Ухвала

від 11.11.2024 по справі 521/12850/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/12850/24

Номер провадження № 2-з/521/212/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року м. Одеса

Суддя Малиновськогорайонного судуміста ОдесиШевчук Н.О.,розглянувши заявупро забезпеченняпозову уцивільній справі№521/12850/24за позовнимивимогами ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65005, м. Одеса, вул. Старицького, буд. 10А), Представництва Датської Ради у справах біженців в Україні (01004 м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 43, оф. 17, ЄДРПОУ 26619688) про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, додаткових витрат на утримання дитини та відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

14.08.2024 року до Малиновського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява від ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Представництва Датської Ради у справах біженців в Україні про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, додаткових витрат на утримання дитини та відшкодування моральної шкоди, у якій позивач просить суд:

1)Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 12.05.2014 року по 14.06.2024 року, у розмірі 23078 грн. по виконавчому провадженню № 56320494;

2)Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 300 000 грн.;

3)Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею додаткові витрати на сина ОСОБА_4 в розмірі 189 895 грн.;

4)Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на правничу допомогу в розмірі 44 000 грн.

Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 19.08.2024 року у справі №521/12850/24 було відкрите провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Представництва Датської Ради у справах біженців в Україні про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, додаткових витрат на утримання дитини та відшкодування моральної шкоди за правилами загального позовного провадження, призначено дату підготовчого судового засідання.

27.08.2024 року до Малиновського районного суду міста Одеси за вх. №47147 надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої ОСОБА_1 просить суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь неустойку за несвоєчасну сплату аліментів на утримання сина ОСОБА_4 за період з 22.05.2023 року по 14.06.2024 року у розмірі 71774 грн.; п. 5 прохальної частини позову виключити.

06.11.2024 року до Малиновського районного суду міста Одеси від ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову у даній справі вх. №65229 за вимогами якої позивач просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль BMW-535 GT, VIN: НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_2 та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаного автомобіля.

Зокрема, обґрунтовуючи вказану заяву позивач наголосив, що вказаний вище автомобіль відповідач, з метою ухилення від сплати аліментів, пені за несвоєчасну сплату аліментів може бути відчужено на користь третіх осіб, та у разі невжиття заходів забезпечення позову відчуження майна може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Також за доводами позивача, відповідач в цей час навмисно звільнився з роботи з метою ухилення від сплати аліментів.

Окрім наведеного, позивач просив суд не застосовувати у даному разі зустрічне забезпечення.

Заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній справі надійшла в провадження судді Шевчук Н.О. 07.11.2024 року.

11.11.2024 року до Малиновського районного суду міста Одеси від ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява про долучення до заяви про забезпечення позову відповіді ТСЦ МВС №5147 від 08.11.2024 року, до якої представником позивача було додано адвокатський запит від 06.11.2024 року, відповідно до якого останній просив у РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях надати інформацію відносно того, чи є ОСОБА_2 власником автомобіля BMW-535 GT, VIN: НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_4 , у відповідь на який ТСЦ №5147 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях 08.11.2024 року надано інформацію про те, що станом на 08.11.2024 року згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, власником автомобіля, вказаного у запиті значиться ОСОБА_2 .

Зазначену заяву з додатками судом долучено до матеріалів заяви про забезпечення позову.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд зазначає таке.

Так, як встановлено судом, звертаючись до місцевого загального суду з позовом про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, додаткових витрат на утримання дитини та відшкодування моральної шкоди, позивач позиціонує наявний між нею та відповідачем спір, який має майновий характер.

При цьому, метою забезпечення позову позивач вважає вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд вказує, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, у п. 1 ч. 1 якої передбачено, що позов може забезпечуватись накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; п. 2 ч. 1 вказаної вище статті законодавцем унормовано, що позов також забезпечується забороною вчиняти певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18 вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Подібної правової позиції дотримано також Верховним Судом у постанові Колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.12.2020 року у справі №756/2609/20.

Також, як зазначив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Отже, вирішуючи питання забезпечення позовних вимог, за заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 , суд приймає до уваги доводи позивача, на підтвердження її вимог, з яких вбачається, що між сторонами дійсно виник спір з приводу стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, додаткових витрат на утримання дитини та відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_2 , вважає, що захід забезпечення позову у вигляді арешту на вказаний вище автомобіль та заборона вчиняти певні дії відносно такого майна, є співмірним та відповідає обсягу заявленим позовним вимогам, а також те, що існують об`єктивні ризики можливого відчуження та/або приховування вказаного вище майна відповідачем.

Зазначені вище обставини дають підстави вважати, що на теперішній час існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а незабезпечення позовних вимог на даній стадії розгляду справи може ускладнити подальший розгляд справи по суті, та може позбавити позивача на ефективний спосіб захисту своїх прав та інтересів.

Крім того, суд зазначає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб, який належить ОСОБА_2 є адекватним способом захисту можливих порушень охоронюваних законом інтересів позивача у випадку задоволення її позовних вимог. При цьому, обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ОСОБА_2 , оскільки арештоване майно залишається у володінні власника, а обмежується лише можливість розпорядження ним.

Зважаючи навикладене,суд дійшоввисновку,що заявапро забезпеченняпозову уцивільній справі№521/12850/24є обґрунтованоюта такою,що потребуєзадоволення,шляхом накладанняарешту натранспортний засіб- автомобіль BMW-535 GT, VIN: НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_2 .

Враховуючи наявність майнового спору між сторонами, обсяг позовних вимог такий вид забезпечення позову буде співмірним з заявленими вимогами і достатнім для ефективного захисту інтересів позивача. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження відповідачем свого майна, що може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Разом з зазначеним, суд вважає за необхідне вказати, що доводи, наведенні в даній ухвалі про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, жодним чином не свідчать про доведеність позовних вимог, що в цілому підлягає перевірці та оцінці під час розгляду та вирішення справи по суті.

Керуючись ст.ст. 149-153, 261 ЦПК України, Малиновський районний суд міста Одеси

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 від 06.11.2024року (вх.№65229)про забезпеченняпозову у цивільній справі №521/12850/24 задовольнити.

Накласти арешт на транспортний засіб автомобіль BMW-535 GT, VIN: НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та заборонити вчиняти будь-які дії щодо вказаного майна, до завершення вирішення спору у справі №521/12850/24.

Копію ухвали направити до РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях для виконання, та сторонам у справі для відома.

Відповідно до ст. 157 ЦПК України ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її складення.

Ухвалу складено та підписано 11.11.2024 року.

Суддя Н.О. Шевчук