Ухвала

від 07.11.2024 по справі 377/392/16-ц

СЛАВУТИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

Справа №377/392/16-ц

Провадження №4-с/377/2/24

07 листопада 2024 року Славутицький міськийсуд Київськоїобласті ускладі головуючого судді Бабич Н.С., за участю секретарів судового засідання Потапенко Т.О., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

боржника ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Славутичі скаргу боржника ОСОБА_3 , стягувач ОСОБА_4 , заінтересовані особи: Славутицький відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Київ), Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Васильєва А.С.,

У С Т А Н О В И В:

09 липня 2024 року до суду надійшла скарга боржника ОСОБА_3 про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Васильєва А.С, в якій заявник просив визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Васильєва А. С. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 03 липня 2024 року у виконавчому провадженні № 51559392.

Свої вимоги обґрунтував тим, що на підставі рішення Славутицького міського суду Київської області від 16 червня 2016 року 2016-ц у справі № 377/392/16 на користь стягувача він сплачує аліменти у розмірі частки заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму, на утримання сина ОСОБА_5 , починаючи з 06 червня 2016 року, до досягнення дитиною повноліття. 03 липня 2024 року державний виконавець виніс постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно до якої зобов`язав орган пенсійного фонду здійснювати відрахування із суми доходів боржника ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 аліментів у розмірі частки заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 01 серпня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття. Посилаючись на статтю 19 Конституції України, статті 71 Закону України « Про виконавче провадження», статтю 182 СК України, заявник вважає, що постанова державного виконавця від 04 липня 2024 року незаконною та необґрунтованою, такою, що порушує його права та законні інтереси, а також права та законні інтереси неповнолітньої дитини, оскільки мінімальний гарантований розмір аліментів повинен обраховуватися із сукупного доходу боржника, а не окремо з кожного джерела доходів; державний виконавець не взяв до уваги можливість добровільного виконання рішення, що не потребує втручання та надмірної активності державного виконавця. Крім того, вважає, що оскаржувана постанова є провокацією конфліктної ситуації між батьками дитини, яка може завдати дитині моральних переживань та душевних страждань.

Ухвалою судді від 10 липня 2024 року скаргу прийнято і призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19 липня 2024 року, зобов`язано Славутицький відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надіслати на адресу суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 51559392 з примусового виконання рішення Славутицького міського суду Київської області від 16 червня 2016 року у справі № 377/392/16-ц (провадження №2/377/214/16) про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 аліментів у розмірі частки заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

17 липня 2024 року від Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов відзив на скаргу, який протокольною ухвалою суду від 09 вересня 2024 року повернутий без розгляду, оскільки підписаний особою, повноваження якої не підтверджені в установленому законом порядку, до відзиву не додано доказів направлення його іншим учасникам справи.

Ухвалою суду від 19 липня 2024 року судовий розгляд скарги відкладено на 09 вересня 2024 року на підставі пункту 1 частини другоїстатті 223 ЦПК України.

У судовому засіданні 09 вересня 2024 року ОСОБА_3 підтримав подану скаргу, посилаючись на викладені в ній обставини, просив скасувати постанову державного виконавця від 03 липня 2024 року. Звертав увагу на те, що зазначена постанова є незаконною, оскільки при стягненні аліментів застосовано 50 % прожиткового мінімуму з усіх видів доходу, а не із сукупного доходу; сторони виконавчого провадження, не звертались до державного виконавця для винесення оскаржуваної постанови, тому були відсутні підстави для її винесення.

09 вересня 2024 року судовий розгляд скарги відкладено на 25 вересня 2024 року на підставі пункту 5 частини другоїстатті 223 ЦПК України.

25 вересня 2024 року судовий розгляд скарги відкладено на 10 жовтня 2024 року на підставі пункту 1 частини другоїстатті 223ЦПКУкраїни.

10 жовтня 2024 року від Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до суду надійшли письмові пояснення з додатками, в яких начальник відділу Соколовський О. просив відмовити в задоволенні скарги.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2024 року задоволено клопотання боржника ОСОБА_3 та залучено до участі у справі як заінтересовану особу Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, заінтересовану особу Бобровицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України виключено з числа учасників справи, оголошено перерву в судовому засіданні до 07 листопада 2024 року на підставі частини другої статті 240 ЦПК України.

Боржник ОСОБА_3 у судове засідання 07.11.2024 не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд скарги в судовому засіданні 07.11.2024 без його участі за наявними матеріалами.

Стягувач ОСОБА_4 у призначене судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлялась в порядку, передбаченомустаттями 128-130 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за адресою її зареєстрованого місця проживання. Згідно з трекінгом поштових відправлень АТ «Укрпошта» рекомендований лист з повідомленням про вручення з трековим номером 0600974299817, яким стягувачу направлено судову повістку, повернуто за зворотною адресою з відміткою про відсутність адресата. У такому випадку відповідно до частини восьмоїстатті 128 ЦПК Українистягувач ОСОБА_4 вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання.

Славутицький відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) свого представника у призначене судове засідання не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином через електронний кабінет.

Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області свого представника у призначене судове засідання не направило, про дату, час і місце судового засідання повідомлене належним чином через електронний кабінет.

За правилом частини другої статті 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали, додані до скарги, оглянувши матеріали цивільної справи №377/392/16-ц, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що згідно з рішенням Славутицького міського суду Київської області від16 червня 2016 року у справі №377/392/16-ц за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про зобов`язання вчинити певні дії первісний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 аліменти у розмірі частки заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 06 червня 2016 року, до досягнення дитиною повноліття. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць ( т.1 а.с.48-51).

30 червня 2016 року Славутицький міський суд Київської області видав стягувачувиконавчий лист№ 377/392/16-цвід 30 червня 2016 року про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини (том 1 а.с. 53).

З матеріаліввиконавчого провадження№ 51559392(том 1а.с.82-164),які надійшлидо судуна виконаннявимог ухвалисудді від10липня 2024року,вбачається,що 04липня 2016року напідставі заявистягувача головнийдержавний виконавецьСлавутицького міськоговідділу державноївиконавчої службиГоловного територіальногоуправління юстиціїв Київськійобласті ВасильєвА.С.відкрив виконавчепровадження №51559392з примусовоговиконання виконавчоголиста №377/392/16-ц,виданого 30червня 2016року Славутицькимміським судомКиївської областіпро стягненняз ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 аліментів у розмірі частки заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного вікну, на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 06 червня 2016 року, до досягнення дитиною повноліття ( том 1 а.с. 85-86).

04 липня 2016 року головний державний виконавець Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Васильєв А.С. виніс постанову про звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_3 , який він отримує у виконавчому комітеті Славутицької міської ради, на заробітну плату, з проведенням утримання з усіх видів заробітку (доходу), що належить ОСОБА_3 , у розмірі частки заробітку щомісяця, на користь ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 06 червня 2016 року, до досягнення дитиною повноліття (26.03.2027) та 10% заробітку до погашення боргу, який склався в період з 06.06.2016 по 30.06.2016, яку направив на виконання до виконавчого комітету Славутицької міської ради (том 1 а.с. 86-87).

Із звітів, складених головним бухгалтером виконавчого комітету Славутицької міської ради, вбачається, що із нарахованого доходу ОСОБА_3 з липня 2016 року по квітень 2017 року утримувалися аліменти в розмірі частки заробітку щомісяця та 10 % заборгованості за період з 06.06.2016 по 30.06.2016, а з травня 2017 року по лютий 2024 року у розмірі частки заробітку щомісяця (том 1 а.с. 91-156; 159-160).

03 липня 2024 року головний державний виконавець Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Васильєв А.С. при примусовому виконанні виконавчого листа № 377/392/16-цвід 30 червня 2016 року в рамках виконавчого провадження №51559392 виніс постанову про звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_3 , який він отримує у Бобровицькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України, яке зобов`язав здійснювати відрахування від суми доходів боржника відповідно до вимог законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 аліментів у розмірі частки заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 01.08.2024 і до досягнення дитиною повноліття, та направив відповідну вимогу Бобровицькому об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України, а копію постанови стягувачу та боржнику до відома ( том 1 а.с 162-163).

Вважаючи зазначену постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що порушує його права та законні інтереси, а також права та законні інтереси неповнолітньої дитини, боржник ОСОБА_3 звернувся із скаргою до суду.

Як вбачається зі змісту скарги, причиною звернення до суду стало те, що боржник, який сплачує аліменти із заробітної плати та відповідно до оскаржуваної постанови, із пенсії, зазначає, що мінімальний гарантований розмір аліментів повинен обраховуватися із сукупного доходу, а не окремо із кожного джерела, що не враховано державним виконавцем при винесені постанови від 03 липня 2024 року.

При вирішенні цієї скарги суд виходить із такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ізстаттею 129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно достатті 129-1 Конституції Українисудове рішення є обов`язковим до виконання.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовані Законом України«Провиконавчепровадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII з наступними змінами (далі -Закон № 1404-VIII).

Статтею 1 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За правилом частини першої статті 5 Закон № 1404-VI примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VI виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішення, неупередженого, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом першимчастини другоїцієї статтіпередбачено,що виконавецьзобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 71 Закону № 1404-VI порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Частиною першою статті 70 Закону № 1404-VI визначено, що розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з частиною третьою цієї статті, загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню, визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу від 29.09.2016 №2832/5), та розроблена відповідно доЗакону України«Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Закону України від 02 червня 2016 року№ 1404-VIII«Про виконавче провадження», інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 ( далі-Інструкція №512/5).

Особливості виконання рішень про стягнення аліментів визначені розділом XVI Інструкції №512/5.

Пунктом 1 розділу XVI Інструкції №512/5 передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення про стягнення аліментів на підставі виконавчого документа, зазначеного устатті 3 Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною другою пункту 2 розділу XVI Інструкції №512/5 визначено, у разі якщо боржник отримує заробіток (доходи) у різних місцях, відрахування аліментів із кожного виду виплат здійснюється за окремими постановами про звернення стягнення на доходи боржника згідно з розміром утримання, визначеним виконавчим документом.

Виходячи з викладених обставин, винесення постанови від 03 липня 2024 року у виконавчому провадженні №51559392 при примусовому виконанні виконавчого листа №377/392/16від 30 червня 2016 року про звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_3 відповідає вимогам законодавства.

Зі змісту вказаної постанови від 03 липня 2024 року та вимоги, направленої Бобровицькому об`єднаному управління Пенсійного фонду України, вбачається, що органом виконавчої служби зобов`язано здійснювати відрахування від суми доходів боржника ( пенсійного забезпечення)відповідно до вимог законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 аліментів у розмірі частки заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 01.08.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

Зі змісту частини другої статті 182 СК України слідує, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження № 51559392 та довідки № 9 від 08.07.2024, наданої боржником, про сплачений розмір аліментів з його заробітної плати за місцем роботи у виконавчому комітеті Славутицької міської ради, сума аліментів, яка стягується з боржника у розмірі частки доходу за основним місцем роботи, значно перевищує розмір 50 % встановленого законодавством прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а тому суд погоджується з доводами боржника про те, що аліменти у розмірі частки заробітку ( доходу) щомісяця повинні утримуватися з урахуванням розміру не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку із сукупного доходу платника аліментів, а не з кожного виду його доходів.

Натомість, як вбачається із письмових пояснень начальника Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Соколовського О. від 10.10.2024, державний виконавець провів перерахунок аліментів, які надійшли на рахунок відділу ДВС, що стягнуті із пенсії боржника ОСОБА_3 за серпень та вересень 2024 року та, з урахуванням сукупного доходу боржника, проведено перерахунок, боржнику ОСОБА_3 повернуто зайво стягнути 1319,58 грн, що підтверджено копією платіжної інструкції № 10638 від 11.09.2023 ( том 1 а.с. 231-232; 238).

Також Славутицьким відділом державної виконавчої служби встановлено, що аліменти на рахунок відділу, які утримуються із пенсії ОСОБА_3 , надходять не з Бобровицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України, а з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, тому 19.10.2024 державний виконавець направив на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вимогу в межах виконавчого провадження № 51559392 з примусового виконання за виконавчим листом № 377/392/16-ц, виданим 30 червня 2016 року Славутицьким міським судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 аліментів у розмірі частки заробітку щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з вимогою проводити утримання аліментів з пенсії ОСОБА_3 та не застосовувати до відрахування визначення мінімального розміру 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, у зв`язку з тим, що окрім відрахувань аліментів із пенсії, здійснюється відрахування із заробітної плати ( том 2 а.с. 239-240).

Відтак, примусове виконання рішення про стягнення з боржника на користь стягувача аліментів на утримання неповнолітньої дитини здійснюється відповідно до вимог законодавства, тобто у частці від заробітку (доходу) батька, з урахуванням встановленого законодавством мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який застосовано органом стягнення до сукупного доходу платника аліментів.

Отже, дії посадової особи Славутицького відділу ДВС у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчинені у межах повноважень, наданих законом, тому підстав для задоволення скарги немає.

При цьому суд зазначає, що боржник не був позбавлений можливості звернутися до державного виконавця із заявою про здійснення перерахунку заборгованості та врахування законодавчо встановленого мінімального розміру аліментів із сукупного доходу платника аліментів. Водночас, у матеріалах виконавчого провадження відсутні докази такого звернення боржника до органу державної виконавчої служби.

З аналізу вказаних вище правових норм слідує, що на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) покладено обов`язок здійснювати саме примусове виконання рішень, тому суд не бере до уваги доводи боржника про не взяття державним виконавцем до уваги добровільного виконання рішення, яке не потребує втручання та надмірної активності державного виконавця.

За змістом статей 78, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом невстановлено підставдля визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Васильєва А.С. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 03 липня 2024 року у виконавчому провадженні №51559392, оскільки вона винесена з дотриманням вимог Закону України«Про виконавчепровадження», а стосовно визначення при утриманні аліментів розміру, який повинен бути не меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, виявлена розбіжність усунута та на дату розгляду скарги відпала.

Доводи боржника про те, що оскаржувана постанова є провокацією конфліктної ситуації між батьками дитини, яка може завдати дитині моральних переживань та душевних страждань, нічим не підтверджені та не впливають на вказані висновки суду.

За таких обставин у задоволенні скарги боржника ОСОБА_3 , стягувач ОСОБА_4 , заінтересовані особи: Славутицький відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Васильєва А.С., необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 260, 447, 450-451 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги боржника ОСОБА_3 ,стягувач ОСОБА_4 ,заінтересовані особи:Славутицький відділдержавної виконавчоїслужби уВишгородському районіКиївської областіЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ),Головне управлінняПенсійного фондуУкраїни вЧернігівській області,про визнаннянезаконною таскасування постановидержавного виконавцяСлавутицького відділудержавної виконавчоїслужби уВишгородському районіКиївської областіЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ)Васильєва А.С. відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена удень її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена та підписана 07 листопада 2024 року.

Суддя Н. С. Бабич