Справа № 463/946/23 Головуючий у 1 інстанції: Жовнір Г.Б.
Провадження № 22-ц/811/1922/24 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючої судді: Мікуш Ю.Р.,
суддів: Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В.,
секретар Салата Я.І.
розглянувши у м. Львові без участі учасників справи цивільну справу №446/620/20 за апеляційною скаргоюпредставника ОСОБА_1 -адвокатаКрамара ЮріяМиколайовичанаухвалу Личаківськогорайонногосудум.Львовавід13червня2024рокуусправі запозовом ОСОБА_1 доПублічного акціонерноготовариства «ТАС»,Західної регіональноїдирекції ПАТ«Страхова група«ТАС»,третя особа: ОСОБА_2 простягнення страховоговідшкодування,-
в с т а н о в и в :
10 лютого 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокатКрамар ЮрійМиколайович звернувся з позовом до суду, просив стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування за шкоду заподіяну майну легковому автомобілю марки ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_1 на суму 36 309,60 грн., а також судові витрати.
Ухвалою судді від16 лютого 2023 рокуприйнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі з викликом (повідомленням) сторін.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 29 травня 2023 року позов залишено без розгляду.
Постановою Львівського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року, ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 29 травня 2023 року скасовано та направлено справу до Личаківського районного суду м. Львова для продовження розгляду.
Оскаржуваною ухвалоюЛичаківськогорайонного судум.Львовавід13червня2024року позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ТАС», Західної регіональної дирекції ПАТ «Страхова група «ТАС», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування залишено без розгляду.
Ухвалу оскаржив представник ОСОБА_1 -адвокатКрамар ЮрійМиколайович.
В апеляційній скарзі зазначає, що вважає ухвалу незаконною. Стверджує, що неявка представника позивача в судове засідання 13 червня 2024 року була викликана непередбачуваною обставиною захворюванням і мала місце з поважної причини, з приводу чого було подане клопотання про відкладення з підтверджуючими документами. Умовою для застосування п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України та ч.5 ст.223 ЦК України є повторність (двічі поспіль) неявки в судове засідання, позивача повідомленого належним чином про час і місце судового засідання,який не повідомив про причини неявки. Звертає увагу на рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану. Постановивши оскаржувану ухвалу , суд обмежив позивачу доступ до правосуддя. Просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції
Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що відповідно до ст.360 ЦПК України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Від представника Публічного акціонерного товариства «ТАС» надійшла заява про розгляд справи у його відсутності.
Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно ч.2ст. 247 ЦПКу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом ч.1ст. 367 ЦПКсуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, апеляційний суд дійшов висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина першастатті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четвертастатті 12 ЦПК України).
Судом встановлено, що ця справа перебувала у провадженні Личаківського районного суду м.Львова з 10 лютого 2023 року.
Ухвалою судді від16 лютого 2023 рокуприйнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі з викликом (повідомленням) сторін.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 29 травня 2023 року позов залишено без розгляду.
Постановою Львівського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року, ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 29 травня 2023 року скасовано та направлено справу до Личаківського районного суду м. Львова для продовження розгляду.
Справа надійшла до Личаківського районного суду м. Львова 01 листопада 2023 року та суддею призначено судове засідання на 17 січня 2024 року.
Від представника позивача ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із його участю в інших справах та лікуванням, наступне судове засідання просив призначити після 01 лютого 2024 року.
Із врахуванням зазначених дат представником позивача, суд першої інстанції визначив наступну дату судового засідання 11 березня 2024 року.В даному судовому засіданні було оголошено перерву за клопотанням сторони відповідача на 08 квітня 2024 року.
В судове засідання 08 квітня 2024 року представник позивача будучи належним чином повідомлений не з`явився, причини неявки не повідомив. У зв`язку із першою неявкою сторони позивача судом було відкладено судове засідання на 07 травня 2024 року.
06 травня 2024 року від представника позивача ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із його участю в інших справах та лікуванням, наступне судове засідання просив призначити після 17 травня 2024 року.
Судом було відкладено судове засідання та визначено наступну дату 13 червня 2024 року, однак від представника ОСОБА_3 надійшло повторно клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із його участю в інших справах та лікуванням, наступне судове засідання просив призначити після 27 червня 2024 року. Також до клопотання ним долучено відомості з огляду невропатолога від 10 червня 2024 року, в якому рекомендовано контрольний огляд.
Постановляючи оскаржувану ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходив з тих підстав, що позивач та його представник були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання ніхто з них, тричі поспіль, не з`явився, клопотання пророзгляд справи за відсутності позивачане подано. Окрім цього, суд першої інстанції дійшов висновку, що долучений до клопотання висновок невропатолога від 10 червня 2024 р., не підтверджує неможливість участі представника в судовому засіданні.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Згідно зістаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд йогосправи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Статтею 2 ЦПК Українипередбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
За змістом статей43,44ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другоїстатті 223ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання тапершої неявкив судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ятастатті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першоїстатті 257 ЦПК України).
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 вересня2021 року у справі N 465/205/17 (провадження N 61-9536св21).
Повідомлення про судове засідання призначене на 07 травня 2024 року та 13 червня 2024 року позивачу направлено поштовим зв`язком, однак конверти повернулися на адресу суду без вручення адресату з причиною «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 172, 173, 182, 183).
Відповідно доп.4ч.8 ст.128ЦПК Україниднем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чивідмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З матеріалів справи встановлено, що позивачу та його представнику було відомо про судові засідання призначені на 07 травня 2024 року та 13 червня 2024 року, однак до суду вони не з`явились і заяви про розгляд справи у їх відсутності не подавали.
Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції правильно застосував вимоги п.3 ч.1ст.257 ЦПК України.
Посилання в апеляційній скарзі про те, що судом не взято до уваги клопотання представника позивача-адвоката Крамара Ю.М. про відкладення розгляду справи, призначеного на 13 червня 2024 року, висновків суду про залишення позову без розгляду не спростовують виходячи з наступного.
Згідно зі статтями43,44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня2021 року у справі N 558/9/18 (провадження N 61-13892св20).
Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Каракуця проти України", заява N 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня2019 року у справі N 757/23967/13-ц (провадження N 61-17220св18).
Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 вересня2021 року у справі N 465/205/17 (провадження N 61-9536св21).
Наведені висновки свідчать про безпідставність доводів апеляційної скарги про те, що суд мав врахувати поважність причин неявки представника позивача в судове засідання призначене на 13 червня 2024 року, оскільки підставою для залишення позову без розгляду є повторність неявки, а не її причини.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Аргументи апеляційної скарги про те, що проведення судового засідання без участі представника позивача грубо порушило б право на захист позивача, який не володіє знаннями в галузі права, колегія суддів відхиляє як безпідставні, оскільки судом першої інстанції було вжито усіх необхідних заходів для надання достатніх можливостей для викладення позивачу та його представнику своєї позиції у судових засіданнях з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на слухання справи у розумні строки.
Колегія суддів звертає увагу, що справу було призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Таким чином, нез`явлення позивача та його представника в судові засідання без поважних причин,призводить до неможливості розгляду справи у встановлені законом строки для розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження та може бути наслідком порушенняст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду упродовж розумного строку, оскільки стороною позивача не здійснено дій спрямованих на використання усіх можливих заходів на прийняття участі під час розгляду справи.
За таких обставин у суду першої інстанції були наявні достатні правові підстави для залишення позову без розгляду згідно з пунктом 3 частини першоїстатті 257 ЦПК України.
Належних і допустимих доказів на спростування вказаних висновків суду матеріали справи не містять.
Відповідно достатті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.374ч. 1 п. 1,375,383,384,391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -адвокатаКрамара ЮріяМиколайовича залишити без задоволення.
Ухвалу Личаківськогорайонного судум.Львовавід 13червня 2024року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 11 листопада 2024 року.
Головуюча суддя Ю.Р. Мікуш
Судді: Т.І. Приколота
Р.В. Савуляк
Суд | Львівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2024 |
Оприлюднено | 14.11.2024 |
Номер документу | 122981021 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Львівський апеляційний суд
Мікуш Ю. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні