ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
31 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/15159/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро
апеляційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської міської ради
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року
у справі №160/15159/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАГРАММАТОН 7"
до Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради Виконавчого комітету Дніпровської міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАГРАММАТОН 7" звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради за результатами розгляду заяви про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами від 27.05.2024 № 3/1-133 про відмову ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» у продовженні на п`ять років строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами № 2612/160, № 2612/161, № 2612/162, № 2612/163, № 2612/164, № 2612/165, № 2612/166, № 2612/167, № 2612/168, № 2612/169, № 2612/170, № 2612/171, № 2612/172, № 2612/173, № 2612/174, № 2612/175, № 2612/176, № 2612/177, № 2612/178, № 2612/179, № 2612/180, № 2612/181, № 2612/182, № 2612/183, № 2612/184, № 2612/185, № 2612/186, № 2612/187, № 2612/188, № 2612/189, № 2612/190, № 2612/191, № 2612/192, № 2612/193, № 2612/194, № 2612/195, № 2612/196, № 2612/197, № 2612/198, № 2612/199, № 2612/200, № 2612/201, № 2612/202, № 2612/203, № 2612/204, № 2612/205, № 2612/206, № 2612/207, № 2612/208, № 2612/209, № 2612/210, № 2612/211, № 2612/212, № 2612/213, № 2612/214, № 2612/215, № 2612/216, № 2612/217, № 2612/218, № 2612/219;
- зобов`язати управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради продовжити ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами № 2612/160, № 2612/161, № 2612/162, № 2612/163, № 2612/164, № 2612/165, № 2612/166, № 2612/167, № 2612/168, № 2612/169, № 2612/170, № 2612/171, № 2612/172, № 2612/173, № 2612/174, № 2612/175, № 2612/176, № 2612/177, № 2612/178, № 2612/179, № 2612/180, № 2612/181, № 2612/182, № 2612/183, № 2612/184, № 2612/185, № 2612/186, № 2612/187, № 2612/188, № 2612/189, № 2612/190, № 2612/191, № 2612/192, № 2612/193, № 2612/194, № 2612/195, № 2612/196, № 2612/197, № 2612/198, № 2612/199, № 2612/200, № 2612/201, № 2612/202, № 2612/203, № 2612/204, № 2612/205, № 2612/206, № 2612/207, № 2612/208, № 2612/209, № 2612/210, № 2612/211, № 2612/212, № 2612/213, № 2612/214, № 2612/215, № 2612/216, № 2612/217, № 2612/218, № 2612/219, строком на 5 (п`ять) років, до 18.06.2029.
Представником ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» 12.08.2024 до суду подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просив вжити заходів забезпечення позову до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили шляхом:
- заборонити до набрання рішенням суду у справі № 160/15159/24 законної сили управлінню дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради, департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, виконавчому комітету Дніпровської міської ради, та/або будь-якому іншому виконавчому органу Дніпровської міської ради та/або комунальним підприємствам чи закладам, що належать до сфери управління Дніпровської міської ради, вчиняти будь-які дії, скеровані на видачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами (прийняття розпорядчих актів про встановлення пріоритету, здійснення погодження) відносно місць розташування рекламних конструкцій ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7», а саме: № 2612/160 вул. Володимира Вернадського, в районі буд. № 16; № 2612/161 просп. Д. Яворницького, в районі буд. № 1; № 2612/162 просп. Д. Яворницького пл. Соборна; № 2612/163 просп. Д. Яворницького, біля буд. № 65; № 2612/164 просп. Д. Яворницького вул. Шмідта; № 2612/165 просп. Д. Яворницького вул. Барикадна; № 2612/166 просп. Д. Яворницького вул. Харківська; № 2612/167 просп. Д. Яворницького, в районі буд. № 46; № 2612/168 просп. Д. Яворницького - вул. В`ячеслава Липинського; № 2612/169 просп. Дмитра Яворницького вул. Сергія Єфремова; № 2612/170 вул. Сімферопольська, в районі буд. 2 М; № 2612/171 просп. Д. Яворницького, в районі буд. 34 Б; № 2612/172 просп. Д. Яворницького, 56; № 2612/173 просп. Дмитра Яворницького вул. Воскресенська; № 2612/174 вул. Воскресенська просп. Дмитра Яворницького; № 2612/175 просп. Дмитра Яворницького, 62; № 2612/176 просп. Дмитра Яворницького вул. Юліуша Словацького; № 2612/177 просп. Дмитра Яворницького, в районі буд. № 70; № 2612/178 просп. Дмитра Яворницького, 82; № 2612/179 просп. Дмитра Яворницького, 100; № 2612/180 просп. Дмитра Яворницького, 47; № 2612/181 просп. Дмитра Яворницького, 55; № 2612/182 просп. Дмитра Яворницького, 55 вул. Михайла Грушевського; № 2612/183 просп. Дмитра Яворницького, 57 вул. Михайла Грушевського; № 2612/184 просп. Дмитра Яворницького, 65; № 2612/185 просп. Дмитра Яворницького, 67; № 2612/186 просп. Дмитра Яворницького, 67; № 2612/187 просп. Дмитра Яворницького вул. Андрія Фабра; № 2612/188 просп. Дмитра Яворницького, 109; № 2612/189 просп. Дмитра Яворницького, 111 А; № 2612/190 просп. Дмитра Яворницького, 113; № 2612/191 просп. Дмитра Яворницького, 113; № 2612/192 просп. Дмитра Яворницького, 113; № 2612/193 просп. Дмитра Яворницького, 115; № 2612/194 просп. Дмитра Яворницького, 115; № 2612/195 пл. Вокзальна, 11 (4); № 2612/196 вул. Європейська, біля буд. №8 Б; № 2612/197 вул. Володимира Мономаха вул. Глинки; № 2612/198 вул. Глинки, 17; № 2612/199 пл. Вокзальна, 11 (2); № 2612/200 вул. Князя Володимира Великого, перед шляхопроводом; № 2612/201 вул. Михайла Коцюбинського пл. Успенська; № 2612/202 площа Успенська, 17; № 2612/203 вул. Січеславська Набережна, в районі буд. № 31 А; № 2612/204 пл. Старомостова, навпроти буд. №12, на зупинці; № 2612/205 вул. Пастера, буд. № 10; № 2612/206 просп. Олександра Поля просп. Пилипа Орлика; № 2612/207 просп. Олександра Поля, навпроти буд. № 100; № 2612/208 вул. Титова просп. Олександра Поля; № 2612/209 вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. № 82 Б; № 2612/210 просп. Героїв, в районі буд. № 10; № 2612/211 вул. Космічна, 17, дитяча лікарня; № 2612/212 Запорізьке шосе, в районі буд. № 53; № 2612/213 просп. Богдана Хмельницького, в районі Парку імені Богдана Хмельницького; № 2612/214 вул. Калинова вул. Академіка Образцова; № 2612/215 вул. Калинова вул. Янтарна; № 2612/216 Донецьке шосе вул. Шолохова; № 2612/217 просп. Слобожанський, 111; № 2612/218 просп. Слобожанський, 117; № 2612/219 просп. Слобожанський вул. Магдалинівська;
- заборонити до набрання рішенням суду у справі № 160/15159/24 законної сили Управлінню дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради, Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, виконавчому комітету Дніпровської міської ради, та/або будь-якому іншому виконавчому органу чи структурному підрозділу Дніпровської міської ради та/або комунальним підприємствам чи закладам, що належать до сфери управління Дніпровської міської ради, вчиняти будь-які дії скеровані на демонтаж рекламних засобів (рекламних конструкцій) та/або частин рекламних засобів (бетонних блоків/фундаментів), в тому числі шляхом здійснення підготовки та прийняття відповідних розпорядчих актів (рішень, розпоряджень, наказів) та їх виконання, ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7», а саме: № 2612/160 вул. Володимира Вернадського, в районі буд. № 16; № 2612/161 просп. Д. Яворницького, в районі буд. № 1; № 2612/162 просп. Д. Яворницького пл. Соборна; № 2612/163 просп. Д. Яворницького, біля буд. № 65; № 2612/164 просп. Д. Яворницького вул. Шмідта; № 2612/165 просп. Д. Яворницького вул. Барикадна; № 2612/166 просп. Д. Яворницького вул. Харківська; № 2612/167 просп. Д. Яворницького, в районі буд. № 46; № 2612/168 просп. Д. Яворницького - вул. В`ячеслава Липинського; № 2612/169 просп. Дмитра Яворницького вул. Сергія Єфремова; № 2612/170 вул. Сімферопольська, в районі буд. 2 М; № 2612/171 просп. Д. Яворницького, в районі буд. 34 Б; № 2612/172 просп. Д. Яворницького, 56; № 2612/173 просп. Дмитра Яворницького вул. Воскресенська; № 2612/174 вул. Воскресенська просп. Дмитра Яворницького; № 2612/175 просп. Дмитра Яворницького, 62; № 2612/176 просп. Дмитра Яворницького вул. Юліуша Словацького; № 2612/177 просп. Дмитра Яворницького, в районі буд. № 70; № 2612/178 просп. Дмитра Яворницького, 82; № 2612/179 просп. Дмитра Яворницького, 100; № 2612/180 просп. Дмитра Яворницького, 47; № 2612/181 просп. Дмитра Яворницького, 55; № 2612/182 просп. Дмитра Яворницького, 55 вул. Михайла Грушевського; № 2612/183 просп. Дмитра Яворницького, 57 вул. Михайла Грушевського; № 2612/184 просп. Дмитра Яворницького, 65; № 2612/185 просп. Дмитра Яворницького, 67; № 2612/186 просп. Дмитра Яворницького, 67; № 2612/187 просп. Дмитра Яворницького вул. Андрія Фабра; № 2612/188 просп. Дмитра Яворницького, 109; № 2612/189 просп. Дмитра Яворницького, 111 А; № 2612/190 просп. Дмитра Яворницького, 113; № 2612/191 просп. Дмитра Яворницького, 113; № 2612/192 просп. Дмитра Яворницького, 113; № 2612/193 просп. Дмитра Яворницького, 115; № 2612/194 просп. Дмитра Яворницького, 115; № 2612/195 пл. Вокзальна, 11 (4); № 2612/196 вул. Європейська, біля буд. №8 Б; № 2612/197 вул. Володимира Мономаха вул. Глинки; № 2612/198 вул. Глинки, 17; № 2612/199 пл. Вокзальна, 11 (2); № 2612/200 вул. Князя Володимира Великого, перед шляхопроводом; № 2612/201 вул. Михайла Коцюбинського пл. Успенська; № 2612/202 площа Успенська, 17; № 2612/203 вул. Січеславська Набережна, в районі буд. № 31 А; № 2612/204 пл. Старомостова, навпроти буд. №12, на зупинці; № 2612/205 вул. Пастера, буд. № 10; № 2612/206 просп. Олександра Поля просп. Пилипа Орлика; № 2612/207 просп. Олександра Поля, навпроти буд. № 100; № 2612/208 вул. Титова просп. Олександра Поля; № 2612/209 вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. № 82 Б; № 2612/210 просп. Героїв, в районі буд. № 10; № 2612/211 вул. Космічна, 17, дитяча лікарня; № 2612/212 Запорізьке шосе, в районі буд. № 53; № 2612/213 просп. Богдана Хмельницького, в районі Парку імені Богдана Хмельницького; № 2612/214 вул. Калинова вул. Академіка Образцова; № 2612/215 вул. Калинова вул. Янтарна; № 2612/216 Донецьке шосе вул. Шолохова; № 2612/217 просп. Слобожанський, 111; № 2612/218 просп. Слобожанський, 117; № 2612/219 просп. Слобожанський вул. Магдалинівська.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що у оскаржуваному у цій справі рішенні від 27.05.2024 № 3/1-133 відповідач зазначив про не надання ТОВ "ТЕТРАГРАММАТОН 7" разом із заявою про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами погодження з органами, зазначеними у наданих дозволах на розміщення реклами.
Проте ні п. 4.3 Порядку, ні п. 29 Типових правил не передбачає вимоги до розповсюджувача зовнішньої реклами разом із заявою про продовження строку дії дозволів подавати до робочого органу погодження з невідомою кількістю осіб.
Відсутність зареєстрованого в установленому порядку дозволу є підставою для встановлення за заявником пріоритету та початку відповідної процедури оформлення дозволу на розміщення зовнішньої реклами.
Заявник зазначав, що на підставі декількох рішень Виконавчого комітету Дніпровської міської ради демонтовано 71 рекламний засіб, тому робочий орган, спільно із виконавчим комітетом Дніпровської міської ради, можуть видати інші дозволи іншим розповсюджувачам зовнішньої реклами, а рекламні конструкції позивача демонтувати після закінчення строку дії дозволів (після сплину дати, зазначеної у самому дозволі), незважаючи на наявність імперативної норми підпункту 5 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 у справі №160/15159/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАГРАММАТОН 7" про забезпечення позову - задоволено.
Ухвала суду мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони здійснення будь-якому виконавчому органу чи комунальним підприємствам Дніпровської міської ради здійснювати дії, направлені на демонтаж рекламних конструкцій, може завдати значної матеріальної шкоди, а також ускладнити виконання судових рішень, прийнятих у цій справі, у разі задоволення позовних вимог.
Не погодившись з ухвалою суду, Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі №160/15159/24, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд в оскаржуваній ухвалі не наводить належних та переконливих мотивів необхідності застосування заходів забезпечення позову.
Розгляд апеляційної скарги призначено у відкритому судовому засіданні, однак представники сторін своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, з огляду на що суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 311 КАС України здійснив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:
Згідно ч. 1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до статті 151 КАС України адміністративний позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Із системного аналізу вимог наведених статей вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними з заявленими позовними вимогами, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №640/6840/20.
Відповідно до вимог пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року№ 2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Отже, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Так, обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, позивач зазначав, що на підставі декількох рішень Виконавчого комітету Дніпровської міської ради демонтовано 71 рекламний засіб, тому робочий орган, спільно із виконавчим комітетом Дніпровської міської ради, можуть видати інші дозволи іншим розповсюджувачам зовнішньої реклами, а рекламні конструкції позивача демонтувати після закінчення строку дії дозволів, незважаючи на наявність імперативної норми підпункту 5 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану».
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову суд першої інстанції мотивував тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, оскільки робочий орган може за відсутності зареєстрованого дозволу розпочати процедуру видачі нових дозволів на розміщення зовнішньої реклами іншим розповсюджувачам зовнішньої реклами. Ураховуючи дійсно існуючий спір між сторонами щодо строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, суд погодився з доводами позивача щодо можливого примусового демонтажу рекламних конструкцій позивача після 18.06.2024.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, рішення про демонтаж рекламних засобів не є розпоряджанням майном, а демонтаж має здійснюватися з підстав передбачених нормативним актом, яким врегульовано відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням засобів реклами, який у визначених випадках передбачає повернення майна (постанови Верховного Суду від 15.07.2019 у справі №580/332/19, від 17.10.2019 у справі №640/7285/19, від 18.02.2021 у справі №640/3755/20, від 11.03.2021 у справі №260/1168/19 та від 30.09.2021 у справі №160/7358/21).
Щодо ймовірності понесення позивачем певних збитків, то Верховний Суд в питанні вжиття заходів забезпечення позову у подібних правовідносинах, зокрема, у постановах від 20.03.2019 у справі №826/14951/18 та від 30.09.2021 у справі №160/7358/21 дійшов наступних висновків:
Щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, Суд звертає увагу, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше. Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не обґрунтовано необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову як заборона вчиняти будь-які дії, скеровані на видачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами та дії скеровані на демонтаж рекламних конструкцій.
Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що забезпечення позову у спосіб, обраний судом першої інстанції, не узгоджується з предметом розгляду у даній справі, та є неспівмірним з заявленими позовними вимогами.
В свою чергу, зазначені позивачем у клопотанні про забезпечення позову доводи, не надають суду підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвели до помилкового вирішення заяви про забезпечення позову, а тому, ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати, а в задоволенні заяви про забезпечення позову, відмовити.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що оскаржувану ухвалу суду першої інстанції неможливо визнати законною та обґрунтованою, як того вимагає ст.242 КАС України, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської міської ради - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі №160/15159/24 - скасувати.
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАГРАММАТОН 7" про забезпечення позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.
Головуючий - суддяН.А. Бишевська
суддяІ.Ю. Добродняк
суддяЯ.В. Семененко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2024 |
Оприлюднено | 11.11.2024 |
Номер документу | 122880809 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Бишевська Н.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні