Ухвала
від 08.11.2024 по справі 363/3878/20
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 363/3878/20

провадження № 61-12133ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 31 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 липня 2024 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (до зміни імені - ОСОБА_2 ) до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), старшого державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Картошкіної Марини Михайлівни, начальника Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Попка Володимири Вікторовича, Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_3 , треті особи - приватний нотаріус Вишгородського району Київської нотаріального округу Голуб Людмила Андріївна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання недійсними електронних торгів, акту про реалізацію предмету іпотеки, свідоцтва про право власності на майно, витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

1. 29 жовтня 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 31 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 липня 2024 року у цивільній справі № 363/3878/20.

2. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

І. Щодо строку на касаційне оскарження

3. Згідно з частиною першою статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина перша статті 127 ЦПК).

5. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК).

6. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК).

7. За змістом пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК).

8. Безпосередньо у касаційній скарзі міститься клопотання позивача про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що з повним текстом постанови суду апеляційної інстанції заявник ознайомилася в Єдиному державному реєстрі судових рішень 28 вересня 2024 року та зазначає, що копію оскаржуваної постанови наручно та поштою не отримувала. Вважає, що касаційна скарга подана в тридцятиденний строк з моменту ознайомлення з оскаржуваною постановою та просила поновити строк на касаційне оскарження.

9. У разі подання клопотання про поновлення пропущеного строку особа, яка його подає, повинна одночасно надати докази на підтвердження обставин, які свідчать про наявність передбачених законом підстав для таких дій. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.

10. З огляду на викладене підстави для поновлення строку на касаційне оскарження за наведених позивачем обґрунтувань є неповажними. В Єдиному державному реєстрі судових рішень оскаржена постанова апеляційного суду була зареєстрована 07 серпня 2023 року і в цей же день наданий до неї загальний доступ. Позивач не підтвердила те, що апеляційний суд не надав їй оскаржену постанову у день виготовлення її повного тексту, не надіслав їй цю постанову поштою чи в інший спосіб, або надіслав, але позивач її не отримала. Відповідна інформація може бути у матеріалах справи, яких у Верховного Суду немає.

11. Разом з тим, позивач не надала доказів, що вона вживала заходи, щоб дізнатися про стан відомого їй апеляційного провадження, яке апеляційний суд відкрив за її апеляційною скаргою.

12. Згідно з абзацом першим частини третьої статті 393 ЦПК касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу після спливу строків, визначених у статті 390 ЦПК України, має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

13. З огляду на зазначене, позивач має надати докази про неотримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції (довідку суду апеляційної інстанції, що копія постанови не направлялася позивачу поштою чи в інший спосіб чи інформацію про направлення копії постанови тощо) додатково обґрунтувати поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження та необхідність його поновлення з наданням підтверджуючих документів.

ІІ. Щодо сплати судового збору

14. В порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК відповідачем до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

15. В даній справі позивачем заявлено 6 вимог немайнового характеру (визнання недійсними виконавчого напису, електронних торгів, акту про реалізацію предмету іпотеки, свідоцтв про право власності на майно та зобов'язання вчинити певні дії) та вимога майнового характеру.

16. За змістом підпунктів 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання цією особою позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

17. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (абзац перший частини третьої статті 6 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI).

18. Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.

19. Згідно зі статтею 7 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294- IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 01 січня 2020 року становив 2 102,00 грн.

20. З урахуванням наведених обставин та враховуючи, що позов було подано до суду у 2020 році, розмір судового збору за подану касаційну скаргу становить 31 109,60 грн, враховуючи те, що позов складається з 6 вимог немайнового характеру (2 102,00 грн х 0,4 х 6 х 200% = 10 089,60 грн) та вимоги майнового характеру, ринкова вартість оспорюваного майна становить 1 085 500,00 грн (2102,00грн х 5 х 200% = 21 020,00 грн із розрахунку максимальної ставки, оскільки 1% ціни позову (1 085 500,00 грн) є більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10 510 грн)).

21. За таких обставин позивач має сплатити судовий збір у розмірі 31 109,60 грн та надати суду відповідний документ про його доплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати цього збору відповідно до закону.

22. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

23. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

ІV. Недоліки, які необхідно усунути

24. Таким чином недоліки касаційної скарги відповідачем мають бути усунені шляхомподання до Верховного Суду:

1) заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням підстав для такого поновлення та доказів поважності причин пропуску цього строку;

3) документа, що підтверджує сплату судового збору, розрахованого виходячи із заявлених немайнових та майнової вимоги з урахуванням роз`яснень, викладених у цій ухвалі та вимог статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

25. Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

26. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК).

27. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу (абзац другий частини третьої статті 393 ЦПК).

28. Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 Цивільного процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 31 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 липня 2024 року у цивільній справі № 363/3878/20 залишити без руху.

2. Запропонувати ОСОБА_1 в строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали сплатити судовий збір, розрахований виходячи з урахуванням роз`яснень, викладених у цій ухвалі, та вимог статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», а також подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням підстав для такого поновлення та надати докази поважності причин пропуску цього строку.

3. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала, або буде відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя П. І. Пархоменко

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення08.11.2024
Оприлюднено11.11.2024
Номер документу122908167
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Інші справи позовного провадження

Судовий реєстр по справі —363/3878/20

Ухвала від 03.02.2025

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Пархоменко Павло Іванович

Ухвала від 10.12.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Желепа Оксана Василівна

Ухвала від 10.12.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Желепа Оксана Василівна

Ухвала від 09.12.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Білоконь Олена Валеріївна

Ухвала від 21.11.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Пархоменко Павло Іванович

Ухвала від 08.11.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Пархоменко Павло Іванович

Ухвала від 28.10.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Пархоменко Павло Іванович

Ухвала від 01.10.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Желепа Оксана Василівна

Ухвала від 01.10.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Желепа Оксана Василівна

Ухвала від 18.09.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Пархоменко Павло Іванович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні