Постанова

від 23.10.2024 по справі 910/12518/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2024 р. Справа№ 910/12518/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024

у справі № 910/12518/23 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська гірничо-хімічна компанія"

до Департаменту патрульної поліції

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції

2) ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-ЛІЗИНГ УКРАЇНА"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська гірничо-хімічна компанія" (далі - позивач; ТОВ "Західноукраїнська гірничо-хімічна компанія"; ТОВ «ЗУГК») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту патрульної поліції (надалі - відповідач; Депатамент ПП; апелянт) про стягнення матеріальних збитків у розмірі 2 311 351,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що співробітник Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, керуючи службовим автомобілем, порушив правила дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем Mercedes-Benz GLE 300D, р.н. НОМЕР_1 , внаслідок чого останній зазнав механічних пошкоджень. Вина співробітника поліції у скоєнні означеної ДТП встановлена в судовому порядку. На момент ДТП автомобіль Mercedes-Benz GLE 300D, р.н. НОМЕР_1 , будучи зареєстрованим на праві власності за ТОВ «АЛЬФА-ЛІЗИНГ УКРАЇНА», перебував у володінні й користуванні позивача згідно договору фінансового лізингу. Несучи усі ризики, пов`язані з володінням й користуванням названим транспортним засобом, позивач, як лізингоодержувач, сплатив лізингодавцеві повну вартість останнього, визначену графіком платежів. Наведена обставина дозволяє стверджувати, що жодних збитків, пов`язаних з пошкодженням ТЗ Mercedes-Benz GLE 300D внаслідок спірної ДТП лізингодавець не зазнав. Натомість, їх поніс саме позивач, набувши право власності вже на пошкоджений автомобіль. Враховуючи викладене, ТОВ «ЗУГК» заявляло вимогу про компенсацію таких збитків за рахунок відповідача, як з роботодавця, за шкоду, завдану його працівником, розмір яких доводить шляхом надання до господарського суду звіту № 0012.10.22 про оцінку вартості матеріального збитку, актуалізованого звіту № 12/12.02.24 про оцінку вартості матеріального збитку, рецензії від 12.04.2024 на актуалізований звіт № 12/12.02.24 про оцінку вартості матеріального збитку, виконаної рецензентом Стрижаком Д.Є., а також висновку експерта № 14/05-01 від 14.05.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12518/23. Залучено до участі у розгляді справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління патрульної поліції в Житомирській області.

У підготовчому засіданні 04.10.2023 без виходу до нарадчої кімнати судом першої інстанції постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про заміну третьої особи на належну - Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108625) (скорочено - третя особа-1; УПП в Житомирській області Департаменту патрульної поліції).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2023 залучено ОСОБА_1 третьою особою-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (по тексту - третя особа-2; ОСОБА_1 ).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-ЛІЗИНГ УКРАЇНА» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача (в подальшому - третя особа на стороні позивача; ТОВ «АЛЬФА-ЛІЗИНГ УКРАЇНА»).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/12518/23 позовні вимоги ТОВ "Західноукраїнська гірничо-хімічна компанія" задоволено частково. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь ТОВ "Західноукраїнська гірничо-хімічна компанія" суму матеріальних збитків у розмірі 2 073 560 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 31 103 грн. 40 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

За висновками місцевого господарського суду, несучи усі ризики, пов`язані з володінням й користуванням ТЗ Mercedes-Benz GLE 300D, який на момент ДТП застраховано не було, позивач, як лізингоодержувач, сплатив лізингодавцеві після настання ДТП повну вартість об`єкта лізингу, визначену графіком платежів. Наведена обставина дозволяє стверджувати, що жодних збитків, пов`язаних з пошкодженням ТЗ Mercedes-Benz GLE 300D, унаслідок спірної ДТП безпосередньо лізингодавець не зазнав. Натомість, їх поніс саме позивач, набувши у власність уже пошкоджений об`єкт лізингу. У силу означеного факту у позивача виникло право на відшкодування понесених збитків, яке він наразі цілком правомірно реалізував у судовому порядку, звернувшись до відповідача з даним позовом. Відтак, виходячи з того, що позов частково доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для його часткового задоволення та стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 2 073 560,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Департамент патрульної поліції звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/12518/23 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Західноукраїнська гірничо-хімічна компанія" до Департаменту патрульної поліції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції; 2) ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ТОВ "АЛЬФА-ЛІЗИНГ УКРАЇНА" про стягнення 2 311 351,16 грн - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення винесено з порушенням норм матеріального права, неповним з`ясуванням та дослідженням всіх обставин справи, не відповідністю висновків обставинам справи.

Апелянт зазначає, що лізингодавець свій обов`язок в частині укладання договорів страхування виконував до останнього дня дії лізингу - 03.04.2022, а з 04.04.2022 транспортний засіб Mercedes-Benz GLE 300D, номерний знак НОМЕР_1 полісами обов`язкового добровільного страхування не забезпечувався. Станом на 29.04.2022 (день ДТП) автомобіль під керуванням ОСОБА_2 був не застрахованим.

Також відповідач вказує, ТОВ «ЗУГК» не надало доказів того, що пошкоджене майно на день ДТП належало йому, тому право вимоги відшкодувати завдану матеріальну шкоду в даному випадку належить тільки ТОВ «АЛЬФА-ЛІЗИНГ УКРАЇНА», оскільки на день ДТП транспортний засіб Mercedes-Benz GLE 300D, номерний знак НОМЕР_1 належав саме цьому товариству.

Окремо апелянт акцентує, що звіт № 00/12.10.22 про оцінку вартості матеріального збитку, на який суд першої інстанції послався для обґрунтування розміру матеріальної шкоди, - не може бути визнаний належним та допустимим доказом, в тому числі, і з підстав правильності його розрахунків.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2024, апеляційна скарга відповідача у справі № 910/12518/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Барсук М.А., Кропивна Л.В.

У зв`язку з перебуванням судді Алданової С.О. з 22.07.2024 по 02.08.2024, суддів Коропивної Л.В. з 05.08.2024 по 22.08.2024, Барсук М.А. з 01.08.2024 по 30.08.2024 у відпустці розпорядженням від 15.08.2024 № 091.-08/2714/24 сформовано колегію: суддів Алданова С.О. - головуючий, судді Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/12518/23. Розгляд апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/12518/23 призначено на 14.10.2024.

20.09.2024 на адресу апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ТОВ "Західноукраїнська гірничо-хімічна компанія" просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення, - без змін. Згідно аргументів ТОВ «ЗУГК», позивач виконав усі зобов`язання за договором фінансового лізингу, є власником автомобіля, що був пошкоджений у ДТП та саме позивачу були заподіяні збитки, які останній має право стягнути з відповідача.

Позивач також звертає увагу, що відповідач жодним чином документально не спростував можливість суду першої інстанції визначати розмір збитків з урахуванням висновку експерта (оцінювача) ТОВ «Агенство Експертної оцінки» (який і був взятий до уваги судом першої інстанції). Так само, відповідачем не було надано жодного документального спростування можливості використання калькуляції ремонту автомобіля від 05.10.2022 офіційного дилера «Mercedes-Benz».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 розгляд апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/12518/23 відкладено на 23.10.2024.

Представник апелянта та третьої особи-1 в судовому засіданні 23.10.2024 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні 23.10.2024 проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

ОСОБА_1 та ТОВ "АЛЬФА-ЛІЗИНГ УКРАЇНА" в судове засідання 23.10.2024 не з`явились. Про час та місце розгляду справи третіх осіб повідомлено належним чином, що підтверджується довідками від 18.10.2024 про доставку електронного документа в електронні кабінети останніх.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, враховуючи те, що явка третіх осіб обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованого клопотання від третіх осіб про відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та ТОВ "АЛЬФА-ЛІЗИНГ УКРАЇНА", які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 19.08.2019 між ТОВ «Універсальна лізингова компанія «Ленд - ліз» (лізингодавець) та ТОВ «Західноукраїнська гірничо - хімічна компанія» (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 088-АБУ-Ф-205 (далі в тексті - Договір), відповідно до п. 2.1 якого лізингодавець на підставі замовлення на ТЗ зобов`язується купити та передати лізингоодержувачу в строкове платне користування ТЗ на умовах фінансового лізингу, а лізингоодержувач зобов`язується вчасно та у повному обсязі відповідно до графіку платежів сплачувати на користь лізингодавця лізингові та інші платежі, а також виконувати інші зобов`язання, визначені цим договором.

Згідно з п. 2.2 Договору ТЗ передається лізингодавцем лізингоодержувачу по акту прийому-передачі ТЗ. Лізингоодержувач користується ТЗ протягом всього строку лізингу.

Термін лізингу визначається сторонами в Графіку платежів. Строк лізингу починає обчислюватися з дня підписання сторонами акту прийому-передачі ТЗ і закінчується в останній день користування ТЗ відповідно до Графіку платежів або в день дострокового розірвання або припинення договору. Строк лізингу може бути змінений за згодою сторін, про що вносяться відповідні зміни до графіку платежів (п. 2.3 Договору).

Лізингоодержувач має пріоритетне право набути після закінчення строку лізингу і при повному належному виконанні його умов у власність предмет лізингу на підставі підписаної сторонами Угоди про перехід права власності на ТЗ (п. 5.4 Договору).

Відповідно до п. 5.6 Договору лізингоодержувач має право після закінчення строку дії договору та/або відповідного Графіку платежів і виконання його умов набути у власність предмет лізингу, сплативши лізингодавцю залишкову вартість ТЗ, вказану у відповідному Графіку платежів та виконавши всі інші грошові зобов`язання за договором. Вимоги цього пункту договору не застосовуються в разі, якщо у лізингоодержувача є не погашена заборгованість по будь-якому укладеному з лізингодавцем договору та/або графіку платежів.

У п. 10.1 Договору сторони погодили, що з дати передачі ТЗ лізингоодержувачу він несе повну відповідальність за ризики, яким може бути підданий ТЗ.

З метою зменшення ризиків володіння транспортним засобом, ТЗ, зазначений у Графіку платежів, повинен бути застрахований за рахунок лізингоодержувача на весь період дії цього договору та/або графіку платежів за ризиками обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ і договором добровільного страхування ТЗ на випадок повної або часткової втрати ТЗ незалежно від причин такої втрати (схема страхування «Повне КАСКО») та будь-якими іншими ризиками у разі необхідності такого страхування згідно з вимогами діючого законодавства України чи іншої країни у разі перебування (тимчасового виїзду) ТЗ за межі території України з дозволу лізингодавця (п. 10.2 Договору).

Згідно п.п. 10.3, 10.4 Договору лізингоодержувач вказує вид та умови страхування, за якими він хоче застрахувати ТЗ в замовленні на ТЗ. Лізингодавець впродовж 2 робочих днів з моменту передачі ТЗ за актом приймання-передачі ТЗ самостійно укладає договори страхування зі страховиком, вибраним за власним розсудом. Лізингодавець по таким договорами страхування є безумовним вигодонабувачем.

У разі пошкодження, викрадення, незаконного заволодіння ТЗ, якщо дана подія не буде визнана страховою, лізингоодержувач зобов`язаний сплатити лізингодавцю на підставі виставленого рахунку викупну вартість ТЗ, зазначену у відповідному Графіку платежів (п. 6.21 Договору).

За п. 11.1 Договору лізингоодержувач зобов`язаний повернути ТЗ в дату повернення, передбачену відповідним графіком платежів, на СТО, узгодженому сторонами, у присутності уповноважених представників сторін разом з обладнанням та іншими документами, які були надані лізингоодержувачу згідно акту приймання-передачі ТЗ та з дотриманням умов п. 11.3 цього договору, про що сторони складають та підписують акт повернення ТЗ. В разі, якщо лізингоодержувач повертає ТЗ з виконанням вищезазначених вимог, відповідний Графік платежів до цього договору вважається припиненим з дати такої передачі.

У відповідності до п. 15.2 Договору останній є безстроковим та діє до дати повного належного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним або до дати укладення додаткової угоди про його розірвання (припинення його дії).

30.09.2019 між ТОВ «Універсальна лізингова компанія «Ленд - ліз» (первісний лізингодавець), ТОВ «Західноукраїнська гірничо - хімічна компанія» (лізингоодержувач) та ТОВ «АЛЬФА-ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (новий лізингодавець) було укладено Угоду про заміну сторони в договорі фінансового лізингу № 088-АБУ-Ф-205 від 19.08.2019 (надалі - Угода), згідно з п. 1 якої лізингоодержувач, первісний лізингодавець та новий лізингодавець вирішили у договорі фінансового лізингу № 088-АБУ-Ф-205 від 19.08.2019 замінити лізингодавця, а саме: ТОВ «Універсальна лізингова компанія «Ленд - ліз» на ТОВ «АЛЬФА-ЛІЗИНГ УКРАЇНА». Тобто з дати, вказаної у пункті 6 даної Угоди, усі права та обов`язки по договору лізингу переходять від первісного лізингодавця до нового лізингодавця.

Угода вступає в силу з 1 жовтня 2019 року, але не раніше дати державної реєстрації змін до відомостей в ЄДРЮОФОПтаГФ, щодо правонаступництва ТОВ «АЛЬФА-ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (п. 6 Угоди).

На виконання умов договору 03.04.2020 ТОВ «АЛЬФА-ЛІЗИНГ УКРАЇНА» було передано, а ТОВ «Західноукраїнська гірничо - хімічна компанія» прийнято об`єкт лізингу - автомобіль Mercedes-Benz GLE 300D 4MATIC, номер кузова НОМЕР_2 , рік випуску - 2020, вартість - 2 096 964,06 грн, у кількості 1 шт.; пристрій спостереження Teltonika FMB920AECO91/Fleet Management System, вартість - 10 500,00 грн, у кількості 1 шт. Разом з ТЗ передані: свідоцтво про реєстрацію ТЗ, технічна документація, надана постачальником, у т.ч. сервісна книжка та інструкція з експлуатації ТЗ, поліс страхування ОСЦПВТО «Автоцивілка» та стікер до нього, державні реєстраційні номерні знаки - 2 штуки, сумка-автонабір технічної допомоги, що підтверджується актом прийому - передачі об`єкта лізингу № 088-АБУ-Ф-205/2.

Згідно з п. 3 Графіку платежів № 088-АБУ-Ф-205/2 від 03.04.2020, що є додатком № 2 до Договору, строк лізингу - 24 місяці.

Дата повернення ТЗ - 04.04.2022 (п. 8 Графіку платежів № 088-АБУ-Ф-205/2).

Поряд із цим, матеріали справи не містять акта повернення ТЗ, складеного у порядку п. 11.1 Договору та п. 8 Графіку платежів.

29.04.2022 о 19 год 55 хв на 189 км автодороги М-21 (Виступовичі - Житомир - Могилів Подільський) поблизу с. Сінгури Житомирського району Житомирської області сталася ДТП за участю ТЗ Mercedes-Benz GLE 300D, номерний знак НОМЕР_1 (об`єкт лізингу згідно договору № 088-АБУ-Ф-205), під керуванням ОСОБА_2 та ТЗ СКС MOU-04 МП, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням старшого лейтенанта поліції, інспектора УПП в Житомирській області ДПП ОСОБА_1.

Внаслідок вказаної ДТП автомобіль Mercedes-Benz GLE 300D, номерний знак НОМЕР_1 зазнав механічних пошкоджень.

Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 17.01.2023 у справі № 278/2390/22, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 04.04.2023, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. ОСОБА_2 визнано невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження відносно нього закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На момент скоєння ДТП транспортний засіб СКС MOU-04 МП, номерний знак НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4 належав відповідачу - Департаменту патрульної поліції, та був застрахований у АСК «Омега» згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформленого полісом № 207171650, строком дії з 00:00 08.04.2022 по 23:59:00 07.04.2023, з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 130 000,00 грн, франшизою - 0,00 грн.

Натомість, транспортний засіб Mercedes-Benz GLE 300D, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , застраховано не було.

02.09.2022 ТОВ «АЛЬФА-ЛІЗИНГ УКРАЇНА» та ТОВ «Західноукраїнська гірничо - хімічна компанія» підписали угоду (акт) про перехід права власності на об`єкт лізингу за договором фінансового лізингу № 088-АБУ-Ф-205 від 19.08.2019, згідно графіку платежів № 088-АБУ-Ф-205/2 від 03.04.2020, відповідно до п. 1 якої у зв`язку з виконанням лізингоодержувачем всіх своїх фінансових зобов`язань за графіком платежів № 088-АБУ-Ф-205/2 від 03.04.2020, який є невід`ємною частиною договору фінансового лізингу № 088-АБУ-Ф-205 від 19.08.2019 (далі - основний договір), до нього переходить право власності на об`єкт лізингу, а саме автомобіль Mercedes-Benz GLE 300 D у кількості 1 одиниця.

Сторони визначили, що право власності на об`єкт лізингу переходить від лізингодавця до лізингоодержувача з моменту укладення цієї угоди (акту) (п. 2 угоди).

Даною угодою (актом) підтверджується правомірність набуття об`єкта лізингу лізингоодержувачем у власність та є підставою для перереєстрації об`єкта лізингу в державних органах (п. 4 угоди).

02.09.2022 між ТОВ «АЛЬФА-ЛІЗИНГ УКРАЇНА» та ТОВ «Західноукраїнська гірничо - хімічна компанія» було укладено договір № 088-АБУ/2 купівлі-продажу об`єкта лізингу.

Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_5 , транспортний засіб Mercedes-Benz GLE 300D, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , 18.04.2023 було перереєстровано на нового власника - ТОВ «ЗУГК», з присвоєнням номерних знаків НОМЕР_6 .

В межах фактичних обставин цієї справи колегією суддів зазначається, що спірні правовідносини, будучи деліктним зобов`язанням, підпадають під правове регулювання статей 1166, 1187, 1188, 1172 ЦК України.

За приписами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, за загальним правилом, відповідальність за завдання шкоди покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на її безпосереднього заподіювача.

Водночас ч. 2 ст. 1187 ЦК України, яка відносяться до спеціальних деліктів, встановлює особливого суб`єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки. Так, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не є таким суб`єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 1 ст. 1172 ЦК України).

Матеріалами справи, зокрема, свідоцтвом про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4 та постановою від 15.07.2022 про закриття кримінального провадження № 62022240020000079 від 30.04.2022, підтверджується та відповідачем визнається, що на момент ДТП транспортний засіб СКС MOU-04 МП, номерний знак НОМЕР_3 належав відповідачу на праві власності, тоді як старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , обіймаючи посаду інспектора УПП в Житомирській області ДПП, перебував з ним у трудових відносинах і керував названим транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків.

За загальним правилом, визначеним цитованою вище ст. 1166 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка; шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Вирішуючи спір, пов`язаний з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, зокрема, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Як вже зазначалося, постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 17.01.2023 у справі № 278/2390/22, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 04.04.2023, встановлено протиправність поведінки ОСОБА_1 (порушення ним вимог пунктів 10.1, 10.4 ПДР), а також вину зазначеної особи у вчиненні спірної ДТП.

За ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно висновків Верховного Суду, зроблених у постановах від 02.07.2018 у справі № 739/1069/17, від 15.03.2021 у справі № 201/5993/18, у разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення, суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та з чиєї вини вона сталася. Адже у вказаній частині ця постанова має обов`язковий характер при вирішенні питання відшкодування збитків.

Так, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що внаслідок протиправної поведінки ОСОБА_1 була завдана шкода транспортному засобу Mercedes-Benz GLE 300D, р.н. НОМЕР_1 , а між шкодою і протиправною поведінкою зазначеної особи існує прямий причинний зв`язок.

Відповідно, у діях ОСОБА_1 наявний повний склад цивільного правопорушення. Тим самим, виходячи з приписів ст.ст. 1172, 1187, 1188 ЦК України, саме на Департамент патрульної поліції, як власника ТЗ, водія якого визнано винним у скоєнні ДТП, у даному випадку, покладається обов`язок з відшкодування шкоди, завданої пошкодженням автомобіля Mercedes-Benz GLE 300D, р.н. НОМЕР_1 , унаслідок ДТП, і про дане, за висновками колегії суддів, правильно зазначено судом попередньої інстанції.

На підтвердження розміру матеріального збитку, завданого власникові Mercedes-Benz GLE 300D, р.н. НОМЕР_1 позивачем додано звіт № 00/12.10.22 про оцінку вартості матеріального збитку, виконаний суб`єктом оціночної діяльності ФОП «Ткачук Максимом Сергійовичем». Згідно вказаного звіту: експерт-оцінювач обізнаний про відповідальність за завідомо неправдивий висновок; розмір матеріального збитку складає: 2 311 351,16 грн.

Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції звернулось до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях з листом від 24.11.2023 № 15846/41/28-2023 (вхідний регіонального відділення № 10/2434 від 24.11.2023) з вимогою щодо рецензування звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 00/12.10.22. В додаток до листа долучено копію звіту, що виконаний начальником ВПЗ УПП в Житомирській області ДПП капітаном поліції Іваненком О.

За наслідками проведення рецензування, листом № 10-14-1499 від 07.12.2023 Управління забезпечення реалізації повноважень у Житомирській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях надало Управлінню патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції рецензію від 07.12.2023, згідно якої звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків.

Після цього, суб`єктом оціночної діяльності ФОП «Ткачук Максимом Сергійовичем» виконано та складено актуалізований звіт про оцінку вартості матеріального збитку № 12/12.02.24 від 03.02.2024. Згідно вказаного звіту розмір матеріального збитку складає: 2 311 351,16 грн.

Водночас, Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції звернулось до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях з листом від 26.02.2024 № 2910/41/28-2024 (вхідний регіонального відділення № 10/428 від 26.02.2024) з вимогою щодо рецензування актуалізованого звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 12/12.02.24. В додаток до листа долучено копію звіту, що виконаний представником Департаменту патрульної поліції Іваненком О.

За наслідками проведення рецензування, листом № 10-14-288 від 14.03.2023 Управління забезпечення реалізації повноважень у Житомирській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях надало Управлінню патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції рецензію від 12.03.2024, згідно якої звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків.

Поряд із цим, позивачем долучено до матеріалів справи рецензію від 12.04.2024 на актуалізований звіт № 12/12.02.24, складену рецензентом Стрижаком Д.Є., згідно якої звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Однак, Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції звернулось до Фонду державного майна України з листом від 27.03.2024 № 4560/41/28/-2024 (вхідний регіонального відділення № 12/15024 від 20.04.2024) з вимогою щодо рецензування копії актуалізованого звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 12/12.02.24.

За наслідками проведення рецензування копії актуалізованого звіту, листом № 4560/41/28/-2024 від 27.03.2024 Фонд державного майна України надав Управлінню патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції рецензію від 19.04.2024, згідно якої звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний.

Отже, в матеріалах справи наявні докази проведення, за запитом Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, рецензування звіту № 00/12.10.22 та актуалізованого звіту № 12/12.02.24, за наслідками проведення яких рецензентами Управління забезпечення реалізації повноважень у Житомирській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях складені рецензії від 07.12.2023 та від 12.03.2024. Такі рецензування проводилися на підставі копій відповідних звітів, виконаних представником ВПЗ УПП в Житомирській області ДПП та Департаменту патрульної поліції - Іваненком О.

В той же час, матеріали справи містять докази проведення рецензії від 12.04.2024 на актуалізований звіт № 12/12.02.24, складеної рецензентом Стрижаком Д.Є., згідно якої звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки, а також рецензії від 19.04.2024, проведеної Фондом державного майна України за запитом Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції щодо рецензування копії актуалізованого звіту № 12/12.02.24.

Зважаючи на вказані обставини щодо проведення рецензій від 07.12.2023 та від 12.03.2024 на підставі копій звіту та актуалізованого звіту, а також рецензії від 19.04.2024 на копію актуалізованого звіту № 12/12.02.24, колегія суддів зазначає таке.

За ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) оцінювачем, який працює в органі державної влади, на запити органів державної влади або у зв`язку з виконанням своїх посадових обов`язків здійснюється в межах повноважень, визначених посадовими інструкціями. Якщо запитом органу державної влади передбачено надання висновку про вартість майна і підготовка зазначеного висновку вимагає проведення незалежної оцінки, органи державної влади забезпечують її проведення у порядку, встановленому цим Законом.

В інших випадках рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на платній основі.

Згідно п.п. 51, 56, 57, 62, 63, 64, 65, 67 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (далі - Національний стандарт № 1), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності, зокрема: складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Звіт про оцінку майна складається в електронній та паперовій формі, якщо складання звіту про оцінку майна в паперовій формі передбачено нормативно-правовими актами з оцінки майна або договором на проведення оцінки майна, та може складатися в повній або стислій формі.

Звіт про оцінку майна дозволяється складати у стислій формі у разі доопрацювання (актуалізації) оцінки об`єкта оцінки на нову дату оцінки, а також в інших випадках, визначених відповідними національними стандартами.

Рецензування звіту про оцінку майна, зокрема, складеного в електронній формі, здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий

запит до осіб, які відповідно до Закону України "Про оцінку майна,

майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (далі - рецензенти).

Рецензування полягає у неупередженому об`єктивному розгляді оцінки майна особою, яка не має особистої матеріальної або іншої заінтересованості в результатах такої оцінки, відповідно до напряму та спеціалізації її кваліфікаційного свідоцтва.

Рецензування полягає у неупередженому об`єктивному

розгляді оцінки майна особою, яка не має особистої матеріальної

або іншої заінтересованості в результатах такої оцінки, відповідно

до напряму та спеціалізації її кваліфікаційного свідоцтва.

У рецензії повинні зазначатися: підстави проведення рецензування; повна назва звіту про оцінку майна, що був об`єктом рецензування, відомості про його виконавців, їх кваліфікацію та висновок про можливість проведення зазначеними особами оцінки майна відповідно до правових вимог провадження професійної оціночної діяльності; строк проведення рецензування і дата підписання рецензії; висновок про обґрунтованість вибору виду вартості та її відповідність вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; висновок про зібрані виконавцем звіту про оцінку майна

вихідні дані та іншу інформацію (їх повнота, достатність для

проведення оцінки майна та розкриття у звіті); висновок про відповідність і правильність застосування під час проведення оцінки методичних підходів, методів та оціночних процедур з урахуванням мети і бази оцінки, обґрунтованість використаних припущень; загальний висновок про достовірність оцінки майна.

Рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна. Звіт класифікується за такими ознаками:

звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з

оцінки майна;

звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з

оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на

достовірність оцінки;

звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових

актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на

достовірність оцінки, але може використовуватися з метою,

визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків;

звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки

майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути

використаний.

Відповідно до приписів «Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв» (надалі - Положення), затвердженого наказом Фонду державного майна України 31.10.2011 № 1585/1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 року за № 1351/20089, положення визначає процедуру проведення рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав складених в електронній або паперовій формах (далі - звіти про оцінку майна) рецензентами, що працюють в апараті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв (далі - регіональних відділень), з метою забезпечення процедури рецензування з дотриманням вимог статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (далі - Закон), положень пунктів 62-67 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" (далі - Національний стандарт № 1).

У цьому Положенні терміни вживаються у такому значенні: паперова копія звіту про оцінку майна, складеного в електронній формі, - звіт про оцінку майна, що складався в електронній формі, роздрукований, засвідчений в порядку, встановленому законодавством, невід`ємною частиною якого є відображення реквізитів підпису осіб, які підписували такий звіт (протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, отриманий за допомогою онлайн сервісу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису); паперовий примірник звіту про оцінку майна, складеного в електронній формі,- примірник звіту про оцінку майна, що складався в електронній формі, роздрукований та підписаний власноруч усіма особами, які безпосередньо проводили оцінку майна та складали такий звіт. Оригіналом звіту про оцінку майна є звіт про оцінку майна, складений до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2022 року № 886 «Про внесення змін до Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»»; звіт про оцінку майна, складений в електронній формі, або паперовий примірник звіту про оцінку майна, складеного в електронній формі.

У відповідності до вимог пункту 62 Національного стандарту № 1 рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на підставі письмового запиту особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна (п. 2.1.).

Рецензенти, що працюють в апараті Фонду державного майна України та його регіональних відділеннях, забезпечують рецензування звітів про оцінку майна у випадках прийняття, погодження та затвердження оцінки майна державними органами приватизації або іншим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування на підставі письмового запиту.

У випадках, передбачених пунктом 2.2 цього розділу, звіти про оцінку майна (разом із супровідними та іншими документами з питань здійснення оцінки та рецензування звітів), що надходять до структурного підрозділу оціночної діяльності Фонду державного майна України (або відповідних структурних підрозділів регіональних відділень), попередньо розглядаються профільними структурними підрозділами Фонду державного майна України (структурними підрозділами регіональних відділень), до функціональних повноважень яких належать питання управління майном, яке є об`єктом оцінки.

У випадках, передбачених пунктом 2.1 розділу II цього Положення, до письмового запиту на проведення рецензування додається оригінал звіту про оцінку майна. Рецензування копії звіту про оцінку майна, що складався в паперовій формі, та паперової копії звіту про оцінку майна, складеного в електронній формі (далі - копії звіту про оцінку майна), допускається лише у випадках, визначених цим Положенням.

Рецензування копії звіту про оцінку майна допускається у разі надходження запитів від Національного банку України, правоохоронних, контролюючих або інших органів державної влади.

Звіти про оцінку майна, складені в паперовій формі, що підлягали рецензуванню, повертаються замовнику після їх рецензування.

Розділом IV Положення передбачена процедура проведення рецензування, згідно якої відповідно до положень статті 4 Закону рецензування звіту про оцінку майна полягає в його критичному розгляді та наданні висновків щодо його повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна в порядку, визначеному Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна. Рецензування звіту про оцінку майна рецензентами Фонду державного майна України та його регіональних відділень забезпечується в межах повноважень, визначених Законом, положеннями пунктів 62-67 Національного стандарту № 1, іншими нормативно-правовими актами з оцінки майна та посадовими інструкціями. Строки рецензування звітів про оцінку майна визначаються з урахуванням строків виконання нормативно-правових та розпорядчих актів, на виконання яких здійснювалася оцінка майна, але не повинні перевищувати 30 календарних днів з дня надходження звіту про оцінку майна до структурного підрозділу, який забезпечує його рецензування.

У разі незгоди оцінювача або суб`єкта оціночної діяльності із рецензією на звіт про оцінку майна він має право звернутися із відповідним листом до Фонду державного майна України.

Розділ V Положення регулює питання відповідальності рецензентів, що працюють в апараті Фонду державного майна України, його регіональних відділень за порушення законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, згідно якого розгляд скарг на оціночну діяльність суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання, у тому числі тих, які виникли під час проведення рецензування звіту про оцінку майна рецензентами, що працюють в апараті Фонду державного майна України, його регіональних відділень, здійснюється Фондом державного майна України.

Таким чином, приписами Положення визначається процедура проведення рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав складених в електронній або паперовій формах. Рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на підставі письмового запиту особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна. Рецензенти, що працюють в апараті Фонду державного майна України та його регіональних відділеннях. Рецензування копії звіту про оцінку майна допускається у разі надходження запитів від правоохоронних органів. Строки рецензування звітів про оцінку майна визначаються з урахуванням строків виконання нормативно-правових та розпорядчих актів, на виконання яких здійснювалася оцінка майна, але не повинні перевищувати 30 календарних днів з дня надходження звіту про оцінку майна до структурного підрозділу, який забезпечує його рецензування. Водночас, розгляд скарг на оціночну діяльність суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання, у тому числі тих, які виникли під час проведення рецензування звіту про оцінку майна рецензентами, що працюють в апараті Фонду державного майна України, його регіональних відділень, здійснюється Фондом державного майна України.

При цьому, Положенням не передбачено подання правоохоронними органами повторно запиту щодо проведення рецензування копії актуалізованого звіту про оцінку майна.

В силу Положення, правоохоронні органи, у разі виникнення під час проведення рецензування звіту про оцінку майна рецензентами, що працюють в апараті Фонду державного майна України, його регіональних відділень, звертаються до Фонду державного майна України зі скаргою на оціночну діяльність суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Втім, згідно листа від 27.03.2024 № 4560/41/28/-2024 Фонду державного майна України, останнім проводилось саме рецензування копії актуалізованого звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 12/12.02.24.

В той же час, за наслідками звернення Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях з листом від 26.02.2024 № 2910/41/28-2024 (вхідний регіонального відділення № 10/428 від 26.02.2024) з вимогою щодо рецензування копії актуалізованого звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 12/12.02.24, Управлінням забезпечення реалізації повноважень у Житомирській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях вже проводилось, в межах 30 календарних днів з дня надходження звіту про оцінку майна до структурного підрозділу, який забезпечує його рецензування, рецензування копії актуалізованого звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 12/12.02.24, за наслідками чого складена рецензія від 12.03.2024.

За ст.ст. 77, 78, 86 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Тому, з огляду на приписи Положення щодо порядку процедури рецензування копії звіту про оцінку майна допускається у разі надходження запитів від правоохоронних органів, а також враховуючи встановлений Положенням спосіб реагування правоохоронними органами у питаннях, що виникають під час проведення рецензування звіту про оцінку майна рецензентами, що працюють в апараті Фонду державного майна України, його регіональних відділень, зокрема, звернення до Фонду державного майна України зі скаргою на оціночну діяльність суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання, беручи до уваги складення рецензії від 12.03.2024 за наслідками рецензування копії актуалізованого звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 12/12.02.24, судова колегія критично оцінює рецензію від 19.04.2024 копії актуалізованого звіту № 12/12.02.24, як допустимий та достовірний доказ.

Поряд із цим, як вже зазначалось, позивачем долучено до матеріалів справи рецензію від 12.04.2024 на актуалізований звіт № 12/12.02.24 про оцінку вартості матеріального збитку, яку виконано рецензентом Стрижаком Д.Є.

Також позивачем долучено до матеріалів справи висновок експерта № 14/05-01 від 14.05.2024.

В наведеному судова колегія акцентує, що ст. 98 ГПК України унормовано, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

В силу ч. 1 ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (ч. 5 ст. 101 ГПК України).

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи (ст. 98 ГПК України).

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підтвердження заявленого до стягнення розміру збитків позивачем, крім зазначених вище звітів, до матеріалів справи надано також висновок експерта № 14/05-01 за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи від 14.05.2024, підготовлений ТОВ «Агентство експертної оцінки України».

Як вбачається з висновку експерта № 14/05-01, його проведено судовим експертом Власовим А., стаж експертної роботи з 1991 року. Висновок підготовлено для подання до суду. Експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків (ст. 384 і 385 Кримінального кодексу України).

Згідно висновку експерта, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mercedes-Benz GLE 300D, р.н. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження 29.04.2022 (з врахуванням ПДВ) становить 2 203 560,00 грн.

За викладеного колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду про те, що висновок експерта № 14/05-01 є належним і допустимим доказом на підтвердження розміру фактично завданої шкоди в розумінні ст. 98 ГПК України.

Судова колегія звертає увагу, що в суді апеляційної інстанції клопотань про призначення судової експертизи не заявлялось.

З огляду на вищенаведене, враховуючи наявність діючого на момент ДТП договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ДПП та АСК «Омега», оформленого полісом № 207171650, з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 130 000,00 грн, франшизою - 0,00 грн, а також виходячи з мети інституту страхування цивільно-правової відповідальності, відповідальність у межах страхового відшкодування (ліміту відповідальності), тобто в межах 130 000,00 грн повинна нести АСК «Омега», тоді як відповідач (страхувальник) - в частині розміру збитку понад страхову суму.

Тому, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню збитки у розмірі 2 073 560,00 грн (2 203 560,00 грн - 130 000,00 грн), і з такими висновками суду першої інстанції погоджується й колегія суддів.

В свою чергу, доводи апелянта щодо необґрунтованості судом першої інстанції розміру матеріальної шкоди критично оцінюються судом апеляційної інстанції.

Поряд з цим, колегією суддів визнаються слушними заперечення позивача у відповідних межах.

Стосовно тверджень апелянта про те, що ТОВ «ЗУГК» не надало доказів того, що пошкоджене майно на день ДТП належало йому, тому право вимоги відшкодувати завдану матеріальну шкоду в даному випадку належить тільки ТОВ «АЛЬФА-ЛІЗИНГ УКРАЇНА», оскільки на день ДТП транспортний засіб Mercedes-Benz GLE 300D, номерний знак НОМЕР_1 належав саме цьому товариству, суд апеляційної інстанції вказує таке.

Частинами 1, 3 386 ЦК України унормовано, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Частиною 1 ст. 395 ЦК України визначено, що речовими правами на чуже майно, серед іншого, є право володіння.

В силу ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

У постановах Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 635/4944/14-ц, від 07.11.2018 у справі № 200/21325/15-ц виснувано, що: «Відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК України положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб)».

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про фінансовий лізинг» (чинного станом на дату укладання договору фінансового лізингу та передання об`єкта лізингу позивачу) лізингоодержувачу (сублізингоодержувачу) забезпечується захист його прав на предмет лізингу нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника. Лізингоодержувач (сублізингоодержувач) має право вимагати, у тому числі й від лізингодавця, усунення будь-яких порушень його прав на предмет лізингу.

Таким чином, ні норми загального, ні норми спеціального законодавства не пов`язують виникнення у позивача права на відшкодування майнової шкоди (збитків) винятково з наявністю права власності на майно - автомобіль Mercedes-Benz GLE 300D, станом на момент ДТП.

Натомість, виникнення у позивача означеного права обумовлюється саме фактом заподіяння таких збитків останньому.

Також за ч. 4 ст. 22 Закону України «Про фінансовий лізинг», у разі настання страхового випадку або оскарження факту його невизнання лізингоодержувач має право самостійно звернутися до страховика та/або до суду за захистом своїх порушених прав.

Так, зважаючи на вказані приписи ЦК України та Закону України «Про фінансовий лізинг», з огляду на положення п.п. 10.1, 15.2 Договору, несучи усі ризики, пов`язані з володінням й користуванням ТЗ Mercedes-Benz GLE 300D, який на момент ДТП застраховано не було, позивач, як лізингоодержувач, сплатив, як вже зазначалось вище, лізингодавцеві за фактом настання ДТП повну вартість об`єкта лізингу, визначену графіком платежів. Відповідно, жодних збитків, пов`язаних з пошкодженням ТЗ Mercedes-Benz GLE 300D, внаслідок вказаної ДТП безпосередньо лізингодавець не зазнав. Втім, їх поніс саме позивач, набувши у власність уже пошкоджений об`єкт лізингу. Тому, у позивача виникло право на відшкодування понесених збитків, як у особи, яка хоч і не була власником ТЗ Mercedes-Benz GLE 300D станом на момент ДТП, але володіла таким майном на іншій правовій підставі.

За вказаного, відповідні аргументи апелянта відхиляються судом апеляційної інстанції.

Окремо колегія суддів вказує, що інші доводи апелянта, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті до уваги апеляційним господарським судом однак вони не спростовують вищенаведені висновки про наявність підстав для відмови у задоволенні апеляційної скарги.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За висновками колегії суддів, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення винесено з порушенням норм матеріального права, неповним з`ясуванням та дослідженням всіх обставин справи, не відповідністю висновків обставинам справи, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Враховуючи все вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/12518/23 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається.

Поряд із цим, апелянтом не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

В свою чергу, викладені у відзиві на апеляційну скаргу твердження позивача знайшли своє підтвердження в частині спростування викладених відповідачем в апеляційній скарзі доводів в цілому.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта (відповідача у справі).

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/12518/23 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору, понесені стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Департамент патрульної поліції.

4. Справу № 910/12518/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 13.11.2024.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак