Постанова

від 17.10.2024 по справі 910/2095/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2024 р. Справа№ 910/2095/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 17.10.2024:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2024

у справі №910/2095/24 (суддя - Морозов С.М.)

за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп"

про стягнення 472 164,86 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

Акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - позивач, АТ "Укртелеком") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп" (далі - відповідач, ТОВ "Ай.Хотел Груп", скаржник) суми основної заборгованості в розмірі 472 164,86 грн, у зв`язку з невиконання відповідачем умов Договору оренди нерухомого майна №113-КМФ/20 від 27.10.2020 у частині оплати орендних платежів за період з 01.01.2023 року по 15.09.2023.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 у справі №910/2095/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп" на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" (ідентифікаційний код 21560766, місцезнаходження: 01601, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 18) в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" суму коштів в розмірі 472 164,86 грн (чотириста сімдесят дві тисячі сто шістдесят чотири гривни 86 копійок) та суму судового збору в розмірі 7 082,47 грн (сім тисяч вісімдесят дві гривни 47 копійок).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав про обґрунтованість та правомірність позовних вимог.

Водночас суд першої інстанції вказав, що саме посилання на можливість припинення зобов`язання відповідача за спірним договором вже свідчить про визнання боргу та спростовує його доводи про недосконалість розрахунків позивача

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд прийняти апеляційну скаргу, відкрити апеляційне провадження у справі №910/2095/24. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що з наданих позивачем документів не вбачається як саме формувалась заборгованість.

Також скаржник зазначив, що в нього є переплати по договорам за іншими об`єктами, але позивачем це не враховано.

Також скаржником зазначено, що за такі послуги як оренда, комунальні послуги, прибирання, вивіз сміття, протипожежний захист, охорона, послуги з утримання майна, позивачем до матеріалів справи не надано підтверджень на підставі чого ці суми розраховувались.

Скаржник стверджує, що директор Іванець А.В. не має повноважень на підписання виставлених відповідачу актів-рахунків.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

23.09.2024 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до того, що дослідивши договірні відносини сторін, враховуючи обставини конкретної справи, які грунтуються на доказах щодо дій відповідача, суд першої інстанції об`єктивно зауважив, що виходячи із правовідносин які виникли між сторонами відповідач також має контролювати своєчасне надходження від нього плати за користування орендованим майном (враховуючи спірний період заборгованості, який складає щонайменше півроку з січня 2023 по 15 вересня 2023), а не покладати тягар контролю за своєчасністю оплати орендних платежів на орендодавця, адже це суперечить принципу добросовісності та розумності.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп" передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Суліма В.В., Гаврилюка О.М.

Ухвалою Північного апеляційного суду від 27.08.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2095/24; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи, які надійшли на адресу суду 12.09.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 у справі №910/2095/24. Призначено до розгляду в судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 у справі №910/2095/24 на 17.10.2024.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

Представник позивача з`явився у судове засідання 17.10.2024 та надав свої пояснення по суті апеляційної скарги.

Представник відповідача/скаржника у судове засідання 17.10.2024 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 27.10.2020 між ПАТ «Укртелеком» в особі Київської міської філії ПАТ «Укртелеком», (далі - орендодавець) та ТОВ «Ай.Хотел Груп» (далі - орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна №113-КМФ/20 (надалі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Голего на 4 поверсі 5-ти поверхового будинку №8, загальною площею 897,4 м.кв. (приміщення 4-го поверху, окрім приміщень №№ 2124) для використання під готель та ведення господарської діяльності.

Відповідно до п. 2.1. Договору передача орендованого майна в користування здійснюється за актом приймання-передачі.

Згідно з п. 3.1. Договору за користування орендованим майном орендар зобов`язаний сплачувати орендодавцеві орендну плату, що складається з:

- плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 16,72 грн за 1 м.кв. за місяць (без урахування ПДВ), що з урахуванням ПДВ становить 18 005,43 грн за 897,40 м.кв. за місяць (п. 3.1.1. Договору);

- плати за надання орендодавцем послуг з утримання орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено у Додатку №2 до Договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений Договором) (п. 3.1.2. Договору).

Деталізація послуг з утримання орендованого майна наведена у Додатку №2 до Договору (п.3.3. Договору).

Відповідно до п. 3.5. Договору відшкодування орендарем вартості використаної електроенергії здійснюється згідно з показниками окремо встановленого лічильника у відповідності до встановлених у законодавчому порядку державних тарифів (якщо окремий лічильник не встановлено, то відповідно до суми середнього електроспоживання, що визначається орендодавцем). Таке відшкодування не здійснюється у разі, якщо орендарем за попереднім узгодженням з орендодавцем укладено окремий договір з постачальником електроенергії.

Відповідно до п. 3.6. Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Зважаючи на дату передачі орендованого майна у користування та дату повернення його з користування, відповідно, перший та/або останній розрахункові періоди можуть бути меншими за календарний місяць. У такому випадку орендна плата нараховується пропорційною кількістю календарних днів у відповідному розрахунковому періоді.

Пунктом 3.8. Договору позивач і відповідач узгодили, що орендна плата сплачується відповідачем щомісяця шляхом її перерахування у безготівковому порядку на банківський рахунок позивача у наступному порядку:

- орендна плата (за виключенням плати за надання послуг з утримання орендованого майна) сплачується не пізніше 20 числа розрахункового (поточного) місяця (п. 3.8.1. Договору);

- плата за надання послуг з утримання орендованого майна сплачується до 20 числа місяць наступного за розрахунковим (п. 3.8.2. Договору).

Згідно з п. 3.9. Договору орендна плата сплачується на підставі рахунку-акту, що надсилається/надається/передається орендодавцем орендарю, в тому числі який надсилається орендодавцем за допомогою електронного обміну документами. У разі не отримання відповідачем рахунку-акта від позивача, відповідач зобов`язаний здійснити оплату орендної плати не пізніше 20 числа місяця, у якому має бути здійснена така оплата. При цьому, розмір плати за надання послуг з утримання орендованого майна визначається у розмірі, що дорівнює попередній оплаті за надання таких послуг (з подальшим корегуванням переплати/недоплати Позивачем).

Пунктом 3.12. Договору узгоджено, що починаючи з 2021 року кожного 1 жовтня кожного року дії Договору, орендна плата (за виключенням плати за послуги з утримання орендованого майна), автоматично індексується (збільшується) на 10% від орендної плати, що діяла за попередній рік оренди. При цьому, сторони погодилися, що така зміна орендної плати відбуватиметься без укладення будь-яких змін та доповнень до цього договору.

Пункт 5.3.11. Договору зобов`язує відповідача своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені Договором.

Згідно з п. 11.1. Договір набирає чинності після його підписання сторонами і діє до 15.09.2023 включно та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку дії цього Договору орендар зобов`язаний повідомити орендодавця про наміри щодо подальшої оренди орендованого майна.

У зв`язку з вищевикладеним, відповідно до умов Договору, розмір орендної плати за 1 м.кв. за період дії Договору з 27.10.2020 по 15.09.2023 становив: з 27.10.2020 по 30.09.2021 - 16,72 грн без ПДВ; з 01.10.2021- 18,40 грн без ПДВ; з 01.10.2022 - 20,24 грн без ПДВ.

21.01.2021 відповідно до Акту приймання-передачі майна позивач передав, а відповідач прийняв у платне користування нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Голего на 4 поверсі 5-поверхового будинку №8, загальною площею 897,40 кв.м. (приміщення 4-го поверху).

Позивач зазначає, що станом на 01.01.2023 заборгованість відповідача за попередні періоди 2022 року становила 124 676,91 грн.

За спірний період з 01.01.2023 по 15.09.2023 р. позивач виставив відповідачу рахунки-акти на суму 577 745,53 грн.

Відповідачем у січні, лютому та березні 2023 року були проведені несвоєчасні оплати на загальну суму 230 257,51 грн, що підтверджується Виписками банку:

- виписка по рахунку АТ «Сенс Банк» від 06.02.2023 - платіжне доручення №2763 від 19.01.2023 р. на суму 112 423,61 грн; платіжне доручення №2794 від 06.02.2023 на суму 10 682 грн;

- виписка по рахунку АТ «Сенс Банк» від 13.03.2023 - платіжне доручення №2664 від 12.03.2023 на суму 2903,27 грн; платіжне доручення №2658 від 12.03.2023 на суму 7779,38 грн; платіжне доручення №2661 від 12.03.2023 на суму 96 468,60 грн.

Після перенесення коштів позивачем в сумі 124 676,91 грн, в рахунок погашення заборгованості відповідача за попередні періоди 2022 року в рамках дії Договору, залишок коштів з оплат відповідача склав 105 580,67 грн. і був зарахований позивачем в погашення заборгованості за період січень-лютий 2023 р.

Тому, заборгованість відповідача, як зазначено в позові, за період з 01.01.2023 по 15.09.2023 становить 472 164,86 грн., що підтверджується наступними рахунками-актами:

- №82Е100/23-4 від 31.01.2023 р., на суму 19 394,61 грн (сума в розмірі 11 576,56 грн зарахована позивачем в погашення дебіторської заборгованості відповідача за оренду комерційної нерухомості за січень 2023, недоплата 7 818,05 грн);

- №82Е100/23-305 від 31.01.2023 на суму 115 352,52 грн (сума в розмірі 83 321,46 грн зарахована Позивачем в погашення дебіторської заборгованості відповідача за комунальні послуги (електроенергія ,водопостачання, опалення) за січень 2023, недоплата 39 849,11 грн);

- №82Е100/23-433 від 28.02.2023 на суму 25 931,27 грн (сума в розмірі 10 682,65 грн, зарахована позивачем в погашення дебіторської заборгованості відповідача за оренду комерційної нерухомості за лютий 2023, недоплата 55 097,73 грн);

- №82Е100/23-5394 від 28.02.2023 на суму 101 722,74 грн;

- №82Е100/23-5456 від 31.03.2023 на суму 25 942,05 грн;

- №82Е100/23-5593 від 31.03.2023 на суму 58 972,81 грн;

- №82Е100/23-5869 від 24.04.2023 перерахунок на суму - 959,87 грн (корегування опалення за березень 2023);

- №82Е100/23-5893 від 30.04.2023 на суму 25 942,05 грн;

- №82Е100/23-5772 від 30.04.2023 на суму 22 637,77 грн;

- №82Е100/23-5945 від 31.05.2023 на суму 25 942,05 грн;

- №82Е100/23-6094 від 31.05.2023 на суму 15 940,14 грн;

- №82Е100/23-6095 від 30.06.2023 на суму 25 942,05 грн;

- №82Е100/23-6355 від 30.06.2023 на суму 11 248,81 грн;

- №82Е100/23-6440 від 31.07.2023 на суму 25 942,05 грн;

- №82Е100/23-6681 від 31.07.2023 на суму 12 910,26 грн;

- №82Е100/23-6753 від 31.08.2023 на суму 25 942,05 грн;

- №82Е100/23-7208 від 31.08.2023 на суму 17 412,90 грн;

- №82Е100/23-7913 від 15.09.2023 на суму 12 971,04 грн;

- №82Е100/23-8013 від 15.09.2023 на суму 8 558,23 грн.

Отже, позивач зазначає, що у відповідача існує заборгованість за період з 01.01.2023 по 15.09.2023 р. в розмірі 472 164,86 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Умовами п. 5.3.11. Договору оренди визначені обов`язки орендаря, зокрема, своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором.

З наявних у матеріалах справи розрахунків вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати за Договором оренди за період з 01.01.2023 по 15.09.2023 (з урахуванням зарахованих платежів за попередні періоди) становить 472 164,86 грн.

Дослідивши матеріали справи, у контексті доводів апеляційної скарги, колегія суддів констатує, що всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач/скаржник не надав доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у останнього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму заборгованості за Договором оренди, перебуваючи при цьому в орендованому приміщенні та користуючись комунальними послугами.

Викладені скаржником в апеляційній скарзі заперечення щодо позову в частині неправильності розрахунків ціни позову колегією суддів відхиляються, оскільки з наданих до позову документів вбачається як формувалась сума заборгованості з урахуванням умов Договору та додатків до нього, а також з урахуванням зарахованих платежів позивачем.

Зокрема, розрахунком боргу деталізується сума, яка заявлена до стягнення за кожним рахунком-актом, а заперечення відповідача/скаржника зводяться до незгоди щодо сплатити борг за користування орендованими приміщеннями.

Окрім того, як зазначено позивачем та не спростовано скаржником у своїй апеляційній скарзі, що у відповідача в орендованому приміщенні в м. Київ вул. Голего, 8 загальною площею 897,40 м.кв. встановлено окремі лічильники електроенергії та водопостачання, відповідно до яких позивачем знімаються кожного місяця фактичні показники споживання електроенергії та води ТОВ «Ай.Хотел Груп», та передаються надавачам комунальних послуг.

Отже, позивач виставляє рахунки-акти на відшкодування за спожиті комунальні послуги відповідачу із зазначенням правильних показників споживання саме ТОВ «Ай.Хотел Груп» за показниками на його встановлених лічильниках.

Поряд з тим, колегія судді зазначає, що жодних доказів нарахування позивачем неправильних сум за спірний період з 01.01.2023 по 15.09.2023 за спожиті відповідачем комунальні послуги, відповідачем не надано.

У контексті вищевикладеного колегія суддів зазначає, що скаржник не спростував ту обставину, що рахунки-акти виставляються за іншими показниками, аніж за показниками його лічильника.

Також колегія суддів погоджується із твердженнями суду першої інстанції, що виходячи із правовідносин які виникли між сторонами, відповідач також має контролювати своєчасне надходження від нього плати за користування орендованим майном (враховуючи спірний період заборгованості), а не покладати тягар контролю за своєчасністю оплати орендних платежів на орендодавця, адже це суперечить принципу добросовісності та розумності.

Доводи скаржника з приводу того, що у позивача існує борг за іншими договорами, а також про переплати відповідачем за іншими договорами колегією суддів оцінюються критично з огляду на те, що спір виник внаслідок невиконання саме Договору оренди №113-КМФ/20 від 27.10.2020. Питання виконання зобов`язань за іншими договорами не є предметом дослідження та розгляду в межах даної справи.

Однак саме посилання на можливість припинення зобов`язання відповідача за спірним договором вже свідчить про визнання боргу та спростовує його доводи про недосконалість розрахунків позивача.

Аргументи скаржника щодо відсутності повноважень директора Київської міської філії Іванця А.В. на підписання акту повернення майна, актів-рахунків (рахунків) виставлених відповідачу, претензій та відмов судом першої інстанції вірно відхилено, оскільки, як вірно зазначено судом першої інстанції та не спростовано скаржником у своїй апеляційній скарзі, що питання дійсності довіреності на підставі якої Іванець А.В. вчиняв відповідні дії було предметом дослідження у справі №910/3551/24.

Підсумовуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів цілком погоджується із висновком суду першої інстанції щодо правомірності позовних вимог, у зв`язку із чим з відповідача на користь позивача підлягає до стягненню сума основного боргу в розмірі 472 164,86 грн.

Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 у справі №910/2095/24, за наведених скаржником доводів та в межах апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 у справі №910/2095/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 у справі №910/2095/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп".

4. Матеріали справи №910/2095/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 11.11.2024.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім