Ухвала

від 13.11.2024 по справі 522/3953/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/3953/24

Провадження № 2/522/3883/24

УХВАЛА

31 жовтня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суду м. Одеси у складі:

головуючої судді Косіциної В.В.,

за участі секретаря судового засідання Слободянюк І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Фірми «Вега» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні правом та зобов`язання усунути перешкоди у користуванні правом,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Фірми «Вега» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні правом та зобов`язання усунути перешкоди у користуванні правом.

Засідання по справі призначено на 31 жовтня 2024 року.

У судове засідання, призначене на 31 жовтня 2024 року з`явився представник позивача та представник фірми «ВЕГА» (у вигляді ТОВ).

Представник позивача просила задовольнити позовну заяву у повному обсязі. Представник фірми «ВЕГА» (у вигляді ТОВ» просила відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.10.2023 року №352108462, власником об`єкта нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 109559051101 є: ОСОБА_1 (розмір частки 10/100), ФІРМА «ВЕГА» (у вигляді ТОВ) (розмір частки 90/100).

Предметом спору є усунення перешкод у користуванні правом щодо об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 31.10.2024 року №878201, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 16.05.2005 року, та основним видом діяльності якого є 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Також, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 31.10.2024 року №896534, ФІРМА «ВЕГА» у вигляді ТОВ зареєстровано в якості юридичної особи, та основним видом діяльності якої є 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

На думку суду, зазначений об`єкт нерухомого майна використовується відповідачами задля ведення господарської діяльності з огляду на наступне.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.10.2023 року №352108462, спірний об`єкт нерухомого майна перебуває є також предметом іпотеки за договором іпотеки від 13.12.2016 року №017/255/З-16 та іпотекодавцями за яким є ОСОБА_1 та ФІРМА «ВЕГА» (у вигляді ТОВ»), іпотекодержатель ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», боржники ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС», ТОВ «ТАВРІЯ-В», ПП «ТАВРІЯ-І», строк виконання основного зобов`язання 04.12.2024 року.

21 березня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси про забезпечення позову, у якій заявник просить забезпечити позов, шляхом:

- накладення арешту на об`єкт нерухомого майна (нежитлове приміщення магазину, площею 358,00 кв.м.), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, іншим особам вчиняти будь-які дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, щодо об`єкта нерухомого майна (нежитлове приміщення магазину, площею 358,00 кв.м.), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно акту готовності об`єкта до експлуатації від 26.03.2009 року №62, реконструкцію нежитлових приміщень магазину з улаштуванням перепланування для розміщення універсаму за адресою: АДРЕСА_1 прийнято вважати закінченим, а об`єктом готовим до експлуатації.

Свідоцтвом №15000062 про відповідність збудованого об`єкта проектній документації вимогам державних стандартів, будівельних норм та правил було посвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта (окремого пускового комплекту): реконструкцію нежитлових приміщень магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване за відповідачами на підставі свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення універсального магазину від 22.04.2009 року серії САС №629371.

Також, відповідно до копії технічного паспорта від 16.01.2009 року, що виготовлений КП «БТІ та РОН», об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 що належить відповідачам за своїми характеристиками є нежитловим приміщенням магазину.

04 липня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси про огляд доказів за їх місцезнаходженням, у якому заявник просив здійснити огляд споруди, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 за її місцезнаходженням, за участі учасників справи, КП ЖКС ФОНТАНСЬКИЙ, Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради.

Ухвалою суду від 10 липня 2024 року клопотання задоволено, постановлено провести огляд об`єкта за його місцезнаходженням 22.08.2024 року.

Під час огляду об`єкта нерухомого майна за його місцезнаходженням суду не вдалося отримати доступ до спірного об`єкта нерухомого майна у повній мірі та як повідомлено сторонами, зазначений об`єкт нерухомого майна передано у користуванні третім особам за договором оренди.

Зазначене на думку суду свідчить про те, що нежитлове приміщення магазину, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 використовується відповідачами задля здійснення ними господарської діяльності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно з пунктами 1, 6, 15 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

- справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

- інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до частини другої статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб`єкта господарювання. Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 916/1261/18 (провадження № 12-37гс19).

Отже, з моменту державної реєстрації ФОП фізична особа фактично перебуває у двох правових статусах - як фізична особа, та як ФОП.

При цьому наявність статусу підприємця не свідчить про те, що така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах або ж що всі подальші правовідносини за участю цієї особи мають ознаки господарських, адже фізична особа продовжує діяти як учасник цивільних відносин, зокрема, укладаючи правочини для забезпечення власних потреб, придбаваючи нерухоме та рухоме майно тощо (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані, зокрема, у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 2-7615/10 (провадження № 14-17цс18), від 05 червня 2018 року у справі № 522/7909/16-ц (провадження № 14-150цс18)).

Відповідно до статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відтак підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Такий висновок Велика Палата Верховного Суду зробила в постановах від 13 березня 2018 року у справі № 306/2004/15-ц (провадження № 14-39цс18), від 15 травня 2019 року у справі № 904/10132/17 (провадження № 12-43гс19), від 02 жовтня 2019 року у справі № 263/2359/19 (провадження № 14-467цс19), від 25 лютого 2020 року у справі № 916/385/19 (провадження № 12-167гс19) та інших.

Згідно із частинами першою, другою статті 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є, зокрема, юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

У частині першій статті 58 ГК України передбачено, що суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи ФОП у порядку, визначеному законом.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що в господарському законодавстві юридична особа та ФОП охоплюються спільним поняттям «суб`єкт господарювання».

У постанові від 25 лютого 2020 року у справі № 916/385/19 (провадження № 12-167гс19) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що вирішення питання про юрисдикційність спору за участю ФОП залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб`єктом господарювання та чи є ці правовідносини господарськими.

Аналогічний висновок викладено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 125/1216/20 (провадження № 14-25цс23).

Тому, враховуючи те, що на момент розгляду справи відповідачі є суб`єктами господарювання, основним видом діяльності яких є 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, беручи до уваги факт того, що спірний об`єкт нерухомого майна є предметом іпотеки, а під час огляду об`єкта нерухомого майна за його місцезнаходженням суду не вдалося у повній мірі його оглянути з огляду на те, що його частина передана у користування третій особі за договором оренди, суд вважає, що спірний об`єкт використовується для здійснення господарської діяльності, а тому, суд вважає, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а за суб`єктним складом та характером спірних правовідносин заява підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У ч.1 ст.256 ЦПК України вказано, що якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Враховуючи зазначене, суд доходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою суду від 25 березня 2024 року заяву заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, а саме, нежитлові приміщення магазину, площею 358,0 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та яке належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (10/100 частки), та Фірмі «ВЕГА» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), ЄДРПОУ 22472308 (90/100 частки).

Відповідно до ч.ч.9-10 ст.158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Враховуючи те, що судом встановлені підстави для закриття провадження у справі, суд доходить до висновку про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову, що вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25 березня 2024 року.

Керуючись ст.ст.131,210,223,247,255-256,353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі №522/3953/24 за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Фірми «Вега» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні правом та зобов`язання усунути перешкоди у користуванні правом закрити.

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25 березня 2024 року у вигляді арешту на об`єкт нерухомого майна, а саме, нежитлові приміщення магазину, площею 358,0 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та яке належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (10/100 частки), та Фірмі «ВЕГА» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), ЄДРПОУ 22472308 (90/100 частки).

Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили ухвалою суду.

Роз`яснити позивачеві, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст рішення складено та підписано 13 листопада 2024 року.

Суддя Косіцина В.В