Постанова

від 13.11.2024 по справі 910/14472/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/14472/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.)

від 06.03.2024

у справі № 910/14472/21

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-канадське підприємство "Рентал естейт",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Мельник Анатолій Пилипович ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державний реєстратор Київського філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" ОСОБА_8, ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Віва-Інвест ЛТД", ОСОБА_4 ,

про скасування реєстраційних дій та про припинення юридичної особи,

за участю представників учасників справи:

позивача - Савинський С.М. , Кравчук Я.І. ,

відповідача - не з`явились,

третіх осіб - Мельник А.П. , Кравчук Я.І. , Власенко В.В .

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-канадське підприємство "Рентал естет" (далі - ТОВ "Українсько-канадське підприємство "Рентал естет", відповідач), у якому просила:

- скасувати реєстраційну дію державного реєстратора ОСОБА_8 Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" щодо державної реєстрації новоутвореної, шляхом заснування юридичної особи, ТОВ "Українсько-канадське підприємство "Рентал естейт", запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дата і номер: 08.08.2018, 10701020000077137;

- припинити, шляхом ліквідації, ТОВ "Українсько-канадське підприємство "Рентал естейт" з призначенням ліквідатора - Мельника Анатолія Пилиповича .

1.2. Обґрунтовуючи вимоги про скасування реєстраційної дії та запису у Єдиному державному реєстрі підприємств, установ та організацій про створення ТОВ "Українсько-канадське підприємство "Рентал естейт", ОСОБА_1 вказувала, що товариство, засновником якого при реєстрації була вказана позивач, в дійсності було зареєстровано без її участі та поза її волею, адже на час проведення реєстраційної дії (08.08.2018) вона перебувала на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим, а реєстрація відбулась внаслідок вчинення злочину ОСОБА_8 , встановленого вироком Печерського районного суду міста Києва від 17.03.2021 у справі № 757/183/21/к.

ОСОБА_1 також вказувала, що не створювала юридичну особу ТОВ "Українсько-канадське підприємство "Рентал естейт" і не передавала майно для формування його статутного капіталу, а також не складала і не підписувала акт приймання-передачі нерухомого майна від 29.08.2018 та протокол від 29.08.2019 №03/08, а записи про ці документи внесені до реєстру речових прав на нерухоме майно внаслідок вчиненого злочину державним реєстратором Мамонтовим К.С., встановленого вироком суду. Позивачка також вказувала, що у подальшому склад засновників ТОВ "Українсько-канадське підприємство "Рентал естейт" змінено, така зміна зареєстрована 31.08.2018, тож учасника ОСОБА_1 замінено іншим учасником ОСОБА_4 .

Посилаючись на положення частини першої статті 110 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 247, 248 Господарського кодексу України (далі - ГК України), позивач просила про задоволення її вимог, вказуючи, що допущені порушення при створенні юридичної особи не можна усунути, тож, на переконання позивача, підставою для ліквідації юридичної особи має бути рішення суду за її позовом.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі №910/14472/21 позовні вимоги задоволено частково. Ухвалено припинити шляхом ліквідації ТОВ "Українсько-канадське підприємство "Рентал естейт". Призначено ліквідатором ТОВ "Українсько-канадське підприємство "Рентал естейт" Мельника Анатолія Пилиповича. В іншій частині позову відмовлено.

2.2. Приймаючи рішення про припинення юридичної особи, шляхом її ліквідації, місцевий господарський суд виходив з того, що створення ТОВ "Українсько-канадське підприємство "Рентал естейт" мало місце поза волевиявленням його засновника - ОСОБА_1 , а державна реєстрація відповідача відбулася з порушеннями закону. При цьому суд послався на факти, встановлені у вироці Печерського районного суду міста Києва від 17.03.2021 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27 та частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України (справа № 757/183/21-к), яким останню визнано винною. Суд встановив, що ОСОБА_8 сприяла іншим співучасникам у заволодінні чужим майном (майном ОСОБА_1 ) шляхом обману (шахрайство).

Злочинний умисел ОСОБА_8 полягав у передачі отриманого нею флеш-носія з ключем державного реєстратора невстановленій особі. Невстановлена особа (особи), використовуючи ключі доступу до державних реєстрів, зареєстрованих на державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" (м. Київ) ОСОБА_8., 08 серпня 2018 року о 13:57:21 без відома та участі потерпілої ОСОБА_1 , яка не приймала жодних рішень про створення (заснування) ТОВ "Українсько-канадське підприємство "Рентал естейт", про формування статутного капіталу, про затвердження статуту та про обрання директора такого товариства, не підписувала жодних рішень, заяв, форм та інших документів, пов`язаних із створенням (заснуванням) зазначеного товариства, в порушення частини першої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", здійснила державну реєстрацію новоутвореної, шляхом заснування, юридичної особи ТОВ "Українсько-канадське підприємство "Рентал естейт", код за ЄДРПОУ 42372963, юридична адреса: 01010, м. Київ, Печерський район, вул. Московська, 32/2, засновником та директором якого зазначено ОСОБА_1 .

За висновком місцевого господарського суду, незаконна реєстрація ТОВ "Українсько-канадське підприємство "Рентал естейт" мала місце внаслідок злочину, вчиненого ОСОБА_8 , і в цій частині вирок є обов`язковим для господарського суду. Незаконна реєстрація полягала у відсутності волевиявлення ОСОБА_1 як засновника, що є необхідною умовою створення юридичної особи, недостовірність відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, та проведення державної реєстрації відповідача не державним реєстратором.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі № 910/14472/21 скасовано частково, відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині припинення шляхом ліквідації ТОВ "Українсько-канадське підприємство "Рентал естейт" та призначення ліквідатором Мельника Анатолія Пилиповича.

2.4. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, виходив з того, що місцевий господарський суд не звернув уваги, що на момент звернення з позовом до суду і на момент прийняття судом рішення про припинення шляхом ліквідації ТОВ "Українсько-канадське підприємство "Рентал естейт" ОСОБА_1 не була учасником цього господарського товариства, а тому рішення про ліквідацію господарського товариства за позовом особи, яка не є його учасником суперечить змісту статті 110 ЦК України.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі №910/14472/21, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

3.2. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 визначила пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини другої статті 110 ЦК України.

3.3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Віва-Інвест ЛТД" 18.07.2024 (згідно з поштовими відмітками на конверті) подало до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а постанову суду апеляційної інстанції залишити в силі.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

4.1. В Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08.08.2018 внесено запис про державну реєстрацію юридичної особи - ТОВ "Українсько-канадське підприємство "Рентал естейт", код ЄДРПОУ 42372963. У інформації, яку було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зазначено, що єдиним засновником ТОВ "Українсько-канадське підприємство "Рентал естейт" є ОСОБА_1 , розмір внеску якої до статутного фонду становить 3 000 000 грн. Запис про держану реєстрацію юридичної особи внесений за номером 10701020000077137.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію 10701020000077137 вчинила ОСОБА_8 (далі - ОСОБА_8 ), Київська філія комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації".

4.2. Печерським районним судом міста Києва 17.03.2021 у справі № 757/183/21-к постановлено вирок у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27 та частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України, яким останню визнано винною. Суд встановив, що ОСОБА_8 сприяла іншим співучасникам у заволодінні чужим майном (майном ОСОБА_1 ) шляхом обману (шахрайство). Злочинний умисел ОСОБА_8 полягає у передачі отриманого нею флеш-носія з ключем державного реєстратора невстановленій особі. Невстановлена особа (особи), яка використовуючи ключі доступу до державних реєстрів, зареєстрованих на державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" (м. Київ) ОСОБА_8., 08.08.2018 о 13:57:21 без відома та участі потерпілої ОСОБА_1 , яка не приймала жодних рішень про створення (заснування) ТОВ "Українсько-канадське підприємство "Рентал естейт", про формування статутного капіталу, про затвердження статуту та про обрання директора такого товариства, не підписувала жодних рішень, заяв, форм та інших документів, пов`язаних із створенням (заснуванням) зазначеного товариства, в порушення частини першої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", здійснила державну реєстрацію новоутвореної шляхом заснування юридичної особи ТОВ "Українсько-канадське підприємство "Рентал естейт", код за ЄДРПОУ 42372963, юридична адреса: 01010, м. Київ, Печерський район, вул. Московська, 32/2, засновником та директором якого зазначено ОСОБА_1 .

4.3. Звертаючись з позовом, ОСОБА_1 обґрунтовує його тим, що захищає своє суб`єктивне право на зайняття підприємницькою діяльністю, яке здійснюється тільки на її розсуд. Розпорядження від її імені суб`єктивним правом свідчить про втручання в таке право, що може бути предметом судового захисту. Зміна після реєстрації товариства складу його учасників товариства не нівелює факт втручання, а тому не позбавляє ОСОБА_1 права на його захист.

5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань

5.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №910/14472/21 визначено колегію суддів у складі: Вронська Г.О. (головуючий), Губенко Н.М., Кондратова І.Д.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №910/14472/21 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кролевець О.А.

Ухвалою Верховного Суду від 24.06.2024 відкрито касаційне провадження у справі №910/14472/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі №910/14472/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №910/14472/21 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №910/14472/21 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.

5.2. ОСОБА_1 22.07.2024 подала до Суду додаткові пояснення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віва-Інвест ЛТД" 15.10.2024 подало до Суду письмові пояснення.

ОСОБА_1 01.11.2024 подала до Суду письмові пояснення.

ОСОБА_1 06.11.2024 подала до Суду додаткові пояснення.

ОСОБА_1 11.11.2024 серез «Електронний суд» подала до Суду додаткові пояснення у справі.

5.3. Об`єктом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі №910/14472/21, якою скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, та, відповідно, відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині припинення шляхом ліквідації ТОВ "Українсько-канадське підприємство "Рентал естейт" та призначення ліквідатора.

При цьому колегія суддів ураховує, що рішення суду першої інстанції у частині відмови у скасуванні реєстраційної дії та запису у Єдиному державному реєстрі підприємств, установ та організацій про створення ТОВ "Українсько-канадське підприємство "Рентал естейт" ані до суду апеляційної, ані до суду касаційної інстанцій не оскаржувалось, а відтак у цій частині Судом не переглядається.

5.4. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

6.1. Дослідивши наведене у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.

6.2. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Отже, у разі оскарження судових рішень на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, по-перше, слід з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.

6.3. Так, ОСОБА_1 , звертаючись до Верховного Суду, зазначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах частини другої статті 110 ЦК України.

Оцінюючи доводи та мотиви касаційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що фактично підставою звернення до касаційного суду стало питання:

- щодо наявності/відсутності правових підстав для припинення юридичної особи шляхом її ліквідації за рішенням суду за позовом особи, яка не є учасником такої юридичної особи.

З огляду на наведене Верховний Суд відзначає таке.

6.4. Щодо припинення юридичної особи шляхом її ліквідації за рішенням суду

6.5. Загальний порядок створення юридичної особи унормовано статтею 87 ЦК України, відповідно до частини четвертої якої, юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина перша статті 89 ЦК України).

Відповідно до пунктів 4, 6 частини першої статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - являє собою офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється лише шляхом реорганізації або ліквідації. Згідно із частиною другою вказаної статті юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У свою чергу, порядок ліквідації господарського товариства на загальних підставах передбачений статтями 110 - 112 ЦК України, відповідними нормами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Згідно із частиною першою статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується:

1) за рішенням її учасників, суб`єкта управління державної або комунальної власності або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади.

Аналізуючи приписи статті 110 ЦК України у контексті доводів касаційної скарги, колегія суддів відзначає, що наведеними приписами передбачена можливість ліквідації юридичної особи за рішенням суду, однак лише за позовом суб`єктів, які наділені правом на звернення до суду з відповідним позовом.

6.6. Як встановлено судом апеляційної інстанції позивач - ОСОБА_1 не є учасником ТОВ "Українсько-канадське підприємство "Рентал естейт". Єдиним учасником відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ "Українсько-канадське підприємство "Рентал естейт" станом на 18.02.2019 був ОСОБА_4 . Ця ж особа була і є керівником ТОВ "Українсько-канадське підприємство "Рентал естейт" від дня створення товариства.

Звертаючись до суду, ОСОБА_1 вказала, що позов спрямований на захист суб`єктивного права на зайняття підприємницькою діяльністю, яке здійснюється тільки на її розсуд. Відтак розпорядження від її імені суб`єктивним правом свідчить про втручання в таке право, що може бути предметом судового захисту.

Суд, вирішуючи питання про наявність у ОСОБА_1 порушеного права та/або законного інтересу з метою його захисту, зазначає таке.

6.7. Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові необхідно відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Особа, яка звертається до суду вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі №924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі №924/1146/21, від 06.10.2022 у справі №922/2013/21, від 17.11.2022 у справі №904/7841/21).

При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.08.2023 у справі №910/5958/20, від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19).

6.8. Так, суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, виходив з того, що ухвалення рішення про ліквідацію господарського товариства за позовом особи, яка не є його учасником, суперечить змісту статті 110 ЦК України.

При цьому суд апеляційної інстанції також зазначив, що поза судовою перевіркою у суді першої інстанції залишилося встановлення обставин, чи має позивач суб`єктивний інтерес у задоволенні позову, і який характер цього інтересу, адже визначальним критерієм для прийняття судового рішення про припинення юридичної особи є установлений судом факт порушення прав та законних інтересів позивача на момент прийняття судового рішення, встановивши, що позивачка раніше зверталася до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення від 07.08.2018 про створення ТОВ "Українсько-канадське підприємство "Рентал естейт", формування статутного капіталу, визначення його розміру та часток і призначення керівника товариства, однак у апеляційному суді при розгляді її апеляційної скарги відмовилася від позову.

6.9. Ураховуючи вищенаведене правове регулювання спірних правовідносин, з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов заснованого на законі висновку про те, що позивачем під час розгляду справи не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності на момент прийняття судового рішення порушеного або оспорюваного права і охоронюваного законом інтересу фактом існування (діяльністю) ТОВ "Українсько-канадське підприємство "Рентал естейт", учасником якого позивач не є.

При цьому колегія суддів ураховує, що предметом спору у даній справі не є вимоги майнового характеру, тобто спір у справі не стосується захисту майнового права позивача у визначений законодавством спосіб (статті 386 - 388, 391 ЦК України), натомість позовні вимоги у цій справі виключно спрямовані на припинення діяльності юридичної особи.

Колегія суддів відзначає, що загальна процедура ліквідації юридичної особи передбачає низку обов`язкових дій - погашення існуючої кредиторської заборгованості, відчуження активів, звільнення працівників, передання документів до архіву тощо. Лише після вчинення цих дій і подання державному реєстратору відповідних документів в реєстр вноситься запис про припинення юридичної особи.

Статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено спростовну презумпцію відомостей, внесених до ЄДР, з огляду на що запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує. Водночас, якщо процедуру ліквідації не було здійснено належним чином, то внесення до реєстру запису про припинення цієї юридичної особи не тягне її припинення.

Отже, ліквідація юридичної особи - це встановлена законом процедура, результатом якої є припинення діяльності юридичної особи, і першочерговою умовою ліквідації законодавство визначило саме рішення її учасника/учасників про ліквідацію (у добровільному порядку та/або за рішенням суду).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.09.2018 у справі №813/6286/15 відзначила, що запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує; якщо процедуру ліквідації юридичної особи не було здійснено належним чином, зокрема якщо її було здійснено на підставі рішення про ліквідацію, прийнятого особами, які не мали повноважень його ухвалювати, на підставі сфальшованих документів, якщо у процедурі ліквідації не було відчужено все майно юридичної особи тощо, то внесення до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не є актом, з яким пов`язується її припинення та припинення права власності на її майно, а є лише записом, який не тягне за собою наслідків.

Колегія суддів ураховує, що позивач, звертаючись до суду з позовом про припинення юридичної особи шляхом її ліквідації, не надала жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності/відсутності заборгованості юридичної особи перед третіми особами; наявності/відсутності майна у такому товаристві; беззаперечних доказів відсутності здійснення товариством господарської діяльності протягом усього часу існування тощо.

Колегія суддів вважає, що ліквідація юридичної особи із порушенням вимог, зокрема, частини третьої статті 110 ЦК України може призвести до порушення прав та інтересів кредитора/кредиторів товариства, майнові вимоги якого/яких внаслідок таких дій залишаться незадоволеними, а також майнових прав осіб, які на даний час є учасниками такого товариства, що необґрунтовано було невраховано позивачем при поданні позову про припинення юридичної особи шляхом її ліквідації за рішенням суду.

Отже, з огляду на викладене, позовна вимога про припинення існуючої юридичної особи шляхом її ліквідації за рішенням суду за позовом особи, яка не є учасником такої юридичної особи, що створена у відповідному порядку та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом.

6.10. Відтак доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, зазначене в сукупності свідчить про відсутність правових підстав для скасування ухваленого судового рішення з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Фактично ж доводи касаційної скарги зводяться до заперечень обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, та до їх переоцінки, що, у свою чергу, не може бути предметом розгляду в касаційному порядку в силу приписів частини другої статті 300 ГПК України.

Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).

Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

6.11. Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини №41984/98 від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", №24465/04 від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", №3236/03 від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм права при ухваленні оскаржуваного судового рішення за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли свого підтвердження з мотивів, викладених у розділі 6 цієї Постанови.

6.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.3. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

7. Судові витрати

7.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються відповідно на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі №910/14472/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

І. Кондратова