Ухвала від 26.02.2025 по справі 462/6093/16-к

Справа № 462/6093/16-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/1251/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України,

з участю: прокурора ОСОБА_7 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_8 ,

за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 захисника обвинуваченої ОСОБА_6 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 08 листопада 2024 року щодо ОСОБА_6 за ч.3 ст. 190 КК України,-

встановила:

цим вироком ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.190 КК України (на час вчинення кримінального правопорушення)та призначено їй покарання за ч. 3 ст. 190 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Цивільний позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ДСГП «Ліси України» в особі філії «Славське лісове господарство» 108 960 (сто вісім тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень завданої матеріальної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 10 421 грн. 55 коп. витрат за проведення експертизи.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Згідно вироку, ОСОБА_6 , маючи умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, за попередньою змовою із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження (який запевнив директора ДП «Славське лісове господарство» ОСОБА_9 , що здійснить поставку нафтопродуктів у разі укладення із ним відповідного договору), наперед не маючи наміру поставляти вказане, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи, що ТОВ «Спейн Трейд» зареєстроване на вигадану особу, оскільки ОСОБА_10 жодного відношення до реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності вказаного товариства не має, підписала від її імені договір поставки №2 від 16.10.2014 року щодо зобов`язання поставити і передати нафтопродукти у власність ДП «Славське лісове господарство». В результаті цього, відповідно до платіжних доручень № 3557 від 07.11.2014 року та № 3592 від 10.11.2014 року на рахунок ТОВ «Спейн Трейд» (юридична адреса: м. Львів вул. Щирецька, 36), що відкритий у ПАТ «Банк Восток», який розташований у м. Львові по вул. Антоновича, 92, було перераховано із рахунку ДП «Славське лісове господарство» грошові кошти у загальній сумі 217 920 гривень, що в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є великим розміром, котрі у подальшому ОСОБА_6 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, використали на особисті потреби.

На цей вирок апеляційну скаргу подав адвокат ОСОБА_8 захисник обвинуваченої ОСОБА_6 просить оскаржуваний вирок скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що сторона захисту не погоджується із ухваленим вироком та вважає його незаконним, через порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, оскільки перешкодили суду повно, об`єктивно та всебічно з`ясувати обставини кримінального провадження і постановити судове рішення, яке відповідало б вимогам КПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За таких обставин вважаємо, що вирок підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Щодо незаконності та необгрунтованості виділення матеріалів кримінального провадження стосовно одного з обвинувачених зазначає, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , обвинувачувались у вчиненні злочинів за попередньою змовою групою осіб, при цьому, кожен з епізодів злочинної діяльності було інкриміновано їм із посиланням на вказану кваліфікуючу ознаку. Також усі обвинувачені були присутні під час розгляду справи судом, від явки до суду не ухилялись, що свідчить про відсутність передумов, регламентованих нормами вищенаведеного діючого кримінального процесуального законодавства України для виділення матеріалів, а тому виділення в окреме провадження матеріалів щодо обвинувачення ОСОБА_11 в даній кримінальній справі було безпідставним, оскільки таке виділення призвело до порушення загальних засад кримінального провадження, а також до порушення прав обвинуваченої ОСОБА_6 на справедливий суд, що передбачає незалежність та безсторонність суду, розумний строк розгляду справи, рівність учасників кримінального провадження та справедлива (належна) процедура розгляду справи.

Вважає, що зазначені порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, оскільки перешкодили суду повно, об`єктивно та всебічно з`ясувати обставини кримінального провадження і постановити судове рішення, яке відповідало б вимогам КПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На думку апелянта, судом першої інстанції допущено неповноту судового розгляду, оскільки не було допитано ОСОБА_11 , який згідно обвинувального акту був організатором та співучасником ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального пр авопорушення; не було допитано директора ТОВ «Спейн-Трейд» ОСОБА_10 ; не були допитані представники потерпілих

Крім цього, звертає увагу, що судом першої інстанції неправильного застосовано норми матеріального права в частині кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_6 .

Так, в даному випадку суд першої інстанції фактично засудив ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 190 КК України в ред. Станом на 08.11.2024 року, хоча згідно обвинувального акту ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України в ред. Станом на 10.11.2014 року.

Захисник підкреслює, що , для застосування диспозиції та санкції ч. 4 ст. 190 КК України (які на думку суду повністю збігаються із редакцією ч. 3 ст. 190 КК України, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення»), суд повинен би мати у своєму розпорядженні як мінімум клопотання прокурора про зміну обвинувачення в частині буквено-цифрового позначення кваліфікації діяння. Однак, клопотань такого роду в матеріалах справи не має.

Наголошує, що виходячи з фактичних обставин справи, на даний час сплинув передбачений п.п. 2, 3 ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку з чим, захист приходить до висновку про необхідність клопотати перед судом про звільнення обвинуваченої ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 190 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

До початку апеляційного розгляду адвокат ОСОБА_8 захисник обвинуваченої ОСОБА_6 , покликаючись на наявність відповідних підстав, подав клопотання, в якому просить задоволити клопотання захисника про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження. Звільнити обвинувачену ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, на підставі ст. 49 КК України - у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження внесене 06 лютого 2015 року до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12015140300000105, за обвинуваченям ОСОБА_6 - закрити. Цивільний позов ДСГП «Ліси України» в особі філії «Славське лісове господарство» - залишити без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд здійснюється, згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

При цьому, колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 285 КПК України,уразі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

З урахуванням того, що в апеляційній скарзі захисника ставилось питання про скасування вироку у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та фактично недоведеністю вини ОСОБА_6 , відповідно до ст. 285 КПК України обвинуваченій ОСОБА_6 роз`яснено підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, яка не є реабілітуючою, а також право на розгляд поданої апеляційної скарги, на що обвинувачена наполягала саме на розгляді клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, підтвердивши, що їй зрозуміла така підстава звільнення від кримінальної відповідальності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченої ОСОБА_6 та виступ її захисника адвоката ОСОБА_8 , які підтримали подане клопотання, думку прокурора, який не заперечив щодо його задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи клопотання, колегія суддів вважає, що таке підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 285 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Інститут звільнення від кримінальної відповідальності дозволяє не застосовувати жодну із форм реалізації кримінальної відповідальності до особи (осуд, покарання чи судимість).

Так, ст. 49 КК України визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у законі строки, які диференційовані залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Наведене узгоджується з роз`ясненнями, що містяться у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України, «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року.

За змістом ст. 49 КК України закінчення строків давності є безумовною та імперативною підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності здійснюється в порядку, передбаченому ст. 284 КПК України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд закриває кримінальне провадження.

За правилами ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.

Відповідно до ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

Оскільки обвинувачена ОСОБА_6 надала згоду на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, відсутні підстави для проведення судового провадження, що включає у себе, відповідно до п. 24 ст. 3 КПК України і апеляційне провадження, в повному обсязі в загальному порядку, у зв`язку з чим колегія суддів не надає оцінки доводам апеляційної скарги.

П.4 ч.1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Виходячи із встановленої ст. 12 КК України класифікації, з огляду на санкцію, інкриміноване обвинуваченій ОСОБА_6 за ч.3 ст. 190 КК України (на час вчинення кримінального правопорушення) кримінальне правопорушення є тяжким злочином, вчиненим, як вбачається з матеріалів справи, 10 листопада 2014 року.

Таким чином, проаналізувавши вищенаведене, колегія суддів вважає обґрунтованим і підставним клопотання адвоката ОСОБА_8 захисника обвинуваченої ОСОБА_6 та приходить до висновку про те, що наявні усі необхідні підстави для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, згідно ст. 49 КК України, оскільки станом на 26 лютого 2025 року, з дня вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення минуло більше десяти років, протягом яких, остання не вчиняла нових кримінальних правопорушень, не ухилялась від досудового розслідування та суду, відтак, вирок підлягає скасуванню, а кримінальне провадження закриттю.

Керуючисьст. ст. 405, 407, 49, 417, 419, 424, 532 КПК України,колегія суддів,

постановила:

клопотання адвоката ОСОБА_8 захисника обвинуваченої ОСОБА_6 задовольнити.

Вирок Залізничного районного суду м. Львова від 08 листопада 2024 року щодо ОСОБА_6 за ч.3 ст. 190 КК України скасувати.

Звільнити ОСОБА_6 , обвинувачену у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України від кримінальної відповідальності на підставі п.4 ч.1 ст.49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Цивільний позов ДСГП «Ліси України» в особі філії «Славське лісове господарство» залишити без розгляду.

Витрати за проведення експертизи у розмірі 10 421 грн. 55 коп. віднести за рахунок держави.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її оголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4