Ухвала

від 12.11.2024 по справі 686/4951/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/4951/21

Провадження № 11-кп/4820/638/24

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12019240010005532 внесене до ЄРДР 24.11.2019 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 наухвалу Хмельницькогоміськрайонного судуХмельницької областівід 30жовтня 2024року,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від з0 жовтня 2024 року клопотання прокурора задоволено.

Дію обраного під час досудового розслідування щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Прилуки Чернігівської області, українця, громадянина України, розлученого, до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено по 28 грудня 2024 року включно.

Визначено обвинуваченому ОСОБА_7 заставу у розмірі 90 (дев`яносто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 272520 (двісті сімдесят дві тисячі п`ятсот двадцять).

Постановлено, що обвинувачений або застоводавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок отримувача UA228201720355289001000016581, банк отримувачаДКСУ, м. Київ, код банку отримувача820172. Отримувач:Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області, код ЄДРПОУ 26293548, призначення платежу: згідно ухвали суду від 09.07.2024 року, застава за ОСОБА_7 , номер провадження 1-кп/686/961/21, справа 686/4951/21).

У разі внесення застави за обвинуваченого ОСОБА_7 постановлено покласти на останнього обов`язки передбачені ч. 5 статті 194 КПК України, а саме:

1.прибувати до суду за першою вимогою;

2.не відлучатись з місця свого проживання без дозволу суду;

3.повідомляти суд про зміну місця свого проживання або місця роботи;

4.утримуватись від спілкування із свідками. потерпілою та іншим обвинуваченим у даному кримінальному провадженню;

5.здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи. що дають право на виїзд з України і в`їзд в Українку.

Роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_7 , що у разі не виконання даних обов`язків застава звертається в дохід держави, а у разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Своє рішення суд обґрунтовував тим, що продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання та продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , а саме: перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, переховування від суду, а також продовження злочинної діяльності.

А тому, з урахуванням ступеня тяжкості та суспільної небезпеки кримінального правопорушення у якому обвинувачується ОСОБА_7 , особи обвинуваченого, та що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти ризикам визначеним у ст.177 КПК України, є необхідність у продовженні строку тримання під вартою обвинуваченого.

В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 30 жовтня 2024 року та постановити нову, якою обрати відносно нього більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Вказує про необґрунтованість ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Кримінальне провадження перебуває на розгляді суду понад чотири з половиною років, при цьому сторона обвинувачення та суд не зацікавлені у закінченні його розгляду та безпідставно відмовляють у задоволенні клопотання захисника про виділення із кримінального провадження провадження відносно ОСОБА_7 .

Прокурор порушив строки звернення до суду з обвинувальним актом, а також в порушення вимог КПК України під час досудового розслідування не звертався з клопотанням про продовження строку тримання під вартою на три місяці, а одразу на чотири місяці.

Запобіжний західу видіособистого зобов`язаннябуде достатнімдля запобіганняризиків,виконання процесуальнихобов`язків,а такожу разіобрання щодообвинуваченого такогозапобіжного заходувін зможепрацевлаштуватися,сплачувати податки,виховувати дітей,підтримувати батьків,які проживаютьу Львівськійобласті.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_6 на підтримку доводів апеляційної скарги, думку прокурора про законність і обґрунтованість ухвали суду, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.ч.1,3ст.331КПК Українипід чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо своєюухвалою змінити,скасувати,обрати абопродовжити запобіжнийзахід щодообвинуваченого.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Суд з врахуванням обставин провадження, при відсутності підстав для обрання іншого, більш м`якого запобіжного заходу, який не пов`язаний з триманням під вартою, обґрунтовано продовжив обвинуваченому ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно доч.1ст.183КПК Українитримання підвартою євинятковим запобіжнимзаходом,який застосовуєтьсявиключно уразі,якщо прокурордоведе,що жоденіз більшм`яких запобіжнихзаходів незможе запобігтиризикам,передбачених ст.177цього Кодексу.

З матеріалів кримінального провадження видно, що обвинувачений ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України із застосуванням фізичного насильства, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна, у кримінальному провадженні не з`ясовані обставини, встановлені під час кримінального провадження, не перевірено їх доказами; до затримання обвинувачений ОСОБА_7 проживав в інших областях України; в провадженні Зарічного районного суду м. Суми перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 та іншої особи у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за яким не прийнято рішення по суті.

Крім того, матеріали кримінального провадження не містять доказів та відомостей про родинні, соціальні зв`язки обвинуваченого, його майновий стан, наявність чи відсутність джерел доходу, засобів для існування.

Тому, з урахуванням обставин передбачених ст.178 КПК України, особи обвинуваченого, способу, обставин вчинення злочину, а також те, що ОСОБА_7 також обвинувачується у вчиненні іншого особливо тяжкого злочину, суд першоїінстанції прийшовдо обґрунтованоговисновку проте,що продовжуютьіснувати ризики,передбачені ст.177КПК України, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, а саме: переховування від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Суд першої інстанції дослідив обставини, які враховувалися судом при обранні та продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 і висновоксуду проте,що належнупроцесуальну поведінкуобвинуваченого зможезабезпечити лишенайсуворіший запобіжнийзахід ґрунтуєтьсяна матеріалахкримінального провадженнята несуперечить практиціЄвропейського судуз правлюдини.

В ухвалі суду викладені обставини, на підставі яких суд дійшов до висновку що продовжують існувати ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, враховані усі обставини, передбачені статтею 178 КПК України у тому й числі тяжкість можливого покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджанню встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій її переслідують та міжнародними контактами.

Під час розгляду клопотання прокурор довів, що ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати та вони виправдовують продовження тримання обвинуваченого під вартою, та що більш м`який запобіжний захід, у тому й числі у виді особистого зобов`язання, про що в апеляційній скарзі просить обвинувачений, не зможе забезпечити мету застосування запобіжного заходу.

Враховуючи викладене безпідставними є доводи апеляційної скарги обвинуваченого про необґрунтованість ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що кримінальний процесуальний закон не вимагає надання доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, проте вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у кримінальному провадженні в майбутньому.

На думку колегії суддів у разі обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою є висока ймовірність вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Не впливають на законність ухвали суду посилання в апеляційній скарзі на те. що кримінальне провадження перебуває на розгляді суду понад чотири з половиною років, при цьому сторона обвинувачення та суд не зацікавлені у закінченні його розгляду та безпідставно відмовляють у задоволенні клопотання захисника про виділення із кримінального провадження провадження відносно ОСОБА_7 .

Суд першої інстанції такі твердження в ухвалі від 30.10.2024 спростував та вказав, що заявлені стороною захисту клопотання судом вирішенні, при цьому сторона захисту з метою затягування розгляду кримінального провадження неодноразово заявляє вказані клопотання, а обвинуваченні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не дають показів та не зацікавленні у швидкому судовому розгляді, а їх дії направлені на затягування розгляду кримінального провадження.

Крім того, на запит апеляційного суду Хмельницьким міськрайонним судом була надана довідка про хід судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч.4 ст.187 КК України, з якої видно, що кримінальне провадження неодноразово відкладалося, зокрема, за клопотанням захисників обвинувачених, у зв`язку із заміною захисника, неявкою учасників провадження, неявкою у судове засідання захисника ОСОБА_6 , у зв`язку з повітряною тривогою та відсутністю електроенергії, відсутністю у захисника ОСОБА_6 інтернет зв`язку.

Також судом досліджувалися докази, допитувалися учасники кримінального провадження, вирішувалися заявлені стороною захисту клопотання.

Отже тривалий розгляд кримінального провадження зумовлений потребами кримінального провадження, а також пов`язаний із заявленими клопотаннями сторони захисту, неявкою учасників провадження та з технічними обставинами.

В апеляційній скарзі обвинувачений вказує, що прокурор порушив строки звернення до суду з обвинувальним актом.

На що колегія суддів зауважує, що під час вирішення питання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, питання щодо порушення прокурором строків звернення до суду з обвинувальним актом не може вирішуватися.

Згідно положень ст.314 КПК України під час підготовчого судового засідання суд вирішує питання щодо відповідності обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України.

Підстав для обрання обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, зокрема й у виді особистого зобов`язання, колегія суддів не вбачає, оскільки більш м`які запобіжні заходи, аніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм кримінального процесуального закону, і підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Разом з тим, апеляційний суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_7 тривалий час утримується під вартою, у зв`язку з чим, на виконання ст.28КПК України та практики ЄСПЛ вважає за необхідне звернути увагу суду першої інстанціїна необхідність вжиття заходів щодо дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 4221 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2024 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 28.12.2024 включно залишити беззмін,а апеляційнускаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухваланабирає законноїсили негайнопісля їївинесення,є остаточноюй оскарженнюв касаційномупорядку непідлягає.

Судді: