Ухвала

від 14.11.2024 по справі 908/1903/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 908/1903/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С.К., Случ О. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"

на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.04.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2024 у справі

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"

до 1) Токмацької міської ради, Запорозька область,

2) Управління комунального господарства виконавчого комітету Токмацької міської ради,

3) Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області в особі Міськрайонного управління у Токмацькому районі та м. Токмаку

про скасування записів про право власності, витребування із чужого незаконного володіння земельної ділянки, зобов`язання внести зміни до земельно-кадастрової документації,

ВСТАНОВИВ:

25.10.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.04.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2024 у справі № 908/1903/19.

Подана касаційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з положеннями пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

До Господарського суду Запорізької області у 2019 році звернулось Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» з позовом до Токмацької міської ради, Управління комунального господарства виконавчого комітету Токмацької міської ради та Головного управління держгеокадастру у Запорізькій області в особі Міськрайонного управління у Токмацькому районі та м.Токмаку про:

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності №26499360 від 05.06.2018 про державну реєстрацію права власності Токмацької міської ради Запорізької області на земельну ділянку з кадастровим номером 2311000000:01:043:0134 площею 16,8403 га за адресою: вул. Ковальська, м. Токмак, Запорізька область;

- витребування із чужого незаконного володіння Управління комунального господарства виконавчого комітету Токмацької міської ради частини земельної ділянки площею 182,3300 га, наданої позивачу на праві постійного користування;

- зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області в особі Міськрайонного управління у Токмацькому районі та м. Токмаку внести зміни до автоматизованої системи державного земельного кадастру шляхом скасування (анулювання) кадастрового номеру 2311000000:01:043:0134.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 установлено у розмірі 1 921,00 грн.

18.05.2021 позивачем подано до суду уточнену позовну заяву, відповідно до якої позивач просив про:

1) скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 26499360 від 05.06.2018 про державну реєстрацію права власності Токмацької міської ради Запорізької області на земельну ділянку з кадастровим номером 2311000000:01:043:0134 площею 16,8403 га за адресою: вул. Ковальська, м.Токмак, Запорізька область та записи від 01.02.2021 на земельну ділянку площею 2,6500 га, кадастровий номер 2311000000:01:043:0146 та ділянку площею 14,1903 га, кадастровий номер 2311000000:01:043:0145, що розташовані за тією ж адресою;

2) витребування із чужого незаконного володіння Токмацької міської ради частини земельної ділянки площею 1,2206 га, наданої позивачу на праві постійного користування;

3) зобов`язання Міськрайонне управління у Токмацькому районі та м. Токмаку Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області в особі Міськрайонного управління у Токмацькому районі та м. Токмаку внести зміни до земельно-кадастрової документації шляхом скасування (анулювання) кадастрового номеру 2311000000:01:043:0134, 2311000000:01:043:0146 та 2311000000:01:043:0145.

За змістом частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 установлено у розмірі 2 270,00 грн.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Стаття 162 ГПК України містить положення, за яким у позовній заяві має зазначатися ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються або оспорюються.

Оскаржуваною постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2024 залишено без змін рішення Господарського суду Запорізької області від 29.04.2024 у справі № 908/1903/19 про відмову у задоволенні позову.

Оскаржуючи рішення суду попередніх інстанцій заявник просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд.

Враховуючи майновий характер позовної вимоги про витребування майна, а також те, що касаційну скаргу подано безпосередньо до Касаційного господарського суду, з матеріалів касаційної скарги та зі змісту судових рішень у цій справі у суду немає можливості встановити вартість спірного майна, визначену під час звернення з позовом, для встановлення розміру судового збору, який необхідно сплатити за звернення з касаційною скаргою у цій справі, відтак скаржнику (позивачу) необхідно надати відповідні докази.

Отже, за подання цієї касаційної скарги у справі № 908/1903/19 необхідно сплатити 200 % від розміру судового збору, що підлягав сплаті за подання цього позову з майновою та двома немайновими вимогами, заявленими у 2019 році, та доповниними у 2021 році ще чотирьма вимогами (вартість майна х 1.5% + 1 921,00 грн х 2 + 2 270,00 грн х 4).

В порушення зазначених вимог, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі, який має бути перерахований за такими реквізитами ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) ; код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»); призначення платежу: *; 101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).

Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду розміщено на офіційному веб-сайті Верховного Суду.

За приписами частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частин другої та третьої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Оскаржувана постанова Центрального апеляційного господарського суду проголошена 25.09.2024, а тому останнім днем звернення з касаційною скаргою відповідно до частини першої статті 288 ГПК України було 15.10.2024.

Касаційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", подана через систему «Електронний суд» 25.10.2024 з порушенням встановленого ГПК України строку, містить клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що оскаржуване рішення представником заявника отримано в «Електронному суді» 01.10.2024, проте в період з 26.09.2024 по 11.10.2024 представник перебував у відпустці, після закінчення якої 14.10.2024 судове рішення отримано в роботу, а 21.10.2024 була надана відпустка за сімейними обставинами.

Відповідно до частини другої статті 288 ГПК України скаржник має право на поновлення пропущеного строку оскарження, заявивши відповідне клопотання з наданням доказу вручення йому судового рішення в порядку, передбаченому процесуальним законом, або з інших поважних причин на підставі частини третьої вказаної норми.

За змістом частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З урахуванням отримання представником Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" оскаржуваного судового рішення в електронному кабінеті 01.10.2024, що підтверджується довідкою про доставку документа, відповідно до частин другої статті 288 ГПК України скаржник має право на поновлення строку оскарження, якщо касаційну скаргу було подано в межах двадцятиденного строку з моменту вручення судового рішення до 21.10.2024, а не з моменту отримання представником в роботу після виходу з відпустки 14.10.20, на що посилається скаржник у викладеному клопотанні.

Крім цього, посилання заявника на перебування його представника у відпустці під час строку на касаційне оскарження, що рахується з моменту вручення судового рішення, у тому числі в останній його день, не може вважатися поважною причиною поновлення цього строку з огляду на таке.

Можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку відповідно до статті 119 ГПК України.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Посилання скаржника щодо наявності підстав для поновлення строку оскарження у зв`язку з відпусткою його представника колегія суддів не визнає поважною причиною пропуску строку оскарження, оскільки вона є суб`єктивною, залежала від організації роботи скаржника, що не свідчить про поважність пропуску строку касаційного оскарження та пов`язаність з об`єктивно непереборними обставинами, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення.

Сторони зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами, в тому числі правом участі в судовому процесі через самопредставництво та (або) через представника.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Отже, скаржником не було наведено доводів і не подано доказів, які б підтверджували причинний зв`язок з наведеними ним обставинами та відсутністю можливості звернутися з касаційною скаргою у передбачений строк, а отже суд не визнає вказані підстави поважними причинами пропуску строку касаційного оскарження.

З викладеного колегія суддів робить висновок, що пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути для звернення з касаційною скаргою, а тому визнає викладені скаржником підстави неповажними.

З огляду на викладене, Суд вважає за необхідне зазначити, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії").

Інших підстав для поновлення цього строку з наданням відповідних доказів в обґрунтування поважності причин його пропуску скаржником не викладено.

Відповідно до положень частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, касаційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.04.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2024 у справі №908/1903/19 підлягає залишенню без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання суду доказів вартості майна, яке є предметом позову, для встановлення ціни позову, з якої визначається розмір судового збору за звернення до суду та доказів сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги у встановлених порядку та розмірі, а також заяви про поновлення строку касаційного оскарження з наведенням інших підстав у підтвердження поважності причин пропуску цього строку з відповідними доказами.

Керуючись статтями 6, 163, 174, 234, 287, 288, 290, 291, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.04.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2024 у справі № 908/1903/19 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржникові.

2. Роз`яснити Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто або відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ