Вирок

від 08.11.2024 по справі 462/6093/16-к

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

справа № 462/6093/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2024 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченої - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження № 12015140300000105 від 06.02.2015 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львова, громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України

встановив:

ОСОБА_4 , маючи умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, за попередньою змовою із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження (який запевнив директора ДП «Славське лісове господарство» ОСОБА_6 , що здійснить поставку нафтопродуктів у разі укладення із ним відповідного договору), наперед не маючи наміру поставляти вказане, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи, що ТОВ «Спейн Трейд» зареєстроване на вигадану особу, оскільки ОСОБА_7 жодного відношення до реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності вказаного товариства не має, підписала від її імені договір поставки №2 від 16.10.2014 року щодо зобов`язання поставити і передати нафтопродукти у власність ДП «Славське лісове господарство». В результаті цього, відповідно до платіжних доручень № 3557 від 07.11.2014 року та № 3592 від 10.11.2014 року на рахунок ТОВ «Спейн Трейд» (юридична адреса: м. Львів вул. Щирецька, 36), що відкритий у ПАТ «Банк Восток», який розташований у м. Львові по вул. Антоновича, 92, було перераховано із рахунку ДП «Славське лісове господарство» грошові кошти у загальній сумі 217 920 гривень, що в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є великим розміром, котрі у подальшому ОСОБА_4 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, використали на особисті потреби.

Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні вини не визнала, зазначила, що вона працювала у ТОВ «Спейн Трейд» на посаді бухгалтера. З особою, матеріали справи відносно якої виділено в окреме провадження, знайома, оскільки саме він запропонував їй працювати на даному підприємстві, сказавши, що домовився з ОСОБА_7 Був наказ про прийняття її на роботу, з яким вона ознайомилася при зустрічах з ОСОБА_7 . Однак, де знаходився офіс, вона не пам`ятає, дані в трудову книжку не вносилися, оскільки вона працювала за сумісництвом. Дані в податкову передавала сама ОСОБА_7 , суми і кількість накладних вона не пам`ятає. Зазначила, що поставок було багато, ця поставка не була єдиною, про ці поставки їй нічого не відомо. Окрім цього додала, що жодного договору не підписувала, підписанням договорів займалася ОСОБА_7 , яка була директором ТОВ «Спейн Трейд», в її розпорядженні перебували лише накладні, оскільки вона вносила дані в систему. У задоволенні цивільного позову просить відмовити.

Заперечення обвинуваченою ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (у редакції закону, що діяла станом на час вчинення кримінального правопорушення), суд розцінює як обраний обвинуваченою спосіб захисту, намір приховати свої злочинні дії та уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки її винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, за викладених вище обставин, повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, яким судом надано ретельну оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, а саме:

- даними в судовому засіданні показами представника потерпілого ОСОБА_6 , який пояснив, що особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, зателефонував до нього, до цього він його не знав. По телефону останній представився представником фірми ТОВ «Спейн Трейд» та запропонував співпрацю, оскільки уже співпрацює з декількома фірмами, він погодився. У 2014 році у них була заключена угода з ТОВ «Спейн Трейд», представником якого була особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження. Також зазначає, що пригадує, що в договорі була зазначена ОСОБА_4 , однак не пригадує, чи у якості директора, чи бухгалтера. Одна поставка нафтопродуктів на суму приблизно 227 000 грн. відбулась, однак не пам`ятає, у який строк після укладення договору. Спілкування у них відбувалось у телефонному режимі. З приводу даних поставок він спілкувався тільки з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, чи спілкувався з ОСОБА_4 у будь-якій формі не пригадує. Пригадує, що особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, зателефонувала йому та повідомила, що підвищуються ціни на нафтопродукти, у зв`язку з чим він не має можливості поставити їх за дешевшою ціною та попросив оплатити за їх поставку. З приводу даного питання він порадився на підприємстві, співставили ціну, яку особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, вислав електронною поштою та прийняли рішення зробити оплату. Після наступної проплати, точну суму не пригадує, але десь приблизно 217 000 грн., не відбулось жодної поставки, нафтопродукти, згідно даної оплати, підприємство не отримало. Він намагався з`ясувати причину невиконання умов договору у частині доставки нафтопродуктів, однак за вказаною адресою в угоді на місці даної фірми не виявилось, тоді підприємство звернулось у правоохоронні органи із заявою про шахрайство. Також зазначив, що на яку загальну суму був договір не пригадує. Стверджує, що бачив підпис ОСОБА_4 на рахунку на передоплату, там було зазначено бухгалтера і на договорі теж, саме замовлення нафтопродуктів здійснювалось у телефонному режимі;

- даними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_8 , який в судовому засідання пояснив, що ОСОБА_4 він особисто не знає. Бачив її тоді, коли вона прибула з особою, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження. Він на даний момент працював водієм бензовозу та був зареєстрований як ФОП. Він здійснював поставки від ТОВ «Спейн Трейд», оскільки укладав договори з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження. В подальшому дані договори були вилучені при проведенні слідства;

- даними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_9 , яка пояснила, що обвинувачену візуально не пам`ятає. Вона займалася перереєстрацією ТОВ «Спейн Трейд». Зокрема, до неї звернулася ОСОБА_10 , просила підприємство закрити та продати, а паралельно до неї звернулася особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з приводу того, що шукає підприємство. На кого було зареєстроване підприємство, вона не пригадує, але зверталася особа, відносно якої матеріали було виділено в окреме провадження, на його прохання реєструвала статут. ОСОБА_7 їй не знайома, також не пам`ятає, чи брала участь в реєстраційних діях ОСОБА_4 ;

- даними в судовому засідання показами свідка ОСОБА_11 , який пояснив, що з 2014 року по 2021 рік він був виконуючим обов`язки керівника ДП «Бродівського лісового господарства». Візуально ОСОБА_4 він не пригадує. Щодо поставок нафтопродуктів зазначає, що поставки на підприємстві були завжди від різних фірм, і жодних випадків недоставлення нафтопродуктів у них не було, зокрема і від компанії ТОВ «Спейн Трейд». Як саме вони почали співпрацювати із ТОВ «Спейн Трейд» чи шляхом моніторингу, чи пропозицією від компанії, не пригадує, як і не може пригадати конкретну особу, з якою укладався договір щодо поставок нафтопродуктів, оскільки минуло багато часу. Пригадує, що згідно договору у 2014 році поставки нафтопродуктів відбулись, оскільки після цього на підприємстві була перевірка щодо поставок чи непоставок Вважає, що це стосувалось даної ситуації;

- даними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_12 , який пояснив, що у 2014 року десь на початоку року, приблизно січень місяць, він працював менеджером з продажу ТОВ «Платінумоіл» і їх фірма співпрацювала із ТОВ «Спейн Трейд». З того, що пам`ятає, зазначив, що забирали поставку нафтопродуктів самовивозом із бази ТОВ «Укрпетроліумгруп», а про все домовлялась особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, і конкретно на нього він писав заяву у правоохоронні органи. Зазначає, що в процесі роботи із обвинуваченою ОСОБА_4 спілкувався лише у телефонному режимі, через мобільний або стаціонарний телефон, спілкувались лише по оплаті за поставки або з бухгалтерських питаннях. Щодо поставок спілкувався безпосередньо з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, і саме з ним укладали договір, оскільки він представлявся йому заступником директора підприємства «Спейн Трейд». Вже пізніше в процесі, коли клієнти оплачували товар, а його не поставляли, то тоді вони намагались поспілкуватись із директором ОСОБА_7 , яка офіційно рахувалась директором ТОВ «Спейн Трейд», але усе безпосередньо виконувала особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження. ОСОБА_4 підписувала лише якісь договори та квитанції. Пригадує, що спочатку у 2014 році особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, та ОСОБА_4 частково навіть намагались погасити заборгованість, кількість платежів вже не пам`ятає, але потім перестали. Також зазначив про те, що йому відомо, що факс-копії по договорах приймала ОСОБА_4 і потім їх перекидала на підприємство теж вона. У випадку, коли проходила оплата, він телефонував до особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, коли той не приймав дзвінки, то телефонував до ОСОБА_4 , але щоразу у них були нові причини того, чому не доставили товар;

- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 27.07.2015 року на підставі ухвали слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 10.07.2015 року з описом речей та документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду (т. 1 матеріалів кримінального провадження а.с. 1-10);

- наказом ТОВ «Спейн Трейд» № 01 від 30.01.2013 року «По кадрових питаннях», згідно якого ОСОБА_10 приступає до виконання обов`язків директора ТОВ «Спейн Трейд» по-сумісництву з правом першого підпису розрахунково-кредитних документів з 30.01.2013 року на умовах неповного робочого дня (т. 1 матеріалів кримінального провадження а.с. 13);

- протоколом № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Спейн Трейд» від 25.01.2013 року, згідно якого на порядок денний виносись питання про створення ТОВ «Спейн Трейд», формування статутного капіталу ТОВ «Спейн Трейд», призначення директором ТОВ «Спейн Трейд» ОСОБА_10 , затвердження Статуту ТОВ «Спейн Трейд» (т. 1 матеріалів кримінального провадження а.с. 14);

- заявою про відкриття поточного рахунку ТОВ «Спейн Трейд» у ПАТ «БАНК ВОСТОК» від 31.01.2013 року (т. 1 матеріалів кримінального провадження а.с. 15, 16, 17);

- випискою з 31.01.2013 року по 10.07.2015 року (т. 1 матеріалів кримінального провадження а.с. 20-28);

- постановою про відібрання зразків почерку та підписів від 21.08.2015 року у ОСОБА_4 (т. 1 матеріалів кримінального провадження а.с. 41);

- протоколом отримання взірців для експертизи від 25.08.2015 року у ОСОБА_4 (т. 1 матеріалів кримінального провадження а.с. 42-57);

- випискою з рахунку № НОМЕР_1 ПАО «БАНК ВОСТОК», розрахунковий період з 20.11.2013 року по 01.09.2015 року, отримувач заробітної плати: ОСОБА_4 (т. 1 матеріалів кримінального провадження а.с. 66);

- наказом ТОВ «Спейн Трейд» № 15 від 15.10.2013 року «Про звільнення з роботи», згідно якого ОСОБА_10 звільнено з посади директора ТОВ «Спейн Трейд» з 15.10.2013 року за угодою сторін (т. 1 матеріалів кримінального провадження а.с. 94);

- наказом ТОВ «Спейн Трейд» № 16 від 16.10.2013 року «Про прийняття на роботу на посаду директора», згідно якого ОСОБА_7 прийнято на посаду директора ТОВ «Спейн Трейд» з 16.10.2013 року (т. 1 матеріалів кримінального провадження а.с. 95);

- договором купівлі-продажу частки в Статутному капіталі ТОВ «Спейн Трейд» від 15.10.2013 року, згідно якого ОСОБА_10 передає, ОСОБА_7 приймає у власність частку в статутному капіталі ТОВ «Спейн Трейд» у розмірі 100%, що становить 10 000 грн. та зобов`язується сплатити визначену цим договором грошову суму (т. 1 матеріалів кримінального провадження а.с. 173-174);

- постановою про відібрання зразків почерку та підписів від 24.07.2015 року у ОСОБА_7 (т. 1 матеріалів кримінального провадження а.с. 218);

- протоколом отримання взірців для експертизи від 24.07.2015 року у ОСОБА_7 (т. 1 матеріалів кримінального провадження а.с. 219-223);

- заявою директора ДП «Славське лісове господарство» ОСОБА_6 від 06.02.2015 року, згідно якої 16.10.2014 року між ДП «Славський лісгосп» ТОВ «Спейн Трейд» було укладено угоду № 12 про поставку нафтопродуктів. 07.11.2014 року та 10.11.2014 року ДП «Славським лісгоспом» згідно рахунку № 25 від 06.11.2014 року було здійснено попередню оплату за нафтопродукти в сумі 217 920 грн. на банківський рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ Банк «Восток». Станом на 06.02.2015 року ТОВ «Спейн Трейд» договірні зобов`язання не виконав, нафтопродукти в лісгосп не поступили, грошові кошти не повернуто. Представник ТОВ «Спейн Трейд», особа, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, зустрічі уникає, на телефонні дзвінки не відповідає, за адресою реєстрації ( АДРЕСА_2 ) ТОВ «Спейн Трейд» не знаходиться. В зв`язку з вищенаведеним, в діях службових осіб ТОВ «Спейн Трейд» вбачаються ознаки кримінального порушення, передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України. Просить відкрити кримінальне провадження з метою встановлення місця знаходження осіб, причетних до скоєння кримінального правопорушення та вжити заходів, щодо повернення лісгоспу грошових коштів (т. 1 матеріалів кримінального провадження а.с. 233);

- претензією директора ДП «Славське лісове господарство» ОСОБА_6 до директора ТОВ «Спейн Трейд» від 23.01.2015 року № 35, згідно якої відповідно до п. 1.1. укладеного договору № 12 від 16.10.2014 року ТОВ «Спейн Трейд» зобов`язане було поставити і передати на умовах даного Договору нафтопродукти згідно пред`явленого рахунку № 25 від 06.11.2014 року на суму 217 тис 120,00 грн. ДП «Славське лісове господарство» 07.11.2014 року та 10.11.2014 року було здійснено попередню оплату в сумі 217 920,00 грн., однак протягом трьох робочих днів за фактом надходження грошей на свій рахунок, доставку товару не здійснено, чим порушено п.4.4 Укладеного Договору. У зв`язку з чим просять повернути суму попередньої оплати у триденний термін з дня отримання претензії, оскільки зобов`язання про поставлення і передачу на умовах договору нафтопродуктів (т. 1 матеріалів кримінального провадження а.с. 234);

- договором поставки № 12 від 16.10.2014 року, згідно якого ТОВ «Спейн Трейд» зобов`язується поставити і передати на умовах цього Договору нафтопродукти, у власність ДП «Славське лісове господарство», який приймає та оплачує товар на умовах і у порядку, визначених цим Договором (т. 1 матеріалів кримінального провадження а.с. 235, 239);

- рахунком на оплату № 25 від 06.11.2014 року за договором № 12 від 16.10.2014 року від ДП «Славське лісове господарство» на суму 217 920 грн. ТОВ «Спейн Трейд» (т. 1 матеріалів кримінального провадження а.с. 236);

- платіжним дорученням № 3557 від 07.11.2014 року на суму 108 960,00 грн. (т. 1 матеріалів кримінального провадження а.с. 237);

- платіжним дорученням № 3592 від 10.11.2014 року на суму 108 960,00 грн. (т. 1 матеріалів кримінального провадження а.с. 238);

- списком застрахованих осіб, що працюють у роботодавця ТОВ «Спейн Трейд» у звітному році за 2013 звітний період, а саме ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та за звітний період 2014 року, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_7 (т. 1 матеріалів кримінального провадження а.с. 248а, 249);

- статутом ТОВ «Спейн Трейд» затвердженим протоколом № 1 від 25.01.2013 року загальними зборами учасників ТОВ «Спейн Трейд» ОСОБА_10 . Державну реєстрацію юридичної особи проведено 25.01.2013 року (т. 2 матеріалів кримінального провадження а.с. 41-54);

- реєстраційною карткою на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи від 25.01.2013 року (т. 2 матеріалів кримінального провадження а.с. 57-61);

- висновком № 1237 криміналістичної експертизи з дослідження почерку та підписів за матеріалами кримінального провадження № 12015140300000105 від 27.07.2016 року, згідно якого підписи від імені ОСОБА_7 , розташовані: після слова: «Директор» на другому аркуші договору поставки № 12 від 16 жовтня 2014 року, під словами: «Від постачальника» на видатковій накладній № 26 від 31 жовтня 2014 року та на видатковій накладній № 24 від 24 жовтня 2014 року, - виконані не ОСОБА_7 , а іншою особою. Вказані підписи виконані ОСОБА_4 (т. 2 матеріалів кримінального провадження а.с. 108-140).

Свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_14 в судове засідання не з`явилися, неодноразово викликалися в судове засідання, відносно них судом було застосовано приводи, які виконані не були, оскільки місце перебування їх не відоме.

Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченої та інші обставини, зазначені у ст. 91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.

Оцінюючи докази, безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Зокрема, оцінюючи показання представника потерпілого та свідків, надані останніми впродовж судового розгляду, суд враховує, що їх показання прямо стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення і безпосередньо стосуються фактів, які пов`язані з обставинами протиправного посягання: часом, місцем, способом та іншими обставинами кримінального правопорушення, особою, яка його вчинила, мотивами вчинення кримінального правопорушення тощо.

Процесуальні докази, наведені у вироку прямо підтверджують той факт, що досліджені в судовому засіданні докази, які суд визнає належними та допустимими, зібрані в порядку встановлену законом та жодного сумніву у своїй законності та правдивості не викликають.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому не можна покладати на обвинуваченого доведення своєї невинуватості, а всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також доказах одержаних незаконним шляхом.

У відповідності до ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість даної особи.

Розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відтак суд вважає, що здобутими під час досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні доказами доведено всі обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а твердження обвинуваченої ОСОБА_4 про непричетність до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (у редакції закону, що діяла станом на момент вчинення діяння), є сумнівними і такими, що спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, витлумачивши відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви на користь обвинуваченої, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченої ОСОБА_4 органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 190 КК України (у редакції закону, що діяла на момент вчинення діяння) кваліфіковано правильно.

Підстави для кваліфікації дій обвинуваченої за іншими статтями Кримінального кодексу України в суду відсутні.

Таким чином, суд вважає доведеним факт вчинення обвинуваченою ОСОБА_4 заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (у редакції закону, що діяла на момент вчинення діяння).

Органами досудового слідства дії ОСОБА_4 було кваліфіковано також за ознакою повторності.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду від 04.06.2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність та рецидив злочинів та їх правові наслідки», не утворює повторності вчинений злочин, за який особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, засуджено без призначення покарання, а також злочин, судимість за який було погашено чи знято.

Враховуючи те, що ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 04.11.2024 року ОСОБА_4 було звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 190 КК України у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, з обвинувачення слід виключити таку кваліфікуючу ознаку як повторність.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами покарання» (із змінами станом на 06.11.2009 року) при призначенні покарання в кожному випадку суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно п. 3 вказаної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

У відповідності до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченою ОСОБА_4 , є тяжким злочином як у редакції закону, що діяла станом на час вчинення кримінального правопорушення, так і у редакції закону, який діє на даний час.

Кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 190 КК України (у редакції ч. 3 ст. 190 КК України, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення), а саме шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким злочином. Законом від 13.07.2023 року у ст. 190 КК України внесено зміни, зокрема, ст. 190 КК України викладено у новій редакції, відповідно такий склад злочину, зокрема шахрайство у великих розмірах, на даний час передбачений ч. 4 ст. 190 КК України, який є також тяжким злочином. Зміна частини статті не вплинула на диспозицію та санкцію, які повністю збігаються із редакцією ч. 3 ст. 190 КК України, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2015 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 - відсутні.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_4 - відсутні.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, та обираючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого нею злочину, який є тяжким, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, та приходить до переконання, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 190 КПК України, яка діяла на момент вчинення кримінального правопорушення.

Що стосується цивільного позову поданого прокурором в інтересах ДП «Славське лісове господарство», правонаступником якого є ДСГП «Ліси України» в особі філії «Славське лісове господарство», суд зазначає наступне.

В судовому засіданні прокурор просив стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 108 960 грн., мотивуючи тим, що первісна позовна заява була подана про стягнення солідарно з ОСОБА_4 та особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, в розмірі 217 920 грн. Однак, у зв`язку з тим, що відносно іншої особи матеріали виділено в окреме провадження, стягненню підлягає половина суми у розмірі 108 960 грн. завданої матеріальної шкоди.

Згідно із ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно із ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до встановлених обставин справи у їх сукупності, керуючись засадами виваженості, розумності та справедливості, суд дійшов висновку про необхідність задоволення цивільного позову прокурора в повному обсязі та стягнення із обвинуваченої на користь ДСГП «Ліси України» в особі філії «Славське лісове господарство» матеріальної шкоди в розмірі 108 960 грн.

Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання в даному кримінальному провадженні не продовжувався.

Стягнути з ОСОБА_4 10 421 грн. 55 коп. витрат на проведення експертиз.

Керуючись ст. 368-371, 373- 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (на час вчинення кримінального правопорушення) та призначити їй покарання за ч. 3 ст. 190 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Цивільний позов задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ДСГП «Ліси України» в особі філії «Славське лісове господарство» 108 960 (сто вісім тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень завданої матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 10 421 грн. 55 коп. витрат за проведення експертизи.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Вирок може бути оскаржено сторонами до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: ОСОБА_1