Ухвала

від 07.11.2024 по справі 622/137/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 622/137/22

провадження № 61-17069св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Золочівська селищна рада Харківської області, Богодухівський районна державна адміністрація Харківської області,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і судових рішень

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Золочівського районного суду Харківської області з позовом до Золочівської селищної ради Харківської області, Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про визнання дій незаконними та визнання права на земельну частку (пай).

Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 12 липня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконною відповідь Золочівської селищної ради Харківської області, викладену у листі від 05 січня 2022 року щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 13 грудня 2021 року про виділення йому земельної частки (паю) Акціонерного товариства «Промінь» в натурі (на місцевості) за рахунок земельної ділянки, кадастровий номер 6322655100:06:005:1672, загальною площею 4,1842 га та передання йому цієї земельної ділянки у власність. Зобов`язано Золочівську селищну раду Харківської області повторно розглянути на пленарному засіданні сесії заяву ОСОБА_1 від 13 грудня 2021 року про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) у передбачений законом спосіб. Вирішено питання розподілу судових витрат. Стягнуто із Золочівської селищної ради Харківської області на користь ОСОБА_1 судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, в розмірі 992,40 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Диканського районного суду Полтавської області від 12 липня 2023 року - без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Диканського районного суду Полтавської області від 12 липня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року в оскаржуваній частині - без змін.

Короткий зміст заяви про роз`яснення судового рішення та інших заяв

16 жовтня 2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із заявою про роз`яснення постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2024 року.

Заяву обґрунтував тим, що розпорядженням начальника Золочівської селищної військової адміністрації Харківської області від 12 серпня 2024 року № 1146-од ОСОБА_3 - сину ОСОБА_2 виділено земельну частку (пай) № НОМЕР_1 Відкритого акціонерного товариства «Промінь» (далі - ВАТ «Промінь») в натурі (на місцевості), кадастровий номер 6322655100:06:005:1672, загальною площею 4,1842 га, та передано у його власність. Наразі державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_3 не проведено.

У мотивувальній частині постанови від 20 вересня 2024 року у справі № 622/137/22 Верховний Суд дійшов висновку про те, що «посилання у касаційній скарзі на те, що апеляційний суд помилково ототожнив право на земельну частку (пай) як майнове право, посвідчене сертифікатом, із земельною ділянкою (як об`єктом нерухомості), і дійшов помилкового висновку про те, що договір купівлі-продажу права на земельну частку (пай) від 08 грудня 2021 року, який укладений між заявником та ОСОБА_2 не є належним доказом переходу до заявника права власності на земельну частку (пай), через те, що договір не було посвідчено нотаріально, Верховний Суд вважає слушними».

Після ознайомлення із текстом вказаної постанови Верховного Суду та враховуючи наявність дійсного договору купівлі-продажу права на земельну частку (пай) від 08 грудня 2021 року, 30 вересня 2024 року він подав до Золочівської селищної військової адміністрації Харківської області письмову заяву, в якій, серед іншого, просив скасувати розпорядження від 12 серпня 2024 року № 1146-од в частині передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_3 та передати її йому у власність на підставі договору купівлі-продажу права на земельну частку (пай) від 08 грудня 2021 року.

Однак, 16 жовтня 2024 року у телефонному режимі працівники Золочівської селищної військової адміністрації Харківської області повідомили його про те, що підстав для внесення змін (скасування) розпорядження начальника Золочівської селищної військової адміністрації Харківської області від 12 серпня 2024 року № 1146-од немає, оскільки зі змісту постанови Верховного Суду від 20 вересня 2024 року у справі № 622/137/22 не можна зробити чіткий висновок про те: чи перейшло до нього право на земельну частку (пай) згідно з укладеним договором купівлі-продажу від 08 грудня 2021 року, або ні.

Тому з метою дотримання принципів справедливості, правової визначеності, недопущення повторного звернення до суду з метою доказування переходу до нього права на земельну частку (пай) відповідно до договору купівлі-продажу права на земельну частку (пай) від 08 грудня 2021 року, який укладений між ним та ОСОБА_2 , через те, що цей договір не було посвідчено нотаріально існує необхідність в додатковому роз`ясненні вказаного вище акта правосуддяв частині зроблених висновків про перехід до нього права на земельну частку (пай)ВАТ «Промінь» згідно з укладеним між ним ОСОБА_2 письмового договору купівлі-продажу права на земельну частку (пай) від 08 грудня 2021 року.

28 жовтня 2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду клопотання, в якому просив звільнити його від сплати судового збору за подання заяви про роз`яснення постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2024 року у зв`язку із скрутним майновим станом та необхідністю витрати коштів для догляду за хворим батьком.

На підтвердження наведених у клопотанні підстав заявник надав суду докази, а саме: копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених йому доходів та утриманих податків за період з 01 кварталу 2023 року по 04 квартал 2024 року; копії рішень Управління соціального захисту населення Золочівської селищної ради Харківської області від 22 травня 2023 року, 24 травня 2024 року про призначення/перерахунок заявнику компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_4 1956 року народження; копію висновку від 25 січня 2023 року № 12 Лікарсько-консультативної комісії КНП «ЦПМД Золочівської селищної ради» про необхідність постійного стороннього догляду та нагляду за ОСОБА_4 1956 року народження; копію довідки да акта медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААВ № 688860 про визнання ОСОБА_4 1956 року народження інвалідом І-ї групи безстроково.

Вирішуючи це клопотання, Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про судовий збір», частини першої статті 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За правилами частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» та частини третьої статті 136 ЦПК України суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цих статей. Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Європейський суд з прав людини виходить з того, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Адже невиправдано великий його розмір, який не враховує фінансове положення заявника, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя. Зокрема, така позиція була викладена у справі «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії» (рішення від 26 липня 2011 року).

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження. У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, і приймаючи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, суд касаційної інстанції вважає за можливе задовольнити клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору за подання заяви про роз`яснення постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2024 року.

05 листопада 2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду клопотання, в якому навів додаткові обґрунтування зазначених у його заяві від 16 жовтня 2024 року підстав для роз`яснення судового рішення та просив долучити таке клопотання разом з додатками до матеріалів справи.

06 листопада 2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду клопотання, в якому повідомив, що 05 листопада 2024 року державним виконавцем винесено постанову про відкладення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 76409683 з примусового виконання рішення Диканського районного суду Полтавської області від 12 липня 2023 року у справі № 622/137/22 до завершення розгляду судом касаційної інстанції його заяви про роз`яснення постанови Верховного Суду від 20 вересня 2024 року. Також заявник просив суд долучити до матеріалів справи докази, наведені у додатку до цього клопотання.

Рух справи у Верховному Суді

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22 жовтня 2024 року заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2024 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Листом судді Верховного Суду від 30 жовтня 2024 року матеріали цивільної справи № 622/137/22 витребувано із Диканського районного суду Полтавської області.

05 листопада 2024 року матеріали цивільної справи № 622/137/22 надійшли до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду та її правове обґрунтування

Згідно частин першої, другої статті 271 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

При цьому не підлягають роз`ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії.

Згідно із положенням частини третьої статті 271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлено до примусового виконання.

Незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення, а приводом для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Із зазначеної норми вбачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз`яснення підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Отже, роз`ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

На думку колегії суддів, постанова Верховного Суду від 20 вересня 2024 року, про роз`яснення якої подано заяву, не допускає кількох варіантів тлумачення, ця постанова є мотивованою, чіткою і зрозумілою, тому відсутні підстави для роз`яснення цього судового рішення.

Зміст заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови суду касаційної інстанції фактично свідчить не про роз`яснення судового рішення, а необхідність вирішення питання щодо дійсності договору купівлі-продажу права на земельну частку (пай) від 08 грудня 2021 року.

Водночас, постановою суду касаційної інстанції, яку просить роз`яснити ОСОБА_1 , залишено без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , тобто Верховний Суд власне судове рішення по суті спору не приймав, жодних нових висновків по суті спору не висловлював.

Висновки Верховного Суду

Враховуючи наведене, а також те, що постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2024 року набрала законної сили та не підлягає примусовому виконанню, вказана постанова відповідно до правил статі 271 ЦПК України роз`ясненню не підлягає, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись статтями 260, 271 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання заяви про роз`яснення постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2024 року.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2024 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник