Постанова

від 23.10.2024 по справі 910/12518/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2024 р. Справа№ 910/12518/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024

у справі № 910/12518/23 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська гірничо-хімічна компанія"

до Департаменту патрульної поліції

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції

2) ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-ЛІЗИНГ УКРАЇНА"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська гірничо-хімічна компанія" (далі - позивач; ТОВ "Західноукраїнська гірничо-хімічна компанія"; ТОВ «ЗУГК») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту патрульної поліції (надалі - відповідач; Депатамент ПП; апелянт) про стягнення матеріальних збитків у розмірі 2 311 351,16 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12518/23. Залучено до участі у розгляді справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління патрульної поліції в Житомирській області.

У підготовчому засіданні 04.10.2023 без виходу до нарадчої кімнати судом першої інстанції постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про заміну третьої особи на належну - Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108625) (скорочено - третя особа-1; УПП в Житомирській області Департаменту патрульної поліції).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2023 залучено ОСОБА_1 третьою особою-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (по тексту - третя особа-2; ОСОБА_1).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-ЛІЗИНГ УКРАЇНА» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача (в подальшому - третя особа на стороні позивача; ТОВ «АЛЬФА-ЛІЗИНГ УКРАЇНА»).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/12518/23 позовні вимоги ТОВ "Західноукраїнська гірничо-хімічна компанія" задоволено частково. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь ТОВ "Західноукраїнська гірничо-хімічна компанія" суму матеріальних збитків у розмірі 2 073 560 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 31 103 грн. 40 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі № 910/12518/23 клопотання ТОВ "Західноукраїнська гірничо-хімічна компанія" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь ТОВ "Західноукраїнська гірничо-хімічна компанія" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 80 000 грн. В іншій частині клопотання відмовлено.

За висновками місцевого господарського суду, останній не погодився з тим, що витрати на професійну правничу допомогу заявлені представником позивача у розмірі 200 000,00 грн є співрозмірні до предмета спору, з урахуванням ціни позову та складності справи. Отже, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд першої інстанції дійшов висновку про розподіл судових витрат шляхом стягнення з Департаменту патрульної поліції витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у загальному розмірі 80 000,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим додатковим рішенням, Департамент патрульної поліції звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі № 910/12518/23 за позовом ТОВ "Західноукраїнська гірничо-хімічна компанія" до Департаменту патрульної поліції про стягнення з Департаменту патрульної поліції витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 80 000 грн скасувати та прийняти нове, яким клопотання ТОВ "Західноукраїнська гірничо-хімічна компанія" про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Департаменту патрульної поліції витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 200 000,00 грн залишити без задоволення.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не вірно застосовано норми матеріального і процесуального права для регулювання спірних правовідносин, в результаті чого ухвалене незаконне та необґрунтоване додаткове рішення.

Апелянт зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката, заявлений позивачем, не відповідає критеріям співмірності, реальності та розумності розміру таких витрат.

Відповідач також вказує, що вивчення, дослідження та аналіз документів, що містяться в матеріалах справи є необхідною передумовою для складання відповідних заяв, скарг та клопотань, про які зазначає представник у пункті 2 опису, а саме «складання та подання позовної заяви», а, отже, і складовою послуг з їх підготовки та оформлення. Відтак, витрати в цій частині вважає недоведеними. Крім того необґрунтованим вбачає включення заявником до витрат на професійну правничу допомогу, вартість яких підлягає відшкодуванню «складання заяв про відкладення судового засідання; складання заяви про виправлення недоліків», «складання клопотань про доручення доказів», адже останні, - за змістом є однотипними та не вимагали значного часу. А «підготовка та подання проекту відповіді на відзив; підготовка заперечень чи додаткових пояснень є дуже схожою за своїм змістом та правовим обґрунтуванням із раніше поданим позовом, а отже, підготовка схожих за змістом процесуальних документів не призвела до значного збільшення обсягу юридичної роботи адвоката їх під час підготовки. Крім того, послуга «комунікація з оцінювачами, експертами» не стосується підготовки до розгляду та самого процесу розгляду справи в суді. Водночас, підготовка простих та типових клопотань не є і не може вважатися складною юридичною роботою. Послуги адвоката, які не мали впливу на хід розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навичок, такі як складання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (в електронному чи в паперовому вигляді), не потребують відшкодування у судовому прядку.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2024, апеляційна скарга відповідача у справі № 910/12518/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Барсук М.А., Кропивна Л.В.

У зв`язку з перебуванням судді Алданової С.О. з 22.07.2024 по 02.08.2024 та суддів Коропивної Л.В. з 05.08.2024 по 22.08.2024, Барсук М.А. з 01.08.2024 по 30.08.2024 у відпустці, розпорядженням від 15.08.2024 № 091.-08/2714/24 сформовано колегію: суддів Алданова С.О. - головуючий, судді Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі № 910/12518/23. Розгляд апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі № 910/12518/23 призначено на 14.10.2024.

04.10.2024 на адресу апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ТОВ "Західноукраїнська гірничо-хімічна компанія" просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення, - без змін. Згідно аргументів ТОВ «ЗУГК», вартість послуг не ставилась в залежність від об`єму виконаних робіт, а була зафіксована у твердій сумі за супроводження справи у суді першої інстанції. ТОВ "Західноукраїнська гірничо-хімічна компанія" акцентує, що просило стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 200 000 грн, однак місцевий господарський суд зменшив розмір витрат в своєму рішенні, з чим позивач погоджується.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 розгляд апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі № 910/12518/23 відкладено на 23.10.2024.

Представник апелянта та третьої особи-1 в судовому засіданні 23.10.2024 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні клопотання.

Представник позивача в судовому засіданні 23.10.2024 проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.

ОСОБА_1 та ТОВ "АЛЬФА-ЛІЗИНГ УКРАЇНА" в судове засідання 23.10.2024 не з`явились. Про час та місце розгляду справи треті особи повідомлені належним чином, що підтверджується довідками від 18.10.2024 про доставку електронного документа в електронні кабінети останніх.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, враховуючи те, що явка третіх осіб обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованого клопотання від третіх осіб про відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та ТОВ "АЛЬФА-ЛІЗИНГ УКРАЇНА", які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.

За ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вже зазначалось апеляційним господарським судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/12518/23 позовні вимоги ТОВ "Західноукраїнська гірничо-хімічна компанія" задоволено частково. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь ТОВ "Західноукраїнська гірничо-хімічна компанія" суму матеріальних збитків у розмірі 2 073 560 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 31 103 грн. 40 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

11.06.2024 (перереєстровано канцелярією Господарського суду міста Києва 13.06.2024) засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» від представника позивача надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення, в якому останній просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 200 000,00 грн.

18.06.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення на клопотання про ухвалення додаткового рішення, в яких відповідач просив відмовити у стягненні 200 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі № 910/12518/23 клопотання ТОВ "Західноукраїнська гірничо-хімічна компанія" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь ТОВ "Західноукраїнська гірничо-хімічна компанія" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 80 000 грн. В іншій частині клопотання відмовлено.

За ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

При розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч.ч. 1, 2 ст. 161 ГПК України).

Колегія суддів зазначає, що відповідно в заявах по суті спору сторони зазначають попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вони понесли і які очікують понести у зв`язку із розглядом справи.

В свою чергу, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат.

В той же час, сторона не обмежена в праві доведення іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку (ч. 6 ст. 129 ГПК України).

Одночасно, за змістом частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно, до закінчення судових дебатів у справі сторона повинна зробити заяву про подання доказів понесення нею судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

Водночас, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при поданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Визначення договору про надання правничої допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правничої допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання Глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України передбачає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Водночас, згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

Колегія суддів, серед іншого, враховує, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

У постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що: «До правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо».

З огляду на наведене, колегією суддів критично оцінюються доводи апелянта про те, що послуга «комунікація з оцінювачами, експертами» не стосується підготовки до розгляду та самого процесу розгляду справи в суді.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Колегія суддів вважає, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

На підставі долучених до матеріалів справи документів, апеляційним господарським судом встановлено, що на підтвердження судових витрат представником позивача надано копії: договору про надання правової допомоги № 06/04 від 06.04.2023, додаткової угоди № 1 до Договору про надання правової допомоги № 06/04 від 06.04.2023, детальний опис наданої правничої допомоги ТОВ «ЗУГК», платіжну інструкцію в національній валюті № 157 від 10.06.2024 на суму 200 000,00 грн, акт приймання-передачі послуг від 10.06.2024 до Договору про надання правової допомоги. Окрім того, матеріали справи містять свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю та копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги ВІ № 1222790, видані Бюро адвокату Гудимі Є.П.

Так, 06.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська гірничо-хімічна компанія" (Клієнт) та адвокатським об`єднанням «Гудима та Партнери» (Бюро) укладено договір про надання правової допомоги № 06/04 (скорочено - Договір) відповідно до п. 1.1 на замовлення Клієнта, Бюро зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги (надалі разом - Правова допомога) Клієнту на умовах, що визначені цим Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання Правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору, Бюро може надавати усі види Правової допомоги, не заборонені чинним законодавством та правилами адвокатської етики, що може включати, але не обмежуватись: (1) захист та надання правової допомоги у кримінальному провадженні; (2) представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (3) представництво інтересів клієнта перед органами Національної поліції України; та (4) інші види Правової допомоги (надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності Клієнта; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо).

Клієнт погоджується оплатити Бюро винагороду за всі послуги, що були надані або підготовлені до надання в межах надання Правової допомоги під час дії цього Договору, а також фактичні витрати, необхідні для надання Правової допомоги та/або виконання Договору (надалі - Гонорар). Порядок обчислення Гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються Сторонами окремо (п.п. 2.1-2.2 Договору)

06.04.2023 між сторонами Договору укладено додаткову угоду № 1, за умовами якої Клієнт доручає, а Бюро погоджується надати Клієнту правничу допомогу з супроводження та представництва клієнта у суді першої інстанції по справі щодо стягнення матеріальних збитків з Департаменту патрульної поліції у розмірі 2 311 351,16 грн. Вказані дії супроводження Клієнта включають, зокрема, але не виключно: підготовку та подання всіх необхідних процесуальних документів на етапах розгляду справи; представництво інтересів Клієнта у суді І інстанції; надання консультацій і роз`яснень з правових питань, що стосуються предмету спору Клієнта (п. 1 Додаткової угоди).

Відповідно до п. 2 сторони домовилися, що вартість послуг передбачених п. 1. цієї Додаткової угоди становить 200 000,00 (двісті тисяч) гривень.

Гонорар Бюро, передбачений у п. 2 цієї Додаткової угоди, сплачується Клієнтом Бюро у вигляді 100% післяоплати, протягом 5 робочих днів з дати ухвалення рішення судом першої інстанції (п. 3 Додаткової угоди).

10.06.2024 між сторонами Договору складено та підписано детальний опис наданої правничої допомоги ТОВ «ЗУГК», в якому передбачено всі надані Бюро послуги.

Цього ж дня сторонами Договору підписано акт приймання-передачі послуг, згідно якого сторонами підтверджено виконання умов Договору в повному обсязі, взаємні претензії один до одного - відсутні.

Згідно платіжної інструкцію в національній валюті № 157 від 10.06.2024 Клієнтом перераховано на користь Бюро 200 000,00 грн.

Відповідно до правових висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16: «Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені».

З огляду на вказані фактичні обставини справи щодо документального підтвердження виконання Бюро умов Договору та, відповідно, надання Клієнту послуг з правничої допомоги у повному і погодженому останніми обсязі, твердження апелянта щодо недоведеності позивачем витрат на професійну правничу допомогу у визначених сторонами межах є необґрунтованими.

Окремо колегія суддів вказує, що у даному випадку судом першої інстанції враховано критерії визначення розміру витрат на правничу допомогу, зокрема: кількість та обсяг підготовлених адвокатом позивача процесуальних документів та тривалість розгляду справи; співмірність, розумність, обґрунтованість такого розміру з урахуванням обставин справи.

При цьому, судом попередньої інстанції виснувано, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правову допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі з урахуванням предмету спору, складності відповідної роботи. У зв`язку із чим, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, місцевий господарський суд дійшов висновку про розподіл судових витрат шляхом стягнення з Департаменту патрульної поліції витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанцій у загальному розмірі 80 000,00 грн.

За таких обставин, з огляду на приписи ч.ч. 1, 2, 3 ст. 124, ч.ч. 5, 6 ст. 129 ГПК України, зважаючи на окреслені вище докази, що підтверджують надання адвокатом Гудимою Є.П. правничої допомоги ТОВ "Західноукраїнська гірничо-хімічна компанія", суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, по-перше, про те, що представником позивача подано належні докази в обґрунтування обсягу наданих ним послуг і виконання робіт та їх вартості, наведено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. По-друге, співмірності та розумності судових витрат у цій справі з урахуванням предмету спору, складності відповідної роботи, що є підставою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанцій у сумі 80 000,00 грн.

Зважаючи на наведене, на переконання колегії суддів вмотивованими є висновки суду першої інстанції про часткове задоволення клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення та покладення на відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 80 000,00 грн.

Зважаючи на вищевикладене, колегією суддів відхиляються, як невмотивовані, відповідні доводи апелянта щодо неправильного застосування судом попередньої інстанції приписів ст. 126 ГПК України.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За висновками судової колегії, доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не вірно застосовано норми матеріального і процесуального права для регулювання спірних правовідносин, в результаті чого ухвалене незаконне та необґрунтоване додаткове рішення, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі № 910/12518/23 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного додаткового рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається. Апелянтом не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі № 910/12518/23 - залишити без змін.

3. Справу № 910/12518/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 15.11.2024.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак