Ухвала

від 04.11.2024 по справі 922/3105/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

04 листопада 2024 року м. ХарківСправа № 922/3105/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Деркач П.О.

розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" про продовження процесуального строку на подання доказів та відзиву на позовну заяву та відкладення підготовчого засідання (вх.№26611 від 22.10.2024) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (місцезнаходження: 61057, місто Харків, вулиця Гоголя, будинок 10;код ЄДРПОУ:42206328) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" (місцезнваходження: 61057, місто Харків, майдан Конституції, будинок 21, офіс 6; код ЄДРОУ:42853117) про за участю представників: стягнення 3 165 885,48 грн. позивача- Бірюкова О.П (довіреність №01-23/83 від 02.01.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №4250 від 03.10.2023)

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" (відповідач) заборгованості за Договором №ЗЕ 26/22 від 21.12.2022 про участь у балансуючій групіу розмірі 3 165 885,48 грн., з яких: 1 101 139,08 грн. - 3% річних, 2 064 746,40 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.09.2024 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3105/24, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 30 вересня 2024 року об 11:00.

Копію вказаної ухвали отримано відповідачем 11 вересня 2024 року, а тому процесуальний строк на подання відповідачем відзиву на позовну заяву спливав 26 вересня 2024 року.

25.09.2024 до Господарського суду Харківської області від відповідача надійшло клопотання про продовження процесуальних строків (вх.№24113 від 25.09.2024), у якому відповідач просив суд продовжити строк на подання доказів та відзиву на позов.

Оскільки клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" про продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву (вх.№24113 від 25.09.2024) подано до суду 25.09.2024, а отже, до закінчення визначеного судом строку на подання відзиву (до 26.09.2024), суд ухвалою від 14.10.2024 задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" про продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву (вх.№24113 від 25.09.2024)та продовжив строк на подання відзиву на позовну заяву - до 15.10.2024 (влючно).

Отже, судом продовжено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву на 19 днів з 26.09.2024 по 15.10.2024 (включно).

Проте, відзив на позов у строк 15.10.2024 до суду відповідачем не подано.

22.10.2024 до Господарського суду Харківської області від ТОВ "ГС-Трейдинг" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження процесуальних строків (вх.№26611 від 22.10.2024), в якому останній просить суд, відкласти підготовче засідання, призначене на 04.11.2024 на іншу дату та продовжити відповідачу (ТОВ "ГС-Трейдинг") строк подання доказів та відзиву у справі. Вказане клопотання відповідач обгрунтовує тим, що пред`явлені позивачем вимоги стосуються господарської діяльності відповідача за великий період часу, а саме січень 2023 - червень 2024, у зв`язку з чим відповідачу необхідна велика кількість часу для збору, складання та підготовки первинних документів по поставкам електроенергії за спірнй період, осільки приблизний обсяг документів - біля 1000 сторінок.

Представник позивача, присутній в судовому засіданні 04.11.2024, проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та продовження процесуальних строків (вх.№26611 від 22.10.2024) заперечував, просив суд відмовити в задоволенні вказаного клопотання.

Представник відповідача в судове засідання 04.11.2024 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, шляхом направлення ухвали-повідомлення від 14.10.2024 до електронного кабінету.

Розглянувши клопотання ТОВ "ГС-Трейдинг" про відкладення розгляду справи та продовження процесуальних строків (вх.№26611 від 22.10.2024), суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 ГПК завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Стаття 13 ГПК встановлює, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідо до ч.8. ст 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Відповідно до п.9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу.

Співставляючи стадії процесу доказування та стадії судового процесу, Суд враховує, що згідно із статтею 177 ГПК завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до частини першої статті 178 ГПК у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Згідно з частиною першою статтею 181 ГПК для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Відповідно до норм статті 182 ГПК підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, зокрема: з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У главі 3 розділу ІІІ ГПК Ураїни закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу "диспозитивності господарського судочинства" у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого провадження. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розв`язанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі №910/17567/19, від 09.11.2021 у справі №913/20/21.

Стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя та завданням господарського судочинства. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 03.04.2019 №913/317/18, від 03.10.2019 у справі №902/271/18.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі №922/3105/24 було відкрито 10.09.2024, про що судом постановлено ухвалу Господарського суду Харківської області "Про відкриття провадження у справі".

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі від 10.09.2024 відповідач отримав через систему Електронний суд 11 вересня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а. с. 200).

Крім того, ухвалою суду від 10.09.2024 про відкриття провадження у справі № 922/3105/24 відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.

За визначенням п.п. 2, 5 частини 6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Копію вказаної ухвали отримано відповідачем 11 вересня 2024 року, а тому процесуальний строк на подання відповідачем відзиву на позовну заяву спливав 26 вересня 2024 року.

Разом з цим, 25.09.2024 до Господарського суду Харківської області від відповідача надійшло клопотання про продовження процесуальних строків (вх.№24113 від 25.09.2024), у якому відповідач просив суд продовжити строк на подання доказів та відзиву у справі.

В ухвалі Господарського суду Харківської області від 14.10.2024 суд зазначав, що оскільки клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" про продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву (вх.№24113 від 25.09.2024) подано до суду 25.09.2024, а отже, до закінчення визначеного судом строку на подання відзиву (до 26.09.2024), суд констатував, що вказане клопотання є таким, яке подано відповідачем з додержанням вимог ч.2 ст.119 ГПК України. На підставі вищезазначеного, суд задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" про продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву (вх.№24113 від 25.09.2024) та продовжив строк Товариству з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" на подання відзиву на позовну заяву - до 15.10.2024 (влючно).

При цьому, при продовженні строку відповідачу на подання відзиву на позовну заяву до 15.10.2024 суд керувався тим, що з дня закінчення строку на подання відиву (26.09.2024) до задоволення судом клопотання про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву (14.10.2024) пройшло 18 днів.

Разом з цим, відзив у продовжений судом строк (до 15.10.2024) відповідачем подано не було.

Крім того, в поданому відповідачем до суду клопотанні про відкладення розгляду справи та продовження процесуальних строків (вх.№26611 від 22.10.2024), останній просить суд, відкласти підготовче засідання, призначене на 04.11.2024 на іншу дату та продовжити відповідачу (ТОВ "ГС-Трейдинг") строк подання доказів та відзиву у справі.

Суд зазначає, що в силу ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою.

Як вбачається з зазначеного вище, строк на подання відзиву на позовну заяву (з урахуванням його продовження) сплинув 15.10.2024, а тому в силу приписв ГПК України він не може бути продовжений.

Крім того, суд звертає увагу відповідача, що положеннями ст. 42 ГПК України передбачено, зокрема, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Згідно з частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Олександр Шевченко проти України", "Трух проти України").

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Згідно з частиною третьою статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Разом з тим, в аспекті зазначеного Суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом ( рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016). Зважаючи на це, вирішуючи питання про продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій.

В клопотанні про відкладення розгляду справи та продовження процесуальних строків (вх.№26611 від 22.10.2024) відповідач зазначає, що пред`явлені позивачем вимоги стосуються господарської діяльності відповідача за великий період часу, а саме січень 2023 - червень 2024, у зв`язку з чим відповідачу необхідна велика кількість часу для збору, складання та підготовки первинних документів по поставкам електроенергії за спірнй період, осільки приблизний обсяг документів - біля 1000 сторінок.

Посилання відповідача на необхідну "велику кількість часу" оцінюється судом критично, з огляду на те, що відповідачем не конкретизовано скільки саме часу (тижнів, днів, годин) йому потрібно для надання до суду всіх необхідних доказів.

Суд звертає увагу, що якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Дотримання строків в судовому процесі є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд звертає увагу відповідача, що ЄСПЛ неодноразово наголошував, що роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними; недотримання цього визнавалось порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції. Крім того, відпоівдно до ст.35 Конвенції Суд не розглядає жодної індивідуальної заяви якщо вона, зокрема, за своєю суттю є ідентичною до заяви, що вже була розглянута Судом, і якщо вона не містить нових фактів у справі.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (пункт 29 рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France) від 26.07.2007, заява № 35787/03).

Суд зазначає, що норми, які закріплюють обов`язок подання доказів на стадії підготовчого провадження є чіткими, зрозумілими, однозначними та передбачуваними (прогнозованими). Негативні наслідки, що встановлені законом та застосовуються судом у разі невиконання (порушення) цього обов`язку, не можуть вважатися надмірним формалізмом.

Отже, відповідач мав усвідомлювати, що реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.

Крім того, суд зазначає, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на такі критерії: правову та фактичну складність справи; поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінку органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення в справах "Федіна проти України" від 02.09.2010, заява № 17185/02, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, заява № 36655/02, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, заява № 19567/02, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004, заява № 62771/00).

Суд констатує, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Зважаючи на викладене, приймаючи до уваги те, що судом вже було задоволено клопотання відповідача про продовження процесуальних строків (вх.№24113 від 25.09.2024), продовжено строк на подання відзиву на позовну заяву (до 15.10.2024), а відповідачем відзив у встановений строк подано не було, суд дійшов висновку про залишення без розгляду клопотання ТОВ "ГС-Трейдинг" про продовження процесуального строку на подання доказів та відзиву на позовну заяву (вх.№26611 від 22.10.2024) у справі №922/3105/24, яке подано повторно.

Щодо клопотання відповідача в частині відкладення підготовчого засідання, суд знаходить його необгрунтованим, виходячи з обставин, які викладені вище у даній ухвалі, а тому відмовляє в його задоволенні.

Керуючись ст.ст. 118, 119, 165 ч. 6 ст. 233, ст..232 235, абз. 2 ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" про продовження процесуального строку на подання доказів та відзиву на позовну заяву (вх.№26611 від 22.10.2024) залишити без розгляду .

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" про відкладення підготовчого засідання у справі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали підписано 11.11.2024

СуддяВ.В. Рильова

Справа №922/3105/24