Постанова

від 12.11.2024 по справі 922/2158/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м. Харків Справа № 922/2158/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є., суддя Радіонова О.О.

секретар судового засідання Семченко Ю.О.

за участю представників:

прокурора Хряк О.О.

позивача не з`явився

відповідача не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури (вх.№2238Х/3) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.09.2024 про відмову в задоволенні заяви по забезпечення позову

у справі №922/2158/24 (суддя Сальнікова Г.І., повний текст ухвали підписано 11.09.2024)

за позовом Харківської обласної прокуратури, м. Харків

в інтересах держави, в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Палас Клуб", м.Харків

про стягнення 62.306.017,40 грн

ВСТАНОВИВ:

Харківська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Палас Клуб", в якій просить суд стягнути з відповідача до Державного бюджету України заборгованість з плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у розмірі 58.494.000,00 грн, 3% річних у розмірі 1.926.203,61 грн, інфляційні втрати у розмірі 1.885.813,79 грн, а також судові витрати.

09.09.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Харківської обласної прокуратури зареєстровано заяву про забезпечення позову (вх. №22464) в порядку статті 136, 138 ГПК України, в якій з метою забезпечення позову заступника керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей до ТОВ "Харків Палас Клуб" про стягнення заборгованості з плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у сумі 58.494.000 грн, 3% річних у сумі 1.926.203,61 грн., інфляційних втрат у розмірі 1.885.813,79 грн. (у загальній сумі 62306017,4 гривні) просить суд:

- накласти арешт на грошові кошти ТОВ "Харків Палас Клуб", як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ТОВ "Харків Палас Клуб" у межах суми позовних вимог на загальну суму 62.306.017,4 грн;

- накласти арешт на належну Товариству з обмеженою відповідальністю "ФКМ-4" (код ЄДРПОУ засновника: 35248060) частку у розмірі 50% у статутному капіталі ТОВ "Харків Палас Клуб" номінальною вартістю 157.505.00,00 грн в межах різниці між сумою позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності;

- накласти арешт на належну STORM INTERNATIONAL MANAGEMENT SERVICES B.V. (ШТОРМ ІНТЕРНЕШНЛ МЕНЕДЖМЕНТ СЕРВІСЕС Б.В.) частку у розмірі 50% у статутному капіталі ТОВ "Харків Палас Клуб" номінальною вартістю 15.750.500,00 грн в межах різниці між сумою позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності;

- заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам та посадовим особам, які відповідно до законодавства України уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Харків Палас Клуб" (проспект Незалежності, 2 м.Харків, 61058 код ЄДРПОУ 44267136) та/або державну реєстрацію змін до відомостей про ТОВ "Харків Палас Клуб" (проспект Незалежності, 2 м. Харків, 61058 код ЄДРПОУ 44267136), що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо: змін до відомостей про розмір статутного капіталу; змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників; змін до відомостей, пов`язаних із входженням до складу учасників.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.09.2024 у задоволенні заяви Харківської обласної прокуратури про забезпечення позову (вх.№22464 від 09.09.2024) - відмовлено.

Харківська обласна прокуратура з вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодилась, звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 11.09.2024 у справі №922/2158/24 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву Харківської обласної прокуратури про забезпечення позову, стягнути з ТОВ «Харків Палас Клуб» на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір за подачу апеляційної скарги у цій справі, розгляд справи провести в судовому засіданні за участю прокурора Харківської обласної прокуратури. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, заявник посилається на те, що ухвала господарського суду про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову не відповідає зазначеним вимогам та постановлена з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст. ст. 2, 236 ГПК України, оскільки неповно встановлено обставини, які мають значення для справи, а тому ухвала підлягає скасуванню.

Аргументи апеляційної скарги прокурора зводяться до наступного:

- оскільки виконання в майбутньому судового рішення у справі за позовом про стягнення 62.306.017,4 грн у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме ТОВ «Харків Палас Клуб» необхідну суму грошових коштів, то застосування обраного прокурором заходу забезпечення позову безпосередньо пов`язане із предметом позову;

- накладення арешту на кошти у межах спірної суми забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову;

- відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта у ТОВ Харків Палас Клуб відсутнє у власності нерухоме майно, за рахунок якого в подальшому можливо забезпечити погашення утвореної значної заборгованості перед Державним бюджетом України.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2024 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Медуниця О.Є., Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 апеляційну скаргу Харківська обласна прокуратура залишено без руху через відсутність доказів сплати судового збору у відповідному розмірі.

Пізніше на адресу Східного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги разом з відповідними доказами сплати судового збору.

09.10.2024 через систему Електронний суд від відповідача ТОВ "Харків Палас Клуб" надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження, в яких просить не приймати до розгляду апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.09.2024 у справі № 922/2158/24 і повернути таку скаргу апелянту.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 у справі №922/2158/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської обласної прокуратури. Встановлено строк до 04.11.2024 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 ГПК України. Запропоновано учасникам справи до 04.11.2024 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 ГПК України. Призначено справу до розгляду на 12.11.2024. Витребувано матеріали справи №922/2158/24 з Господарського суду Харківської області.

02.10.2024 на виконання ухвали апеляційного суду від 24.09.2024 матеріали оскаржуваної ухвали у справі №917/1462/24 надійшли з Господарського суду Полтавської області.

22.10.2024 через електронну систему Електронний суд на адресу Східного апеляційного господарського суду від ТОВ Харків Палас Клуб надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти доводів Харківської обласної прокуратури, вважаючи їх безпідставними. Так, відповідач зазначає, що подана Харківською обласною прокуратурою апеляційна скарга підлягає поверненню на підставі ч. 5 ст. 260 ГПК України. На думку відповідача, прокуратурою не було подано до суду першої інстанції жодного доказу на підтвердження того, що ТОВ «Харків Палас Клуб» перебуває у незадовільному фінансовому стані, має невиконані безспірні зобов`язання, виступає боржником у відкритих виконавчих провадженнях, вчиняє будь-які дії, спрямовані на приховування грошових коштів та уникнення майнової відповідальності, або здійснює підготовку до вчинення таких дій. Всі доводи Прокурора в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції нібито було здійснено хибний висновок про недоведення прокурором існування реальної загрози утруднення або неможливості виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову, - є неспроможними та нічим не підтвердженими, що виключно свідчать про безпідставність апеляційної скарги та правомірність рішення суду першої інстанції.

04.11.2024 через електронну систему Електронний суд на адресу Східного апеляційного господарського суду від Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 11.09.2024 у справі №922/2158/24 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву Харківської обласної прокуратури про забезпечення позову. На думку позивача суд в оскаржуваній ухвалі належної оцінки вказаним обставинам не надав, та безпідставно відмовив у вжитті заходів забезпечення позову у зв`язку із відсутністю ризиків відчуження відповідачем майна. При цьому, судом не враховано, що майно, яке є у власності відповідача, безпосередньо пов`язане із організацією і проведенням азартних ігор, яке відповідач, з урахуванням того факту, що його ліцензію на провадження діяльності у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор анульовано, не зможе використовувати при провадженні іншого виду діяльності, що призведе до подальшої реалізації відповідачем такого майна, при цьому держава не буде мати жодних можливостей для забезпечення виконання рішення у даній справі. Судом при прийнятті оскаржуваної ухвал не було враховано, що обраний прокурором вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у відповідача, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

11.11.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду від відповідача ТОВ Харків Палас Клуб надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на інший день, в зв`язку з перебуванням представника відповідача на лікарняному.

Розглянувши надане стороною клопотання про відкладення розгляду справи, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне:

1) в силу приписів ГПК України відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні;

2) колегією суддів надавався час учасникам судового провадження на надання усіх необхідних на їх думку документів та пояснень у справі, сторонами не подано нових доказів чи доводів, які б потребували розгляду їх безпосередньо в судовому засіданні;

3) судом апеляційної інстанції враховується принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк;

4) справа розглядається судами різних інстанцій тривалий час.

Судова колегія зауважує, що в матеріалах справи наявні процесуальні документи сторін, в яких останні висловили свою правову позицію, а також інші документи, необхідні для прийняття обґрунтованого рішення зі спору. В той час як у клопотанні про відкладення розгляду справи відповідач не довів обов`язковість своєї присутності в судовому засіданні.

Враховуючи положення статті 273 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду, зважаючи на те, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, з огляду на відсутність передбачених частиною 11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи, адже, учасники справи належним чином повідомлені про час, дату і місце судового засідання, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи і вважає за можливе закінчити апеляційний розгляд справи у даному судовому засіданні за наявними в ній матеріалами.

Прокурор в ході судового засідання 12.11.2024 не погодився з оскаржуваною ухвалою на підставі доводів наведених у апеляційній скарзі, просив скасувати її та прийняту нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.

Представником КРАІЛ Зайченко Ю.В. було надано суду апеляційної інстанції заяву про участь у судовому засіданні, призначеному на 12.11.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Проте, намагання секретаря судового засідання під`єднати представника позивача до відеоконференції судового засідання по справі не дали результати внаслідок не активування технічних засобів (мікрофон, навушники та камеру), не перевірки їх працездатності шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв`язку. Зазначені обставини відображені у відповідному акті Східного апеляційного господарського суду №12-33/424 від 12.11.2024 про відсутність технічної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою онлайн сервісу "EasyCon" у справі №922/2158/24 (вх.№2238Х/3).

Учасники справи (повноважні представники) про час та місце судового засідання повідомлялись шляхом направлення ухвали апеляційного господарського суду від 14.10.2024 до електронних кабінетів учасників справи та отримана ними в той же день.

Згідно із Законом України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення (включаючи ухвали суду господарського суду про відкриття провадження у справі) є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання (ст. 2). Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень; суд вносить до Реєстру всі судові рішення, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту (ст. 3). Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ст. 4).

Ухвала суду у даній справі розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що підтверджується даними вказаного Реєстру, який є відкритими.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи направленні на повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання. Суд визнавав явку представників сторін необов`язковою та повідомляв, що їх нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників), а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, явка їх представників у судове засідання не визнавалась обов`язковою, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд заяви за відсутності представників позивача та відповідача у даному судовому засіданні.

Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст.269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Предметом позову у даній справі є вимога майнового характеру про стягнення з відповідача заборгованість з плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у розмірі 58.494.000,00 грн, 3% річних у розмірі 1.926.203,61 грн та інфляційні втрати у розмірі 1.885.813,79 грн.

Прокурор на підтвердження власної правової позиції щодо необхідності забезпечення позову шляхом накладення арешту зазначає наступне:

- організатор азартних ігор - ТОВ "Харків Палас Клуб" не здійснило протягом тривалого часу та не вжив заходів для погашення заборгованості з плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор;

- відповідач продовжує ухилятися від виконання грошового зобов`язання за законом, на переконання прокурора, існують ґрунтовні, об`єктивні підстави вважати, що відповідач взагалі може не виконати наявні перед позивачем грошові зобов`язання, про що свідчить, зокрема, його свідоме протиправне ігнорування виконання таких зобов`язань;

- недотримання організатором азартних ігор зобов`язань перед державою в умовах воєнного стану щодо внесення плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор, а також безпідставне утримання коштів, які підлягають сплаті до державного бюджету, протягом тривалого часу не відповідає суспільному інтересу;

- відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та ст. 4 Статуту ТОВ "Харків Палас Клуб" статутний капітал товариства становить 31.501.000,00 грн, з яких 50% статутного капіталу у розмірі 15.750.500,00 грн належить ТОВ "ФКМ-4" та 50% статутного капіталу у розмірі 15.750.500,00 грн - STORM INTERNATIONAL MANAGEMENT SERVICES B.V. (ШТОРМ ІНТЕРНЕШНЛ МЕНЕДЖМЕНТ СЕРВІСЕС Б.В.). На думку прокурора, наявність арешту на частку в статутному капіталі є необхідною для збереження активів підприємства на момент виникнення спірних правовідносин та не вплине на поточну господарську діяльність відповідача;

- застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Харків Палас Клуб", як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ТОВ "Харків Палас Клуб", у межах суми позовних вимог та накладення арешту на статутний капітал ТОВ "Харків Палас Клуб", безпосередньо пов`язано із предметом позову та не порушить прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ "Харків Палас Клуб" у справі чи інших осіб, що не є учасниками цього судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо використання коштів, наявних у відповідача, що дасть змогу створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

В свою чергу, відповідач проти забезпечення позову заперечував з огляду на те, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Однак прокурором заявлено до арешту безготівкових коштів, що знаходяться на усіх рахунках відповідача. Зауважує, що заявлений прокуратурою захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках відповідача порушує норми матеріального законодавства та права товариства, оскільки арешт коштів на усіх безготівкових рахунках відповідача призводить до повного зупинення господарської діяльності товариства.

Господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, відмовив в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно. Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що прокурором не представлено доказів на підтвердження того, що відповідач вчиняє дії, які ускладнюють або призведуть до неможливості виконання судового рішення і порушення прав позивача, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. Крім того, не представлено суду жодних доказів, що відповідач має невиконані безспірні зобов`язання, виступає боржником у відкритих виконавчих провадженнях, вчиняє будь-які дії, спрямовані на приховування грошових коштів та уникнення майнової відповідальності або здійснює підготовку до вчинення таких дій. Крім того, заходи забезпечення позову зумовлюють безпідставне втручання у права, зокрема, корпоративні, і обов`язки осіб, які не є учасником даного судового процесу ТОВ "ФКМ-4" та Storm International Manegment Services B.V., що є неприпустимим. Заявлений прокурором захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на частки у статутному капіталі та заборони здійснювати реєстраційні дії не є співмірними та логічно пов`язаними з предметом спору, адже може призвести до обмеження корпоративних прав вказаних осіб та може мати для товариства негативні наслідки, оскільки в умовах воєнного стану товариство фактично буде позбавлене можливості мобільно реагувати на різного роду обставини.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність підстав для задоволення заяви прокурора про забезпечення позову з огляду на таке.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі №1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі, але не виключно задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Частиною 1 статті 137 ГПК України визначені заходи забезпечення позову.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При цьому за змістом наведеної норми під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

Сума підданих арешту грошових коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №915/870/18, від 05.09.2019 у справі №911/527/19, від 21.08.2020 у справі №904/2357/20.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що, зрештою, дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.06.2024 у справі №916/938/24 свідчать про те, що застосування процесуальних норм статей 136, 137 ГПК України залежить від конкретних обставин справи та наданих заявником доказів, доводів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, і саме цим обґрунтована відмінність у цій категорії судових рішень, адже не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 в справі №914/1570/20 зокрема вказано про те, що важливим є момент об`єктивного існування […] того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Підсумовуючи вищенаведене колегія суддів зазначає, що при використанні механізму забезпечення позову ключовими моментами є те, що:

- обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості;

- учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Проте, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурор у заяві в обґрунтування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти відповідача як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать відповідачу у межах суми позовних вимог, - висловлює лише суб`єктивні припущення та власні міркування щодо можливості ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Щодо обраних прокурором інших заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на частки у статутному капіталі в межах різниці між сумою позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності, а також заборони здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до установчих документів відповідача та/або державну реєстрацію змін до відомостей про відповідача, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо: змін до відомостей про розмір статутного капіталу; змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників; змін до відомостей, пов`язаних із входженням до складу учасників, то колегія суддів також погоджується тут з висновком суду першої інстанції.

Так, прокурор зазначає, що відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та ст. 4 Статуту ТОВ "Харків Палас Клуб" статутний капітал товариства становить 31.501.000 грн, з яких 50% статутного капіталу у розмірі 15.750.500,00 грн належить ТОВ "ФКМ-4" та 50% статутного капіталу у розмірі 15750500,00 грн. - STORM INTERNATIONAL MANAGEMENT SERVICES B.V. (ШТОРМ ІНТЕРНЕШНЛ МЕНЕДЖМЕНТ СЕРВІСЕС Б.В.).

З урахуванням предмету даного спору та визначених прокурором його учасників, відсутні обґрунтовані підстави для вжиття заходу забезпечення позову та накладення арешту на частку у статутному капіталі вказаних осіб в межах різниці між сумою позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності у зв`язку із невідповідністю обраних прокурором заходів забезпечення позову тим правам, які прокурор вважає порушеними і на захист яких ним подано позов у цій справі, що виключає можливість вжиття цих заходів у зв`язку з їх очевидною неспівмірністю та не пов`язаністю з матеріально-правовими вимогами позивача у цій справі.

Таким чином, з матеріалів оскарження, вбачається, що прокурор:

- не представив суду жодних доказів, що відповідач має невиконані безспірні зобов`язання, виступає боржником у відкритих виконавчих провадженнях, вчиняє будь-які дії, спрямовані на приховування грошових коштів та уникнення майнової відповідальності або здійснює підготовку до вчинення таких дій;

- запропоновані прокурором заходи забезпечення позову зумовлюють безпідставне втручання у права, зокрема, корпоративні, і обов`язки осіб, які не є учасником даного судового процесу ТОВ "ФКМ-4" та Storm International Manegment Services B.V., в той час як вжиття заходів забезпечення позову не повинні порушуватися права осіб, які не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору;

- колегією суддів вбачається порушення співвідношення негативних наслідків від вжиття таких заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів:

- вжиття таких заходів перешкоджатиме господарській діяльності відповідача, та двох юридичних осіб, зазначених прокурором в заяві та які не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурором у заяві про забезпечення позову не наведено належних обґрунтувань та не доведено належними доказами того факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Наведені позивачем обставини щодо необхідності застосування заходів до забезпечення позову ґрунтуються виключно на припущеннях, які не підтверджені відповідними доказами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

За приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 в справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Поняття «ефективний засіб», за висновками Європейського суду з прав людини (рішення від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії"), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Отже, в розумінні зазначених положень, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018 по справі №910/361/18.

Колегія суддів констатує, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами обставин ймовірності того, що грошові кошти та майно відповідача можуть зникнути шляхом відчуження. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання, тощо). Проте, заявником не надано відповідних доказів.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Разом із тим, заява про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду в даній справі в разі задоволення позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що доводи Харківської обласної прокуратури, викладені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного і правового обґрунтування та не спростовують висновків місцевого суду.

Колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Харківської області від 11.09.2024 справі №922/2158/24 прийнята при належному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні, в зв`язку з чим, апеляційна скарга Харківської обласної прокуратури не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.09.2024 у справі №922/2158/24 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 14.11.2024

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.О. Радіонова