Ухвала

від 05.11.2024 по справі 479/1652/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

05 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 479/1652/23

провадження № 61-14118ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бєліка Сергія Валерійовича на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 11 липня 2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року в справі за позовом Фермерського господарства «Кирнасовського» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права постійного користування земельною ділянкою, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди, припинення речових прав, скасування державної реєстрації земельної ділянки, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року Фермерське господарство «Кирнасовського» (далі -

ФГ «Кирнасовського») звернулося до суд з позовом, у якому просило:

- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ФГ «Кирнасовського» земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства загальною площею 35,00 га, в межах згідно з планом, визначеним в державному акті на право постійного користування землею серії МК № 618, виданому Кривоозерською районною радою народних депутатів 22 березня 1995 року, яка розташована в межах території Бурилівської сільської ради Первомайського району (колишня назва району - Кривоозерський) Миколаївської області (за межами населеного пункту);

- визнати за ФГ «Кирнасовського» право постійного користування цією земельною ділянкою;

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 4823980700:01:000:2482, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2050714648239, та припинити відповідне речове право;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 36,00 га з кадастровим номером 4823980700:01:000:2482, укладений 02 березня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і припинити відповідне речове право;

- скасувати державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 4823980700:01:000:2482, 4823980700:01:000:2478, 4823980700:01:000:2470, 4823980700:01:000:2479, 4823980700:01:000:2475, 4823980700:01:000:2464, 4823980700:01:000:2472, 4823980700:01:000:2468, 4823980700:01:000:2471, 4823980700:01:000:2481, 4823980700:01:000:2480, 4823980700:01:000:2469, 4823980700:01:000:2476, 4823980700:01:000:2466, 4823980700:01:000:2467, 4823980700:01:000:2473, 4823980700:01:000:2474, 4823980700:01:000:2477, 4823980700:01:000:2465 в Державному земельному кадастрі.

11 липня 2024 року рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області позов задоволено.

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ФГ «Кирнасовського» земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства загальною площею 35,00 га в межах згідно з планом, визначеним в державному акті на право постійного користування землею серії МК № 618, виданому Кривоозерською районною радою народних депутатів 22 березня 1995 року, яка розташована в межах території Бурилівської сільської ради Первомайського району (колишня назва району - Кривоозерський) Миколаївської області (за межами населеного пункту).

Визнано за ФГ «Кирнасовського» право постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства, загальною площею 35,00 га в межах згідно з планом, визначеним в державному акті на право постійного користування землею серії МК № 618, виданому Кривоозерською районною радою народних депутатів 22 березня 1995 року, яка розташована в межах території Бурилівської сільської ради Первомайського району (колишня назва району - Кривоозерський) Миколаївської області (за межами населеного пункту).

Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 4823980700:01:000:2482, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2050714648239 та припинено відповідне речове право.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 36,00 га, кадастровий номер 4823980700:01:000:2482, серія та номер: бн, укладений

02 березня 2021 року між орендодавцем - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та припинити відповідне речове право.

Скасовано державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 4823980700:01:000:2482, 4823980700:01:000:2478, 4823980700:01:000:2470, 4823980700:01:000:2479, 4823980700:01:000:2475, 4823980700:01:000:2464, 4823980700:01:000:2472, 4823980700:01:000:2468, 4823980700:01:000:2471, 4823980700:01:000:2481, 4823980700:01:000:2480, 4823980700:01:000:2469, 4823980700:01:000:2476, 4823980700:01:000:2466, 4823980700:01:000:2467, 4823980700:01:000:2473, 4823980700:01:000:2474, 4823980700:01:000:2477, 4823980700:01:000:2465 у Державному земельному кадастрі.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

25 вересня 2024 року постановою Миколаївського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 11 липня 2024 року залишено без змін.

23 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бєлік С. В. через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 11 липня 2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року, в якій просить їх скасувати, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга подана в строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди не врахували правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року в справі

№ 753/11000/14-ц, від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16,

від 10 квітня 2019 року в справі № 275/82/18, від 1 грудня 2019 року в справі

№ 320/4938/17, від 22 січня 2020 року в справі № 910/1809/18, від 01 квітня

2020 року в справі № 320/5724/17, в постановах Верховного Суду від 03 липня 2018 року в справі № 917/1345/17, від 23 червня 2020 року в справі

№ 179/1043/16-ц, від 21 січня 2021 року в справі № 910/27779/14, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 2 частини другої статті 389 ЦПК України, особа, яка подала касаційну скаргу, вказує, що необхідно відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, а саме висновку Верховного Суду в постановах від 23 червня 2020 року в справі № 179/1043/16-ц, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 22, 23, 92 Земельного кодексу України про право господарства на постійне користування земельною ділянкою, яку отримав для ведення такого господарства його засновник, без необхідності доведення факту державної реєстрації такого господарства; статті 16 Цивільного кодексу України про витребування в постійне користування майна, яке залишається приватною власністю.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.

Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.

Крім того, заявник просить зупинити виконання рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 11 липня 2024 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року до закінчення касаційного провадження.

Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду може бути надано копію такої постанови.

Заявник не обґрунтував, у чому полягає утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судових рішень. Незгода з оскаржуваними судовими рішеннями як така не є підставою для зупинення їх виконання на час перегляду справи в касаційному порядку.

Заявником також не надано доказів на підтвердження обставин, за яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання судових рішень, в задоволенні заяви необхідно відмовити. У таких висновках визначальними є правила статей 12 та 13 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395, 398, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження в справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бєліка Сергія Валерійовича на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 11 липня 2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року.

Витребувати з Кривоозерського районного суду Миколаївської області цивільну справу № 479/1652/23 за позовом Фермерського господарства «Кирнасовського» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права постійного користування земельною ділянкою, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди, припинення речових прав, скасування державної реєстрації земельної ділянки, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Відмовити в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Бєліка Сергія Валерійовича про зупинення виконання рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 11 липня

2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 25 вересня

2024 року до закінчення касаційного провадження в справі.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська