Постанова

від 07.11.2024 по справі 903/86/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 903/86/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Білоус В.В., Огороднік К.М.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

ліквідатора - Карасюк О.В.,

ОСОБА_1 - Гусельщикова М.А.,

ОСОБА_2 - Нікітіна Г.Е.,

ОСОБА_3 - не з`явився,

ОСОБА_4 - Гловацький О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон Захід" арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 (колегія суддів у складі: головуючий - Павлюк І.Ю., Грязнов В.В., Розізнана І.В.)

та рішення Господарського суду Волинської області від 29.05.2024 (суддя Шум М.С.)

у справі №903/86/23

за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон Захід" арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича

до 1) ОСОБА_1 ;

2) ОСОБА_2 ;

3) ОСОБА_3

про покладання субсидіарної відповідальності на керівників та засновників боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства на суму 108055226,41 грн

у справі №903/86/23

за заявою фізичної особи ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон Захід"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад вимог

1. У квітні 2024 року ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон Захід" (далі - ТОВ "Самсон Захід") арбітражний керуючий Карасюк О.В. звернувся до Господарського суду Волинської області з заявою про покладення субсидіарної відповідальності у розмірі 108055226,41 грн у зв`язку з доведенням ТОВ "Самсон Захід" до банкрутства на засновників (учасників) боржника - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та стягнення солідарно з цих осіб грошових коштів у сумі 108055226,41 грн на користь ТОВ "Самсон Захід".

2. В обґрунтування вказаної заяви ліквідатор зазначив, що загальна сума визнаних господарським судом вимог кредиторів до боржника становить 108178049,83 грн відповідно до реєстру вимог кредиторів. Протягом ліквідаційної процедури погашено 122823,42 грн відповідно до реєстру вимог кредиторів, тобто розмір незадоволених вимог кредиторів становить 108055226,41 грн.

3. Ліквідатор зауважив, що станом на дату подання заяви відсутні будь-які активи в ліквідаційній масі боржника та наявні незадоволенні вимоги кредиторів в сумі 108055226,41 грн, що підтверджується реєстром вимог кредиторів ТОВ "Самсон Захід". У боржника немає жодного майна, що підтверджується проведеною інвентаризацією, тобто майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

4. В заяві вказано, що різницею між ліквідаційною масою і вимогами кредиторів є 108055226,41 грн - сума, яка є мірою вимоги ліквідатора до третіх осіб, які згідно із законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

5. У провадженні Господарського суду Волинської області перебуває справа №903/86/23 за заявою фізичної особи ОСОБА_4 до ТОВ "Самсон Захід" про відкриття провадження у справі про банкрутство.

6. Вимоги фізичної особи ОСОБА_4 ґрунтуються на рішенні Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28.03.2022 №159/4205/21, яким стягнуто з ТОВ "Самсон Захід" на користь ОСОБА_4 66701048,47 грн, з яких: 55109968,35 грн заборгованості за договором №15-03-Ф про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 15.03.2016, укладеного між ТОВ "Вектор Ойл Трейд" та ТОВ "Хлібекспорт 2010" (колишня назва ТОВ "Самсон Захід"); 3205125,00 грн заборгованості з повернення авансового платежу за договором поставки №23-12 від 23.12.2019, укладеного між ТОВ "Вектор Ойл Трейд" та ТОВ "Хлібекспорт 2010"; 2158620,00 грн заборгованості за договором №02/03/П про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 02.03.2020, укладеного між ТОВ "Вектор Ойл Трейд" та ТОВ "Хлібекспорт 2010"; 6227335,12 грн заборгованості за договором №5/2020 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 04.05.2020, укладеного між ТОВ "Селищанське" та ТОВ "Хлібекспорт 2010".

7. Кредитором банкрута також є Головне управління ДПС у Волинській області на суму на суму 4952021,27 грн та 5368,00 грн судового збору, які обґрунтовані актом Головного управління ДПС у Волинській області від 11.08.2023 №12452/07-06/36920426 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Самсон Захід".

8. Постановою суду від 23.05.2023 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Самсон Захід" та повноваження розпорядника майном боржника арбітражного керуючого Карасюка О.В., визнано ТОВ "Самсон Захід" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ "Самсон Захід", ліквідатором ТОВ "Самсон Захід" призначено арбітражного керуючого Карасюка О.В. та зобов`язано здійснити ліквідацію боржника в строк, який не може перевищувати 12 місяців.

9. Звертаючись з заявою про покладення субсидіарної відповідальності у розмірі 108055226,41 грн за зобов`язаннями ТОВ "Самсон Захід" у зв`язку з доведенням до банкрутства на засновників (учасників) боржника, ліквідатор послався на такі обставини.

10. Під час перебування на посаді директора ОСОБА_1 (з 01.04.2010 по 26.12.2017):

- на банківські рахунки ТОВ "Хлібекспорт" у період з 10.05.2016 по 12.01.2018 боржником було надано фінансової допомоги на загальну суму 70638845,58 грн з яких не повернуто взагалі - 25403547,14 грн;

- на банківський рахунок ТОВ "АПРІС" (попередня назва - ТОВ "Хлібекспорт 2010") у період з 01.01.2016 по 05.11.2020 товариство надало грошові кошти в сумі 22596274,00 грн з призначенням платежу: "Поворотна фінансова допомога згідно з договором №04/07 від 04.07.17, без ПДВ";

- товариство зі свого рахунку перерахувало ЗАТ "Союз" грошові кошти в сумі 800000,00 грн з призначенням платежу: "Поворотна фінансова допомога згідно з договором №09/11 від 09.11.17, без ПДВ". Борг ЗАТ "Союз" перед ТОВ "Хлібекспорт 2010" був переведений на ТОВ "АТП "Харківські будматеріали". Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "АТП "Харківські будматеріали" 11.01.2022 внесено запис до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи - ТОВ "АТП "Харківські будматеріали". Щодо стягнення вказаної заборгованості суд ухвалою закрив провадження у справі. Факт незадоволення вимог новим боржником - ТОВ "АТП "Харківські будматеріали", який припинився, залежав безпосередньо від бездіяльності тодішнього керівника та єдиного засновника товариства - ОСОБА_3 .

11. За період перебування на посаді директора ОСОБА_2 (з 26.12.2017 по 30.10.2020):

- товариство перерахувало на банківський рахунок ТОВ "Сонцеграй" грошові кошти в сумі 145000,00 грн з призначенням платежу: "Поворотна безвідсоткова фінансова допомога згідно з договором №17-05Д від 17.05.18". Вказану суму стягнуто рішенням суду та видано наказ. 22.03.2024 відбувся аукціон з продажу сформованого ліквідатором лоту - право вимоги ТОВ "Самсон Захід" до ТОВ "Сонцеграй" на загальну суму 147684,00 грн без ПДВ, за результатами проведення якого визначено переможця, з яким підписано акт про придбання майна на аукціоні від 22.03.2024;

- товариство перерахувало ТОВ "Сігма Трейдінг" грошові кошти в сумі 1100000,00 грн з призначенням платежу: "Повернення поворотної фінансової допомоги згідно з договором переуступки права вимоги №16 від 30.08.19, без ПДВ". Вказану суму стягнуто рішенням суду та видано наказ. 23.02.2024 відбувся аукціон з продажу права вимоги ТОВ "Самсон Захід" до ТОВ "Сігма Трейдінг" на загальну суму 1624000,00 грн, за результатами проведення якого визначено переможця, з яким підписано акт про придбання майна на аукціоні від 01.03.2024;

- товариство перерахувало ТОВ "Коростень-Агроінвест" грошові кошти в сумі 348000,00 грн з призначенням платежу: "Безвідсоткова поворотна фінансова допомога згідно з договором №ФП-12 від 12.03.20". Вказану суму стягнуто рішенням суду та видано наказ. За результатами проведення виконавчих дій, спрямованих на забезпечення примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 21.11.2023 у справі №903/86/23(903/808/23) з відповідача було стягнуто грошові кошти у розмірі 100684,00 грн, що були спрямовані на погашення вимог кредиторів;

- товариство перерахувало на користь ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 446420,00 грн з призначенням платежу: "5168742721053621, ОСОБА_5 , 2674616993, поворотна безвідсоткова фінансова допомога згідно з договором №1203-П від 12.03.20, без ПДВ". За вказаним договором було повернуто частину наданих грошових коштів в сумі 98866,19 грн. Загальна заборгованість становить 347553,81 грн, яка станом на дату відкриття провадження у банкрутстві не була повернута, а тому ліквідатором було сформовано лот з продажу цього права вимоги до фізичної особи й реалізовано на аукціоні. 22.03.2024 відбувся аукціон з продажу сформованого ліквідатором лоту - право вимоги ТОВ "Самсон Захід" до ОСОБА_5 на загальну суму 347553,81 грн, за результатами проведення якого визначено переможця, з яким підписано акт про придбання майна на аукціоні від 29.03.2024;

- товариство перерахувало на користь ТОВ "Юніон Кларк" (попередня назва - ТОВ "Агросвіт-Житомир") 150000,00 грн. Призначенням платежу була вказана поворотна безвідсоткова фінансова допомога згідно з договором №2206-Ф від 22.06.2020. Вказану суму стягнуто рішенням суду та видано наказ. 23.02.2024 відбувся аукціон з продажу права вимоги ТОВ "Самсон Захід" до ТОВ "Юніон Кларк" заборгованості у сумі 152684,00 грн, за результатами проведення якого визначено переможця, з яким підписано акт про придбання майна на аукціоні від 27.02.2024;

- товариством на рахунок ОСОБА_2 як керівника та засновника товариства перераховано грошові кошти як поворотна безвідсоткова фінансова допомога згідно з договором №1103-П від 11.03.2020 у період з 16.03.2020 по 18.03.2020 на загальну суму 75000,00 грн. Частково суму в розмірі 22176,60 грн та 793,61 грн стягнуто рішенням суду та видано наказ. 22.03.2024 відбувся аукціон з продажу права вимоги ТОВ "Самсон Захід" до ОСОБА_2 на загальну суму 22970,21 грн, за результатами проведення якого визначено переможця, з яким підписано акт про придбання майна на аукціоні від 29.03.2024. Ліквідатор звертає увагу на те, що станом на момент здійснення фактичного перерахування коштів з банківських рахунків товариства на банківський рахунок відповідача і керівником підприємства, і отримувачем грошових коштів був ОСОБА_2 , який також одноособово у період перерахування коштів здійснював управління рахунками товариства та був розпорядником коштів товариства;

- ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді керівника та будучи одночасно й засновником товариства, достеменно знав про наявну дебіторську заборгованість ТОВ "Хлібекспорт" перед товариством, оскільки сам представляв інтереси та отримував від імені ТОВ "Хлібекспорт" грошові кошти у вигляді фінансової допомоги у період з 10.05.2016 по 12.01.2018, та не здійснював будь-яких заходів щодо повернення таких грошових коштів, що суперечило положенням статуту товариства, нормам законодавства та звичаям ділового обороту.

12. На думку ліквідатора, наведені дії боржника є необґрунтованими, оскільки надання грошових коштів як фінансової допомоги без достатніх на те правових підстав та укладення договорів про надання поворотної фінансової допомоги передбачають безоплатність, тобто не передбачають в подальшому отримання товариством прибутку, а також грошові кошти могли бути використані для погашення заборгованості перед кредиторами у справі, вимоги яких виникли раніше, ніж дата відкриття провадження у справі про банкрутство товариства, зокрема, перед ОСОБА_4 та Головним управлінням ДПС у Волинській області. Надання великої кількості поворотної фінансової допомоги, а також перерахування з банківських рахунків товариства грошових коштів як фінансової допомоги є однією з причин виникнення збитку, який зафіксований у фінансовому звіті.

13. Крім того, ліквідатором під час проведення інвентаризації майна товариства встановлено, що у власності боржника перебувають транспортні засоби. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 20.06.2023 у справі №903/86/23 клопотання ліквідатора про оголошення в розшук транспортних засобів, що зареєстровані за ТОВ "Самсон Захід" задоволено; зобов`язано Головне управління Національної поліції у Волинській області оголосити в розшук, у тому числі з включенням до інформаційної підсистеми "Гарпун", інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" три вантажні транспортні засоби. У зв`язку з відсутністю самих транспортних засобів товариства, а також будь-якої інформації про їх місцерозташування та фактичний стан, на засіданні комітету кредиторів боржника від 15.12.2023 вирішено виключити з ліквідаційної маси боржника транспортні засоби: вантажний автомобіль, марка ГАЗ-САЗ, модель 3507, рік випуску 1985, номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 ; вантажний автомобіль, марка ГАЗ-САЗ, модель 3507, рік випуску 1990, номер знак НОМЕР_3 , VIN-код: НОМЕР_4 ; вантажний автомобіль, марка ГАЗ-САЗ, модель 3507, рік випуску 1987, номерний знак НОМЕР_5 , VIN-код: НОМЕР_6 .

14. Ліквідатор зазначає, що про доведення до банкрутства свідчать такі обставини та дії боржника як припинення господарської діяльності у 3 кварталі 2020 року; відсутність фінансової звітності та первинної бухгалтерської і договірної документації за три роки до порушення справи про банкрутство; відчуження основних засобів у 2020 році; відчуження запасів у 2019-2020 роках; відчуження корпоративних прав 30 жовтня 2020 року фізичній особі, яка має у власності 94 юридичні особи, що може свідчити про фіктивність такої угоди; наявність значної кредиторської заборгованості перед бюджетом, яка виникла в результаті відчуження усіх активів; наявність значної дебіторської заборгованості, яка не підтверджена жодними первинними документами, в сумі понад 22 млн. грн; наявність кредиторської заборгованості перед фізичною особою, яка надавала безвідсоткові позики боржнику в період, коли боржник припинив господарську діяльність ще у 3 кварталі 2020 року, що може свідчити про шахрайські дії органів управління або фіктивність вимог цього кредитора; ухилення від сплати податків та зборів за результатом господарської діяльності, зокрема, відчуження усіх 100 відсотків активів боржника.

15. Отже, ліквідатор проаналізувавши повноваження учасників/керівників боржника з діями/бездіяльністю боржника і встановленими економічними ознаками доведення до банкрутства, дійшов таких висновків:

- ОСОБА_1 з 10.05.2016 до 26.12.2017 здійснив підписання завідомо невигідних для підприємства договорів, здійснив необґрунтовану виплату грошових коштів, приймав нераціональні управлінські рішення, які негативно вплинули на виробничу, торговельну та іншу статутну діяльність підприємства, що виявилося, зокрема, в укладенні договорів про надання фінансової допомоги з ТОВ "Хлібекспорт", ТОВ "Апріс", ЗАТ "Союз", які взагалі не були повернуті. Видача фінансової допомоги відбувалася в ті звітні періоди, коли згідно з поданими деклараціями та іншими звітними документами у боржника вже був збиток, а сума власних активів не відповідала сумам непогашеної кредиторської заборгованості. Отже, дії ОСОБА_1 як посадової особи боржника з надання поворотної фінансової допомоги не відповідали статутній діяльності боржника, та не відповідали видам економічної діяльності боржника згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.06.2023, а також суперечили економічним інтересам боржника та кредиторів боржника;

- ОСОБА_2 з 26.12.2017 до 30.10.2020 здійснив підписання завідомо невигідних для підприємства договорів, здійснив необґрунтовану виплату грошових коштів, приймав нераціональні управлінські рішення, які негативно вплинули на виробничу, торговельну та іншу статутну діяльність підприємства, що виявилося, зокрема, в наданні величезної кількості поворотної фінансової допомоги ТОВ "Сонцеграй", ТОВ "Коростень-Агроінвест", ТОВ "Агросвіт-Житомир". Дії ОСОБА_2 як посадової особи боржника з надання поворотної фінансової допомоги не відповідали статутній діяльності боржника та видам економічної діяльності боржника згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також суперечили економічним інтересам боржника та кредиторів боржника, оскільки таке надання відбувалося на безоплатній основі (тобто без можливості отримання прибутку) і призвело до значного погіршення економічних показників боржника аж до критичної неплатоспроможності і наступного банкрутства боржника. ОСОБА_2 також не вживав заходів щодо стягнення заборгованості (повноти та своєчасності проведеної претензійно-позовної роботи) та своєчасності розв`язання проблем у виробничому процесі, що також погіршило економічне становище боржника;

- ОСОБА_3 (з 30.10.2020 по дату визнання боржника банкрутом керівник і єдиний учасник товариства) не вживав заходів щодо стягнення заборгованості (повноти та своєчасності проведеної претензійно-позовної роботи) та своєчасності розв`язання проблем у виробничому процесі, що також погіршило економічне становище боржника.

16. Отже, ліквідатор стверджує, що в діях ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як посадових осіб боржника, наявні економічні ознаки дій, що привели до стійкої неплатоспроможності товариства з наступним доведенням боржника до стану банкрутства. Також наслідком цих дій стали суттєві збитки як для самого боржника, так і для його кредиторів у розмірі непогашеної заборгованості.

Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

17. Рішенням Господарського суду Волинської області від 29.05.2024 відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Самсон Захід" про покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Самсон Захід" у зв`язку з доведенням до банкрутства на керівників та засновників (учасників) боржника - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

18. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 рішення Господарського суду Волинської області від 29.05.2024 залишено без змін.

19. Вказані судові рішення мотивовані тим, що ліквідатором не вчинено всієї повноти дій, спрямованої на виявлення та реалізацію активів боржника, що виключає можливість задоволення заяви про покладення субсидіарної відповідальності на керівників боржника.

20. Господарські суди зазначили, що виключення з ліквідаційної маси автомобілів, які півроку перебувають у розшуку, права вимоги до третіх осіб, а також реалізація дебіторської заборгованості без звернення до суду про стягнення відповідних коштів (з фізичної особи ОСОБА_5 ) та обґрунтування таким чином ліквідатором відсутності будь-яких активів товариства-банкрута, не відповідає принципу вчинення усієї повноти дій у процедурі банкрутства.

21. Також господарські суди виходили з того, що ліквідатор за наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі подає заяву про покладення субсидіарної відповідальності не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі за недостатності повного погашення кредиторської заборгованості банкрута. Суди звернули увагу, що нереалізованим залишається автомобіль, який рішенням суду від 21.12.2023 зобов`язано ОСОБА_6 повернути ТОВ "Самсон Захід".

22. Крім того, у судових рішеннях вказано, що суду не надано для аналізу інформації про господарську діяльність товариства, отримання фінансової допомоги самим товариством-банкрутом за відповідні періоди, що могло би бути обґрунтуванням об`єктивної сторони такого правопорушення як доведення до банкрутства в розумінні ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ). При цьому, суди звернули увагу, що основна заборгованість ініціюючого кредитора в сумі близько 65 млн грн є також заборгованістю по поворотній безвідсотковій фінансовій допомозі.

Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

23. Ліквідатор ТОВ "Самсон Захід" арбітражний керуючий Карасюк О.В. (далі - скаржник) подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024, рішення Господарського суду Волинської області від 29.05.2024 та ухвалити нове рішення, яким заяву ліквідатора задовольнити та стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 108055226,41 грн як субсидіарну відповідальність за доведення до банкрутства на користь ТОВ "Самсон Захід".

24. Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник у касаційній скарзі та в доповненнях до касаційної скарги вказує п. 1, п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

25. Так, скаржник зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц щодо застосування ст.ст. 62, 63 КУзПБ; у постановах від 07.10.2021 у справі №914/3812/15, від 02.09.2021 у справі №910/3438/13, від 09.12.2021 у справі №916/313/20, від 22.04.2021 у справі №915/1624/16, від 17.11.2021 у справі №911/1810/18, від 24.01.2024 у справі №28/29-б-43/212-2012, від 06.02.2024 у справі №05-5-43/1913-49/272-2012 щодо застосування ст. 61 КУзПБ, ст. 13, ч. 2 ст. 74 ГПК України; у постанові від 14.06.2023 у справі №911/3554/17(911/401/21) про те, що спростовуючи доводи ліквідатора про наявність підстав для покладення на особу субсидіарної відповідальності, особа, яка притягується до відповідальності, має право довести свою добросовісність; у постановах від 17.06.2020 у справі №923/590/18, від 30.10.2019 у справі №906/904/16 стосовно того, що аналіз фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ліквідатором підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство дозволяє виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, в тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

26. Крім того, скаржник вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо неможливості подачі заяви про покладення субсидіарної відповідальності у зв`язку з доведенням до банкрутства відповідно до приписів ч. 2 ст. 61 КУзПБ у випадку виключення з ліквідаційної маси майна комітетом кредиторів.

27. Також скаржник вважає, що в оскаржуваних судових рішеннях не були досліджені зібрані у справі докази, зокрема виписки, які підтверджують факти виведення коштів з ТОВ "Самсон Захід" і доведення його до банкрутства.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

28. ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

29. ОСОБА_2 вважає, що виключення з ліквідаційної маси автомобілів, які півроку перебувають у розшуку, права вимоги до третіх осіб, а також реалізація дебіторської заборгованості без звернення до суду про стягнення відповідних коштів та обґрунтування таким чином ліквідатором відсутності будь-яких активів товариства-банкрута не відповідає принципу вчинення усієї повноти дій у процедурі банкрутства.

30. У відзиві вказано, що наданий ліквідатором суду звіт за результатами проведеного аналізу фінансового стану банкрута та висновки щодо наявності ознак доведення до банкрутства викликають сумніви.

31. ОСОБА_4 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 29.05.2024, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі заяву ліквідатора ТОВ "Самсон Захід" про покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями у зв`язку з доведенням до банкрутства на керівників та засновників (учасників) боржника.

32. ОСОБА_4 з посиланням на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 19.06.2024 у справі №906/1155/20(906/1113/21) вважає, що ліквідатор у повному обсязі дотримався всіх положень законодавства щодо передумов, підстав, порядку та строків звернення до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності.

33. ОСОБА_4 зауважує, що автомобіль LAND ROVER, моделі RANGE ROVER SPORT, 2016 року випуску, станом на час ухвалення оскаржуваного рішення не був у складі ліквідаційної маси банкрута, оскільки не був йому переданий і банкрут не набув на нього ні права власності, ні права господарського відання, як це передбачено ч. 1 ст. 62 КУзПБ. Отже суди першої та апеляційної інстанцій не могли покладати в основу оскаржуваних судових рішень факт наявності такого автомобіля у ліквідаційній масі банкрута.

34. Крім того, ОСОБА_4 вважає, що суди попередніх інстанцій оминули увагою той факт, що неповернення відповідного автомобіля банкруту є наслідком протиправного невиконання рішення Господарського суду Волинської області від 21.12.2023, винесеного у справі №903/86/23(903/884/23), ОСОБА_6 , яка є дружиною одного з відповідачів - ОСОБА_1 .

35. У відзиві в порядку інформування суду касаційної інстанції вказано, що в межах виконавчого провадження НОМЕР_7 з виконання зазначеного рішення суду виконавцем двічі (25.06.2024 та 10.07.2024) було накладено на ОСОБА_6 штрафи за невиконання вимог виконавчого документа, а також двічі (19.07.2024 та 07.10.2024) скеровувались до органів Національної поліції України повідомлення про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України (невиконання рішення суду, що набрало законної сили). ОСОБА_4 зауважує, що неповернення банкруту вказаного автомобіля є наслідком протиправних дій, які перебувають поза межами законного впливу ліквідатора, і ризик негативних наслідків, спричинених такими діями (зокрема, відмови у задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності) не може покладатися ні на ліквідатора, ні на кредиторів банкрута.

36. На думку ОСОБА_4 , господарський суд в ліквідаційній процедурі не наділений повноваженнями надавати оцінку діям ліквідатора, в яких останній наділений дискрецією щодо того чи іншого варіанту поведінки, з погляду того, в який саме спосіб вчинити було б доцільніше (зокрема, продати право вимоги банкрута на публічних торгах чи реалізувати таке право в судовому порядку). Тим більше подібні міркування не можуть бути підставою для відмови у покладенні субсидіарної відповідальності на осіб, винних у доведенні боржника до банкрутства. Вирішення наведених питань законом віднесене до компетенції саме ліквідатора.

37. ОСОБА_4 зауважує, що на дату ухвалення комітетом кредиторів рішення про виключення заборгованості ТОВ "Хлібекспорт" з ліквідаційної маси банкрута, судові рішення про стягнення з цього ж товариства на користь кредитора ОСОБА_4 грошових коштів залишались невиконаними в одному випадку 17, а в іншому - 12 місяців.

38. Отже, у відзиві вказано, що в діях ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як посадових осіб банкрута, наявні економічні ознаки дій, що привели до стійкої його неплатоспроможності з наступним доведенням ТОВ "Самсон Захід" до стану банкрутства. Також наслідком цих дій стали суттєві збитки як для самого боржника, так і для його кредиторів у розмірі непогашеної заборгованості.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

39. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника солідарно на його трьох керівників (учасників), які перебували на посаді директорів та учасниками банкрута у різні періоди часу.

40. З урахуванням встановлених ст. 300 ГПК України меж розгляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд переглядає судові рішення в межах вимог та доводів касаційної скарги.

41. Нормами ГК України та Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено правове регулювання підстав, умов та порядку застосування/притягнення до субсидіарної відповідальності юридичних осіб, яке водночас перебуває у взаємозв`язку з нормами КУзПБ, які встановлюють порядок провадження у справі про банкрутство на стадії кожної судової процедури.

42. Господарські суди встановили, що ОСОБА_1 з 01.04.2010 до 26.12.2017 був керівником і єдиним учасником банкрута, ОСОБА_2 з 26.12.2017 до 30.10.2020 був керівником і єдиним учасником товариства та ОСОБА_3 з 30.10.2020 і по дату визнання боржника банкрутом був керівником і єдиним учасником банкрута.

43. Верховний Суд зауважує, що при визначенні умов субсидіарної відповідальності необхідно враховувати, що зазначені особи (засновники, учасники, акціонери) можуть бути притягнуті до такої відповідальності лише в тих випадках, коли неспроможність (банкрутство) викликана їх вказівками або іншими винними діями.

44. При зверненні до суду з відповідною вимогою, у тому числі при здійсненні ліквідаційної процедури, має бути доведено, що особа чи орган, що контролює юридичну особу, своїми діями довела боржника до стану, що не дозволяє йому задовольнити вимоги кредиторів.

45. Згідно із ч. 1 ст. 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства. Частиною 3 цієї статті ГК України унормовано, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

46. Щодо субсидіарної відповідальності за правилами КУзПБ, то Верховний Суд зазначає, що за змістом преамбули цього Кодексу одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

47. За загальним правилом, визначеним ч.ч. 1-3 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями; юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном; учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, установлених установчими документами та законом.

48. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2 ст. 191 ЦК України).

49. Водночас відкриття провадження у справі про банкрутство є початком особливого правового регулювання відносин (між боржником та його кредиторами, між боржником та третіми особами), системою загальних та спеціальних охоронних норм законодавства, взаємодія та мета яких визначається принципами та нормами, що становлять зміст КУзПБ.

50. Так, у судовій процедурі ліквідації боржника питання єдиного майнового комплексу боржника регулюється нормами КУзПБ про ліквідаційну масу, до складу якої входять усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси (ч. 1 ст. 62 КУзПБ).

51. Порядок формування і використання ліквідаційної маси встановлено ст.ст. 61-65 КУзПБ та спрямовано на задоволення вимог кредиторів.

52. Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор (а згідно зі змінами, внесеними Законом від 20.03.2023 №2971-IX, також і кредитор) має право заявити вимоги до третіх осіб, які за законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства; розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

53. Абзацом 2 ч. 2 ст. 61 КУзПБ передбачено, що в разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

54. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

55. Отже, у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із ч. 1 ст. 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

56. Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії/бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства.

57. Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру. Саме банкрут, від імені якого діє ліквідатор (арбітражний керуючий), у порядку, визначеному ст. 61 КУзПБ, звертається з вимогою до третіх осіб, з вини яких настало банкрутство боржника.

58. При цьому, визначена в абз. 1 ст. 61 КУзПБ дискреція ліквідатора у питанні покладення субсидіарної відповідальності має застосовуватися з урахуванням принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, невід`ємним критерієм дотримання якого з огляду на положення ч. 2 ст. 61 КУзПБ є вирішення питання про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства (такий висновок узгоджується зі сталою правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №924/669/17, від 07.10.2021 у справі №914/3812/15 (на яку посилається скаржник), від 14.09.2023 у справі №908/2414/21, від 15.02.2024 у справі №908/2538/22, від 14.03.2024 у справі №34/5005/4591/2012 тощо).

59. Без розгляду питання про субсидіарну відповідальність осіб, винних у доведенні до банкрутства, суд позбавлений можливості розглянути звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс з дотриманням принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі. Аналогічний висновок про застосування норм права викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №911/1423/19.

60. Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, за наявності підтвердження вини зазначених осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

61. У разі коли після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи - боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, такі особи можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності за заборгованістю боржника, якщо такі особи не доведуть протилежного.

62. Визначене нормами ч. 2 ст. 61 КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю відповідно до закону необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.

63. Такими елементами є об`єкт та суб`єкт правопорушення, а також об`єктивна та суб`єктивна сторони правопорушення.

64. Однією з обов`язкових передумов субсидіарної відповідальності є її розмір, що визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

65. Верховний Суд наголошує, що саме наявність цієї негативної різниці (перевищення суми кредиторських вимог над вартістю ліквідаційної маси) і обумовлює підстави для покладення субсидіарної відповідальності.

66. Якщо є підтвердженим доказами у справі факт доведення до банкрутства боржника, однак за відсутності зазначеної різниці (недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів) немає підстав для стягнення відповідних сум з винних осіб у межах покладення субсидіарної відповідальності, то у ліквідатора немає підстав порушувати відповідний спір у справі про банкрутство.

67. У цьому висновку Верховний Суд виходить з того, що в умовах, коли є підтвердженим доказами у справі факт доведення до банкрутства боржника, але його майна/активів у складі ліквідаційної маси виявилося достатньо для задоволення визнаних у справі вимог кредиторів, досягається виконання одного із основних завдань провадження у справі про банкрутство - задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного боржника (положення преамбули КУзПБ).

68. Отже навіть за виявлених арбітражним керуючим фактів доведення боржника до банкрутства достатність майна боржника, що включається до складу ліквідаційної маси і спрямовується на задоволення вимог кредиторів боржника, виключає застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство за правилами ч. 2 ст. 61 КУзПБ.

69. Ураховуючи, що ліквідаційна маса (її вартість) є одним із визначальних показників для обчислення розміру субсидіарної відповідальності, Верховний Суд з огляду на регламентований КУзПБ порядок та етапи формування ліквідаційної маси, зміни, яких вона зазнає під час ліквідаційної процедури, зазначає, що передумови для покладення субсидіарної відповідальності встановлюються насамперед на підставі фінансово-економічних показників боржника, порядок аналізу, дослідження та оцінки яких прямо визначений КУзПБ.

70. Цей порядок передбачає, що:

- арбітражний керуючий зобов`язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника, та становища на ринках боржника і подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію (п. 3 ч. 2 ст. 12 КУзПБ);

- господарський суд в ухвалі про відкриття провадження у справі може зобов`язати боржника провести аудит; якщо боржник не має для цього коштів, господарський суд може призначити проведення аудиту за рахунок кредитора (кредиторів) за його (їхньою) згодою (ч. 10 ст. 39 цього Кодексу)

- розпорядник майна зобов`язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника, становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства (ч. 3 ст. 44 КУзПБ);

- ліквідатор з дня свого призначення проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, аналізує фінансовий стан банкрута, формує ліквідаційну масу (а відповідно до змін, внесених Законом України від 13.07.2023 №3249-IX, також складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення).

71. Верховний Суд також зазначає, що аналіз фінансового стану банкрута має відповідати вимогам Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 №14 (далі - Методичні рекомендації), оскільки ці рекомендації розроблено з метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємств щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації.

72. Звідси, керуючись наведеними положеннями КУзПБ щодо обов`язків арбітражного керуючого під час проведення процедури банкрутства та щодо етапів, умов та підстав для здійснення оцінки фінансово-господарського стану боржника, Верховний Суд доходить висновку, що відповідні дії арбітражного керуючого (розпорядника майна, ліквідатора) є передумовами у дослідженні та виявленні підстав для порушення питання про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство.

73. Тобто відповідна діяльність з виявлення передумов для субсидіарної відповідальності розпочинається з введенням процедури розпорядження майном боржника у справі про банкрутство. Тому відповідний звіт/висновок арбітражного керуючого, яким зафіксоване правопорушення (з доведення до банкрутства) та який складений з урахуванням вимог Методичних рекомендацій, є доказом та підставою для вимог про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, а отже, складовою доказової бази (джерелом) на підтвердження об`єктивної сторони відповідного правопорушення.

74. Висновок щодо передумов для субсидіарної відповідальності формується у звіті ліквідатора за результатами здійснення ним аналізу фінансового стану банкрута, а згідно зі змінами, внесеними Законом від 13.07.2023 №3249-IX, у складеному відповідно до Методичних рекомендацій висновку за результатами здійснення аналізу фінансового стану банкрута (про наявність чи відсутність ознак доведення до банкрутства; абз. 5 ч. 1 ст. 61 КУзПБ).

75. За змістом ч. 2 ст. 61 КУзПБ законодавець визначив розмір субсидіарної відповідальності як різницю між двома показниками (сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою), яка свідчить про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

76. Щодо суми вимог кредиторів, то на стадії ліквідації цей показник, як правило, є остаточним та визначається на підставі ухвали, постановленої за результатами попереднього засідання, в якій, зокрема, зазначаються розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів (ч. 2 ст. 47 КУзПБ).

77. Водночас допускається корегування зазначеного показника в процедурі ліквідації за рахунок визнаних судом вимог поточного кредитора (ч.ч. 3, 5 ст. 59 та ч. 4 ст. 60 КУзПБ), а також вимог кредиторів, які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, та були розглянуті судом в процедурі ліквідації (ч. 4 ст. 45 цього Кодексу).

78. Що ж до такого показника як ліквідаційна маса, то Верховний Суд зазначає про таке.

79. Законодавець визначив у положеннях КУзПБ об`єктивні обставини та процеси, за яких ліквідаційна маса боржника змінюється з початку її формування і до отримання коштів від продажу відповідних активів у її складі.

80. Так, розмір (вартість) ліквідаційної маси в ході процедури ліквідації боржника зазнає змін, враховуючи, що:

- балансова вартість ліквідаційної маси, що визначається за результатами інвентаризації (п. 5 ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 61 КУзПБ), оціночна вартість (ч. 1 ст. 63 КУзПБ) та вартість її реалізації/продажу (розділ V КУзПБ) можуть (як правило) відрізнятися;

- склад ліквідаційної маси (відповідно, і її розмір) під час здійснення ліквідатором відповідних повноважень і обов`язків у ліквідаційній процедурі може змінюватись за рахунок включення до нього: грошових сум (майна), повернених третіми особами на вимогу ліквідатора щодо сум дебіторської заборгованості, за наслідками визнання недійсними правочинів (договорів) боржника та вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що перебуває у третіх осіб (ч. 2 ст. 42, ч. 1 ст. 61 КУзПБ); сум, стягнених ліквідатором із суб`єктів субсидіарної відповідальності (абз. 3 ч. 2 ст. 61 КУзПБ).

81. Що ж до вартості ліквідаційної маси з метою визначення розміру субсидіарної відповідальності, то, враховуючи правову природу цієї відповідальності, її розмір має визначатися за правилами встановлення розміру шкоди, заподіяної майну потерпілого незаконними діями, у деліктних правовідносинах: як різниця між сумою вимог до боржника згідно з реєстром вимог кредиторів та сумою коштів, отриманою за фактом продажу майна в процедурі ліквідації.

82. У цьому висновку Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої в постанові від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц (на яку в тому числі посилається скаржник), відповідно до якої за правовою природою відповідальність третіх осіб, передбачена ч. 2 ст. 61 КУзПБ, є відповідальністю порушника за збитки, завдані банкруту (ст. 22 ЦК України).

83. Отже, буквальне прочитання абзаців 1 та 2 ч. 2 ст. 61 КУзПБ ("розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою", "у разі недостатності майна боржника") є підставою для висновку, що розмір субсидіарної відповідальності, який дає право ініціювати спір про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство та підлягає стягненню із суб`єктів такої відповідальності, визначається в той момент, коли ліквідатор за результатами здійснення судових проваджень у процедурі банкрутства боржника остаточно визначив вартість ліквідаційної маси в грошовому еквіваленті за фактом продажу в процедурі ліквідації включених до її складу активів та здійснив за рахунок отриманих від продажу коштів розрахунок із визнаними у справі кредиторами.

84. Тож сума вимог кредиторів, яка підлягає погашенню за правилами ст. 64 КУзПБ, однак залишилась непогашеною в процедурі банкрутства за правилами цієї статті через недостатність майна банкрута, і є розміром субсидіарної відповідальності.

85. Право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі. Аналогічний порядок покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника втілено в актуальній правовій позиції, сформульованій Верховним Судом у постановах від 10.06.2020 у справі №911/3513/16, від 17.06.2020 у справі №923/590/18 (на яку посилається скаржник), від 14.07.2020 у справі №904/6379/16, від 24.02.2021 у справі №902/1129/15(902/579/20) та від 07.11.2023 у cправі №908/3468/13.

86. Верховний Суд зазначає, що такий підхід у покладенні субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство узгоджується як з повноваженнями ліквідатора, порядком проведення відповідних дій у ліквідаційній процедурі, так і з правами суб`єктів субсидіарної відповідальності відповідати за зобов`язаннями боржника у межах об`єктивного розміру цієї відповідальності, що відповідає правовій природі субсидіарної відповідальності саме як додаткової.

87. Наведений підхід у покладенні субсидіарної відповідальності та у визначенні ліквідаційної маси для обчислення розміру такої відповідальності є правильним та зумовлює висновок, згідно з яким передчасне звернення з вимогами про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство - до здійснення задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, отриманих за наслідками реалізації всіх виявлених у боржника активів, з встановленням факту недостатності майна, виключає розгляд, дослідження, оцінку та встановлення осіб, винних у правопорушенні з доведення боржника до банкрутства, тобто виключає визначення суб`єктів та суб`єктивної сторони відповідного правопорушення.

88. Отже, до завершення погашення визнаних у справі вимог кредиторів за рахунок коштів, отриманих від продажу включених до складу ліквідаційної маси активів боржника, зі встановленням за результатами погашення недостатності майна боржника для задоволення таких вимог заява ліквідатора/кредитора з вимогами про покладення субсидіарної відповідальності та стягнення з винних осіб суми субсидіарної відповідальності не може бути подана, а в разі її подання відповідні вимоги не підлягають задоволенню судом. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.06.2024 у справі №906/1155/20(906/1113/21).

89. Відповідно до встановлених господарськими судами обставин справи, на час розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності на учасників (керівників) боржника ліквідатором не вчинено всієї повноти дій, спрямованої на виявлення та реалізацію активів боржника, що виключає можливість задоволення заяви про покладення субсидіарної відповідальності на керівників боржника.

90. Згідно ст. 61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; тощо.

91. Так, господарські суди правильно зауважили, що нереалізованим залишається автомобіль, який рішенням суду від 21.12.2023 у справі №903/86/23(903/884/23), яке набрало законної сили 19.03.2024, зобов`язано ОСОБА_6 повернути ТОВ "Самсон Захід", тоді як після реалізації цього транспортного засобу може змінитися розмір субсидіарної відповідальності винних осіб.

92. При цьому, твердження ліквідатора про те, що оскільки автомобіль LAND ROVER, моделі RANGE ROVER SPORT, 2016 року випуску не був у складі ліквідаційної маси банкрута на момент ухвалення рішення, оскільки не був переданий, і банкрут не набув права власності на нього, є безпідставними. Та обставина, що на час ухвалення рішення щодо заяви ліквідатора про покладання субсидіарної відповідальності на керівників та засновників боржника банкрут ще не набув права власності на нього свідчать про неповноту дій ліквідатора банкрута щодо повернення майна банкрута.

93. Відповідно до змісту оскаржуваних судових рішень, господарські суди виходили з того, що на час звернення з відповідною заявою, в матеріалах справи відсутні відомості, які дії щодо повернення та включення до ліквідаційної маси вказаного транспортного засобу вчинив ліквідатор (звернення до ОСОБА_7 з вимогою повернути транспортний засіб, звернення до правоохоронних органів, виконавчої служби, тощо).

94. Верховний Суд враховує, що у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_4 (ініціюючий кредитор) стверджує про те, що неповернення відповідного автомобіля банкруту є наслідком протиправного невиконання рішення Господарського суду Волинської області від 21.12.2023, винесеного у справі №903/86/23(903/884/23), ОСОБА_6 , яка є дружиною одного з відповідачів - ОСОБА_1 .

95. Також ОСОБА_4 у відзиві інформує Верховний Суд про те, що в межах виконавчого провадження НОМЕР_7 з виконання зазначеного рішення суду виконавцем двічі (25.06.2024 та 10.07.2024) було накладено на ОСОБА_6 штрафи за невиконання вимог виконавчого документа, а також двічі (19.07.2024 та 07.10.2024) скеровувались до органів Національної поліції України повідомлення про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України (невиконання рішення суду, що набрало законної сили).

96. Водночас, ліквідатор звернувся з заявою про покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб 22.04.2024, тобто наведених обставин ще не існувало як на момент звернення з відповідною заявою так і на момент ухвалення рішення господарським судом першої інстанцій у цій справі - 29.05.2024.

97. Отже, посилання ініціюючого кредитора у відзиві на вказані обставини свідчить про передчасність поданої ліквідатором заяви. Так, вказані обставини сталися вже після звернення ліквідатора з заявою та після ухвалення рішення судом першої інстанції, тому ліквідатор не міг посилатися на ці обставини в своїй заяві, а господарський суд першої інстанції не мав можливості надати їм оцінку, тоді як суд касаційної інстанції відповідно до ч. 2 ст. 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

98. Додатково господарські суди встановили, що існують й інші обставини, які не відповідають принципу вчинення усієї повноти дій у процедурі банкрутства, зокрема, виключення з ліквідаційної маси автомобілів, які півроку перебувають у розшуку, права вимоги до третіх осіб (зокрема наявна дебіторська заборгованість ТОВ "Хлібекспорт" в сумі 25403547,14 грн), а також реалізація дебіторської заборгованості без звернення до суду про стягнення відповідних коштів (фізична особа ОСОБА_5 ).

99. Верховний Суд вважає висновок обох судових інстанцій про те, що заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на учасників (керівників) боржника подана передчасно, правильним, оскільки не включення ліквідатором до ліквідаційної маси банкрута транспортного засобу суперечить меті ліквідаційної процедури та свідчить про те, що ліквідатором не вчинено всієї повноти дій, спрямованої на виявлення та реалізацію активів боржника, а обставини, на які посилається ініціюючий кредитор у відзиві на касаційну скаргу, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки обставини, які у його відзиві викладено, сталися під час апеляційного та касаційного перегляду рішення суду першої інстанції.

100. Стосовно доводів скаржника про те, ліквідатор наділений дискрецією щодо того чи іншого варіанту поведінки, зокрема, в який саме спосіб вчинити було б доцільніше - продати право вимоги банкрута на публічних торгах чи реалізувати таке право в судовому порядку, Верховний Суд зауважує, що застосовуючи свої дискреційні повноваження ліквідатор щоразу повинен виходити з мети провадження у справі про банкрутства та покладених на ліквідатора завдань, а господарський суд крізь призму судового контролю має надати оцінку діям ліквідатора під час вибору його варіанту поведінки, оскільки надані ліквідатору дискреційні повноваження не мають суперечити меті банкрутства.

101. Аргументи скаржника, які ґрунтуються на неврахуванні судами попередніх інстанцій висновків, викладених у ряді постанов, не беруться касаційним судом до уваги, оскільки зазначені висновки зроблені з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній конкретній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення. При цьому, викладеним у цих постановах висновкам Верховного Суду оскаржувані судові рішення не суперечать, що спростовуються викладеним вище. Так, на відміну від наведених скаржником постанов Верховного Суду, у цій справі господарські суди встановили передчасність звернення ліквідатора з відповідною заявою, оскільки ліквідатором не вчинено всієї повноти дій, спрямованої на виявлення та реалізацію активів боржника.

102. Крім того, скаржник вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо неможливості подачі заяви про покладення субсидіарної відповідальності у зв`язком з доведенням до банкрутства відповідно до приписів ч. 2 ст. 61 КУзПБ у випадку виключення з ліквідаційної маси майна комітетом кредиторів.

103. У цьому зв`язку Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

104. Господарські суди встановили, що:

- ухвалою Господарського суду Волинської області від 20.06.2023 у справі №903/86/23 зобов`язано Головне управління Національної поліції у Волинській області оголосити в розшук, у тому числі з включенням до інформаційної підсистеми "Гарпун", інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" транспортні засоби: вантажний автомобіль, марка ГАЗ-САЗ, модель 3507, рік випуску 1985, номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 ; вантажний автомобіль, марка ГАЗ-САЗ, модель 3507, рік випуску 1990, номер знак НОМЕР_3 ,22 VIN-код: НОМЕР_4 ; вантажний автомобіль, марка ГАЗ-САЗ, модель 3507, рік випуску 1987, номерний знак НОМЕР_5 , VIN-код: НОМЕР_6 ;

- на засіданні комітету кредиторів 15.12.2023 зазначені транспортні засоби виключені з ліквідаційної маси;

- ліквідатор банкрута подавав до суду в порядку ч. 1 ст. 61 КУзПБ заяву від 11.10.2023 до ТОВ "Хлібекспорт" про стягнення дебіторської заборгованості в сумі 25403547,14 грн, яка ухвалою суду від 19.10.2023 залишена без руху та зобов`язано заявника протягом 7 календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки заяви та подати суду докази сплати судового збору в сумі 381053,21 грн;

- ухвалою суду від 17.11.2023 заяву ліквідатора від 11.10.2023 до ТОВ "Хлібекспорт" про стягнення дебіторської заборгованості в сумі 25403547,14 грн повернуто заявнику у зв`язку з несплатою судового збору;

- на засіданні комітету кредиторів боржника від 23.10.2023 ліквідатор зазначив про відсутність первинних документів та рішення суду для продажу дебіторської заборгованості, а судовий збір є надміру великим, тому комітет кредиторів виключив з ліквідаційної маси ТОВ "Самсон Захід" виявлену дебіторську заборгованість ТОВ "Хлібекспорт" в сумі 25403547,14 грн у зв`язку з неможливістю реалізації такого активу боржника.

105. Верховний Суд зазначає, що виключення комітетом кредиторів з ліквідаційної маси майна банкрута є правом комітету кредиторів, водночас такі рішення комітету кредиторів мають бути обґрунтованими, містити викладення обставин та підстав, якими керувалися кредитори під час їх прийняття. Крім того, таким рішенням комітету кредиторів як і діям ліквідатора має надаватися оцінка господарськими судами під час вирішення питання щодо стягнення субсидіарної відповідальності.

106. Господарські суди з урахуванням вимог ст. 86 ГПК України надали відповідну оцінку наведеним діям ліквідатора та рішенням комітету кредиторів і дійшли висновку про те, що виключення з ліквідаційної маси автомобілів, які півроку перебувають у розшуку, права вимоги до третіх осіб та обґрунтування таким чином ліквідатором відсутності будь-яких активів товариства-банкрута не відповідає принципу вчинення усієї повноти дій у процедурі банкрутства.

107. Верховний Суд погоджується з такою оцінкою дій ліквідатора та комітету кредиторів та вважає, що ліквідатор недостатньо обґрунтував правомірність таких дій під час звернення до суду з відповідною заявою.

108. Отже, звернення ліквідатора банкрута з заявою про покладення субсидіарної відповідальності у зв`язком з доведенням до банкрутства відповідно до приписів ч. 2 ст. 61 КУзПБ можливо й у випадку виключення з ліквідаційної маси майна комітетом кредиторів, однак такі дії та рішення комітету кредиторів мають бути обґрунтованими.

109. Щодо доводів скаржника про те, що в оскаржуваних судових рішеннях не були досліджені зібрані у справі докази, зокрема виписки, які підтверджують факти виведення коштів з ТОВ "Самсон Захід" і доведення його до банкрутства, Верховний Суд не бере до уваги з огляду передчасність подання заяви ліквідатора у зв`язку з не вчиненням останнім всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та реалізацію активів боржника.

110. Наведені в касаційній скарзі заперечення проти висновків щодо встановлених судами обставин, викладених у мотивувальній частині судових рішень, щодо неналежного виконання ліквідатором своїх обов`язків, неповноти дій ліквідатора боржника, зводяться до незгоди скаржника із наданою судами оцінкою доказам у справі та переоцінкою обставин справи, що відповідно до положень ст. 300 ГПК України перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

111. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Проніна проти України", згідно якого п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

112. З огляду на викладене, доводи касаційної скарги про неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржених судових рішень, як і аргументи про неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування таких норм, не знайшли свого підтвердження за під час касаційного перегляду справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

113. Верховний Суд вважає висновок господарських судів попередніх інстанцій у справі обґрунтованим. Господарські суди правильно застосували норми процесуального і матеріального права до цих правовідносин сторін.

114. Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

115. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, - без змін.

Судові витрати

116. У зв`язку з тим, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 145, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон Захід" арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 та рішення Господарського суду Волинської області від 29.05.2024 у справі №903/86/23 залишити без змін.

3. Поновити виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 та рішення Господарського суду Волинської області від 29.05.2024 у справі №903/86/23.

4. Заходи забезпечення заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон Захід" арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича про покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон Захід" у зв`язку з доведенням до банкрутства на керівників (учасників) боржника, що вжиті ухвалою Верховного Суду від 26.09.2024 у справі №903/86/23, скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Картере

Судді В. Білоус

К. Огороднік