Рішення

від 16.06.2016 по справі 377/392/16-ц

СЛАВУТИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/392/16-ц

Провадження №2/377/214/16

16 червня 2016 року Славутицький міський суд Київської області у складі судді Орла А.С., при секретарі Прохоровій О.О., з участю:

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Славутичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

6 червня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з названим позовом до ОСОБА_2 з вимогою про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частки заробітку до повноліття дитини, мотивуючи його тим, що з відповідачем перебувала у шлюбі, який розірвано, від якого є неповнолітній син. Після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати з нею, а відповідач проживає окремо. Її доходи складаються з заробітної плати у розмірі 1800-2000 грн. на місяць та пенсії по інвалідності у розмірі 1180 грн. на місяць, за рахунок яких вона утримує житло, оплачує послуги та несе всі інші витрати по утриманню і вихованню дитини, а відповідач припинив надавати утримання дитині, не маючи сім'ї та інших дітей при його зарплаті за місцем роботи у розмірі не менше 2500 грн. щомісяця та пенсії по інвалідності в розмірі 1300 грн.. Оплачує лише додаткові заняття дитини з футболу та шахів, а іншої допомоги не утримання дитини не надає.

Відповідач пред'явив зустрічний позов з вимогою зобов'язати позивачку надавати йому щомісяця до 20 числа наступного місяця за звітним в електронному вигляді формату Microsoft excel на електронну адресу: schejko@ukr.net та в паперовій формі з наданням підтверджуючих документів за доданою формою таблиці, мотивуючи її тим, що пішов від позивачки через її постійні сварки та агресивне ставлення до нього, не взявши з собою нічого. Після розірвання шлюбу продовжував надавати матеріальну підтримку дитині, придбав одяг, взуття, мобільний телефон, а також оплачував відвідування ним секцій з футболу та шахів. Останній місяць не мав можливості для надання матеріальної допомоги дитині, оскільки не бачив її через заборону позивачки. Тому позовна заява про стягнення аліментів є надуманою. Також посилався на те, що знаходиться в дуже важкому моральному та матеріальному становищі, допомагає своїй непрацездатній матері та намагається облаштувати своє власне життя.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала у заявленому розмірі, пояснивши суду, що матеріальна допомога відповідача на дитину після розірвання шлюбу полягала у тому, що він купив дві спортивні форми з синтетичної тканини, не придатне до постійного користування та літнє взуття більшого розміру, ніж потрібно дитині, а також новий мобільний телефон та оплачує заняття з футболу та шахів на суму 260 грн. щомісяця. Іншої участі в утриманні дитини не бере, внаслідок чого всі інші витрати на потреби з утримання та виховання дитини і утримання належного їй житла, де також зареєстрований відповідач, покладені на неї при її мінімальних доходах. У відповідача є постійна робота, заробіток та пенсія, не має власної сім'ї та інших дітей, а його мати отримує пенсію. Забрати свої речі та розділити майно вона відповідачеві не перешкоджає.

Відповідач первісний позов визнав частково у розмірі 1/6 частини заробітку, пославшись на свій рівень доходів та необхідність витрат по оплаті найманого житла, обслуговування взятого кредиту на придбання планшета та необхідність купівлі крапель для очей вартістю 243 грн. щомісяця.

Вислухавши сторони та перевіривши надані докази, суд вважає необхідним первісний позов задовольнити, а зустрічний позов залишити без задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що сторони спору перебували у шлюбі, зареєстрованому 15 вересня 2007 року, який розірвано та від якого вони мають дитину, - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8, 9).

Позивачка з дитиною проживає у власній однокімнатній квартирі, де зареєстровано також місце проживання відповідача (а.с.10).

Працює на посаді сторожа з нарахованим доходом за останні шість місяців на загальну суму 8442,80 грн. (а.с. 11, 12).

Перебуває на обліку в УПФУ в м. Славутичі, де отримує пенсію по інвалідності з дитинства II групи у розмірі 1160 грн. щомісяця (а.с. 13).

Оплачує послуги зв'язку, послуги з постачання електроенергії та житлово-комунальні послуги, що підтверджено наданими копіями квитанцій (а.с.14-17).

Відповідач вважає своїм місцем проживання житло його матері, працює у виконавчому комітеті Славутицької міської ради на посаді спеціаліста першої категорії, де йому за останні шість місяців нараховано заробітної плати на загальну суму 27882,68 грн. при середньому заробітку 4647,11 грн. (а.с.29).

Підтверджено копією пенсійного посвідчення і не заперечувалось відповідачем в судовому засіданні, що він перебуває на обліку в УПФУ Козелецького району Чернігівської області, де отримує пенсію по інвалідності з дитинства у розмірі 1300 грн. щомісяця.

Має грошові зобов'язання по поверненню споживчого кредиту строком 12 місяців на купівлю планшета та сплаті процентів за користування кредитом на загальну суму 673,64 грн. щомісяця до 11.04.2017 р. (а.с. 39, 40).

Придбав краплі для очей за 243,41 грн. згідно наданого касового та фіскального чека (а.с.37, 38).

Вирішуючи спір згідно встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Виходячи з аналізу норм ст. 181 СК України право на одержання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина, а відповідний обов'язок сплачувати аліменти має той з батьків, який проживає окремо від дитини.

Згідно частини третьої цієї статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, зазначені у ст. 182 СК України, зокрема стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При визначенні розміру частки, яка буде стягуватися як аліменти на дитину відповідно до ст. 183 СК України, суд бере до уваги обставини, передбачені ст. 182 СК України, які свідчать про те, що шлюб між сторонами спору розірвано, вони проживають роздільно, дитина залишилася проживати з матір'ю. Відповідач проживає окремо від позивачки та дитини, у іншому шлюбі не перебуває, інших дітей не має, непрацездатних осіб без власних доходів на своєму утриманні не має, працевлаштований на постійну роботу і має регулярний грошовий дохід, а також отримує пенсію по інвалідності з дитинства, з яких утримання за виконавчими документами не проводяться, загальний рівень його матеріального забезпечення значно вищий за рівень матеріального забезпечення позивачки.

Суд не може погодитися з запереченнями відповідача щодо заявленого розміру аліментів на дитину, оскільки аліменти мають цільове призначення на утримання дитини, відповідач не позбавлений права на поділ спільного майна подружжя в разі його наявності, а кредитні зобов'язання він взяв після розірвання шлюбу та припинення спільного проживання з позивачкою та дитиною, для задоволення власних потреб. Розмір щомісячних витрат на купівлю краплів для очей є незначним у порівнянні з рівнем доходів відповідача за вирахуванням аліментів. Придбання для дитини спортивної форми та оплата занять з футболу та шахів є участю в додаткових, крім аліментів, витратах на розвиток здібностей дитини, які є додатковим обов'язком батьків і не повинні впливати на розмір аліментів на утримання дитини, які мають цільове призначення.

Оскільки обставини, на які посилався відповідач в обґрунтування своїх часткових заперечень проти позову, не свідчать про його неналежне матеріальне становище та неможливість сплачувати аліменти на дитину у розмірі ? частки заробітку, враховуючи гірше матеріальне становище позивачки, з якою залишилася проживати дитина і яка несе головний тягар її утримання та виховання, суд погоджується з обґрунтуванням позову і вважає правильним задовольнити його повністю.

Вирішуючи зустрічний позов, суд вважає, що він належним чином не обґрунтований і задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно положень ст. 18 СК України захист сімейних прав та інтересів здійснюється судом із застосуванням способів захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін, зокрема тих, які перелічені у ч. 2 цієї статті.

Зустрічна позовна вимога цим способам захисту не відповідає.

За своїм змістом зустрічна вимога спрямована на здійснення безпосереднього та попереджувального контролю з боку платника аліментів за використанням аліментів на дитину їх отримувачем.

Проте такого права платник аліментів не має. У зв'язку з цим відповідний обов'язок у одержувача аліментів не виникає.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 19 СК України у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки і піклування.

Згідно ст. 186 СК України за заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки і піклування перевіряє цільове витрачання аліментів. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Таким чином, правом безпосереднього контролю за цільовим використанням аліментів їх одержувачем наділені лише органи опіки і піклування, а платник аліментів такого права не має.

Виходячи з викладеного, суд вважає правильним первісний позов задовольнити, а зустрічний позов залишити без задоволення.

Згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору як позивач у справі про стягнення аліментів, обидві сторони звільнені від сплати судового збору як інваліди II групи.

Згідно правила ст. 367 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів за один місяць необхідно допустити до негайного виконання.

Керуючись ст. 3, 4, 15, 109, 110, 209, 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі ? частки заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 6 червня 2016 року, до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів після його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при його проголошенні - у той же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А. С. Орел