Постанова

від 30.10.2024 по справі 5015/118/11

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2024 р. Справа №5015/118/11 (914/2065/20)

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЖелік М.Б.

суддів Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укравтозапчастина від 14.06.2024 (вх. №01-05/1708/24 від 17.06.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 28.05.2024 (суддя Цікало А.І.)

у справі №5015/118/11(914/2065/20)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування»

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина»

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство «ВНК «Розточчя СТ»

про: зобов`язання провести зарахування зустрічних однорідних вимог, шляхом виключення з реєстру вимог кредиторів банкрута грошових вимог ТзОВ «Укравтозапчастина» у розмірі 870700 грн. 68 коп.

у межах справи: № 5015/118/11

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина»

про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» (ідентифікаційний код 31148163)

за участю представників:

від апелянта (відповідача-1): адвокат Гаврилюк О.Р.

від позивача: адвокат Демідонт Б.О. (в режимі відеоконференції)

від відповідача-2: арбітражний керуючий Козій В.Ю. (ліквідатор)

від третьої особи: Карпенко А.А. - представник

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.05.2024 у справі №5015/118/11 (914/2065/20) позов ТзОВ Львівські заводи автомобілебудування до відповідача-1 ТзОВ Укравтозапчастина, до відповідача-2 ТзОВ Управляюча компанія Львівський Автонавантажувач про зобов`язання провести зарахування зустрічних однорідних вимог, шляхом виключення з реєстру вимог кредиторів банкрута грошових вимог ТзОВ Укравтозапчастина у розмірі 870700 грн. 68 коп. задоволено; визнано погашеними вимоги ТзОВ Укравтозапчастина до ТзОВ Управляюча компанія Львівський Автонавантажувач на суму 870700,68 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог; зобов`язано ліквідатора ТзОВ Управляюча компанія Львівський Автонавантажувач арбітражного керуючого Козія Володимира Юрійовича виключити з реєстру вимог кредиторів ТзОВ Управляюча компанія Львівський Автонавантажувач вимоги ТзОВ Укравтозапчастина на суму 870700,68 грн.; стягнуто з ТзОВ Управляюча компанія Львівський автонавантажувач на користь ТзОВ Львівські заводи автомобілебудування 6530,26 грн. витрат по сплаті судового збору; стягнуто з ТзОВ Укрзапчастина на користь ТзОВ Львівські заводи автомобілебудування 6530,26 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТзОВ Укравтозапчастина звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 28.05.2024 у справі №5015/118/11 (914/2065/20) повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ТзОВ Львівські заводи автомобілебудування про зобов`язання провести зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом виключення з реєстру вимог кредиторів банкрута грошових вимог ТзОВ Укравтозапчастина у розмірі 870700,68 грн. відмовити повністю.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 17.06.2024 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 02.08.2024, призначено розгляд справи на 07.08.2024.

30.07.2024 позивач подав суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№01-04/5008/24 від 31.07.2024), в якому просив залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

01.08.2024 ПрАТ «ВНК «Розточчя» подало суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№01-04/5056/24).

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 розгляд справи відкладено на 14.08.2024.

09.08.2024 ПрАТ «ВНК «Розточчя» подало суду клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 розгляд справи відкладено на 04.09.2024.

03.09.2024 представник ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» Ганайлюк Б.А. подав суду клопотання (вх. №01-04/5810/24) про розгляд справи без його участі, але виключно за присутності представника Демідонта Б.О.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Галушко Н.А. з 03.09.2024 до 06.09.2024 розгляд справи 04.09.2024 не відбувся.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.09.2024.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 залучено ПрАТ «ВНК «Розточчя» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, та відкладено розгляд справи на 16.10.2024.

14.10.2024 апелянт подав суду заяву про відвід головуючому судді Желіку М.Б. від розгляду справи.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 відмовлено у задовленні заяви ТзОВ «Укравтозапчастина» про відвід судді та відкладено розгляд справи на 30.10.2024.

В судовому засіданні 30.10.2024 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив оскаржене рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» відмовити повністю.

Представники позивача та третьої особи проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечили, просили залишити оскаржене рішення без змін.

Представник відповідача-2 залишив розгляд апеляційної скарги на розсуд суду.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників учасників справи дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст позовних вимог, заперечень відповідача та рішення суду першої інстанції.

У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №5015/118/11 за заявою ТзОВ «Укравтозапчастина» про ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач», порушена ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.05.2010 за загальною процедурою відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою Господарського суду Львівської області від 15.07.2011 у справі №5015/118/11 ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Львівської області 06.12.2011 достроково припинено повноваження ліквідатора Скочка І.Я. за його заявою, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Хомишина І.Г., повноваження якого достроково припинено за його заявою ухвалою місцевого господарського суду від 18.05.2016.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.05.2016 ліквідатором ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» призначено арбітражного керуючого Козія В.Ю.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.12.2016 уповноважену особу учасників боржника - ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» визнано учасником справи про банкрутство.

13.08.2020 ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» (уповноважена особа учасників боржника - ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач») звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ «Укравтозапчастина» (відповідача-1) та до ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» (відповідача-2) про зобов`язання провести зарахування зустрічних однорідних вимог, шляхом виключення з реєстру вимог кредиторів банкрута грошових вимог ТзОВ «Укравтозапчастина» у розмірі 870700,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача-1 (кредитора боржника) існує заборгованість перед відповідачем-2 (боржником), тобто наявним є факт зустрічних однорідних вимог між ТзОВ «Укравтозапчастина» та ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач». Факт зарахування зустрічних однорідних зобов`язань за взаємною згодою сторін було встановлено у позовному провадженні у справі №5011-72/8337-2012. Оскільки комітет кредиторів на своєму засіданні не прийняв рішення про неможливість проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, це питання має розглядатись як майновий спір в межах провадження у справі про банкрутство відповідача-2 (відповідно до правових висновків, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.07.2020 у справі №5015/118/11).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду в межах справи №5015/118/11 про банкрутство ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач»; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.11.2020 закрито провадження у справі №5015/118/11(914/2065/20) на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.03.2023 задоволено заяву ТзОВ «Укравтозапчастина» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Львівської області від 27.11.2020 у справі №5015/118/11(914/2065/20); скасовано ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.11.2020 про закриття провадження у справі №5015/118/11(914/2065/20); ухвалено розгляд позовної заяви ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» до відповідача-1 ТзОВ «Укравтозапчастина», до відповідача-2 ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» про зобов`язання провести зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом виключення з реєстру вимог кредиторів банкрута грошових вимог ТзОВ «Укравтозапчастина» у розмірі 870700 грн. 68 коп. здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

Ухвалюючи рішення за результатами розгляду справи, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимоги ТзОВ «Укравтозапчастина» до ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» на суму 870700,68 грн. є погашеними шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, тому слід зобов`язати ліквідатора внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач».

Узагальнені доводи апелянта (відповідача-1) та заперечення інших учасників справи.

Вимоги апеляційної скарги відповідача (ТзОВ «Укравтозапчастина» - кредитора боржника) обґрунтовано тим, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, на підтвердження чого апелянт вказує такі доводи:

- у постанові від 09.07.2020 у справі №5015/118/11 Верховний Суд зазначив, що повідомлення про проведення зустрічного зарахування грошових вимог (лист керівника боржника, складення протоколу заліку взаємних вимог та акта звірки) в час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів є незаконним, відтак безпідставним є посилання суду на протокол заліку взаємних вимог від 15.06.2010 як на підставу для проведення взаємозаліку, оскільки підписання такого взаємозаліку в процедурі розпорядження майном є незаконним, що встановлено рішенням Верховного Суду, яке набрало законної сили;

- в матеріалах справи №5015/118/11 відсутні оригінали чи належним чином засвідчені копії протоколу заліку взаємних вимог від 15.06.2010 чи інших документів, що підтверджують факт згоди ТзОВ «Укравтозапчастина» на проведення взаємозаліку з ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач»;

- представники ТзОВ «Укравтозапчастина» неодноразово усно та письмово заперечували як факт проведення взаємозаліку 15.06.2010, так і згоду щодо можливості проведення такого заліку в майбутньому;

- рішеннями комітету кредиторів від 24.07.2020 та від 14.01.2021 відмовлено в наданні згоди на проведення взаємозаліку;

- суд першої інстанції під час судового розгляду взагалі не провів дослідження доказів та огляду матеріалів справи, всупереч нормам ст.210 ГПК України;

- комітет кредиторів неодноразово розглядав питання щодо проведення взаємозаліку між ТзОВ «Укравтозапчастина» та ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач», однак рішеннями, які оформлені протоколами від 24.07.2020 та 14.01.2021 відмовлено в наданні згоди на проведення такого взаємозаліку, відтак на момент прийняття оскаржуваного рішення суду відсутні як згода кредитора, з яким проводять взаємозалік, так і згода легітимного комітету кредиторів боржника на проведення такого взаємозаліку;

- враховуючи правову позицію ТзОВ «Укравтозапчастина» щодо заперечення наявності заборгованості перед ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» станом на сьогодні існує спір про право ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» вимагати від ТзОВ «Укравтозапчастина» погашення такої заборгованості, і до врегулювання такого спору про визнання судом наявності цієї заборгованості, прийняття рішення про взаємозалік є передчасним;- у п.3 резолютивної частини оскаржуваного рішення зобов`язано ліквідатора виключити з реєстру вимог кредиторів вимоги ТзОВ «Укравтозапчастина» на суму 870 700 грн.68 коп., проте відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства відсутні правові підстави для виключення вимог кредитора з реєстру, тому навіть якщо вважати погашеними вимоги апелянта зобов`язання ліквідатора виключити такі вимоги з реєстру кредиторів підлягає безумовному скасуванню.

Позивач (ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування», уповноважена особа учасників боржника) у відзиві на апеляційну скаргу наводить такі аргументи на спростування доводів відповідача:

- Верховний Суд у постанові від 09.07.2020 у справі №5015/118/11 визнав незаконним залік взаємних однорідних вимог між ТзОВ «УК «Львівський автонавантажувач» і ТзОВ «Укравтозапчастина», проведений без врахування законодавства про банкрутство, проте це не спростовує факту надання згоди ТзОВ «Укравтозапчастина» в 2010 році і не тягне наслідків скасування такої чітко вираженої згоди ТзОВ «Укравтозапчастина»;

- згода ТзОВ «Укравтозапчастина» надана ще у 2010 році та є актуальною, незважаючи на те, що теперішні дії представників ініціюючого кредитора спрямовані на зміну раніше прийнятого ТзОВ «Укравтозапчастина» рішення про надання згоди на проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, проте таке рішення не може бути змінене, що підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 14.12.2022 у справі №126/2200/20, від 25.01.2023 у справі №760/34680/19 (якщо особа, яка має суб`єктивне право (наприклад, право власності), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що відмовляється від права власності, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом, спроба особи згодом здійснити право суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права);

- Касаційний господарський суд чітко в постанові від 09.07.2020 у справі №5015/118/11 вказав, що має бути здійснено задля зарахування зустрічних однорідних вимог між ТзОВ «УК «Львівський автонавантажувач» і ТзОВ «Укравтозапчастина», і це врахував Господарський суд Львівської області в оскаржуваному рішенні, зокрема у п.35, 36 постанови зазначено, що якщо учасники справи про банкрутство (ліквідатор, конкурсні кредитори) вважатимуть правильним зменшити пасив боржника (загальну суму конкурсних вимог кредиторів) шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, вони не позбавлені можливості розглянути наявні вимоги боржника до інших осіб (зокрема, до його кредиторів) та вирішити на засіданні комітету кредиторів боржника про можливість проведення зарахування зустрічних однорідних вимог до боржника, а у випадку необґрунтованої відмови комітету кредиторів у такому зарахуванні, спір про можливість зарахування, як майновий спір у справі про банкрутство, може бути вирішено судом у межах провадження у справі;

- рішенням комітету кредиторів, оформленим протоколом від 24.07.2020, відмовлено у наданні згоди на проведення зарахування зустрічних однорідних вимог між боржником та ініціюючим кредитором; іншим рішенням комітету кредиторів, котре оформлено протоколом від 21.10.2020, зобов`язано арбітражного керуючого провести зарахування зустрічних взаємних грошових вимог між боржником та ініціюючим кредитором; із порядком скликання та проведення першого і другого засідання комітету кредиторів, висловили свою незгоду ряд кредиторів у справі про банкрутство, отже ліквідатором не вчинено дій щодо зменшення пасиву боржника шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог між боржником та ініціюючим кредитором;

- ч.5 ст.64 КУзПБ передбачає індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора та необхідність отримання згоди лише того окремого кредитора, вимоги якого погашаються шляхом заліку зустрічних однорідних вимог та не передбачав необхідність отримання згоди комітету кредиторів, тобто, це спростовує твердження апелянта про необхідність отримання згоди і окремого кредитора, і комітету кредиторів;

- Господарський суд Львівської області також дослідив, що зарахування зустрічних однорідних вимог між ТзОВ «Укравтозапчастина» та ТзОВ «УК «ЛА» не порушує інтересів інших кредиторів ТзОВ «УК «ЛА»;

- копії протоколу заліку взаємних вимог від 15.06.2010 та інших документів наявні в матеріалах справ №5015/118/11 та №5015/118/11(914/2065/20), а саме: на ст.58 Тому №17 справи №5015/118/11 наявний лист директора ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» від 15.06.2010 про проведення взаємозаліку, на ст.65 Тому №17 справи №5015/118/11 наявний протокол заліку взаємних вимог від 15.06.2010, підписаний ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» та ТзОВ «Укравтозапчастина»;

- в ході судового розгляду справи в суді першої інстанції представник ТзОВ «Укравтозапчастина» заперечував про зарахування зустрічних однорідних вимог внаслідок необхідності начебто отримання згоди комітету кредиторів, хоча це є суперечливою поведінкою кредитора, проте в жодному документі ТзОВ «Укравтозапчастина» не заперечувало факту наявності заборгованості перед ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач»;

- заборгованість ТзОВ «Укравтозапчастина» перед ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» підтверджена рішенням Господарського суду міста Києва від 23.08.2012 у справі №5011-72/8337-2012, яке суд першої інстанції врахував в оскарженому рішенні.

ПрАТ «ВНК «Розточчя» (кредитор боржника, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача) у відзиві на апеляційну скаргу просило залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін з підстав, аналогічних викладеним у відзиві позивача.

Фактичні обставини справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.06.2011 затверджено реєстр вимог кредиторів ТзОВ «УК «Львівський Автонавантажувач», у тому числі з грошовими вимогами ініціюючого кредитора ТзОВ «Укравтозапчастина» на суму 125 грн. судових витрат у першу чергу та на суму 1 060 060 531, 25 грн. у четверту чергу; ВАТ «Львівський завод автонавантажувач» на суму 125 грн. судових витрат у першу чергу та на суму 143 328 грн. у четверту чергу; ВАТ «ВНК «Розточчя СТ» на суму 125 грн. судових витрату першу чергу та на суму 1 146 719, 35 грн. у четверту чергу; ПрАТ «Оргхім» на суму 125 грн. судових витрат та на суму 7 463 882, 84 грн. основного боргу у першу чергу.

У цій ухвалі встановлено, що вимоги ТзОВ «Укравтозапчастина» до боржника на суму 1 060 060 531, 25 грн. обґрунтовуються тим, що боржником видано прості векселі на суму 1 050 000,00 грн. та підтверджуються рішенням Господарського суду Львівської області від 08.10.2009 у справі №13/120.

15.06.2010 ТзОВ «УК «Львівський Автонавантажувач» скерував лист №29/1 з прохання провести взаємозалік зустрічних вимог на загальну суму 870 700,68 грн. (що виникли згідно з договором підряду №ДГ-0020-309/09 від 28.09.2009 та договору про відступлення права вимоги №05/05/10 від 05.05.2010) та вимог ТзОВ «Укравтозапчастина» до ТзОВ «УК «Львівський Автонавантажувач» на суму 150000,0 грн., що виникли згідно векселя серії АА № 0718355 від 11.09.2008, на суму 150000,0 грн., що виникли згідно векселя серії АА № 0718356 від 11.09.2008, на суму 150000,0 грн., що виникли згідно векселя серії АА № 0718357 від 11.09.2008, на суму 150000,0 грн., що виникли згідно векселя серії АА № 0718358 від 11.09.2008, на суму 150000,0 грн., що виникли згідно векселя серії АА № 0718359 від 11.09.2008, на суму 150000,0 грн., що виникли згідно векселя серії АА № 0718360 від 11.09.2008 (а.с.50, том 5).

В матеріалах справи наявна копія протоколу заліку взаємних вимог, підписаного директором ТзОВ «УК «Львівський Автонавантажувач» Слободзяном Г.О. та директором ТзОВ «Укравтозапчастина» Чабаном В.В., про те, що заборгованість ТзОВ «УК «Львівський Автонавантажувач» перед ТзОВ «Укравтозапчастина» на 15.06.2010 складає 1 060 977,25 грн, а заборгованість ТзОВ «Укравтозапчастина» перед ТзОВ «УК «Львівський Автонавантажувач» на 15.06.2010 складає 870 700,68 грн.; сторони дійшли взаємної згоди провести залік взаємних вимог на суму 870 700,68 грн; заборгованість ТзОВ «УК «Львівський Автонавантажувач» перед ТзОВ «Укравтозапчастина» станом на 15.06.2010 за врахуванням заліку взаємних вимог складає 190 276,57 грн. (а.с.52, том 5).

08.10.2009 заступник директора ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» Савицький В.В. подало до Господарського суду Львівської області заяву у справі №13/120 за позовом ТзОВ «Укравтозапчастина» до ЗАТ «Автонавантажувач» (відповідача-1) та до ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» (відповідача-2) про те, що відповідач-2 як аваліст визнає позовні вимоги за вексельними зобов`язаннями перед позивачем та не заперечує проти стягнення боргу в розмірі 1 050 000,00 грн.

Рішенням від 08.10.2009 у справі №13/120 позовні вимоги задоволено.

У червні 2012 року ЗАТ «Автонавантажувач» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТзОВ «Укравтозапчастина» про стягнення 100 000,00 грн. заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати за надані послуги згідно договору №ДГ-0020-309/09 від 28.09.2009.

У рішенні Господарського суду м.Києва від 23.08.2012 у справі №5011-72/8337-2012, яким відмовлено у задоволенні позову, встановлено такі обставини:

- 28.09.2009 між ЗАТ «Автонавантажувач» та ТзОВ «Укравтозапчастина» укладено договір підряду на виконання робіт по виробництву продукції №ДГ-0020-309/09, умовами якого передбачено, що позивач зобов`язується на власний ризик виробити продукцію - автонавантажувачі моделі 41030 в кількості 3 (три) штуки, власними силами і засобами частково із матеріалу відповідача, частково із власного матеріалу, а відповідач зобов`язався прийняти і оплатити виконані роботи, а також вартість затрачених позивачем матеріалів на умовах п. 2.3. даного договору;

- відповідно до п.5.1. договору приймання-передача виготовленої продукції оформляється актами виконаних робіт, які повинні підписуватися уповноваженими представниками позивача та відповідача; вивезення продукції з підприємства позивача здійснюється відповідачем самостійно;

- позивач, на виконання умов договору виконав робіт на загальну суму 1 657 211,97 грн., що підтверджується актами виконаних робіт;

- 04.03.2010 між сторонами проведено звірку взаєморозрахунків та складено акт, згідно якого за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 1 507 473,84 грн.;

- 05.05.2010 між ЗАТ «Автонавантажувач» та ТзОВ «Управляюча компанія Львівський автонавантажувач» укладено договір №05/05/10 про відступлення права вимоги, умовами якого передбачено, що первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності до договору підряду на виконання робіт по виробництву продукції № ДГ-0020-309/09 від 28.09.2009, укладений між ТзОВ «Укравтозапчастина» та ЗАТ «Автонавантажувач»;

- відповідно до п.1.2. договору за цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника розрахунку грошовими коштами або іншими, передбаченими законодавством способами за виконані первісним кредитором для боржника послуги на виконання вищезазначеного договору, в розмірі зазначеному в п.2.1. цього договору;

- згідно з п.2.1. договору право вимоги, що відступається за цим договором, оцінене сторонами в сумі 870 700,68 грн.;

- 20.05.2012 між ТзОВ «Управляюча компанія Львівський автонавантажувач» та ТзОВ «Укравтозапчастина» проведено звірку взаєморозрахунків, про що складено акт, з якого вбачається, що сторони провели залік взаємних однорідних вимог в сумі 959 843,57 грн. в результаті чого заборгованість ТзОВ «Укравтозапчастина» становить 709 908,54 грн.;

- у вказаному акті були відображені всі господарські операції, які було проведено між ТзОВ «Укравтозапчастина» та ЗАТ «Автонавантажувач» за договором підряду на виконання робіт по виробництву продукції №ДГ-0020-309/09 від 28.09.2009 , а тому до вказаної заборгованості відповідача у розмірі 709 908,54 грн. було включено і заборгованість за вищевказаним договором, на який посилається позивач;

- новим кредитором за договором підряду на виконання робіт по виробництву продукції №ДГ-0020-309/09 від 28.09.2009 на суму 870 700,68 грн. стало ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач»;

- існуюча заборгованість ТзОВ «Укравтозапчастина» за договором підряду на виконання робіт по виробництву продукції №ДГ-0020-309/09 від 28.09.2009 повністю покривається правом вимоги нового кредитора за вказаним договором, а відтак -відсутня заборгованість відповідача перед позивачем.

У квітні 2013 року ТзОВ «Укравтозапчастина» листом №16/26 у відповідь на претензію від 15.03.2013 №01/03 повідомило ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач», що 15.06.2010 проведено взаємозалік однорідних зустрічних вимог на суму 8797 700,68 грн., тому ТзОВ «Укравтозапчастина» не має боргів перед ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» (а.с.53, том 5).

03.04.2019 ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» як уповноважена особа учасників боржника, звернулось до Господарського суду Львівської області в межах справи №5015/118/11 про банкрутство ТзОВ «УК «Львівський Автонавантажувач», із заявою про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №01/03 від 29.12.2016, укладеного між ТзОВ «Укравтозапчастина» (ініціюючий кредитор) та ФОП Гаврилюком О.Р., та про визнання погашеними вимог ініціюючого кредитора (із врахуванням уточнення заяви на суму 1 050 656,25 грн. із загальної суми вимог 1 060 656,25 грн.).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.09.2019 заяви ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» задоволено частково; визнано недійсним договір про відступлення права вимоги №01/03 від 29.12.2016, укладений між ТзОВ «Укравтозапчастина» та фізичною особою-підприємцем Гаврилюком О.Р., у задоволенні решти вимог заяв відмовлено.

У вказаній ухвалі було встановлено, що заявник просить визнати припиненим (погашеним) зобов`язання ініціюючого кредитора, зазначаючи як підставу припинення зарахування зустрічного зобов`язання боржника, внаслідок його звернення в особі директора ТзОВ «УК «Львівський автонавантажувач» листом за вих. №29/1 від 15.06.2010 про взаємозалік зустрічних однорідних вимог на загальну суму 870 700, 68 грн., що підтверджено протоколом заліку взаємних вимог ТзОВ «УК «Львівський автонавантажувач» та ТзОВ «Укравтозапчастина» та актом взаємозвірки 15.06.2010.

Дослідивши зазначені документи в сукупності з іншими ухвалами місцевого та апеляційного суду, суд при розгляді цих вимог встановив, що заява керівника про зустрічне зарахування вимог до ініціюючого кредитора 15.06.2010 мала місце під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного у цій справі, оскільки справа була вперше порушена щодо боржника ухвалою суду 17.05.2010 та тривала до припинення її 15.09.2010 із введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів, одним з яких був ініціюючий кредитор боржника.

Відтак, місцевий суд дійшов висновку, що таке звернення керівника боржника до ініціюючого кредитора не могло мати наслідком зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до статті 601 ЦК України, оскільки відповідно до пункту 5 частини першої статті 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних однорідних вимог в інших випадках, встановлених законом або договором. У спірному випадку мораторій, введений у справі про банкрутство відповідно до абз.24 ч.1 ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, що діяла на момент порушення справи про банкрутство 17.05.2010), означав заборону боржнику в будь-який спосіб виконувати свої зобов`язання, зокрема, виключав можливість зарахування зустрічних однорідних вимог перед ініціюючим кредитором.

З огляду на таке, місцевий суд відмовив заявнику у задоволенні його заяв на стадії ліквідаційної процедури про визнання зобов`язання по предмету спору припиненим на суму 1 050 000 грн. зустрічних вимог боржника до ініціюючого кредитора.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 та постановою Верховного Суду від 09.07.2020 ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.09.2019 залишено без змін.

Постановою Західного апеляційного господарського суду 24.02.2020 апеляційну скаргу ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» про скасування ухвали в частині відмови у визнанні вимог ініціюючого кредитора погашеними залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.09.2019 без змін.

Апеляційний суд констатував, що з урахуванням визнання ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.06.2011 у справі №5015/118/11 кредиторських вимог ТзОВ «Укравтозапчастини» на суму 1 060 977, 25 грн. та їх включення до реєстру вимог кредиторів ТзОВ «УК «Львівський автонавантажувач», а також подальших дій ініціюючого кредитора, який намагався відступити визнані у справі про банкрутство спірні вимоги ФОП Гаврилюку О.Р., існують підстави вважати борг наявним на даний час, оскільки з листів, направлених на адресу суду, ініціюючий кредитор повідомив, що зарахування зустрічних однорідних вимог фактично не відбулось та підтвердив існування заборгованості. Також, існування боргу підтверджується фактом укладення 29.12.2016 між ТзОВ «Укравтозапчастина» (первісний кредитор) та фізичною особою-підприємцем Гаврилюком О.Р. договору уступки права вимоги, предметом якого є кредиторська заборгованість ТзОВ «УК «Львівський автонавантажувач» перед ТзОВ «Укравтозапчастина» та оспорення цього правочину заявником.

Постановою Верховного Суду від 09.07.2020 ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.09.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 у справі №5015/118/11 залишено без змін.

13.08.2020 ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» (уповноважена особа учасників боржника - ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач») звернулась до Господарського суду Львівської області з цим позовом (у справі №5015/118/11 (914/2065/20)) до ТзОВ «Укравтозапчастина» (відповідача-1) та до ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» (відповідача-2), у якому заявило таку позовну вимогу:

- зобов`язати ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» та ТзОВ «Укравтозапчастина» провести зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом виключення з реєстру вимог кредиторів банкрута грошових вимог ТзОВ «Укравтозапчастина» у розмірі 870700,68 грн.

Суд звертає увагу, що у прохальній частині позовної заяви зазначено «зобов`язати ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» та ТзОВ «Укравтозапчастина» провести зарахування зустрічних однорідних вимог», однак зі змісту позовної заяви вбачається, що помилкове зазначення позивача замість відповідача-2 у прохальній частині заяви є технічною опискою, що не впливає на суть заявленої вимоги.

Ухвалою Господарського суду Львівської області 29.01.2020 у справі №5015/118/11 за результатами розгляду клопотань ПрАТ «Оргхім» та ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» відсторонено арбітражного керуючого Козія В.Ю. від виконання повноважень ліквідатора банкрута, призначено ліквідатором ТзОВ «УК «Львівський Автонавантажувач» арбітражного керуючого Наумову О.В.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 ухвалу Господарського суду Львівської області 29.01.2020 у справі №5015/118/11 скасовано в частині пунктів 1, 2, 3, та у задоволенні клопотань ПрАТ «Оргхім» від 29.11.2018 та ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» від 20.11.2018 про відсторонення ліквідатора у справі про банкрутство ТзОВ «УК «Львівський Автонавантажувач» Козія В.Ю. відмовлено.

Отже, в період з 30.01.2020 до 01.06.2020 повноваження ліквідатора ТзОВ «УК «Львівський Автонавантажувач» виконувала арбітражний керуючий Наумова О.В., а з 02.06.2020 - арбітражний керуючий Козій В.Ю.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.09.2020 у справі №5015/118/11 за клопотанням комітету кредиторів ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» від 02.06.2020 та заявами ПрАТ «ВНК Розточчя СТ» та ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» від 08.07.2020 відсторонено арбітражного керуючого Козія В.Ю. від виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач», ліквідатором призначено арбітражного керуючого Наумову О.В.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.09.2020 у справі №5015/118/11 в частині пунктів 1, 2, 3, 4 резолютивної частини скасовано та відмовлено в задоволенні клопотання комітету кредиторів ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» від 08.07.2020 про дострокове припинення повноважень ліквідатора Козія В.Ю., заяв ПрАТ «ВНК Розточчя СТ» та ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» від 08.07.2020 про відсторонення ліквідатора у справі.

Отже, в період з 22.09.2020 до 14.12.2020 повноваження ліквідатора ТзОВ «УК «Львівський Автонавантажувач» виконувала арбітражний керуючий Наумова О.В., а з 15.12.2020 і досі арбітражний керуючий Козій В.Ю.

21.10.2020 на засіданні комітету кредиторів ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» у справі №5015/118/11, скликаному арбітражним керуючим Наумовою О.В., розглядалось питання про проведення заліку однорідних вимог із ініціюючим кредитором (питання №3 порядку денного) та було прийнято рішення:

- визнати таким, що відповідає інтересам ТзОВ «Управляюча Компанія «Львівський автонавантажувач» та його кредиторів та є правильним зменшити пасив боржника (загальну суму конкурсних вимог кредиторів) шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог між ТзОВ «Управляюча Компанія «Львівський автонавантажувач» та ТзОВ «Укравтозапчастина»;

- погодити зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 870 700,68 грн. між ТзОВ «Управляюча Компанія «Львівський автонавантажувач» та ініціюючим кредитором - ТзОВ «Укравтозапчастина» та зобов`язати ліквідатора Наумову О.В. провести погашення таких вимог кредитора шляхом зарахування зустрічних вимог;

- зобов`язати ліквідатора Наумову О.В. завершити розрахунки з ініціюючим кредитором - ТзОВ «Укравтозапчастина», направивши на погашення різниці вимоги 190 000,77 грн. в порядку черговості, що визначена Кодексом, вимагати від ініціюючого кредитора передати оригінали бланків векселів, що стали підставою для виникнення вимоги ініціюючого кредитора;

- зобов`язати ліквідатора Наумову О.В. звернутись до Господарського суду Львівської області у справі №5015/118/11 із клопотанням закрити провадження (в межах процедури банкрутства №5015/118/11) у спорі за позовною заявою ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» про зобов`язання ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» та ТзОВ «Укравтозапчастина» провести зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом виключення з реєстру вимог кредиторів ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» грошових вимог ТзОВ «Укравтозапчастина» у розмірі 870 700,68 грн. як такі, що задоволені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, у зв`язку з відсутністю предмету спору (на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України).

Копія протоколу засідання комітету кредиторів наявна в матеріалах справи (а.с.3-6, том 5).

Комітет кредиторів, який приймав рішення на засіданні 21.10.2020, було обрано в червні 2011 року.

02.11.2020 ліквідатор Наумова О.В. скерувала директору ТзОВ «Укравтозапчастина» Чабану В.В. лист №02-01/169, з вимогою надати розписку про отримання платежу від аваліста ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» на користь векселедержателя - ТзОВ «Укравтозапчастина» за 6 (шістьма) векселями від 11.09.2008 та одним векселем від 29.10.2008, загальною сумою 1 050 000,00 грн, та надати оригінали цих векселів.

У цьому листі арбітражний керуючий Наумова О.В. повідомила ТзОВ «Укравтозапчастина» про те, що повне погашення зобов`язань ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» здійснено шляхом: зарахування зустрічних однорідних вимог у сумі 870 700,68 грн між ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» та ТзОВ «Укравтозапчастина», право на які виникли у ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач», про що 20.05.2023 складено акт, з якого вбачається, що сторони провели залік взаємних однорідних вимог; перерахування 750 000,00 грн. та 120 700,57 грн. як платежів по векселях; банківського переказу грошових коштів у розмірі 190 276,57 грн. Загальна сума становить 1 060 977,25 грн., тому вимоги ТзОВ «Укравтозапчастина» до боржника станом на 02.11.2020 є погашеними (а.с.7, том 5).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.11.2020 закрито провадження у справі №5015/118/11(914/2065/20) на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Ухвала про закриття провадження у справі була обґрунтована таким:

- рішенням комітету кредиторів ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» (протокол від 21.10.2020) визнано, що є правильним та відповідає інтересам банкрута та його кредиторів зменшення пасиву банкрута шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог між ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» та ТзОВ «Укравтозапчастина»; погоджено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 870 700,68 грн між ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» та ТзОВ «Укравтозапчастина» та зобов`язано ліквідатора Наумову О.В. провести погашення таких вимог ініціюючого кредитора шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог; зобов`язано ліквідатора Наумову О.В. завершити розрахунки із ініціюючим кредитором ТзОВ «Укравтозапчастина», направивши на погашення різниці вимог 190 000,77 грн в порядку черговості, що визначена КУзПБ; вимагати від ініціюючого кредитора передати оригінали бланків векселів, що стали підставою для виникнення вимог ініціюючого кредитора;

- ліквідатором ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» направлено 02.11.2020 вимогу ТзОВ «Укравтозапчастина» про надання розписки про отримання платежу від аваліста ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» (відповідно до платіжного доручення №1 від 02.11.2020 на суму 190 276,57 грн) та надання оригіналів векселів, виданих ЗАТ «Автонавантажувач» на користь ТзОВ «Укравтозапчастина» від 11.09.2008;

- 24.11.2020 ліквідатором направлено лист-повідомлення про рішення комітету кредиторів про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 870 700,68 грн між ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» та ТзОВ «Укравтозапчастина»;

- зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.03.2023 задоволено заяву ТзОВ «Укравтозапчастина» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Львівської області від 27.11.2020 у справі №5015/118/11(914/2065/20); скасовано ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.11.2020 про закриття провадження; ухвалено розгляд позовної заяви здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Вказана ухвала обґрунтована тим, що постановою Західного апеляційного суду від 14.12.2020 у справі №5015/118/11 встановлено ряд обставин, які мають значення для розгляду справи та не були відомі станом на дату винесення ухвали Господарського суду Львівської області від 27.11.2020 у справі №5015/118/11 (914/2065/20), а саме: - щодо нелегітимності складу комітету кредиторів, обраного у червні 2011 року, - щодо легітимності складу комітету кредиторів, обраного 24.07.2020; - щодо правомірності відсторонення ліквідатора у справі №5015/118/11 про банкрутство ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» арбітражного керуючого Козія Володимира Юрійовича; - щодо правомірності призначення ліквідатором у справі про банкрутство ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» арбітражної керуючої Наумової Ольги Василівни.

За висновком суду, встановлені у постанові Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 у справі №5015/118/11 обставини є нововиявленими щодо підстав закриття провадження у справі №5015/118/11(914/2065/20).

У вказаній постанові встановлено, що відповідно до протоколу комітету кредиторів зборів кредиторів від 24.07.2020 вирішено достроково припинити повноваження комітету кредиторів створеного (обраного) до 24.07.2020 (в тому числі обраного в червні 2011); обрано комітет кредиторів в складі трьох кредиторів, а саме: ПАТ «Львівський завод автонавантажувач», ПрАТ «ВНК Розточчя СТ», ТзОВ «Укравтозапчастина»; визначено, що починаючи з 25.07.2020, збори кредиторів та комітету кредиторів проводити за адресою: вул. Шевченка, 321, м.Львів, а також те, що комітет кредиторів, обраний на зборах 24.07.2020 є легітимним.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.601 ЦК України зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом п.5 ч.1 ст.602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог у випадках, встановлених договором або законом.

У постанові від 09.07.2020 у справі №5015/118/11 за заявою цього ж позивача (уповноваженої особи боржника) про визнання погашеними вимог ініціюючого кредитора боржника, Верховний Суд виклав такі висновки:

- припинення зобов`язання боржника шляхом проведення зустрічного зарахування його вимог заборонено положеннями Закону про банкрутство про мораторій на задоволення вимог кредиторів згідно з пунктом 5 частини першої статті 602 ЦК України;

- встановивши обставини вчинення боржником дій щодо повідомлення про проведення зустрічного зарахування грошових вимог (листа керівника боржника до ініціюючого кредитора 15.06.2010 про взаємозалік зустрічних однорідних вимог на загальну суму 870 700, 68 грн., складення протоколу заліку взаємних вимог ТзОВ «УК «Львівський Автонавантажувач» та ТзОВ «Укравтозапчастина» станом на 15.06.2010 та акта взаємозвірки від 15.06.2010) у час дії щодо боржника мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство відповідно до статей 1, 12 Закону про банкрутство, суди дійшли в цілому правильних висновків про незаконність такого зарахування і припинення зобов`язання у процедурі розпорядження майном та недотримання передбаченої спеціальним Законом про банкрутство процедури можливого зарахування грошових вимог кредитора в рахунок дебіторської заборгованості такого кредитора на стадії ліквідаційної процедури;

- частиною шостою статті 12 Закону про банкрутство в редакції, яка застосовується до боржника, передбачено, що дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону;

- відповідно до частини шостої статті 30 Закону про банкрутство у редакції, чинній до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011, яку слід було застосовувати до боржника у цій справі на стадії ліквідаційної процедури, уступка вимог банкрута здійснюється в порядку, передбаченому цивільним законодавством України, за згодою комітету кредиторів, ліквідатор має право виставити на відкриті торги вимоги банкрута, якщо інший порядок продажу (уступки) вимог банкрута не встановлено комітетом кредиторів;

- системний аналіз зазначених положень Закону про банкрутство у редакції, яка мала застосовуватися до боржника до моменту набрання чинності 21.10.2019 Кодексом України з процедур банкрутства, дозволяє зробити висновок про те, що ліквідатор за погодженням з комітетом кредиторів боржника міг обрати спосіб задоволення частини вимог ініціюючого кредитора шляхом проведення зустрічного зарахування таких вимог на вимоги боржника до кредитора, якщо б комітет кредиторів погодив йому проведення такого зарахування, з метою дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника у справі про банкрутство, разом з тим, апеляційним судом встановлено, що у матеріалах справи відсутнє погодження комітету кредиторів боржника на проведення зарахування заборгованості ініціюючого кредитора перед боржником частково на його грошові вимоги, визнані у справі про банкрутство до боржника та включені до реєстру вимог кредиторів;

- апеляційний суд дійшов в цілому правильного висновку про недотримання боржником в особі його ліквідатора процедури можливого зарахування зустрічних вимог боржника до його конкурсних кредиторів за наявності погодження комітету кредиторів боржника на таке зарахування;

- відповідно до частини п`ятої статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства, який набрав чинності з 21.10.2019 та застосовується до усіх поточних справ про банкрутство, за винятком тих, де боржники перебувають у процедурі санації, погашення вимог кредиторів шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, проводиться за згодою кредитора (кредиторів) за умови, що це не порушує майнові права інших кредиторів;

- якщо учасники справи про банкрутство (ліквідатор, конкурсні кредитори) вважатимуть правильним зменшити пасив боржника (загальну суму конкурсних вимог кредиторів) шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, вони не позбавлені можливості розглянути наявні вимоги боржника до інших осіб (зокрема, до його кредиторів) та вирішити на засіданні комітету кредиторів боржника про можливість проведення зарахування зустрічних однорідних вимог до боржника, а у випадку необґрунтованої відмови комітету кредиторів у такому зарахуванні, спір про можливість зарахування, як майновий спір у справі про банкрутство, може бути вирішено судом у межах провадження у справі про банкрутство;

- можливість проведення зарахування зустрічних грошових вимог боржника до вимог ініціюючого кредитора за наявності згоди комітету кредиторів боржника (або суду) не втрачена за Кодексом України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч.5 ст.64 Кодексу України з процедур банкрутства погашення вимог кредиторів шляхом заліку зустрічних однорідних вимог проводиться за згодою кредитора (кредиторів), за умови що це не порушує майнові права інших кредиторів.

З матеріалів справи встановлено, що ініціюючий кредитор в ряді документів та у судових провадженнях у 2010 2012 роках послідовно підтримував позицію визнання факту існування у нього та боржника зустрічних однорідних вимог, а у 2013 році, тобто після визнання боржника банкрутом, ТзОВ «Укравтозапчастина» підтвердило, що надало згоду на проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог (у квітні 2013 року ТзОВ «Укравтозапчастина» листом №16/26 у відповідь на претензію від 15.03.2013 №01/03 повідомило ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач», що 15.06.2010 проведено взаємозалік однорідних зустрічних вимог на суму 8 797 700,68 грн., тому ТзОВ «Укравтозапчастина» не має боргів перед ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач»).

Наступна поведінка кредитора у справі про банкрутство ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач», спрямована на обґрунтування наявності спору про право щодо заборгованості перед боржником, суперечить попереднім його діям, спрямованим на визнання такого боргу, які серед іншого, мали наслідком відмову у стягненні частини заборгованості на користь боржника у позовному провадженні у справі №5011-72/8337-2012.

Колегія суддів вважає обґрунтованим покликання позивача на необхідність застосування до спірних правовідносин принципу «естопель».

Так, Верховний Суд у своїх постановах систематично застосовує принцип римського права venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), який базується ще на римській максимі «ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці». По суті згаданий принцип римського права є вираженням доктрини equitable estoppel, спрямованої на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище.

Принцип «естопель», зокрема, застосовано в практиці Європейського суду з прав людини («Хохліч проти України», заява №41707/98; «Рефаг парті зі (Партія добробуту) Туреччини та інші проти Туреччини, заяви №№41340/98, 41342/98, 41344/98 ), яка відповідно до ст.11 ГПК України є джерелом права для господарських судів.

Таким чином, безпідставними є доводи апелянта про те, що немає згоди кредитора на проведення зарахування зустрічних однорідних вимог і існує спір про право.

Рішенням комітету кредиторів, оформленим протоколом від 24.07.2020, відмовлено у наданні згоди на проведення зарахування зустрічних однорідних вимог між боржником та ініціюючим кредитором.

Іншим рішенням комітету кредиторів, котре оформлено протоколом від 21.10.2020, зобов`язано арбітражного керуючого провести зарахування зустрічних однорідних грошових вимог між боржником та ініціюючим кредитором і на виконання цього рішення арбітражний керуючий Наумова О.В. скерувала ініціюючому кредитору повідомлення про проведення зарахування з вимогою повернути оригінали векселів та розписку про їх оплату.

Однак, рішення, оформлене протоколом від 21.10.2020, приймалось комітетом кредиторів, обраним у червні 2011 року, не зважаючи на те, що 24.07.2020 на зборах кредиторів було обраний новий склад комітету кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства (що встановлено у постанові Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 у цій справі).

З процесуальних заяв у справі вбачається, що ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ», яке є одним із конкурсних кредиторів у справі, вважає правильним зменшити пасив боржника шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог з ініціюючим кредитором.

У зменшенні пасиву боржника також безумовно зацікавлений позивач як уповноважена особа засновників боржника, що має інтерес у зменшенні загальної суми кредиторських вимог або з метою можливого відновлення платоспроможності боржника або з метою зменшення суми вимог, які може бути пред`явлено до засновників в порядку покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

Права кредиторів інших кредиторів при цьому не порушуються, оскільки згідно з реєстром вимог кредиторів ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» станом на 30.08.2023 непогашненими зилишились вимоги ТзОВ «Укравтозапчастина» до ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» на суму 870700,68 грн.

Вимоги інших кредиторів ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» погашені (задоволені) під час провадження у справі про банкрутство.

У постанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі №5015/118/11 викладено висновок, відповідно до якого якщо учасники справи про банкрутство (ліквідатор, конкурсні кредитори) вважатимуть правильним зменшити пасив боржника (загальну суму конкурсних вимог кредиторів) шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, вони не позбавлені можливості розглянути наявні вимоги боржника до інших осіб (зокрема, до його кредиторів) та вирішити на засіданні комітету кредиторів боржника про можливість проведення зарахування зустрічних однорідних вимог до боржника, а у випадку необґрунтованої відмови комітету кредиторів у такому зарахуванні, спір про можливість зарахування, як майновий спір у справі про банкрутство, може бути вирішено судом у межах провадження у справі про банкрутство.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, викладеним в мотивувальній частині оскарженого рішення, про те, що у цьому випадку можливо провести погашення вимог ТзОВ «Укравтозапчастина» шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, відповідно до ч. 5 ст.64 КУзПБ.

Водночас, колегія не погоджується з судом першої інстанції в тому, що за наслідками розгляду спору слід визнати погашеними вимоги ТзОВ «Укравтозапчастина» до ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» на суму 870700,68 грн. шляхом заліку зустрічних однорідних вимог і зобов`язати ліквідатора ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» арбітражного керуючого Козія В.Ю. виключити з реєстру вимог кредиторів вимоги ТзОВ на суму 870700,68 грн.

Так, у постанові Верховного Суду від 01.06.2022 у справі №5004/407/12 викладено такі висновки:

«Ведення реєстру вимог кредиторів, згідно з положеннями частини першої статті 61 КУзПБ належить до компетенції ліквідатора, який відповідно до статті 65 КУзПБ, подає до суду дані про розміри погашених вимог кредиторів після завершення всіх розрахунків з кредиторами разом зі звітом та ліквідаційний балансом.

Відповідно до частини першої статті 3 КУзПБ, вимоги до форми та порядку ведення реєстру вимог кредиторів визначає державний орган з питань банкрутства.

Аналіз пунктів 1, 10 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, дає підстави для висновку, що Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань банкрутства та на який покладено обов`язок визначати форму та порядок ведення реєстру кредиторів шляхом розроблення, видання та оприлюднення регуляторних актів.

Пунктом 1 Вимог до форми та порядку ведення реєстру вимог кредиторів у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 17.08.2020 № 2778/5 (далі - Вимоги) встановлено що ці Вимоги визначають порядок ведення реєстру вимог кредиторів у справах про банкрутство (неплатоспроможність) (далі - Реєстр) та вимоги до форми Реєстру, організаційні підходи при складанні, веденні та внесенні змін до Реєстру на всіх стадіях провадження справи про банкрутство (неплатоспроможність).

Отже, ведення та внесення змін до реєстру вимог кредиторів арбітражними керуючими (керуючими санації, ліквідаторами) здійснюється відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства з урахуванням положень, передбачених зазначеними Вимогами.

Аналіз пунктів 1 - 6 Вимог дає підстави для висновку про те, що реєстр вимог кредиторів - це єдина уніфікована система записів про кредиторів боржника та їхні вимоги, яка ведеться державною мовою, в електронному вигляді за встановленою формою, підтримання якої в актуальному стані покладено на арбітражного керуючого та боржника, та доступ до якої мають конкурсні та забезпечені кредитори, інвестори, а також поточні кредитори (з моменту ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури погашення боргів боржника) згідно з Порядком функціонування автоматизованої системи «Банкрутство та неплатоспроможність», затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 18.02.2020 №594/5.

Пунктом 1 Розділу ІІІ «Ведення Реєстру» Вимог передбачено, що арбітражний керуючий починає ведення Реєстру за результатами попереднього засідання господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Підставою для внесення відомостей до Реєстру є ухвала (постанова) господарського суду або інформація, отримана під час провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (списання або прощення боргів, задоволення вимог кредиторів, зміна відомостей про кредитора тощо).

Відповідно до пункту 8 Розділу ІІІ «Ведення реєстру» вимог, у разі погашення вимог кредитора іншим шляхом, ніж задоволення за рахунок реалізації майна, відомості щодо способу погашення та дати погашення такої вимоги вносяться в графу «Примітки».

Відповідно до частин четвертої та шостої статті 45, частини другої статті 47, частини першої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, після розгляду грошових вимог конкурсних кредиторів ведення такого реєстру та внесення до нього змін покладається на розпорядника майном (керуючого санацією, ліквідатора).

Законодавцем по-іншому врегульовано процедуру ведення реєстру та внесення до нього змін за КУзПП у порівнянні із Законом про банкрутство.

Отже, ведення реєстру вимог кредиторів належить до компетенції ліквідатора, згідно з положеннями частини першої статті 61 КУзПБ та Вимог, який на підставі інформації отриманій, зокрема, під час провадження у справі про банкрутство, вносить відповідні відомості до реєстру.

Водночас, відповідні дії арбітражного керуючого, можуть бути оскаржені до господарського суду в порядку норм КУзПБ.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені законодавчі положення, висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для відмови у задоволенні заяви про виключення кредиторських вимог ПАТ «Кредитпромбанк» є обґрунтованими та такими, що відповідають положенням КУзПБ та Вимогам до форми та порядку ведення реєстру вимог кредиторів у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 17.08.2020 №2778/5.»

З огляду на наведені висновки, обґрунтованими є доводи апелянта про те, що оскаржена ухвала підлягає скасуванню в частині зобов`язання ліквідатора виключити вимоги ініціюючого кредитора з реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги ТзОВ «Укравтозапчастина» слід задовольнити частково, рішення Господарського суду Львівської області від 28.05.2024 у справі №5015/118/11(914/2065/20) скасувати та прийняти в цій частині нове рішення яким позовні вимоги задовольнити частково, а саме зобов`язати ліквідатора ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» арбітражного керуючого Козія В.Ю. провести зарахування зустрічних однорідних вимог боржника до ТзОВ «Укравтозапчастина» у розмірі 870700,68 грн.

В порядку ст.129 ГПК України, витрати ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» зі сплати судового збору за подання позовної заяви слід покласти на відповідачів, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Укравтозапчастина задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 28.05.2024 у справі №5015/118/11(914/2065/20) скасувати та прийняти в цій частині нове рішення яким позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов`язати ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» арбітражного керуючого Козія Володимира Юрійовича провести зарахування зустрічних однорідних вимог боржника до ТзОВ «Укравтозапчастина» у розмірі 870700 грн. 68 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» (вул. Гірська, буд. 3, с. Коростів, Сколівський район, Львівська область, 82630; код ЄДРПОУ 31148163) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування» (вул.Антоновича, буд. 138 Б, м. Львів, 79057; код ЄДРПОУ 38369750) 6530,26 грн витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзапчастина» (вул.Першого Травня, буд. 1А, м. Київ, 02088; код ЄДРПОУ 30722204) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування» (вул. Антоновича, буд. 138 Б, м. Львів, 79057; код ЄДРПОУ 38369750) 6530,26 грн. витрат по сплаті судового збору.

5. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

6. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 11.11.2024.

Головуючий суддяЖелік М.Б.

суддяГалушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.