Ухвала

від 06.11.2024 по справі 127/13333/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/13333/24

Провадження №1-кп/127/375/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду в м. Вінниці, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, відомості про яке внесено 08 жовтня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020030000606, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженніВінницького міськогосуду Вінницькоїобласті перебуваєкримінальне провадженняза обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 , серед іншого, обвинувачується в тому, що 08.10.2023, близько 02 години 30 хвилин, ОСОБА_4 маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна прийші приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у якому свою підприємницьку діяльність здійснює товариство з обмеженою відповідальністю «ШИК і БЛИСК». Будучи обізнаним в тому, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалась, зокрема Указом Президента України від 26.07.2023 № 451/2023, строк дії воєнного стану продовжено в Україні з 05 години 30 хвилин 18.08.2023, строком на 90 діб.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно та з корисливих мотивів, будучи підбуреним жагою до особистої наживи та незаконного збагачення, підійшов до металопластикових дверей, пересвідчившись у відсутності сторонніх осіб, які б могли перешкодити вчиненню злочину, шляхом розбиття скла вхідних дверей проник всередину до приміщення вказаного магазину.

В подальшому, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання та, перебуваючи у торгівельній залі, підійшов до касової зони магазину, де виявив мобільний телефон марки «Infinix, SMART 6, х6511, 2/32 GB», вартістю 2167,56 грн, який і викрав.

Після цього, ОСОБА_4 вийшов із приміщення магазину та разом із викраденим, залишивши місце вчинення кримінального правопорушення та заподіявши таким чином ТОВ «ШИК і БЛИСК», матеріальної шкоди на суму 2167,56 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про закриття кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 за епізодом від 08.10.2023, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України, у зв`язку із втратою чинності законом, який встановлює кримінальну протиправність діяння.

Так, згідно ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.

Судом роз`яснено обвинуваченому, що він вправі заперечувати щодо закриття провадження з зазначеної підстави та роз`яснено положення ч. 3 ст. 479-2 КПК України, згідно із якими суд має право закрити кримінальне провадження на цій підставі виключно якщо обвинувачений проти цього не заперечує. Також судом роз`яснено обвинуваченому положення ч. 1,3 ст. 479-2 КПК України, згідно із якими за відсутності згоди обвинуваченого, суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, та в разі, якщо судом буде встановлено вчинення обвинуваченим діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд має постановити ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу, а якщо судом не буде встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалить виправдувальний вирок.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні зазначив, що положення ст. 479-2 КПК України йому зрозумілі, а також право на загальний порядок судового розгляду. Обвинувачений ОСОБА_4 надав добровільну згоду на закриття кримінального провадження з підстав, визначених п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав клопотання прокурора.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками та долучені сторонами документи, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання з наступних підстав.

Так,відповідно дообвинувальногоакту ОСОБА_4 обвинувачується увчинені 08.10.2023 викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно в умовах воєнного стану, чим заподіяв ТОВ «ШИК і БЛИСК», матеріальної шкоди на суму 2167,56 грн. За вказаним епізодом, кваліфіковані досудовим розслідуванням за ч. 2 ст. 185 КК України.

Частиною 1 статті 2 КК України визначено, підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

09.08.2024 набрав чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких посилень відповідальності за дрібне викрадення чужого майна».

Вказаним Законом внесені зміни до статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому положення ч. 3 ст. 3 КК України визначають, що зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до положень статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно із ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Частиною 1 ст. 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Пунктом 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.

Як вже зазначалось, суд роз`яснив обвинуваченому положення ст. 479-2 КПК України, його право не надавати згоду на закриття кримінального провадження з підстав, визначених п.4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, наявність в нього права за судовий розгляд на загальних підставах, в ході якого сторона обвинувачення буде зобов`язана довести обґрунтованість обвинувачення, а обвинувачений буде мати всю сукупність прав, визначених Конституцією та КПК України. Судом роз`яснено обвинуваченому суть поняття «декриміналізація діяння», відмінність між закриттям з підстав декриміналізації та за відсутності події кримінального правопорушення, відмінність такого виду судового рішення від виправдувального вироку.

Обвинувачений надав суду добровільну згоду на закриття, зазначивши, що вказані положення йому зрозумілі.

Також при вирішенні клопотання, судом враховано правову позицію ОП ВС від 07.10.2024 з вказаного питання. Так, Верховний Суд визначив, що ч. 2 ст. 51 КУпАП встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою статті 51 цього Кодексу, настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (НМДГ). Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становила від 0,5 до 2 НМДГ.

Як зазначив Верховний Суд, кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений статтею 51 КУпАП, а саме 2 НМДГ.

Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина шоста статті 3 КК України).

Згідно з пунктом 5 Підрозділу 1 Перехідних положень Податкового кодексу України (далі ПК) визначено, що у разі, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПК з урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Тобто розмір податкової соціальної пільги в розумінні пункту 5 Підрозділу 1 Перехідних положень ПК дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на один місяць працездатних осіб з 1 січня 2023 року становив 2684 грн. Отже, розмір податкової соціальної пільги у 2023 році для кримінально-правової кваліфікації становив 1342 грн.

Отже, для вирішення питання щодо наявності в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення або ж складу адміністративного правопорушення необхідно визначити, чи перевищує вартість майна, що стало предметом посягання, 2 НМДГ, тобто 2684 грн.

Згідно ізобвинувальнимактом ОСОБА_4 по першомуепізоду від08.10.2023обвинувачується увикрадені чужогомайна (крадіжка),поєднана зпроникненням уінше приміщення,вчинене повторнов умовахвоєнного стану,чим заподіявТОВ «Шикі Блиск»матеріального збиткуна загальнусуму 2167грн.56коп.Дії ОСОБА_4 за вказаним епізодом, кваліфіковані досудовим розслідуванням за ч. 4 ст. 185 КК України.

Таким чином з наведеного вище слідує, що вартість майна є меншою за розмір, з якого настає кримінальна відповідальність, а саме 2684 грн.

Таким чином, наявність згоди обвинуваченого в сукупності з наведеними нормами Конституції та КК України, висновками ОП ВС у наведеній вище постанові, є підставою для закриття кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Вирішуючи питання щодо судових витрат у справі, суд керується вимогами ст. 124, 126 КПК України і постановою Верховного Суду від 07.10.2021, якою зроблено висновок щодо застосування норм права із зазначеного питання ( справа №584/800/20).

Так, Верховний Суд зазначив, що закриття провадження у зв`язку з декриміналізацією статті кримінального закону, за якою обвинувачувалась особа, є реабілітуючою обставиною, а тому процесуальні витрати мають бути віднесені на рахунок держави.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 371, 479-2 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_5 , задовольнити.

Кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені 08.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020030000606, в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за епізодом від 08.10.2023 закрити, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Судові витрати у кримінальному провадженні, по епізоду від 08.10.2023, а саме: витрати за проведення товарознавчої експертизи №1021/24-21 від 20.03.2024, що становить 1135 грн. 92 коп., віднести на рахунок держави.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02.11.2023 (Справа №127/31349/23) на майно, а саме: металевий ключ із слідами одорологічного походження, скасувати.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.03.2024 (Справа №127/8134/24) на майно, а саме: мобільний телефон «Infinix, SMART 6, x6511, 2/32 GB», IMEI НОМЕР_1 IMEI НОМЕР_2 , скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні за епізодом вчиненого кримінального правопорушення від 08.10.2023, а саме:

- металевий ключ зі слідом одорологічного походження., який було поміщено до спеціального пакету НПУ СУ WAR1186825 (перепаковано експертною службою у спец. пакет № 3826687), який передано до камери зберігання речових доказів відділення поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, повернути за належністю ТОВ «Шик і Блиск»;

- фото сліду взуття яке поміщено до спец. пакету НПУ СУ PSP 2233957 (перепаковано експертною службою у спец. пакет № 5782392), який передано до камери зберігання речових доказів відділення поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, знищити;

- відеозаписи з внутрішньої та зовнішніх камер магазину «Шик і блиск», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за 08.10.2023, на яких зафіксовано факт кримінального правопорушення, що на диску для лазерних систем зчитування марки типу «DVD-R», об`ємом 4,7 GB, 120, який приєднано до матеріалів кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон «Infinix, SMART 6, x6511, 2/32 GB», IMEI НОМЕР_1 IMEI НОМЕР_2 , який передано до камери зберігання речових доказів відділення поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, повернути за належністю ТОВ «Шик і Блиск».

Продовжити судовий розгляд кримінального провадження №127/13333/24 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, відомості про яке внесено 08 жовтня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020030000606.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: