Постанова

від 12.11.2024 по справі 953/3575/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 листопада 2024 року

м. Харків

справа № 953/3575/24

провадження № 22-ц/818/2871/24

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря: Сізонової О.О.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕЯ»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЯ» про визнання недійсним договору купівлі-продажу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 06 червня 2024 року, постановлену під головуванням судді Муратової С.О., -

в с т а н о в и в :

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЯ» про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06 червня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить винести постанову згідно якої скасувати ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 06 червня 2024 року, справу направити для продовження розгляду до Київського районного суду м. Харкова.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; Зазначає, що судом першої інстанції помилково зазначено в оскаржуваній ухвалі, що спір про визнання договору купівлі-продажу майнових прав недійсним та стягнення ціни таких майнових прав, не включений до переліку справ, визначених ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», оскільки спір у даній справі щодо захисту прав споживачів, тому він не підлягає розгляду в третейському суді. Крім того, вказує, що Закон України «Про третейські суди» передбачає виключно право, а не обов`язок сторін на звернення до цього суду, у разі відсутності у позивача волевиявлення на звернення до третейського суду чинне законодавство жодним чином не позбавляє його конституційного права на звернення до суду.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини за договором купівлі-продажу майнових прав мають вирішуватись Постійно діючим Третейським судом при Асоціації «Слобожанська Перспектива», оскільки обставини недійсності, втрати чинності чи неможливості виконання п. 9.1. оскаржуваного договору відсутні та спір у даній справі підпадає під наявне у договорі третейське застереження щодо розгляду справи третейським судом. Крім того, від представника відповідача своєчасно надійшли заперечення проти вирішення спору в порядку цивільного судочинства.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Статтею 6Закону України«Про третейськісуди» визначеноперелік справ, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, які не підлягають розгляду у третейському суді.

Колегією суддів встановлено, що 24 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕЯ» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 92.

Пунктом 9.1. вказаного Договору передбачено, що всі спори, що виникають за цим Договором між Сторонами, будуть розглядатися шляхом переговорів, а в разі недосягнення згоди будуть передані на розгляд Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Слобожанська Перспектива» у відповідності з його Регламентом. Сторони погоджуються, що розгляд спорів у Третейському суді буде здійснюватись одноособово. Сторони доручають Голові Третейського суду призначити третейського суддю зі списку суддів Третейського суду. Сторони ознайомлені з Регламентом Третейського суду.

01 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЯ» про визнання недійсним зазначеного договору купівлі-продажу.

22 травня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕЯ» подало заяву про залишення позову без розгляду, зазначаючи, що в оскаржуваному договорі між сторонами погоджено третейське застереження про передачу всіх спорів за договором на вирішення третейського суду. Третейська угода не визнавалась в судовому порядку недійсною та такою, що втратила чинність.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Оскільки між сторонами укладена третейська угода, яка не є недійсною, не втратила чинність та може бути виконана, а відповідач до початку розгляду справи подав заперечення проти розгляду справи у суді, висновок суду про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 257 ЦПК України відповідає вимогам закону.

Правовідносини, з яких виник спір, підлягають розгляду третейським судом.

Доводи апелянта про те, що звернення до третейського суду є лише правом позивача, а не його обов`язком, навіть у випадку передбачення третейського застереження у договорі, суперечать вимогам закону.

Ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 06 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повний текст постанови складено 13.11.2024 року