Ухвала

від 12.11.2024 по справі 185/9272/23

ЮР'ЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/9272/23

Провадження № 2-і/198/2/24

12.11.2024

У Х В А Л А

іменем України

12 листопада 2024 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судових засідань Довгопол О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в с-щіЮріївка Дніпропетровської області заяву представника відповідача про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «НАТАЛКА», третя особа Виконавчий комітет Юр`ївської селищної ради, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,

в с т а н о в и в:

На розгляді в Юр`ївському районному суді Дніпропетровської області знаходився позов ОСОБА_1 до ФГ «НАТАЛКА» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, який 23.10.2024 за заявою представника позивача адвоката Меркулової Т.П. залишений без розгляду на стадії підготовчого провадження.

28.10.2024 від представника відповідача адвоката Довгополої О.О. надійшла заява про компенсацію позивачем ОСОБА_1 здійснених ФГ «НАТАЛКА» витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, за проведення первісної судової почеркознавчої експертизи та витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування клопотання представник відповідача посилається на те, що під час звернення до суду з позовом ОСОБА_1 діяв недобросовісно, оскільки проведеними у справі первісною та повторною судовими почеркознавчими експертизами підтверджено справжність підпису позивача на договорі оренди земельної ділянки.

Позивач та його представник адвокат Меркулова Т.П. в судове засідання не з`явились, остання надала заяву з проханням провести розгляд клопотання представника відповідача за їх відсутності. При цьому в повному обсязі заперечувала проти компенсації відповідачу витрат, пов`язаних з розглядом справи, адже подання заяви про залишення позову без розгляду є правом позивача, доказів необґрунтованості таких дій представником відповідача не надано, а витрати на професійну правничу допомогу завищені.

Представник третьої особи виконавчого комітету Юр`ївської селищної ради Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Представник відповідача подала заяву про проведення судового розгляду за її відсутності, підтримавши подане клопотання.

Розглянувши клопотання представника відповідача та заперечення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд доходить таких висновків.

Підставами подання позову про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою позивачем зазначено відсутність його підпису на додатковій угоді від 01.11.2012 до договору оренди землі № 97, укладеному 14.01.2008 між ОСОБА_1 та ФГ «НАТАЛКА».

Під час розгляду справи за клопотанням сторони позивача призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання щодо справжності підпису ОСОБА_1 на додатковій угоді до договору оренди землі, а також за ініціативою представника відповідача питання щодо справжності його підпису на видатковому касовому ордері про отримання від ФГ «НАТАЛКА» орендної плати.

Експертизою підтверджено справжність підпису ОСОБА_1 на вказаних документах, але через сумніви у правильності проведення експертизи за клопотанням представника позивача судом призначено повторну судову почеркознавчу експертизу з питання щодо справжності підпису ОСОБА_1 на додатковій угоді до договору оренди землі, яка підтвердила висновок первісної експертизи.

Порядок розподілу витрат у разі залишення позову без розгляду міститься в частинах 5 та 6 статті 142 ЦПК України, згідно з якими в такому разі відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятоїстатті 141 цього Кодексу.

В свою чергу, частина 9статті 141 ЦПК Українивизначає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Поняття «неправильний» тлумачиться в українській мові як такий, що не відповідає певним нормам, правилам, вимогам; не задовольняє вимог пропорції, симетрії, і т.ін., а також як такий, що не відповідає істині, помилковий, хибний; не такий, як треба; який не призводить до бажаних наслідків.

Практика застосування цієї правової норми не є усталеною, водночас поняття «неправильні дії сторони» слід тлумачити у взаємозв`язку з поняттям «зловживання правами».

Основною ознакою зловживання правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий цивільний спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законним діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій.

Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи встановлення явної неповаги до суду чи учасників справи.

Аналіз частини другої статті 13 ЦК України дає підстави для висновку, що недобросовісна поведінка особи, яка полягає у вчиненні дій, які можуть у майбутньому порушити права інших осіб, є формою зловживання правом.

Формулювання «зловживання правом» необхідно розуміти, як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права, «injuria». Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права. Термін «зловживання правом» свідчить про те, що ця категорія стосується саме здійснення суб`єктивних цивільних прав, а не виконання обов`язків. Обов`язковою умовою кваліфікації дій особи як зловживання правом є встановлення факту вчинення дій, спрямованих на здійснення належного відповідній особі суб`єктивного цивільного права (постанова ВС від 12 жовтня 2021 року у справі №311/2121/19 (провадження № 61-11958св20).

Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає в тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права. Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій (постанова ВС від 12 жовтня 2022 року у справі № 345/2935/21 (провадження № 61-2472св22).

Звертаючись з клопотанням про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи, представник відповідача стверджувала, що ОСОБА_1 пред`явив позов, заздалегідь знаючи про особисте підписання додаткової угоди до договору оренди землі, переслідуючи протиправну мету (позбавлення господарства права користуватись переданою в оренду земельною ділянкою), поставив під сумнів ділову репутацію відповідача та завантажив суд розглядом завідомо безпідставного спору.

Однак, суд не погоджується з такими твердженнями представника відповідача, адже жодного належного та допустимого доказу, що свідчить про умисне подання безпідставного позову та усвідомлення ОСОБА_1 на момент звернення до суду справжності свого підпису на додатковій угоді до договору оренди землі, а тим більше переслідування заявленими вимогами протиправної мети, створення штучного спору, відсутності наміру забезпечити захист свого реально порушеного права не надано.

Навпаки, на думку суду, той факт, що сторона позивача, вважаючи неправильним висновок первісної експертизи, звертаючись з клопотанням про призначення у справі повторної судової почеркознавчої експертизи, здійснюючи оплату послуг експерта, свідчить про переконаність ОСОБА_1 у тому, що він не підписував угоду.

А само по собі подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду, хоч і після ознайомлення з результатами проведених експертиз, не може бути розцінено як необґрунтовані дії позивача, так як це його право, передбачене цивільним процесуальним законодавством України, яке не містить обмежень у реалізації та не свідчить про безпідставність позову.

З огляду на те, що судом не виявлено ознак умисних неправильних або недобросовісних дій позивача, а також зловживання з його боку правом з матеріальної та процесуальної точок зору, заява про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 141, 142, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

В задоволенні заяви представника відповідача ФГ «НАТАЛКА» адвоката Довгополої О.О. про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи, відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення або підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду в порядку, встановленому ЦПК України, протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена та підписана 12.11.2024.

Суддя І. О. Гайдар