Рішення

від 08.11.2024 по справі 468/1613/24

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 468/1613/24

2/468/698/24

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2024 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., за участю секретаря судового засідання Серака Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №468/1613/24 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди (третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лібра Агро»),

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів суми шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.09.2023 року по АДРЕСА_1 з вини відповідача ОСОБА_2 , який керував вантажним автомобілем MAN TG 18.400 (н.з. НОМЕР_1 ) з причепом Krone CD (н.з. НОМЕР_2 ), сталась дорожньо-транспортна пригода за участі належного позивачу автомобіля Volkswagen CC (н.з. НОМЕР_3 ), внаслідок чого автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.

Відповідно до висновку експерта від 28.12.2023 року вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача становить 167994,01 грн, вартість матеріального збитку 89757,45 грн.

20.12.2023 року відповідач ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» сплатив позивачу страхове відшкодування в меншому розмірі 59390,45 грн., з яким позивач не погоджується.

Крім того пошкодженням належного позивачу майна йому була заподіяна моральна шкода, яку позивач оцінив в 10000 грн.

У зв`язку з цим позивач просив стягнути з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» 30367 грн в якості різниці між визначеним експертом матеріальним збитком та сплаченою відповідачем сумою страхового відшкодування. Також позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 різницю між вартістю відновлювального ремонту автомобіля та вартістю заподіяного матеріального збитку в сумі 78236,56 грн., 3200 грн невиплаченої страховиком франшизи та 10000 грн моральної шкоди.

Крім того позивач просив стягнути з відповідачів пропорційно судовий збір в розмірі 1218,04 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 грн та витрати на підготовку висновку експерта в розмірі 6500 грн.

Процесуальні дії у справі та заяви сторін:

Позовна заява надійшла до суду 12.08.2024 року (здана до відділення зв`язку 06.08.2024 року).

19.08.2024 року відкрите провадження у справі за вказаним позовом та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

13.09.2024 року від відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні, оскільки відповідач сплатив позивачу суму оціненої шкоди, а наданий позивачем висновок експерта є неналежним доказом. Відповідач вважає, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на правничу допомогу неспівмірні складності та категорії справи та просив зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, який підлягав розподілу між сторонами, до 2500 грн.

16.09.2024 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, оскільки наданий позивачем висновок експерта від 28.12.2023 року необґрунтований, який не враховував неодноразову потрапляння належного позивачу автомобіля в ДТП раніше. Позивач не надав доказів заподіяння йому моральної шкоди та не врахував обставини ДТП, яке було допущене відповідачем з необережності.

Третя особа пояснень на позов чи відзиви не подавала.

Відповіді на відзиви сторона позивача у встановлений судом строк до суду не подала.

Представник позивача про час та місце судового розгляду повідомлений через систему «Електронний суд».

Від представника позивача надійшла до суду не через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему, а електронною поштою заява про участь в судовому розгляді за допомогою відеоконференції.

Проте відповідно до абзацу другого ч.8 ст. 14 ЦПК України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подаватипроцесуальні,інші документи,вчиняти іншіпроцесуальні діїв електроннійформі виключноза допомогоюЄдиної судовоїінформаційно-комунікаційноїсистеми або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

За такого подані учасником справи в електронній формі заяви не через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему суд не може брати до уваги та вирішувати підняті в них питання по суті.

Відповідачі та третя особа до суду не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись вчасно та належним чином.

За загальним правилом, визначеним ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

При цьому, відповідно до ч.2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

За такого, вирішивши ухвалою про відкриття провадження у справі про розгляд справи в спрощеному провадженні з повідомленням сторін, суд визнав явку сторін до суду не обов`язковою.

Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені, від сторони позивача не надходило заяв про відкладення судового розгляду, а відповідачі подали відзиви на позов та до суду не з`явились, суд ухвалив про розгляд справи за відсутності сторін.

Дослідивши наявні у справі матеріали (копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; копію протоколу про адміністративне правопорушення від 25.09.2023 року; копію схеми місця ДТП від 25.09.2023 року; копію постанови Баштанського районного суду Миколаївської області від 09.10.2023 року №468/2141/23; копію повідомлення про ДТП від 20.10.2023 року; копію опису; копію поштової накладної від 20.10.2023 року; копію заяви ОСОБА_1 від 31.10.2023 року; копію опису; копію поштової накладної від 31.10.2023 року; копію повідомлення про зарахування грошового переказу від 20.12.2023 року; копію висновку експерта №Д10/12/23 від 28.12.2023 року з додатками; копію квитанції від 21.12.2023 року; копію досудової претензії від 09.01.2024 року; копію опису; копію поштової накладної від 09.01.2024 року; копію повідомлення від 22.01.2024 року; копію адвокатського запиту від 19.02.2024 року; копію договору про надання правничої допомоги №13/10/23-1 від 13.10.2023 року; копію акту прийому-передачі від 13.10.2023 року; копію квитанції №01 від 13.10.2023 року; копію звіту №30640 від 12.12.2023 року з додатками; копію відомостей про страховий поліс; копію відомостей з веб-сайту щодо відомостей про автомобіль), суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що 25.09.2023 року по АДРЕСА_1 з вини відповідача ОСОБА_2 , який керував вантажним автомобілем MAN TG 18.400 (н.з. НОМЕР_1 ) з причепом Krone CD (н.з. НОМЕР_2 ), сталась дорожньо-транспортна пригода за участі належного позивачу автомобіля Volkswagen CC (н.з. НОМЕР_3 ), внаслідок чого автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.

20.12.2023 року відповідач ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» сплатив позивачу страхове відшкодування в розмірі 59390,45 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Позивач вважає, що сплачена страховиком сума страхового відшкодування менша від дійсної вартості заподіяного матеріального збитку, посилаючись на отриманий ним висновок експерта від 28.12.2023 року.

При цьому відповідно до ч. 3, 7 ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

В супереч цьому висновок експерта від 28.12.2023 року не містить відомостей про те, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Така обставина відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 року №522/1029/18 та постанови Верховного Суду від 22.10.2022 року №307/2175/15-ц є такою, що свідчить про порушення процедури отримання такого доказу.

Натомість відповідно до ч.1 ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

За такого наданий позивачем висновок експерта від 28.12.2023 року є недопустимим доказом, який суд не має права брати до уваги.

Інших доказів, які б вказували на те, що сплачена страховиком сума страхового відшкодування менша від дійсної вартості заподіяного матеріального збитку, а також від вартості відновлювального ремонту автомобіля позивача, сторона позивача не надала.

У зв`язку з цим в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» 30367 грн в якості різниці між визначеним експертом матеріальним збитком та сплаченою відповідачем сумою страхового відшкодування та в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 різниці між вартістю відновлювального ремонту автомобіля та вартістю заподіяного матеріального збитку в сумі 78236,56 грн.

Разом з тим відповідач ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» при виплаті позивачу страхового відшкодування не включив до неї суму франшизи в розмірі 3200 грн, тому, оскільки така сума франшизи входить до розміру оціненої шкоди, вказана сума підлягає стягненню на користь позивача з відповідача ОСОБА_2 , з вини якого була завдана шкода позивачу.

Вирішуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на його користь моральної шкоди, завданої пошкодженням належного йому транспортного засобу, суд виходить з наступного.

Суду надані відповідні докази того, що належний потерпілому транспортний засіб в результаті ДТП отримав механічні пошкодження, що зумовило необхідність його ремонту та неможливість у зв`язку з цим використання його за призначенням в повній мірі до ремонту, тому цілком очевидно, що пошкодженням належного потерпілому транспортного засобу, йому була заподіяна моральна шкода, право на відшкодування якої передбачене ст.23 ЦК України.

З врахуванням вказаних обставин та з врахуванням передбачених ст. 23 ЦК України вимог розумності і справедливості суд вважає, що пошкодженням належного позивачу транспортного засобу останньому була заподіяна моральна шкода, яку суд оцінює в 5000 грн.

При цьому, відповідно до положень ст. 23, 26-1, 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик несе відповідальність лише за моральну шкоду, пов`язану з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я чи смертю потерпілого. Страховик не несе відповідальності за моральну шкоду, заподіяну пошкодженням майна.

За такого, вся сума моральної шкоди, заподіяної пошкодженням належного позивачу транспортного засобу, в розмірі 5000 грн. підлягає стягненню на користь останнього з відповідача ОСОБА_2 .

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову до відповідача ОСОБА_2 на загальну суму 8200 грн. В задоволенні позовних вимог до відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» належить відмовити повністю у зв`язку з їх недоведеністю.

Згідно зі ст. 141 ЦК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які задоволені судом на 7 %, тому з вказаного відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 85,26 грн. (1218,04 грн. х 7 %), а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 840 грн. (12 000 грн. х 7 %).

Що стосується питання розподілу понесених позивачем витрат на залучення експерта, то ст. 133 ЦПК України відносить витрати на залучення експерта до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з тим відповідно до п.1 ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

При цьому, як вказано вище, суд визнав висновок експерта від 28.12.2023 року недопустимим доказом, який відповідно до ч.1 ст. 78 ЦПК України суд не взяв до уваги, а тому понесені позивачем витрати на отримання такого доказу не пов`язані з розглядом справи, отже у суду немає підстав для розподілу між сторонами таких витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12; 13; 81; 141; 246; 264; 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 доПриватного акціонерноготовариства «Страховакомпанія «ЄвроінсУкраїна» та ОСОБА_2 провідшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8200 (вісім тисяч двісті) гривень в рахунок відшкодування майнової та моральної шкоди.

В частині задоволення позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 85 (вісімдесят п`ять) гривень 26 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840 (вісімсот сорок) гривень в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 );

Відповідачі: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» (вул. Велика Васильківська, 102 м. Київ, ідентифікаційний код 22868348);

ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 );

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лібра Агро» (вул. Шкільна, 10А с. Великий Дальник Одеського району Одеської області, ідентифікаційний код 42375278).

Повне судове рішення складене 08.11.2024року.

суддя: