Ухвала

від 03.02.2025 по справі 363/3878/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 363/3878/20

провадження № 61-12133ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Пархоменка П. І., суддів Гудими Д. А., Краснощокова Є. В. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Мазурик О. Ф., Немировської О. В. за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом ОСОБА_1 (до зміни імені - ОСОБА_1 ) до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), старшого державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Картошкіної Марини Михайлівни, начальника Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Попка Володимира Вікторовича, Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Людмила Андріївна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання недійсними електронних торгів, акта про реалізацію предмета іпотеки, свідоцтва про право власності на майно, витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання вчинити певні дії,

постановив ухвалу про наступне:

1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, у якому, остаточно уточнивши позовні вимоги, просила:

- визнати недійсним і таким, що не підлягає виконанню з моменту вчинення, виконавчий напис від 27 листопада 2018 року № 2057, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М.;

- визнати недійсними електронні торги, проведені 29 травня 2020 року Державним підприємством «Сетам», протокол проведення електронних торгів від 29 травня 2020 року № 482504 в частині продажу лоту за реєстраційним номером 419866, а саме: садового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки, площею 0,0509 га, з кадастровим номером 3221888800:37:171:0007, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , переможцем яких є ОСОБА_3 ;

- визнати недійсним акт старшого державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Картошкіної М. М. від 11 червня 2020 року про реалізацію предмета іпотеки;

- визнати недійсними свідоцтва від 08 липня 2020 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, видані приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л. А., про посвідчення права власності ОСОБА_3 на садовий будинок та земельну ділянку;

- витребувати з чужого незаконного володіння у приватну власність позивача вказані садовий будинок та земельну ділянку;

- зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») здійснити реєстрацію додаткової угоди від 23 червня 2016 року № 1 до договору іпотеки від 08 серпня 2006 року № KIY0GK00830013 (реєстрацію договору від 30 червня 2016 року про внесення змін до договору іпотеки від 08 серпня 2006 року № KIY0GK00830013) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та подати зазначені договори уповноваженому державному виконавцю як мирову угоду між позивачем і АТ КБ «Приватбанк» в процесі виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області (виконавчий лист від 12 серпня 2016 року № 363/1790/15-ц) для передачі на затвердження до Вишгородського районного суду Київської області в порядку статті 434 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).

2. Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 31 серпня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Київського апеляційного суду від 30 липня 2024 року апеляційну скаргу позивача задоволено частково. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 31 серпня 2021 року в частині вирішення позовної вимоги про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 27 листопада 2018 року № 2057, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

4. 01 листопада 2024 року до Київського апеляційного суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду вимоги «визнати недійсним і таким, що не підлягає виконанню з моменту вчинення, виконавчий напис № 2057 від 27 листопада 2018 року вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М.».

5. Заява обґрунтована тим, що таку вимогу позивач заявила умисно на підставі того, що односторонній оспорюваний правочин на момент його вчинення нотаріусом не відповідав вимогам статті 88 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат». Позивач вважає, що виділити чи видалити з позовної вимоги щодо визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис нотаріуса припис «з моменту вчинення» можливо лише розділивши цю вимогу на дві окремі вимоги. Таким чином Київський апеляційний суд, на думку позивача, залишив нерозглянутою одну з її вимог.

6. Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

7. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована так:

- твердження позивача, що колегія суддів не розглянула всі її заявлені вимоги, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи;

- позовні вимоги проаналізовані та розглянуті апеляційним судом, на підставі чого було ухвалене судове рішення про часткове їх задоволення;

- підстав, передбачених статтею 270 ЦПК, для ухвалення додаткового судового рішення немає.

8. 09 січня 2025 року позивач подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року.

9. Касаційну скаргу позивач обґрунтувала тим, що:

- суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову повністю. Апеляційний суд під час апеляційного перегляду помилково розглянув та задовольнив вимогу, яку вона не заявляла, а в іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін;

- суд апеляційної інстанції не має процесуальних повноважень відділити від вимоги позивача припис «з моменту вчинення», розглянути позовну вимогу і задовольнити її без цього припису, а у задоволенні припису «з моменту вчинення» відмовити разом з іншими вимогами позову;

- суд першої інстанції в рішенні від 31 серпня 2021 року не розглядав припис «з моменту вчинення» як окрему вимогу, у задоволенні якої відмовив окремо від вимоги «визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 27 листопада 2018 року № 2057, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М.», оскільки такої вимоги (без припису «з моменту вчинення») в позові не було;

- суд апеляційної інстанції у цьому випадку незаконно втрутився не тільки в предмет позову, а й у резолютивну частину рішення суду першої інстанції, чим порушив приписи пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК, які не дають йому права «дробити» окрему вимогу позову на частини і розглядати ці частини однієї вимоги як окремі вимоги;

- вимога позивача є «неподільною» і повинна розглядатися судом в тому вигляді, в якому вона була заявлена, без поділу. Таким чином апеляційна скарга в частині цієї вимоги не була апеляційним судом розглянута.

10. Верховний Суд робить висновки, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити на підставі частин четвертої та шостої статті 394 ЦПК.

11. Вказаними нормами ЦПК (див. пункт 10) передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

12. Мотивами, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження, є наступне.

13. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у встановлених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

14. Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

15. Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

16. Верховний Суд вже робив висновки, що за загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21 (провадження № 12-39гс22)).

17. Додаткове рішення може бути ухвалено судом лише після прийняття рішення по суті спору та за наявності перелічених у частині першій статті 270 ЦПК підстав.

18. Апеляційний суд встановив, що в мотивувальній частині постанови Київського апеляційного суду від 30 липня 2024 року зазначено про наявність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Водночас колегія суддів не погодилась з доводами позивача про те, що виконавчий напис не підлягає виконанню саме з моменту його вчинення, оскільки рішення суду за такою вимогою не має ретроспективної дії. Детально про це апеляційний суд зазначив у розділі «Щодо визнання результатів електронних торгів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння».

19. Встановивши, що підстави, передбачені частиною першою статті 270 ЦПК для ухвалення додаткового рішення відсутні, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви позивача.

20. З огляду на наведене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою позивача на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року слід відмовити, оскільки скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, наведені у скарзі доводи висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 258-261, 394 ЦПК, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 363/3878/20.

2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала цю скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: П. І. Пархоменко

Д. А. Гудима

Є. В. Краснощоков