Постанова

від 31.10.2024 по справі 2-74/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-74/11 Головуючий суддя І інстанції Мащенко С. В.

Провадження № 22-ц/818/1070/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючогоЯцини В.Б.,

суддів колегії Мальованого Ю.М., Маміної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Зінченко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» на ухвалу Нововодолазького районного суду Харківської області від 29 грудня 2023 року в складі судді Мащенко С.В. по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Приватне акціонерне товариство «Дельта Банк», про заміну сторони у виконавчому провадженні, видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання

в с т а н о в и в :

ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» 04 листопада 2011 року звернулось до суду із заявою про заміну стягувача у цивільній справі № 2-74/11 з примусового виконання виконавчого листа на його правонаступника ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43212924) у зв`язку з переходом до заявника прав кредитора відповідно до Договору купівлі-продажу прав вимоги № 2082 від 07.11.2019, а також про видачу заявнику дубліката виконавчого листа у цивільній справі № 2-74/11 та поновити строк пред`явлення його до виконання.

Заява мотивована тим, що 01.06.2011 року Нововодолазьким районним судом Харківської області ухвалене рішення у справі № 2-74/11 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суми заборгованості за кредитним договором № 11342857000 від 06.05.2008 року в розмірі 223074,69 гривень та судові витрати.

Вказує, що 08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, за яким останнє набуло право грошової вимоги відносно боржників ПАТ «УкрСиббанк», в тому числі й право грошової вимоги до ОСОБА_1

07.11.2019 року між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» таТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС»укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, за яким останнє набуло право грошової вимоги відносно боржників ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», в тому числі й право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 29 грудня 2023 року у задоволенні заяви ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу скасувати, та задовольнити заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, про видачу дублікату виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання.

Скарга мотивована тим, що ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» не отримувало виконавчі листи по вказаній справи. Згідно даних АСВП на сьогодні жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» або ПАТ «ДельтаБанк» не маж.

Вказує, що у зв`язку з зазначеним наразі не може реалізувати свої права стягувача, що гарантовані законодавством України.

Зазначає, що сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, розглянула справу за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, які не з`явилися у судове засідання, що відповідно дост. 372 ЦПК Українине перешкоджає її розгляду.

Відповідно до ст.ст.367,368 ЦПК Україниколегія суддів перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Устатті 375 ЦПК Українипередбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Устатті 263 ЦПК Українивизначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вказаним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції зазначив, що право у заявника на вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження виникало ще з моменту укладення 08.12.2011 року Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, підписаного 08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», так як для правонаступника (зараз ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС») обов`язковими є всі дії вчинені його попередником (ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК»).

Також з цього періоду часу вважається, що попередники заявника мали знати про існування боргових зобов`язань з боку ОСОБА_1 . Однак, вони виконавчим провадженням не цікавились, хоча мали об`єктивну можливість своєчасно вчинити певні процесуальні дії як щодо заміни сторони виконавчого провадження, так і щодо видачі дубліката виконавчого листа.

З моменту ухвалення рішення суду, укладення вище перелічених договорів купівлі-продажу прав вимоги за кредитом й до часу звернення заявника із цією заявою до суду, сплинув досить тривалий час, за який виконавчі провадження знищені, оскільки строк зберігання завершених виконавчих проваджень становить 3 роки.

Окрім того, ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» вже зверталось до суду із заявою «Про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання», залучивши до участі у справі в якості заінтересованих осіб: ОСОБА_2 та Нововодолазький районний ВДВС ГТУЮ у Харківській області, проте у її задоволення 05.09.2017 року було відмовлено.

Належних та допустимих доказів про втрату виконавчого листа заявником суду не надано, отже відсутні підстави вважати, що оригінал виконавчого листа достовірно є втраченим.

Заявником не наведено причин, які є поважними та давали б підстави для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та не надано таких доказів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

У статті 129-1 Конституції Українивизначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

Частиною 5статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIIIта пунктами 2.12, 2.13 «Інструкції з організації примусового виконання рішень» затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5(даліІнструкція) передбачено, що в разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження (у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником.

Згідно частин 1,2,5статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду. Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю.

Зі змісту норми частини першоїстатті 512 ЦК Українивбачається, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третястатті 656 ЦК України); (б) дарування (частина другастатті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Згідно зістаттею 515 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах , що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Перелік підстав матеріального правонаступництва, які спричиняють процесуальне правонаступництво, містяться встатті 37 ЦПК України, відповідно до якої воно можливе на будь-якій стадії процесу, в тому числі у зобов`язанні на стадії виконання.

Отже, за змістом вказаних норм цивільного процесуального права правонаступник набуває як права первинного кредитора, так і обов`язки та правові наслідки від їх невиконання.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.06.2011 року Нововодолазьким районним судом Харківської області у цивільній справі № 2-74/11 за позовом АТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ухвалене рішення, яким з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 223074,69 гривень та судові витрати (а. с. 81 - 82).

З Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, укладеного 08.12.2011 року, між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», вбачається, що останнє набуло право грошової вимоги стосовно боржників ПАТ «УкрСиббанк», в тому числі й ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з додатку к цьому договору (а. с. 14, 15).

З Договору № 2082/К купівлі-продажу прав вимоги, укладеного 07.11.2019 року, між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» таТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС», вбачається, що останнє набуло право грошової вимоги стосовно боржників ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», в тому числі й ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з додатку к цьому договору (а. с. 16 - 17).

На підставі Додатку 1 до Договору № 2082/К купівлі-продажу прав вимоги від 07.11.2019 року первісний кредитор відступає новому заборгованість за кредитним договором № 11342857000, боржником у якому є ОСОБА_1 (а. с. 18).

З довідки відповідальної особи за архів Нововодолазького районного суду Харківської області ОСОБА_3 вбачається, що цивільна справа № 2-74/11 за позовом АТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості знищена актом № 4 від 20.01.2017 року «Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду України», як така, що не має науково-історичної цінності та втратила практичне значення, на підставі «Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання», затвердженого наказом ДСА України № 22 від 11.02.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 201/17496 (а. с. 77).

На підтвердження зазначеного додано Витяг з акту № 4 від 20.01.2017 року «Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду України», в якому під пунктом № 54 міститься запис про цивільну справу № 2-74/11 за позовом АТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 «Про стягнення заборгованості» (а. с. 78 - 80).

Безпосередньо перевіривши автоматизовану систему документообігу суду «Д-3» суд пересвідчився у тому, що в провадженні Нововодолазького районного суду Харківської області перебувала ще й заява ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», із залученням до участі у справі заінтересованих осіб ОСОБА_1 та Нововодолазького районного ВДВС ГТУЮ у Харківській області, - про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання (справа з єдиним унікальним № 2-829/10, провадження № 6/631/2/17), у задоволенні якої ухвалою суду, постановленою 05.09.2017 року.

Під час судового розгляду вказаної заяви, судом було встановлено та зазначено у описовій частині судового рішення у виді ухвали, що:

-на підставі рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 01.06.2011 року у цивільній справі № 2-74/11 за позовом АТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 «Про стягнення заборгованості» видано виконавчі листи, згідно з якими 02.12.2011 року державним виконавцем ВДВС Нововодолазького РУЮ Довгополим Ю. С. відкриті виконавчі провадження № 30202658 та № 30202956;

-а також те, що відповідно до Інформації про виконавче провадження, отриманої 30.05.2016 року щодо виконавчого провадження № 30202956, 27.12.2013 року на підставі пункту 2 частини 1статті 47 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчий лист було повернуто стягувачу. При цьому відомостей про те, що мало місце заміна стягувача у цьому виконавчому провадженні відсутня.

Так, на час набрання чинності рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 01.06.2011року, діявЗакон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, у статті 22 якого було визначено, що виконавчий документ може бути пред`явлено до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набрав чинностіЗакон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року(даліЗакон № 1404-VIII), пунктом 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

За частиною першою, другою, пунктом 1 частини четвертоїстатті 12 Закону № 1404-VIIIвиконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконаннюз наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10.

В даному випадку товариство просило суд замінити стягувача у цивільній справі № 274/11 ПАТ «УкрСиббанк» його правонаступником - ТОВ «Укрдебт плюс».

Заява обґрунтована лише тим, що ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» не отримувало виконавчі листи по справі, на сьогодні жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «дельта Банк» не має, у зв`язку з чим ТОВ наразі не може реалізувати свої права, як стягувача.

Відповідно до положеньст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником (ч.1). Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (ч.2). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття провадження (ч.5).

Аналогічні положення містить ч.5ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Під правонаступництвом як на стадії виконання судового рішення, так і до відкриття виконавчого провадження, розуміється заміна однієї із сторін (стягувача або боржника) з переходом прав і обов`язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участь як у розгляді справи, так і у виконавчому провадженні.

Отже, згідно з вимогами чинного законодавства (ст. 512 ЦК України,ст. 442 ЦПК України,ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження») заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Водночас, згідно правового висновку, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року у справі № 34/425, де залишаючи без змін судові рішення про відмову у видачі дубліката виконавчого документа, Велика Палата зазначила, що заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідкаминезмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Отже, у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, що у даному випадку було

правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється.

Схожий за змістом правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, в якому Велика Палата зауважила, що реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першоюстатті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 15.09.2017 року справі № 2-829/10, у задоволенні заяву ПАТ «Дельта банк» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання відмовлено.

Зазначеною ухвалою встановлено, що на підставі рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 01.06.2011 року у цивільній справі № 2-74/11 за позовом АТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості видано виконавчі листи, згідно з якими 02.12.2011 року державним виконавцем ВДВС Нововодолазького РУЮ Довгополим Ю. С. відкриті виконавчі провадження № 30202658 та № 30202956; а також те, що відповідно до Інформації про виконавче провадження, отриманої 30.05.2016 року щодо виконавчого провадження № 30202956, 27.12.2013 року на підставі пункту 2 частини 1статті 47 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчий лист було повернуто стягувачу. При цьому відомостей про те, що мало місце заміна стягувача у цьому виконавчому провадженні відсутня.

Для усіх правонаступників стягувача у даній справі встановлені згаданим судовим рішення обставини мають преюдиціальне значення.

Матеріали справи не містять доказів того, що вказані виконавчі листи були зверненні до виконання.

ТОВ «Укрдебт плюс», отримавши право вимоги до боржників 07 листопада 2019 року, з заявою про заміну сторони звернулося до суду у березні 2023 року, тобто більше, ніж через три роки.

Вказане свідчить, що як ПАТ «УкрСиббанк», так і його правонаступник у даних правовідносинах заявник ТОВ «Укрдебт плюс» протягом тривалого часу не цікавилися виконанням виконавчого листа у справі за рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 15 вересня 2019 року, у зв`язку з чим і не вчиняли своєчасно відповідні процесуальні дії.

Відповідно дост.89ЦПК Українисуд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, відповідно до ст. 89 ЦПК України оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності та враховуючи висновки Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що заява про заміну стягувача у виконавчому листі є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду залишається невиконаним, не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки до суду не було надано належних і допустимих доказів, що стягувач був позбавлений можливості для вчасного виконання судового рішення, винесеного на його користь.

Оскільки судове рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, доводами скарги висновки суду не спростовуються, то відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційний суд не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» залишити без задоволення.

Ухвалу Нововодолазького районного суду Харківської області від 29 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складений 14 листопада 2024 року.

Головуючий В.Б. Яцина

Судді колегії Ю.М.Мальований

О.В.Маміна