним Д.А. виявлено та арештовано тільки 148 850,66 грн і 1,40 доларів США, що підтверджується листом приватного виконавця від 05.11.2024 №11837 долученим до заперечень на клопотання про скасування забезпечення позову.

Відповідно до частин 2, 5, 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Враховуючи вищевикладене, оскільки потреба у забезпеченні позову не відпала, а заявником не надано жодних належних доказів та не наведено жодних обґрунтованих мотивів для скасування вжитих заходів забезпечення позову, а також аргументів про зміну обставин, які спричинили вжиття заходів забезпечення позову, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви ФОП Мороз Р.О. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 у справі №910/17887/23.

Керуючись статтями 145, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни про скасування заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов