Ухвала

від 14.11.2024 по справі 464/5485/24

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/5485/24

пр.№ 1-кп/464/600/24

У ХВ АЛ А

12 листопада 2024 року м.Львів

Сихівський районний суд міста Львова

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 464/5485/24, внесеному 13.08.24. Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024142410000705, стосовно

ОСОБА_3 , 1988.06.18., уродженця та зареєстрованого по АДРЕСА_1 , -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

де сторонами виступають з боку:

обвинувачення прокурор ОСОБА_4 ;

захисту - обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_5 .

учасником провадження потерпілий ОСОБА_6

з участю його учасників, -

в с т а н о в и в :

у провадженні суду перебуває на розгляді відповідний обвинувальний акт.

Відповідно до ст.ст.314, 315 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд вирішує питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового провадження щодо наявності чи відсутності перешкод для призначення судового розгляду, вважає, що слід призначити відкритий судовий розгляд у зазначеному кримінальному провадженні.

Кримінальне провадження підсудне Сихівському районному суду м.Львова.

Підстав для закриття провадження, передбачених пунктами 4-8 ч.1 та ч.2 ст.284 КПК України, затвердження угод чи повернення обвинувального акта немає.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Заперечень про розгляд кримінального провадження суддею ОСОБА_1 одноособово не поступило.

Згідно ізположеннями ч.3ст.331КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, покликаючись на наявність обґрунтованої підозри у кримінальних правопорушеннях та відповідних ризиків.

Обвинувачений,який зазначив,що шкодуєпро вчинененим стосовнопотерпілого,який єйого ріднимбратом, тайого захисник заперечилипроти застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою зурахуванням відсутностіризиків.

Потерпілий заперечив клопотання прокурора з мотивів, що все сталося у зв`язку із перебуванням їх у нетверезому стані, з ким таке не буває та відсутністю претензій до брата-обвинуваченого.

Вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою, суд дійшов наступного.

Як регламентовано ст.ст.131, 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Під час досудового розслідування обвинуваченому ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 15 серпня 2024 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 27 серпня 2024 року, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 60 днів 11 жовтня 2024 року без визначення розміру застави. Ухвалою того ж суду від 10 жовтня 2024 року ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою до 14 листопада 2024 року, що набрала законної сили.

Відповідно до п.13 ч.1ст.3КПК України обвинувачення- це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом, а тому питання обґрунтованості підозри на даній стадії не є предметом розгляду суду, в тому числі з огляду на те, що обвинуваченому вже пред`явлене обвинувачення, яке є твердженням про вчинення особою інкримінованих злочинів, а не обґрунтованим припущенням, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, що мало місце коли останній перебував у процесуальному статусі підозрюваного.

За таких обставин суд позбавлений можливості надати правову оцінку обґрунтованості пред`явленого обвинувачення при розгляді клопотання про продовженні строку запобіжного заходу під час судового провадження, не має законних підстав для дослідження будь-яких доказів, окрім обвинувального акта.

Існування ризику переховуватись обвинуваченим від суду підтверджується тим, що у разі визнання винуватим у вчиненні тяжкого злочину йому загрожує покарання у виді позбавлення волі, максимальною санкцією на строк до восьми років, і це може стимулювати його до втечі. Окрім цього, тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для обвинуваченого, який не працює та не має постійної зайнятості, до втечі.

Існування ризикупродовження злочинної діяльності підтверджується характером і способом вчинення інкримінованого злочину, оскільки обвинувачений та потерпілий є рідними братами та проживають за однією і тією ж адресою, де і було вчинено злочин.

Стороною захисту не надано доказів, які б свідчили про зменшення або зникнення/відсутність встановлених ризиків.

Існування ризиків незаконного впливу на потерпілого та свідків, які є батьками як обвинуваченого та потерпілого, також підтверджується їх спільним проживанням за місцем вчинення злочину та можливістю схилення обвинуваченим таких до зміни чи відмови від показань.

Вищенаведені обставини у своєму взаємозв`язку зумовлюють необхідність продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як запобіжний захід, що забезпечить його дієвість та сприятимевиконанню завданькримінального провадження,визначеним ст.2КПК України.КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак має реальну потенційну можливість їх здійснити в майбутньому.

Усвідомлення загрози реального покарання у виді позбавлення волі на значний строк у разі визнання винуватості, конкретні фактичні обставини злочину проти життя і здоров`я особи, у сукупності підвищують суспільну небезпечність діяння та особи, на переконання суду свідчать про доцільність продовження обвинуваченому виняткового заходу у вигляді тримання під вартою, що зможе запобігти доведеним ризикам та сприятиме забезпеченню виконанню обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Більш м`які запобіжні заходи чи їх незастосування не забезпечать його належної поведінки з урахуванням сукупності наведених ризиків, а безпека суспільства вимагає ізоляції особи, яка з достатньою обґрунтованою ймовірністю здатна завдати згубного впливу здоров`ю не тільки потерпілого, а й оточуючих. Продовження строкутримання підвартою можебути виправданоза наявностітого,що йоговимагають справжніінтереси суспільства,які,не зважаючина презумпціюневинуватості,переважають надпринципом повагидо особистоїсвободи.

Відповідно до ч.3 ст.183КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті. Тому відсутні підстави для визначення розміру застави обвинуваченому, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину із застосуванням насильства.

Клопотань від учасників судового провадження про виклик певних осіб до суду для допиту, витребування певних речей чи документів не надходило.

Відповідно до п.6 ч.3 ст.314КПК України у підготовчому судовому засіданні суд маєправо постановити ухвалу, якою доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь. Згідно зч.5 ст.314КПК у підготовчому судовому засіданні судза власною ініціативою або за клопотанням сторін вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді. Відповідно доч.2 ст. 314-1КПК досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує 5 років позбавлення волі. Отже, вирішення такого питанняє правом суду, яке обмежується винятковими випадками, коли складання такої досудової доповіді є обов`язковим. Складання досудової доповіді стосовно ОСОБА_3 не є обов`язковим, та учасниками судового провадження перед судом вказане питання не порушувалось. Як зазначила прокурор на обвинуваченого органом досудового розслідування зібрано характеризуючі особу дані. Враховуючи позицію Верховного Суду від 07.06.18. (справа № 534/2180/16-к), суд не вважає необхідним складання досудової доповіді у даному кримінальному провадженні.

Ураховуючи наведене, суд призначає в межах встановленого строку відкрите судове засідання з викликом учасників провадження.

Керуючись ст.ст.314-316, 369-372 КПК України, -

п о с т а н о в и в :

призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщені Сихівського районного суду міста Львова на 15.30 годину 21 листопада, 11.30 год 29 листопада та 11.30 год 09 грудня 2024 року з викликом його учасників.

Розгляд кримінального провадженняздійснювати суддею ОСОБА_1 одноособово.

Продовжити ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 10 січня 2025 року.

Ухвала в частині строку дії запобіжного заходу підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, в її решті набирає законної сили з моменту її постановлення та апеляційному оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 14 листопада 2024 року.

Головуючий суддя ОСОБА_7