Рішення

від 05.11.2024 по справі 908/1910/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/111/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2024 Справа № 908/1910/24

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/1910/24

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю СП ТАТА ГРУП, 49000, м. Дніпро, вул. Караваєва, буд. 39

до відповідача: акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі філії Відокремлений підрозділ Запорізька АЕС, 71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133

про стягнення 413 727,15 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Омелян О.О., ордер серія АЕ № 1300494 від 01.07.24

від відповідача: Димова О.І., витяг з ЄДР від 16.01.24

СУТЬ СПОРУ:

10.07.24 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 01.07.24 з вимогами товариства з обмеженою відповідальністю СП ТАТА ГРУП (далі ТОВ СП ТАТА ГРУП) до акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі філії Відокремлений підрозділ Запорізька АЕС (надалі АТ НАЕК Енергоатом в особі філії ВП ЗАЕС) про стягнення заборгованості згідно договору поставки товару від 11.02.22 № 53-121-01-22-11120 у розмірі 2 292 814,25 грн, а саме: 1 777 990,32 сума основного боргу, 116 616,68 грн 3 % річних та 398 207,25 грн індексу інфляції (інфляційних втрат).

10.07.24 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/1910/24 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 15.07.24 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1910/24, якій присвоєно № провадження 17/111/24. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 06.08.24 о 10 год. 00 хв.

23.07.24 до суду в системі Електронний суд надійшла заява, в якій представник АТ НАЕК Енергоатом в особі філії ВП ЗАЕС просить суд про участь у судовому засіданні, що призначене на 06.08.24 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції та у всіх інших судових засіданнях поза межами приміщення суду у справі № 908/1910/24.

Також, 23.07.24 до суду в системі Електронний суд надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник АТ НАЕК Енергоатом в особі філії ВП ЗАЕС просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

01.08.24 до суду в системі Електронний суд надійшла відповідь на відзив, в якій представник ТОВ СП ТАТА ГРУП просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

01.08.24 до суду в системі Електронний суд надійшла заява, в якій представник ТОВ СП ТАТА ГРУП просить суд забезпечити участь в судовому засіданні, яке призначене на 06.08.24 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції та подальшому судовому розгляді поза межами приміщення суду у справі № 908/1910/24.

Ухвалою від 02.08.24 судом задоволено частково заяви представників АТ НАЕК Енергоатом в особі філії ВП ЗАЕС - Димової О.І. (сформована в системі Електронний суд 23.07.24) та ТОВ СП ТАТА ГРУП - Омеляна О.О. (сформована в системі Електронний суд 01.08.24) про участь у судовому засіданні, що призначене на 06.08.24 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції про що зазначено в тексті такої ухвали. В інших частинах заяв відмовлено.

В засіданні 06.08.24 судом прийнято до розгляду відзив на позовну заяву (сформований в системі "Електронний суд" 23.07.24), відповідь на відзив (сформовану в системі "Електронний суд" 01.08.24) та оголошено перерву в підготовчому засіданні на 27.08.24 о 10 год. 30 хв.

12.08.24 до суду в системі Електронний суд від представника АТ НАЕК Енергоатом в особі філії ВП ЗАЕС надійшли додаткові пояснення, в яких останній просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

20.08.24 до суду в системі Електронний суд надійшла заява, в якій представник АТ НАЕК Енергоатом в особі філії ВП ЗАЕС просить суд про участь у судовому засіданні, що призначене на 27.08.24 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів.

21.08.24 до суду в системі Електронний суд надійшла заява, в якій представник ТОВ СП ТАТА ГРУП просить суд забезпечити участь в судовому засіданні, яке призначене на 27.08.24 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 26.08.24 судом задоволено заяви представників АТ НАЕК Енергоатом в особі філії ВП ЗАЕС - Димової О.І. (сформована в системі Електронний суд 20.08.24) та ТОВ СП ТАТА ГРУП - Омеляна О.О. (сформована в системі Електронний суд 21.08.24) про участь у судовому засіданні, що призначене на 27.08.24 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції.

26.08.24 до суду в системі Електронний суд надійшли додаткові пояснення, в яких представник ТОВ СП ТАТА ГРУП повідомив суд щодо наявності листування по суті спору та здійснення оплати за договором поставки товару № 53-121-01-22-11120 від 11.02.22 на загальну суму 1 481 658,60 грн.

Також, 26.08.24 до суду в системі Електронний суд надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій представник ТОВ СП ТАТА ГРУП просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 296 331,82 грн, 3% річних від прострочених сум в розмірі 24 791,52 грн та 92 603,81 грн індексу інфляції (інфляційних втрат).

В судовому засіданні 27.08.24 представники сторін заявили усні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для долучення до матеріалів справи доказів, які додані до додаткових пояснень (сформованих в системі "Електронний суд" 12.08.24).

Ухвалою від 27.08.24 судом задоволено усні клопотання представників сторін про поновлення пропущено процесуального строку для надання доказів, строк поновлено та долучено до матеріалів справи докази, які додані до вищезазначених додаткових пояснень відповідача, про що зазначено в тексті такої ухвали.

Судом оголошено перерву в підготовчому засіданні 27.08.24 на 10.09.24 об 11 год. 30 хв.

Представники сторін в судовому засіданні 27.08.24 заявили усні клопотання про участь у судовому засіданні 10.09.24 об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції. Судом задоволено вказані усні клопотання представників сторін.

02.09.24 до суду в системі Електронний суд від представника АТ НАЕК Енергоатом в особі філії ВП ЗАЕС надійшли додаткові пояснення, в яких останній (ня) просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні 10.09.24 розглянувши та з`ясувавши думку представників сторін в яких позивач підтримав, відповідач не заперечив проти задоволення заяви представника позивача (сформовану в системі "Електронний суд" 26.08.24) про зміну позовних вимог (зменшення позовних вимог), судом прийнято до розгляду вказану заяву виходячи з положень п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України.

З огляду на вказане подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням уточнених та обґрунтованих вимог позивача в наступній редакції:

…Стягнути з Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Філії Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція (71504, м. Енергодар, вул. Промислова,133., ідентифікаційний код: 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СП ТАТА ГРУП (49000, м. Дніпро, вул. Караваєва, 39, ідентифікаційний код: 40257391) суму основного боргу в розмірі 296 331,82 гривень, трьох відсотків річних від прострочених сум в розмірі 24 791,52 гривень, індексу інфляції (інфляційних втрат) в розмірі 92 603,81 гривень. …

Також, в засіданні 10.09.24 судом прийнято до розгляду додаткові пояснення представника позивача (сформовані в системі "Електронний суд" 26.08.24) та додаткові пояснення представника відповідача (сформовані в системі "Електронний суд" 02.09.24).

Представники сторін в судовому засіданні 10.09.24 надали усні пояснення на запитання суду (головуючого), які виникли в підготовчому засіданні.

Крім того, у підготовчому засіданні 10.09.24 судом з`ясовано положення ст.ст. 182, 185 ГПК України та повноту виконання запропонованих вимог, викладених в ухвалі суду про відкриття провадження у даній справі.

Представниками сторін повідомлено суду, що до матеріалів справи надані всі документи, необхідні для вирішення даної справи по суті спору.

Також, в засіданні 10.09.24 представники сторін заявили усні клопотання про участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції. Судом задоволено вказані усні клопотання представників сторін.

Ухвалою від 10.09.24 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів по 14.10.24 включно. Закрито підготовче провадження у справі № 908/1910/24. Вирішено розпочати розгляди справи по суті з 15.10.24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.11.24 о 10 год. 00 хв.

В засіданні 05.11.24 судом розпочато розгляд справи по суті, у вступному слові позивач підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Суд перейшов до з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами в судовому засіданні 05.11.24, представники сторін надали усні пояснення на запитання суду, які виникли в розгляді справи по суті.

В засіданні 05.11.24, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 01.07.24 з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог за вих. від 26.08.24, у відповіді за вих. від 01.08.24 на відзив на позовну заяву та у додаткових поясненнях за вих. від 26.08.24. Просить суд стягнути з АТ НАЕК Енергоатом в особі філії ВП ЗАЕС на користь ТОВ СП ТАТА ГРУП заборгованості згідно договору поставки товару від 11.02.22 № 53-121-01-22-11120 суму основного боргу в розмірі 296 331,82 грн, 24 791,52 грн - 3 % річних та 92 603,81 грн індексу інфляції (інфляційних втрат).

Відповідач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях проти позову заперечила повністю з підстав викладених у відзиві за вих. від 23.07.24 на позовну заяву та у додаткових поясненнях за вих. від 12.08.24 та за вих. від 02.09.24. Просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

Крім того, судом враховано, що:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на певній частині території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;

- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;

- учасники по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд

ВСТАНОВИВ:

11.02.22 між державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю СП ТАТА ГРУП (Постачальник) укладено договір поставки товару № 53-121-01-22-11120 (договір), згідно якого (п. 1.1. договору, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 22.04.22) Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар, згідно з відповідною специфікацією, а саме шини на загальну суму 4 415 358,96 грн.

Відповідно до п. 1.2. договору (з урахуванням додаткової угоди № 2 від 31.05.22), строк поставки товару: поз. 1, 3 (у кількості 113 шт.), 5, 6, 10, 12, 15 березень-травень 2022 рік; поз. 2, 13, 14, 16 до 01.12.22; поз. 3 (у кількості 5 шт.), 4, 7, 8, 9, 11 до 31.12.22.

Покупець має право зменшити обсяг закупівлі в залежності від фактичного обсягу видатків Покупця (п. 1.3. договору).

Пунктом 3.1. договору (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 22.04.22) визначено, що вартість договору без ПДВ складає 3 679 465,80 грн, крім того ПДВ 735 893,16 грн, разом 4 415 358,96 грн.

У відповідності до п. 3.2. договору, оплата за товар, поставлений відповідно до п. 1.1. договору, здійснюється протягом 60 календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в п. 1.1. договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Згідно із п. 3.3. договору, оплата Покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації Постачальником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Поставка товару відбувається відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010, на умовах DDP вул. Промислова, 122, м. Енергодар, Запорізька область (склад № 2) (п. 4.1. договору).

У відповідності до п. 4.2. договору, поставка товару відбувається в строк згідно п. 1.2.

Пунктом 7.1. договору визначено, що у випадку неналежного виконання або невиконання Сторонами зобов`язань за договором Сторони несуть майнову відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

Договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом 18 місяців з моменту підписання (п. 12.1. договору).

На виконання умов п. 1.1. та п. 1.2. договору, ТОВ СП ТАТА ГРУП поставило відповідачу товар на загальну суму 1 777 990,32 грн, що підтверджується видатковими накладними, а саме: від 23.02.22 № 2359 на суму 392 063,40 грн та № 2362 на суму 1 385 926,92 грн.

23.02.22 ТОВ СП ТАТА ГРУП виставило ВП «ЗАЕС» рахунки на оплату від 23.02.22 на загальну суму 1 777 990,32 грн, а саме: № 2827 на суму 392 063,40 грн та № 2832 на суму 1 385 926,92 грн.

На виконання умов договору на поставлений товар за видатковими накладними № від 23.02.22 № 2359 та № 2362 постачальником складено відповідні податкові накладні № 2087 та № 2086 від 23.02.22, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених Податковим кодексом України випадках та порядку.

ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» сплачено ТОВ СП ТАТА ГРУП за поставлений товар згідно вищенаведеного договору у розмірі 1 481 658,60 грн, що підтверджується банківською випискою від 12.09.22 та платіжними дорученнями від 26.04.22 № 7624, від 28.04.22 № 7679 та від 04.05.22 № 7828, № 7890.

Судом прийнято до уваги те, що в установленому законом порядку договір поставки товару № 53-121-01-22-11120 від 11.02.22 та додаткові угоди до нього не оспорювались, не визнавались недійсними та їх дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано та матеріали справи не містять.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), заслухавши представників сторін суд дійшов висновку про наступне.

Статтею 13 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1). Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч. 2). Кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом (ч. 3).

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до п. 3.2. договору, оплата за товар, поставлений відповідно до п. 1.1. договору, здійснюється протягом 60 календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в п. 1.1. договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Так, на виконання умов п. 1.1. та п. 1.2. договору, ТОВ СП ТАТА ГРУП поставило відповідачу товар на загальну суму 1 777 990,32 грн, що підтверджується видатковими накладними, а саме: від 23.02.22 № 2359 на суму 392 063,40 грн та № 2362 на суму 1 385 926,92 грн.

23.02.22 ТОВ СП ТАТА ГРУП виставило ВП «ЗАЕС» рахунки на оплату від 23.02.22 на загальну суму 1 777 990,32 грн, а саме: № 2827 на суму 392 063,40 грн та № 2832 на суму 1 385 926,92 грн.

У свою чергу, відповідач в порушення умов п. 3.2. договору здійснив оплату за поставлений товар не в повному обсязі, а лише у розмірі 1 481 658,60 грн, що підтверджується банківською випискою від 12.09.22 та платіжними дорученнями від 26.04.22 № 7624, від 28.04.22 № 7679 та від 04.05.22 № 7828, № 7890.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що зі сторони відповідача мало місце порушення прав позивача на своєчасне отримання грошових коштів за поставлений товар в сумі 296 331,72 грн.

В свою чергу, позивачем заявлено до стягнення суму основного боргу в розмірі 296 331,82 грн.

А тому, як наслідок, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу за договором поставки товару від 11.02.22 № 53-121-01-22-11120 судом задовольняється частково в розмірі 296 331,72 грн.

В іншій частині суми основного боргу, а саме 0,10 грн судом відмовляється, як безпідставно заявлена сума боргу.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 24 791,52 грн 3 % річних та 91 044,24 грн індексу інфляції (інфляційних втрат).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою комп`ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи ЗАКОНОДАВСТВО розрахунки 3 % річних, а також період їх нарахування, судом встановлено, що розрахунок 3 % річних, зроблений позивачем, містить арифметичні помилки.

Згідно перерахунку суду, зробленого в межах заявленого позивачем періоду, загальна сума 3 % річних складає 24 615,11 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних в сумі 24 615,11 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог, в частині стягнення 3 % річних, судом відмовляється через необґрунтованість.

Перевіривши за допомогою комп`ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи ЗАКОНОДАВСТВО розрахунки індексу інфляції (інфляційних втрат), а також період їх нарахування, судом встановлено, що розрахунок індексу інфляції (інфляційних втрат), зроблений позивачем, містить арифметичні помилки.

Згідно перерахунку суду, зробленого в межах заявленого позивачем періоду, загальна сума індексу інфляції (інфляційних втрат) складає 91 044,24 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню індекс інфляції (інфляційні втрати) в сумі 91 044,24 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог, в частині стягнення індексу інфляції (інфляційних втрат) судом відмовляється через необґрунтованість.

Статтею 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст. 126 ГПК України).

Приписами ч. 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження здійснення витрат на оплату послуг адвоката представником позивача надано копії:

- договору про надання правничих (юридичних) послуг від 25.06.24;

- ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ № 1300183 від 01.07.24;

- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2342 від 18.07.11.

Матеріалами справи підтверджено, що 25.06.24 між адвокатом Омелян Олександром Олександровичем (Адвокат) та ТОВ «СП ТАТА ГРУП» (Замовник) укладено договір про надання правничих (юридичних) послуг (договір).

Згідно із п. 1.1. договору, Адвокат виконує роботи/надає послуги вказані в п. 1.2. цого договору.

У відповідності до п. 1.2. договору, Замовник доручає, а Адвокат зобов`язується вчинити від імені та за рахунок Замовника такі юридичні дії: представляти права та законні інтереси Замовника в суді інстанцій, здійснювати професійну діяльність згідно з умовами цього Договору з усіма правами адвоката, які передбачені законодавством України, у зв`язку з зверненням Замовника до Господарського суду Запорізької

області до - АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП «ЗАЕС», про стягнення заборгованості, за договором поставки товару № 53-121-01-22-11120 від 11.02.22.

Адвокат вивчає надані Замовником документи, надає консультацію та визначає правову позицію Замовника у господарській справі, здійснює захист його прав та законних інтересів при розгляді даної справи, складає відповідні процесуальні документи (п. 1.2.2. договору).

Пунктом 1.3. договору визначено, що Замовник зобов`язується сплатити гонорар, додаткову винагороду, компенсації та компенсувати фактичні витрати Адвокату, пов`язані з виконанням доручення у розмірі та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 4.2. договору, усього гонорар Адвокату складає: 20 000,00 грн.

У відповідності до п. 5.1. договору, договір про надання правової допомоги набирає чинності з дати його укладення, зазначеної на першій сторінці Договору та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Судом враховано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд, за клопотанням іншої сторони, може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (вказане викладене і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.02.23 у справі № 160/19098/21).

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.21 у справі № 927/237/20).

Судом враховано заперечення відповідача викладені у відзиві за вих. від 23.07.24 на позовну заяву, який надійшов до суду в системі «Електронний суд».

Судом прийнято до уваги, що постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз`яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхі дного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи, тощо.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та ін. істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Приймаючи до уваги принцип співмірності судом враховано, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Верховний Суд в постанові від 03.10.19 по справі № 922/445/19 виклав правову позицію стосовно того, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Приймаючи до уваги принцип співмірності судом враховано, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу господарський суд дійшов висновку, що:

- справа не є складною, оскільки ґрунтується на договорі поставки та 2-х видаткових накладних. Більш того, вказані документи (позовна заява за вих. від 01.07.24 з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог за вих. від 26.08.24, відповідь за вих. від 01.08.24 на відзив на позовну заяву та додаткові пояснення за вих. від 26.08.24) не є складними документами, не потребують вивчення судової практики з цього питання ;

- судові засідання по справі № 908/1910/24 не потребували надмірних зусиль та витраченого часу представника позивача на представництво інтересів довірителя ТОВ «СП ТАТА ГРУП».

А тому, як наслідок, на переконання суду, загальна сума в розмірі 20 000,00 грн за надання правничої допомоги про стягнення заборгованості за договором поставки товару № 53-121-01-22-11120 від 11.02.22 є завищеною.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги заперечення відповідача щодо завищення представником позивача заявлених до стягнення витрат за професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача до суми 15 000,00 грн.

Як наслідок, приймаючи до уваги надані документи, судом задовольняється частково заява представника позивача щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

З огляду на викладене та відповідно до положень ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача частково пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 14 937,00 грн.

Судовий збір, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Крім того, у зв`язку із уточненням (зменшенням) позовних вимог, суд вважає за необхідне застосувати положення п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір та повернути ТОВ «СП ТАТА ГРУП» з Державного бюджету України судового збору у розмірі 28 186,09 грн сплаченого платіжною інструкцією № 873 від 02.07.24 у розмірі 34 392,00 грн, про що постановити відповідну ухвалу після набрання рішенням законної сили за наявності з боку позивача відповідного клопотання.

Керуючись ст. ст. 11, 13-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 96, 123, 126, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ 19355964) на користь товариства з обмеженою відповідальністю СП ТАТА ГРУП (49000, м. Дніпро, вул. Караваєва, буд. 39, код ЄДРПОУ 40257391) 296 331 (двісті дев`яносто шість тисяч триста тридцять одну) грн 72 коп. основного боргу, 24 615 (двадцять чотири тисячі шістсот п`ятнадцять) грн 11 коп. 3 % річних, 91 044 (дев`яносто одну тисячу сорок чотири) грн 24 коп. індексу інфляці, 6 179 (шість тисяч сто сімдесят дев`ять) грн 85 коп. судового збору та 14 937 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот тридцять сім) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст рішення складено 14.11.2024.

Суддя В.Л. Корсун