Рішення

від 07.11.2024 по справі 640/7520/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2024 року м. Київ№ 640/7520/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРО ТЕЛЕКОМ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "АЕРО ТЕЛЕКОМ" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.12.2020 № 147360411.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 22.09.2023 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.12.2020 № 147360411 про збільшення податкового зобов`язання з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України на 1039768,01 грн та ухвалено в цій частині нове рішення у справі № 640/7520/21, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.12.2020 № 147360411 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 519884,01 грн, справу № 640/7520/21 в цій частині вимог направлено на новий судовий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 прийнято справу до провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «АЕРО ТЕЛЕКОМ» є користувачем радіочастотного ресурсу України в діапазоні 3400-3800 МГц та платником відповідної рентної плати.

За жовтень 2020 року, ТОВ «АЕРО ТЕЛЕКОМ» було подано декларацію з рентної плати за користування радіочастотного ресурсу України, в якій, застосовуючи ставку в 45,83 грн за 1 МГц, позивач визначив суму грошового зобов`язання у розмірі 105982 грн.

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності зі сплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, результати якої оформлено Актом від 30.11.2020 № 6002/Ж5/26-15-04-11/35256270.

За висновком контролюючого органу, ТОВ «АЕРО ТЕЛЕКОМ» порушено порядок заповнення податкової звітності, оскільки, застосовано ставку 45,83 грн за 1 МГц, замість визначеної в Підрозділі 9-3 Розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу (далі - ПК України) ставки - 458,30 грн за 1 МГц.

Як наслідок, 14.12.2020 ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 147360411, яким позивачу збільшено податкове зобов`язання з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України на 1039768,01 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 519884,01 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що донарахування позивачу рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за ставкою, визначеною Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-ІХ, суперечить ст. 27 Бюджетного кодексу України та принципу стабільності, закріпленому у ст. 4 ПК України, як одному із ключових засад податкового законодавства, який застосовується безвідносно до виду податку (збору).

За висновками Верховного Суду в даній справі, позивач посилається на порушення принципів передбачуваності та якості закону, що, на його думку, призвело до неможливості сплати позивачем податку, ставки якого були збільшені несподівано для позивача. Водночас, порівняння наслідків підвищення ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом для відповідних суб`єктів господарювання, зокрема для позивача (додаткове податкове навантаження як чинник, що призводить до зменшення активів) з фіскальним та соціальним ефектом, на досягнення якого це було направлено, зокрема, в частині реального забезпечення виконання функцій держави (збалансування бюджету і забезпечення видатків на оборону, соціальний захист населення в складних економічних умовах фактичної військової агресії) свідчить на користь висновку, що підвищення ставок рентної плати не порушило норми Конституції України, було пропорційним у відповідній ситуації щодо втручання держави у право власності платників податків, для яких був встановлений обов`язок сплатити до бюджету додаткові кошти, а також забезпечило баланс між публічними та приватними інтересами. Про вимушеність такого заходу з боку держави свідчить і така обставина, як тимчасовий характер норми пункту 1 підрозділу 9-3 розділу ХХ ПК України (до 31 грудня 2020 року включно).

У межах цих правовідносин не було свавілля з боку відповідача, яким би було завдано позивачу індивідуального та надмірного тягаря, оскільки дії податкового органу щодо прийняття повідомлення-рішення відповідають нормам ПК України зі змінами, внесеними Законом № 466-IX, прийнятим органом законодавчої влади з дотриманням балансу публічних та приватних інтересів.

Зважаючи на конституційні засади визначення меж законодавчого регулювання податкових правовідносин та враховуючи відсутність свавільного втручання в права позивача у зв`язку з прийняттям Закону № 466-IX, позивач був зобов`язаний сплачувати рентну плату за жовтень 2020 року за ставкою, встановленою підрозділом 9-3 розділу ХХ ПК України.

Верховний Суд, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направляючи справу на новий розгляд в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.12.2020 № 147360411 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 519884,01 грн, вказав на те, що суди першої та апеляційної інстанцій фактично не встановили обставин справи в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій, не дослідили доказів та не надали належної оцінки спірним правовідносинам в цій частині, що свідчить про недотримання принципів процесуального закону.

Таким чином, оскільки вказані вище обставини та факти залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість Верховного Суду перевірити правильність застосування контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій.

Указані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, покликаючись на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права у випадку дотримання норм процесуального права.

При вирішенні спору в частині, що направлена на новий розгляд, суд виходить з наступного.

Суд, вирішуючи даний спір, надає оцінку лише правомірності застосування штрафних санкцій за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Статтею 123 ПК України визначено штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання.

Відповідно до норм п. 123.1 вказаної статті, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених п. п. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, суд висновує, що приписами ст. 123 ПК України встановлено відповідальність платника податків, саме за несплату (неперерахування) податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу.

Кожний встановлений контролюючим органом факт несплати податку, є податковим правопорушенням.

Як убачається з акта перевірки від 30.11.2020 № 6002/Ж5/26-15-04-11/35256270, згідно з наявною в базі даних інформацією до позивача було застосовано штраф відповідно до податкових повідомлень-рішень від 08.10.2020 № 0870690411 та від 20.10.2020 № 0899430411.

Згідно розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення-рішення, до позивача застосовано відсоток штрафу - 50% за повторне правопорушення згідно податкового повідомлення-рішення від 08.10.2020 № 0870690411. (а.с. 29-34)

Доказів оскарження та скасування у встановленому порядку податкового повідомлення-рішення від 08.10.2020 № 0870690411, суду не надано, з огляду на що, відповідачем правомірно застосовано штраф на підставі ст. 123 ПК України, оскільки у ході справи підтверджено наявність повторності податкового правопорушення, вчиненого позивачем.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що відповідач під час прийняття оскаржуваного рішення діяв обґрунтовано таз урахуванням всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, що зумовлює висновок суду про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, не знайшли свого підтвердження під час розгляду спору в суді та задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРО ТЕЛЕКОМ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.