Постанова

від 11.11.2024 по справі 924/484/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року Справа № 924/484/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Юрчук М.І.

при секретарі судового засідання Піддубній Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Арутюняна Давида Ашотовича на рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.08.2024 (повний текст - 23.08.2024) у справі №924/484/24 (суддя Музика М.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м.Київ

до Фізичної особи-підприємця Арутюняна Давида Ашотовича, с.Лісоводи Хмельницького району Хмельницької області

про стягнення 284188,08 грн штрафних санкцій, зобов`язання виконати в натурі умови договору від 21.04.2022 шляхом поставки та передачі у власність визначеного договором товару загальною вартістю 778745,74 грн

за участі представників

позивача - Шадрін І.О. (поза межами приміщення суду);

відповідача (скаржника) - Дмітрієва В.В. (поза межами приміщення суду);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20.08.2024 у справі №924/484/24 задоволено частково позов Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Фізичної особи-підприємця Арутюняна Давида Ашотовича про стягнення 284188,08 грн штрафних санкцій, зобов`язання виконати в натурі умови договору від 21.04.2022 шляхом поставки та передачі у власність визначеного договором товару загальною вартістю 778745,74 грн.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Арутюняна Давида Ашотовича на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС" 114837,94 грн пені, 27256,10 грн штрафу, 12755,20 грн витрат по сплаті судового збору.

Зобов`язано Фізичну особу-підприємця Арутюняна Давида Ашотовича виконати в натурі умови договору від 21.04.2022 №53-124-01-22-17634 шляхом поставки та передачі у власність для Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС" визначеного цим договором товару загальною вартістю 778745,74 грн, а саме: пісок будівельний у кількості 124,32 тонн по ціні без ПДВ 395,96 грн за тонну, загальною вартістю 49225,75 грн; щебінь гранітний 5х10 мм у кількості 427,27 тонн по ціні без ПДВ 549,95 грн за тонну, загальною вартістю 234977,14 грн; щебінь гранітний 5х20 мм у кількості 352,57 тонн по ціні без ПДВ 549,95 грн за тонну, загальною вартістю 193895,87 грн; щебінь гранітний 40х70 мм у кількості 125,44 тонн по ціні без ПДВ 516,95 грн за тонну, загальною вартістю 64846,21 грн; щебінь гранітний 70х120 мм у кількості 22,72 тонн по ціні без ПДВ 517,44 грн за тонну, загальною вартістю 11756,24 грн; пісок із відсіву дроблення вивержених гірських порід фракції понад 2,5 (2) мм до 5,0 в кількості 351,20 тонн по ціні без ПДВ 637,94 грн за тонну, загальною вартістю 224044,53 грн.

В стягненні 114837,94 грн пені та 27256,10 грн штрафу відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Арутюнян Давид Ашотович звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

В скарзі апелянт, зокрема, зазначає, що виходячи з умов Договору від 21.04.2022 №53-124-01-22-17634, відповідачем 07.09.2022 направлено на електронну адресу та офіційну адресу позивача, яка передбачена в Договорі, лист про настання форс-мажорних обставин (що підтверджується квитанцією та описом вкладенням).

В подальшому відповідачем отримано Сертифікат №6800-22-0892 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної дії) відповідно до якого Хмельницька торгово-промислова палата засвідчує форс-мажорні обставини, які унеможливлюють виконання ФОП Арутюняном Д.А. своїх зобов`язань згідно Договору. Датою настання форс-мажорних обставин є 06.09.2022, та тривають по сьогоднішній день.

27.09.2022 відповідачем направлено на адресу позивача зазначений Сертифікат, що підтверджує настання форс-мажорних обставини.

В подальшому 07.11.2022 позивачем було направлено новий лист 61-10648/13897 про постачання продукції протягом 25 календарних днів згідно п.3.1 Договору, на що відповідачем також 20.11.2022 листом № 21/04/2 направлено відповідь, відповідно до якої повідомлено про те, що станом на 07.11.2022 форс-мажорні обставини тривають та про закінчення яких обов`язково буде повідомлено.

Апелянт звертає увагу, що відповідно до п.7.4. Договору якщо форс-мажорні обставини будуть діяти більше 3 місяців, сторони мають право розірвати договір, уклавши про це відповідну угоду.

Враховуючи викладене, відповідачем, неодноразово повідомлялося про дію форс-мажорних обставин, та гарантувалось, що після їх закінчення позивача буде повідомлено у 5 денний термін.

Також, відповідач, розуміючи необхідність поставки товару повідомляв, що позивач маєте право скористатися правом розірвати договір відповідно до п.7.4 Договору.

Зазначає, що на виконання умов Договору, в тому числі розділу 7 «Форс-мажорні обставини», який передбачає порядок від звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, відповідачем належним чином повідомлено позивача про наявність таких обставин в порядку, який обумовлений сторонами Договором від 21.04.2022 №53-124-22-17634

Відповідач стверджує, що докладав зусиль для того щоб здійснити поставку, проте, враховуючи складну ситуацію у 2022 році, отримати техніку в оренду було неможливо у зв`язку із чим відповідач був вимушений звернутися до Торгово-промислової палати за підтвердженням наявності форс-мажорних обставин

Апелянт звертає увагу, що позивач в період листопада 2022 року - червня 2024 (тобто майже 2 роки) не вчиняв жодних дій щодо поставки товару, не направляв жодної заявки та після отримання сертифікату про форс-мажорні обставини не ставив жодним чином його під сумнів, чим погодився та прийняв наявність форс-мажорних обставин згідно договору поставки.

У своєму рішенні суд зазначаючи про відсутність у сертифікаті посилання на заявку від 02.08.2022, не вказує, що ця заявка, надана в матеріалах справи, не містить жодного доказу направлення її відповідачу, тому і приходить до хибного висновку, оскільки судом не було досліджено наданий доказ та в матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення цієї заявки відповідачу, проте суд прийняв його та робить посилання на такий документ як на доказ.

При цьому, відповідач не заперечує поставку товару в асортименті згідно Договору після завершення форс-мажорних обставин.

Посилається на позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 30.11.2021 у справі №913/785/17 та від 25.01.2022 у справі №904/3886/21.

На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.08.2024 у справі №924/484/24, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову та судові витрати покласти на позивача.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Арутюняна Давида Ашотовича на рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.08.2024 у справі №924/484/24 та призначено розгляд апеляційної скарги 11.11.2024 об 14:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4. Запропоновано позивачу у строк до 29.10.2024 подати до письмовий відзив на апеляційну скаргу.

25.10.2024 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.

Позивач звертає увагу, що відсутність транспортних засобів у власності відповідача не є підставою для унеможливлення виконання відповідачем свого зобов`язання за договором. Відповідач не вжив усіх заходів, щоб забезпечити виконання поставки товару. За відсутності власних транспортних засобів відповідач міг би скористатися послугами оренди чи лізингу будь-яких інших транспортних засобів.

Також зазначає, що відповідач жодного разу не звертався до позивача з проханням переглянути умови договору від 21.04.2022 №53-124-01-22-17634 в частині строків чи умов поставки товару за договором.

За доводами позивача сам сертифікат №6800-22-0892 не звільняє від виконання зобов`язань за договором, та форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

Позивач звертає увагу суду, що договір був укладений вже в умовах військової агресії російської федерації.

Зазначає, що аналізуючи аргументи відповідача щодо наявності у нього форс-мажорних обставин, що жоден із вищеперелічених ознак не підпадає під аргументи відповідача, на які він посилається у своїй апеляційні скарзі як на обставини, що унеможливлюють виконання договору від 21.04.2022 №53-124-01-22-17634.

Також, за доводами позивача, воєнний стан в Україні не означає, що відповідач не може здійснювати статутну діяльність та набувати кошти. Позивач зазначає, що наявність воєнного стану негативно впливає на можливість ведення господарської діяльності всім суб`єктами господарювання, не лише відповідача, але і позивача.

На підставі викладеного позивач просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Арутюняна Давида Ашотовича на рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.08.2024 у справі №924/484/24; залишити чинним та без змін вказане рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 11.11.2024 представник відповідача просив суд оголосити перерву з метою ознайомлення з відзивом на апеляційну скаргу.

Представник позивача заперечив проти заявленого клопотання, зазначив, що представник відповідача мав достатньо часу для ознайомлення з відзивом на апеляційну скаргу.

Колегія суддів приймає до уваги, що 06.11.2024 представника відповідача було долучено як учасника справи №924/484/24 в системі «Електронний суд» та надано доступ до електронної справи.

Суд апеляційної інстанції вважає, що у представника відповідача було достатньо часу для ознайомлення з відзивом на апеляційну скаргу, а тому відмовляє у заявленому клопотанні.

У судовому засіданні представник апелянта (відповідача) підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив суд скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову повністю.

Представник позивача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

21.04.2022 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція") (покупець) та Фізичною особою-підприємцем Арутюняном Давидом Ашотовичем (постачальник) укладено договір №53-124-01-22-17634 (далі - Договір),

Згідно умов Договору постачальник зобов`язався поставити і передати у власність покупцю в передбачені цим договором строки товар, а покупець зобов`язався прийняти і оплатити товар згідно з найменуванням, асортиментом, виробником, кількістю, кодами УКТЗЕД, ціною, які зазначаються в специфікації №1 (додаток №1 до Договору), та є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 3.1. Договору погоджено, що поставка товару здійснюється протягом 25 календарних днів з дати отримання постачальником письмової заявки від покупця на поставку партії товару, яка направляється з електронної пошти office@khnpp.atom.gov.ua на електронну пошту ecc.highway@gmail.com.

Як погоджено сторонами у п.3.2. Договору поставка товару згідно специфікації здійснюється транспортом і за рахунок постачальника.

Відповідно до п.4.2. Договору ціна за одиницю товару, кількість та загальна ціна товару по договору визначається специфікацією №1 (додаток №1 до договору).

До ціни товару включена вартість упакування, маркування, тари, страхування, доставка до складу вантажоодержувача (п.4.3. Договору).

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 та 7.3 Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення форс-мажорних обставин, зазначених в п.2 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін. Наявність форс-мажорних обставин засвідчується відповідним документом, виданим ТПП України, або регіональною ТПП згідно із законодавством України, або іншою довідкою, процесуальним документом, виданим компетентним органом.

Сторона, що зазначала форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язань за договором, письмово повідомляє іншу сторону про їх наявність протягом 5 днів з початку їх дії з наступним наданням, протягом 10 днів, відповідного підтверджуючого документу.

Як погоджено пунктом 8.1 Договору, у разі невиконання бо неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством України.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що за порушення строку поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого (недопоставленого) в строку товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф в розмірі 7% від вказаної вартості.

Відповідно до п.11.1 Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до повного виконання зобов`язань сторонами.

У специфікації №1 до договору (в редакції додаткової угоди №1 від 22.06.2022) сторонами погоджено поставку піску відсіву дроблення вивержених гірських порід фракції понад 2,5 (2) мм до 5,0 в кількості 420 тонн за ціною 637,94 грн за тонну; піску будівельного у кількості 374,54 тонни за ціною по 395,96 грн за тонну; щебеню гранітного 5х10 мм у кількості 427,27 тонни за ціною 549,95 грн за тонну; щебеню гранітного 5х20 мм у кількості 444,47 тонни вартістю 549,95 грн за тонну; щебеню гранітного 40х70 мм у кількості 125,44 тонн вартістю 516,95 грн за тонну; щебеню гранітного 70х120 мм у кількості 22,72 тонни вартістю 517,44 грн за тонну.

Позивач надіслав відповідачу на e-mail: ecc.highway@gmail.com листа від 02.08.2024 про постачання продукції із проханням поставити для ВП "ХАЕС" пісок будівельний у кількості від 355,81 до 374 тонн; щебінь гранітний 5х10 мм у кількості від 405,90 до 427,27 тонн; щебінь гранітний 5х20 мм у кількості 422,24 до 444,47 тонн; щебінь гранітний 40х70 мм у кількості від 119,16 до 125,44 тонн; щебінь гранітний 70х120 мм у кількості від 21,58 до 22,72 тонн.

Відповідачем поставлено позивачу відповідно до видаткових накладних: №61 від 25.08.2022 пісок із відсівів дроблення вивержених гірських порід фракції понад 2,5 (2) мм до 0,5 мм у кількості 68,8 тонн, щебінь гранітний 5х20 мм у кількості 22,6 тонн; №60 від 15.08.2022 року пісок будівельний кількістю 138,51 тонн, щебінь гранітний 5х20 мм кількістю 69,3 тонн; №59 від 02.08.2022 пісок будівельний кількістю 111,71 тонн.

Позивач надіслав відповідачу на e-mail: ecc.highway@gmail.com листа від 06.09.2022 про постачання продукції із проханням поставити для ВП "ХАЕС" згідно з договором поставки недопоставлений згідно листа від 02.08.2022 товар, а саме: пісок будівельний у кількості до 124,32 тонн; щебінь гранітний 5х10 мм у кількості до 427,27 тонн; щебінь гранітний 5х20 мм у кількості до 352,57 тонн; щебінь гранітний 40х70 мм у кількості до 125,44 тонн; щебінь гранітний 70х120 мм у кількості до 22,72 тонн, та додатково поставити пісок із відсіву дроблення вивержених гірських порід фракції понад 2,5 (2) мм до 5,0 в кількості до 351,2 тонн.

Відповідач звернувся до позивача із листом від 07.09.2022, у якому, згідно п.7.3. договору, повідомив про настання для нього форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язань за договором від 21.04.2022, а саме, вилучення орендованих ним транспортних засобів для потреб військових формувань.

Хмельницька ТПП 23.09.2022 видала фізичній особі-підприємцю Арутюняну Давиду Ашотовичу сертифікат №6800-22-0892 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчила неможливість виконання ним зобов`язання, а саме: відповідно до заявки замовника від 23.08.2022 здійснити поставку сипучих матеріалів у кількості: пісок будівельний - 236,03 тонни; щебінь гранітний 5х10 мм - 427,27 тонн; щебінь гранітний 5х20 мм - 375,17 тонн; щебінь гранітний - 125,44 тонни; щебінь гранітний 70х120 мм - 22,72 тонни, та відповідно до заявки від 06.09.2022 здійснити поставку сипучих матеріалів у кількості: пісок будівельний - 124,32 тонн; щебінь гранітний 5х10 мм - 427,27 тонн; щебінь гранітний 5х20 мм - 352,57 тонн; щебінь гранітний 40х70 мм - 125,44 тонн; щебінь гранітний 70х120 мм - 22,72 тонн, пісок із відсіву дроблення вивержених гірських порід фракції понад 2,5 (2) мм до 5,0 - 351,2 тонн, у термін до 19.09.2022, до 01.10.2022 за договором №53-124-01-22-17634 від 21.04.2022, укладеним із ДП "НАЕК "Енергоатом" (ВП "ХАЕС").

Дата настання форс-мажорних обставин - 06.09.2022, тривають на 23.09.2022.

Згідно сертифікату, він виданий, в тому числі, на підставі копії акту приймання-передачі (повернення) транспортних засобів відповідно до Договору №46 від 05.08.2021, укладеного між ТОВ "Інженерно-будівельна компанія Гайвей" та ФОП Арутюняном Д.А. від 06.09.2022, згідно якого у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин орендар повертає, а орендодавець приймає транспортні засоби в справному стані; копії звернення ФОП Арутюняна Д.А. до ТОВ "Добробут Плюс" щодо можливості надання в оренду автотранспорту; копії відповіді ТОВ "Добробут Плюс" щодо неможливості надання в оренду автотранспорту; копії звернення ФОП Арутюняна Д.А. до ПП Арутюняна А.С. щодо можливості надання майна в оренду; копії відповіді Арутюняна А.С. про відсутність можливості надання майна в оренду.

ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ХАЕС" звернувся до відповідача з претензією від 13.09.2023 щодо виконання умов договору в частині виконання зобов`язання з допоставки товару на суму 778745,75 грн.

У відповідь ФОП Арутюнян Д.А. повідомив про неможливість здійснення поставки у зв`язку з наявністю форс-мажорних обставин та зауважив на можливості розірвання договору.

Посилаючись на невиконання умов договору, Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця Арутюняна Давида Ашотовича про стягнення 284188,08 грн штрафних санкцій, зобов`язання виконати в натурі умови договору від 21.04.2022 шляхом поставки та передачі у власність визначеного договором товару загальною вартістю 778745,74 грн

При цьому, Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 24584661) є правонаступником державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 24584661). При цьому, відокремлені підрозділи державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із дня державної реєстрації товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За своєю правовою природою укладений між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція") та Фізичною особою-підприємцем Арутюняном Давидом Ашотовичем Договір №53-124-01-22-17634 від 21.04.2022 є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як було встановлено, на виконання умов договору позивачем надіслано відповідачу на його електронну адресу, вказану в договорі, заявку на постачання продукції від 02.08.2022 щодо поставки піску будівельного у кількості до 374,54 тонн; щебеню гранітного 5х10 мм у кількості до 427,27 тонн; щебеню гранітного 5х20 мм у кількості до 444,47 тонн; щебеню гранітного 40х70 мм у кількості до 125,44 тонн; щебеню гранітного 70х120 мм у кількості до 22,72 тонн (т.1, а.с.25, зворот).

Вказане жодним чином не заперечувалося відповідачем під час розгляду спору судом першої інстанції, а викладено лише в апеляційній скарзі.

Відповідачем поставлено товар згідно заявки від 02.08.2022 лише частково, зокрема, щебінь гранітний 5х20 мм у кількості 22,6 тонн; пісок будівельний кількістю 250,22 тонн, щебінь гранітний 5х20 мм кількістю 69,3 тонн.

В подальшому, позивачем 06.09.2022 надіслано відповідачу заявку на поставку недопоставленого згідно заявки від 02.08.2022 товару.

Окрім цього, АТ "НАЕК "Енергоатом" додатково просив поставити пісок із відсіву дроблення вивержених гірських порід фракції понад 2,5 (2) мм до 5,0 в кількості до 351,2 тонн.

Доказів поставки зазначеного вище товару матеріали справи не містять.

Відповідачем не заперечується недопоставка товару.

Невиконання зобов`язань за договором ФОП Арутюнян Д.А. обґрунтовує виникненням для нього форс-мажорних обставин у вигляді вилучення транспортних засобів центром комплектування та соціальної підтримки, які використовувались ФОП Арутюняном Д.А. для поставки товару позивачу. На підтвердження настання з 06.09.2022 форс-мажорних обставин та їхню тривалість станом на даний час відповідачем надано сертифікат №6800-22-0892 від 23.09.2022, виданий Хмельницькою торгово-промисловою палатою.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України та ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні").

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20.

Як зазначає Верховний Суд у постанові від 13.09.2023 у справі №910/8741/22, при цьому, форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору.

Як передбачено ч.1 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Отже, виходячи з наведених норм законодавства підтвердженням існування форс-мажорних обставин може бути відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати.

Разом з тим, у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17 викладено висновок щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", відповідно до якого форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 вказала, що сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

Тому сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі №905/55/21).

Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Відтак, сертифікат ТПП не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставини форс-мажору мають оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, від 21.07.2021 у справі №912/3323/20, від 25.11.2021 у справі №905/55/21).

Як правильно відмічено судом першої інстанції, окрім сертифіката №6800-22-0892 від 23.09.2022 про форс-мажорні обставини, відповідачем не надано жодного доказу об`єктивної неможливості виконання зобов`язань, в тому числі тих, які надавались для видачі сертифікату та перераховані у ньому, для їх аналізу судом.

Із сертифікату вбачається, що відповідачем для його видачі було надано, зокрема, копії акту про повернення ТОВ "ІБК "Гайвей" транспортних засобів, відмов ТОВ "Добробут Плюс" та ФОП Арутюняна А.С. в наданні транспортних засобів в оренду.

Проте, як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції, зі змісту сертифіката неможливо встановити, що внаслідок повернення ТОВ "ІБК "Гайвей" транспортних засобів відповідачу було неможливо виконати зобов`язання з поставки товару позивачу в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які він поніс чи міг понести.

За умовами Договору поставка товару позивачу здійснювалась транспортом відповідача, який він, за твердженням останнього, орендував у ТОВ "ІБК "Гайвей" та повернув 06.09.2022 внаслідок його вилучення у орендодавця. При цьому, жодних доказів вказаного, зокрема, кількості орендованих транспортних засобів та повернутих тощо, відповідачем не надано.

Колегія суддів вважає правильним висновок першої інстанції, що навіть у випадку повернення всіх орендованих транспортних засобів у ТОВ "ІБК "Гайвей" та відсутності власних, ФОП Арутюнян Д.А. мав можливість отримати в користування транспортні засоби в інших суб`єктів господарювання. Натомість, за змістом сертифіката від 23.09.2022, відповідач звернувся з вказаною ціллю лише до ТОВ "Добробут Плюс" та ФОП Арутюняна А.С., що не може свідчити про докладення зусиль для добросовісного виконання взятого на себе перед позивачем зобов`язання з поставки товару. Такий висновок слідує також з того, що з моменту прострочення зобов`язання (серпень-вересень 2022 року) станом на дату розгляду справи судом відповідачем не вжито жодних дій для поставки позивачу замовленого ним товару.

Додатково приймається до уваги, що сертифікат не містить інформації про неможливість виконання зобов`язань за договором від 21.04.2022 згідно заявки від 02.08.2022.

Також, колегія суддів відмічає, що сертифікат №6800-22-0892 було видано 23.09.2022 (понад два роки назад), однак, доказів подальшої неможливості виконання зобов`язань за договором відповідачем не було надано.

Таким чином, доказів, які б підтвердили настання невідворотних та непереборних обставин, що об`єктивно унеможливили виконання ФОП Арутюняном Д.А. зобов`язань за договором від 21.04.2022, матеріали справи не містять та із сертифіката від 23.09.2022 не вбачаються.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 Цивільного кодексу України, а також міститься у статті 20 Господарського кодексу України, і цей перелік не є вичерпним, про що прямо зазначено у вказаних статтях.

Звертаючись до суду з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й буде здатний таке право поновити, а також зазначити у позовній заяві, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. У свою чергу, суд має перевірити ці доводи позивача, на яких ґрунтуються заявлені вимоги.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц).

Як було встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав свої зобов`язання з поставки позивачу товару та допустив прострочення з 30.08.2022 поставки зазначеного вище товару.

Положення частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як примусове виконання обов`язку в натурі.

Цей спосіб захисту застосовується у зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов`язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов`язку чи уникає його. Зокрема, цей спосіб захисту може мати місце при невиконанні обов`язку сплатити кошти, передати річ кредитору, виконати роботи чи надати послуги за відповідним договором. Обов`язок боржника виконати певні дії повинен бути встановлений договором або актом цивільного законодавства.

Подібні висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 5 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та частини другої статті 20 Господарського кодексу України стосовно такого способу захисту як примусове виконання обов`язку в натурі викладені у постановах Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/9167/19 та від 10.02.2021 у справі №910/18950/19.

З огляду на встановлений договором обов`язок відповідача поставити замовлений позивачем товар, колегія суддів погоджується з висновком, що заявлена позивачем вимога про зобов`язання ФОП Арутюняна Д.А. виконати умови договору поставки від 21.04.2022 в даному випадку є належним способом захисту порушеного права, що узгоджується з таким способом захисту як примусове виконання зобов`язання в натурі, оскільки ця позовна вимога безпосередньо стосується договірного зобов`язання, застосована позивачем саме у зобов`язальних правовідносинах, в яких відповідач відмовляється від виконання свого договірного обов`язку.

Норми статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" передбачають можливість виконання судового рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії у примусовому порядку.

Оскільки відповідачем не виконані належним чином зобов`язання, це є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Нормами ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

Зокрема, у частині 1 статті 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Також у пункті 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право учасників господарських відносин встановлювати інші ніж передбачено ЦК України види забезпечення виконання зобов`язань визначено частиною 2 ст. 546 ЦК України, що узгоджується із свободою договору встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як погоджено сторонами у п.8.2. Договору за порушення строку поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого (недопоставленого) в строку товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф в розмірі 7% від вказаної вартості.

Перевіривши в апеляційному провадженні нараховані позивачем пеню та штраф, колегія суддів встановила, що вони є арифметично правильні, а тому правомірно заявлені у розмірі 169183,86 грн пені та 54512,20 грн штрафу за порушення строків поставки товару.

При цьому, згідно пункту 7 Розділу IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2023 карантин відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року, тому, позивачем правомірно нараховано пеню до 30.06.2023.

Водночас, відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України.

При застосуванні статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України Верховний Суд враховує сталу судову практику та усталені правові висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права. Відповідно до зазначених висновків, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Враховуючи право суду зменшити штрафні санкції, з огляду на обставини, які склалися у цій справі, зокрема, викладені в сертифікаті Хмельницької ТПП від 23.09.2022 щодо повернення відповідачем орендованих ним транспортних засобів у зв`язку з їх передачею для потреб військових формувань, що могло ускладнити своєчасну поставку товару, з огляду на засади справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про зменшення розміру пені та штрафу на 50%, до 114837,94 грн пені та 27256,10 грн відповідно.

Відповідно до ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги наведене вище, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, встановлені факти та зміст позовних вимог, виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Фізичної особи-підприємця Арутюняна Давида Ашотовича, с.Лісоводи Хмельницького району Хмельницької області, а саме: зобов`язання виконати в натурі умови договору від 21.04.2022 шляхом поставки та передачі у власність визначеного договором товару загальною вартістю 778745,74 грн стягнення 114837,94 грн пені, 27256,10 грн штрафу; та відмову в позові в частині стягнення 114837,94 грн пені та 27256,10 грн штрафу.

Згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії").

В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Відповідно до положень ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у справі покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Арутюняна Давида Ашотовича на рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.08.2024 у справі №924/484/24 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складено 14.11.2024.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Юрчук М.І.