Рішення

від 11.11.2024 по справі 635/5643/23

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/5643/23

Провадження 2/635/600/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

01 листопада 2024 року смт Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Савченка Д.М.,

секретар судового засідання - Клімова Л.П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач- Мереф`янська міська рада Харківської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Мереф`янської міської ради Харківської області про визнання права власності,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Мереф`янської міської ради Харківської області, в якій просив:

-встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у період з 2013 року по 24.09.2019 року разом із ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;

-встановити факт постійного спільного проживання позивача ОСОБА_1 разом з його двоюрідним братом ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини після смерті останнього, а саме - станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 ;

-визнати за ОСОБА_1 , право власності на житловий будинок загальною площею 109,5кв.м, житловою площею 59,6 кв.м з господарчими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , що був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (колишній номер НОМЕР_2 ) належить ОСОБА_3 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельною ділянкою, р. № 2085, від 21.05.1956 р. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть. Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв її син ОСОБА_2 , оскільки постійно проживав разом зі спадкодавицею на час відкриття спадщини, був зареєстрований на день смерті ОСОБА_3 , тобто станом на 27.08.2013 за адресою: АДРЕСА_1 . Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 немає. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняв позивач, двоюрідний брат померлого, ОСОБА_1 , оскільки спільно проживав разом з братом з 2013 року по день його смерті, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 . Починаючи з 2013 року позивач постійно проживав разом з ОСОБА_2 однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, також позивач доглядав за ОСОБА_2 який був інвалідом, сплачував комунальні послуги, займався похованням брата. І по теперішній день позивач мешкає в зазначеному будинку. Після смерті ОСОБА_2 позивач є єдиним спадкоємцем, звернувся із заявою про прийняття спадщини після його смерті до приватного нотаріуса Змієвської Т.М. Відповідно до Постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу від 07.06.2023 року, у видачі на ім`я позивача свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 після смерті двоюрідного брата ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 останньому відмовлено, оскільки ОСОБА_1 на протязі 6 місяців з дня його смерті не подано заяву про прийняття спадщини після смерті брата. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 не має. Батько ОСОБА_2 - ОСОБА_4 помер ще ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20.07.2023 провадження у справі відкрито.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22.08.2023 витребувано докази.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16.11.2023 витребувано докази.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01.02.2024 прийнято уточнену позовну заяву,закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 30.04.2024 витребувано докази.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16.05.2024 виправлено описку.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 09.09.2024 поновлено позивачу строк для подачі заяви про збільшення позовних вимог ( уточненого позову) та прийнято уточнений позов.

В судове засідання позивач та його представник не з`явились, повідомлялись своєчасно і належним чином, в заяві розгляд справи просили провести без їх участі.

Представник відповідача в с удове засідання не з`явився, повідомлявся своєчасно належним чином, у відзиві на позовну заяву розгляд справи просив проводити без його участі.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

В ході судового розгляду свідок ОСОБА_5 пояснила, що позивач є її сусідом. ОСОБА_2 був її сусідом, жив навпроти по АДРЕСА_1 , вони двоюрідні брати з позивачем. ОСОБА_2 був інвалідом, після смерті матері залишився один, не міг за собою доглядати тому з 2013 року позивач жив разом з ним однією сім`єю, доглядав, вів господарство. На момент смерті ОСОБА_2 у листопаді 2019 року позивач мешкав у його будинку, і продовжує там жити до цього часу.

В ході судового розгляду свідок ОСОБА_7 пояснила, що є сусідкою позивача. Позивач і ОСОБА_2 були двоюрідними братами. ОСОБА_2 жив через будинок від неї. Позивач жив з ОСОБА_2 з 2013 року, вели спільне господарство аж до смерті ОСОБА_2 в 2019 році. На даний час позивач продовжує жити в цьому домі. ОСОБА_2 був інвалідом, хворів, потребував догляду, був самотній.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Згідно архівних реєстраційних матеріалів КП «ХРБТІ» станом на 31.12.2012 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (колишній номер 98-а) належить ОСОБА_3 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельною ділянкою, р. № 2085, від 21.05.1956 р., посвідченого Мереф`янською Державною нотаріальною конторою Харківського району, що підтверджується довідкою ВКП «Служба замовника» від 06.07.2023 № 92.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 04.09.2013.

ОСОБА_2 був зареєстрований на день смерті ОСОБА_3 , тобто станом на 27.08.2013 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копію будинкової книги.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть від 26.09.2019 Серія НОМЕР_4 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов, складеного депутатом Мереф`янської міської ради від 10.07.2023року, ОСОБА_1 проживає в спірному будинку з 2013 р.

Відповідно до Постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу від 07.06.2023 року, у видачі на ім`я позивача свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 після смерті двоюрідного брата ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу відмовлено, оскільки ОСОБА_1 на протязі 6 місяців з дня його смерті не подано заяву про прийняття спадщини після смерті брата.

Батько ОСОБА_2 - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 02.04.1992.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв її син ОСОБА_2 , оскільки постійно проживав разом зі спадкодавицею на час відкриття спадщини, був зареєстрований на день смерті ОСОБА_3 , тобто станом на 27.08.2013 за адресою: АДРЕСА_1 .

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 немає.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняв позивач, двоюрідний брат померлого, ОСОБА_1 , оскільки спільно проживав разом з братом з 2013 року по день його смерті, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 . Починаючи з 2013 року позивач постійно проживав разом з ОСОБА_2 однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, також позивач доглядав за ОСОБА_2 який був інвалідом, сплачував комунальні послуги, займався похованням брата. І по теперішній день позивач мешкає в зазначеному будинку.

Викладені обставини також підтвердили свідки, що допитані в судовому засіданні.

Факти, які можуть бути встановлені у судовому порядку визначені ч. 1 ст. 315 ЦПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд може встановлювати й факти, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Після смерті ОСОБА_2 позивач є єдиним спадкоємцем, звернувся із заявою про прийняття спадщини після його смерті до приватного нотаріуса Змієвської Т.М. Відповідно до Постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу від 07.06.2023 року, у видачі на ім`я позивача свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 після смерті двоюрідного брата ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 останньому відмовлено, оскільки ОСОБА_1 на протязі 6 місяців з дня його смерті не подано заяву про прийняття спадщини після смерті брата.

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 немає.

Батько ОСОБА_2 - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Отже, для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Перешкоди в отриманні свідоцтва про право на спадщину стали підставою для звернення позивача до суду з зазначеним позовом.

Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Отже, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Верховний Суд в постанові від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 зазначив, що відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не єабсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами,які були надані позивачем, та оцінені судом. За змістом норми статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживавпостійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. Тому ВСУ погодився, що відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем.

У зв`язку з тим, що позивач позбавлени можливості оформити спадщину у встановленому законом в позасудовому порядку, інші спадкоємці відсутні, належними доказами підтверджено факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 у період з 2013 року по 24.09.2019 року разом із ОСОБА_2 , суд приходить до висновку про повне задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Мереф`янської міської ради Харківської області про визнання права власності-задовольнити.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у період з 2013 року по 24.09.2019 року разом із ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити факт постійного спільного проживання позивача ОСОБА_1 разом з його двоюрідним братом ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини після смерті останнього, а саме - станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на житловий будинок загальною площею 109,5кв.м, житловою площею 59,6 кв.м з господарчими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , що був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Мереф`янська міська рада, місце реєстрації: Харківська область, Харківський район, м.Мерефа, вул.Дніпровська, б.213, код ЄДРПОУ 04058692.

Повне рішення складено 01.11.2024.

Суддя Д.М. Савченко