Ухвала

від 04.11.2024 по справі 564/1071/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 564/1071/24

провадження № 61-14036ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 01 травня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 27 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживачів та визнання недійсним одностороннього правочину,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року представник Боліщук І. Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 01 травня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 27 серпня 2024 року.

Вивчивши подану касаційну скаргу, суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги особі, яка її подала, з огляду на такі обставини.

Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

Касаційна скарга подана ОСОБА_2 , на підтвердження повноважень діяти від імені ОСОБА_1 надано копію довіреності від 08 грудня 2023 року, посвідченої приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Круліковською О. А. та зареєстрованою в реєстрі за номером 5369.

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Процесуальний закон допускає також виняткові випадки, за яких статус адвоката для представника не є обов`язковим, про що зазначено в частині другій статті 60 ЦПК України: «Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу».

Відповідно до приписів частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);

4) справи про розірвання шлюбу;

5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Спірні правовідносини не містять відомостей про ціну позову, в зв`язку з чим у суду відсутні підстави для віднесення зазначеної справи до категорії малозначних на підставі пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України.

До касаційної скарги не додано доказів наявності у представника ОСОБА_2 статусу адвоката. Аналіз відомостей в Єдиному реєстрі адвокатів України також не дав результатів щодо наявності свідоцтва на право на зайняття адвокатською діяльністю у ОСОБА_2 .

За таких умов касаційна скарга підписана та подана особою, яка не має статусу адвоката, а справа не визнана судом малозначною.

З цих же підстав Рівненський апеляційний суд ухвалою від 18 червня 2024 року вже повертав апеляційну скаргу заявнику, що ОСОБА_1 не взяла до уваги.

За змістом пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).

З огляду на імперативну вказівку процесуального закону касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала.

Повернення касаційної скарги не позбавляє особу на повторне звернення до суду з касаційною скаргою.

Керуючись статтями 261, 393 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Повернути ОСОБА_1 касаційну скаргу на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 01 травня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 27 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживачів та визнання недійсним одностороннього правочину.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає

Суддя І. В. Литвиненко