Ухвала

від 07.11.2024 по справі 552/3374/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

Київський районнийсуд м.Полтави

Справа № 552/3374/20

Провадження № 6/552/305/24

У Х В А Л А

07.11.2024 Київський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.,

секретар судового засідання Хрипунова Т.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Сенс Банк", Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» про визнання кредитного договору частково недійсним, визнання недійсним договору страхування, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення, у якій зазначила, що у вересні 2024 року їй було відмовлено у видачі мікрогранту на розвиток бізнесу з причин негативної кредитної історії через не сплату кредиту, про що зазначено у відповідному висновку.

Звернувшись у бюро кредитних історій, вона отримала висновок, із якого вбачалось, що єдиним випадком наявності прострочення по кредиту є кредитний договір, що укладений нею з АТ "Альфа банк", який в подальшому (з 1 грудня 2022 року) змінив своє найменування на АТ "СЕНС БАНК". З огляду на судове рішення у даній справі, позивач звернулась із листом до Бюро кредитних історій з проханням провести виправлення. У відповідному листі Бюро повідомило, що позбавлене можливості самостійно вносити зміни у реєстри банків, а відповідач по справі такої згоди не надав.

Виходячи із суті спору по справі №552/3374/20, за рішенням суду визнано протиправним нарахування щомісячної комісії по кредиту та в цій частині кредитний договір був визнаний недійсним. Таким чином, з самого початку позивач не повинна була сплачувати дану комісію, а гроші сплачені по кредиту наперед, мали скорочувати термін кредитування. Всупереч нормам чинного законодавства, Банк проводив списання комісії.

Після набрання рішенням суду по справі законної сили відповідач не виконував його вимоги аж до моменту відкриття виконавчого провадження. По факту відкриття виконавчого провадження, банк провів перерахунок, та борг по кредиту припинив існування.

Спосіб виконання банком рішення суду окремо не встановлювався.

Однак, як виявилось, перерахунок був проведений однією сумою, а не шляхом коригування щомісячних платежів у спосіб зменшення платежу на розмір щомісячної комісії.

В результаті за даними Бюро кредитних історій у неї формально ( за даними реєстру ) виник факт прострочення по кредиту, що в результаті призвело до відмови у видачі коштів для розвитку бізнесу.

Тому позивач просила суд встановити спосіб виконання рішення суду по справі 552/3374/20 у формі визначеній умовами Кредитного договору та рішенням суду, а саме: шляхом коригування щомісячних платежів по кредиту у спосіб зменшення платежу на розмір щомісячної комісії, яка нараховувалась протиправно.

Відповідач подав заперечення на заяву про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення.

У запереченнях посилався на те, що рішення суду вже виконане у повному обсязі, а згідно частин першої, третьої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, при вирішенні питання про встановлення нового способу виконання суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення раніше встановленим способом. Задоволення відповідної заяви є можливим лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають можливість виконання рішення.

Рішення суду у даній справі виконано в повному обсязі 21 липня 2021 року (через 5 днів після відкриття виконавчого провадження), і 10 серпня 2021 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним фактичним виконанням.

Постанова про закінчення виконавчого провадження від 10.08.2021 стягувачкою ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не оскаржувалась, тобто вона не заперечувала, що рішення суду є фактично виконаним.

Таким чином, в даному випадку не існує жодних обставин, які свідчили б абсолютну неможливість виконання рішення раніше встановленим способом, більш того, саме рішення було повністю виконане більше трьох років тому, з чим добровільно погоджувалась протягом всього цього терміну заявниця.

Крім того, сплата комісії - не єдина причина виникнення прострочення за даним Кредитним договором.

Згідно Кредитного договору № 501160913 від 09.07.2019 сторонами було погоджено погашення кредиту шляхом внесення щомісячних платежів.

Дата повернення Кредиту - 09.07.2021.

Проте всупереч умовам кредитного договору позивачка в односторонньому порядку повністю припинила внесення платежів з квітня 2020 року.

Останній платіж на момент подання даного позову, внесений нею, датований 26.03.2020 в сумі 577,20 грн.

На момент допущення позивачкою простроченої заборгованості та надання Кредитором інформації про прострочення до ТОВ «Українське бюро кредитних історій» жодних судових рішень про часткове визнання Кредитного договору недійсним не існувало.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 жовтня 2020 року, яким було частково задоволено вимоги ОСОБА_1 набрало законної сили лише після його перегляду у апеляційному порядку, а саме 03 лютого 2021 року, тобто через рік після допущення позивачкою прострочення.

На даний час підстави для вилучення записів про наявність прострочення після набрання рішенням законної сили відсутні, оскільки Позивачка, як зазначено вище, з квітня 2020 року повністю відмовилась виконувати взяті на себе зобов`язання в односторонньому порядку, в тому числі не вносила платежі ні на погашення тіла кредиту, ні на погашення відсотків за користування кредитними коштами (а не лише комісії). І з урахуванням даної обставини навіть після здійснення банком перерахунку заборгованості прострочення було наявне.

Тому просив заяву залишити без задоволення.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась. Будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду заяви.

Представник відповідача в засідання також не з`явився, звернувшись до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності.

Оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду заяви про встановлення способу і порядку виконання рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в засідання не з`явились.

Суд, дослідивши матеріали заяви та справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно рішення Київського районного суду м.Полтави від 28 жовтня 2020 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Альфа-Банк", Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» про визнання кредитного договору частково недійсним, визнання недійсним договору страхування, зобов`язання вчинити певні дії.

Вказаним рішенням визнано частково недійсною угоду про надання кредиту №501160913, укладену 09 липня 2019 року Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , а саме в частині зобов`язання позичальника сплачувати щомісячну комісію в розмірі 4,3% від початкової суми кредиту.

Зобов`язано Акціонерне товариство «Альфа-Банк» здійснити перерахунок кредитних зобов`язань ОСОБА_1 згідно Угоди про надання кредиту №501160913 від 09 липня 2019 року без врахування щомісячної комісії в розмірі 4,3% від початкової суми кредиту.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» та в задоволенні позовних вимог до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення набрало законної сили 03 лютого 2021 року.

За даним рішенням судом 12 липня 2021 року видано виконавчий лист №552/3374/20.

Зазначений виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні в Голосіївському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Відповідно до ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

У своїх заявах по суті справи сторони посилаються на ту обставину, що 21 липня 2021 року проведено фактичне виконання рішення Київського районного суду м.Полтави по справі №552/3374/20, і 10 серпня 2021 року виконавець закрив виконавче провадження у зв`язку з виконанням рішення Київського районного суду м.Полтави.

Звертаючись до суду з заявою про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення, позивач посилається на те, що після набрання рішенням суду по справі законної сили Відповідач не виконував його вимоги аж до моменту відкриття виконавчого провадження. По факту відкриття виконавчого провадження, банк провів перерахунок та борг по кредиту припинив існування. Однак, як виявилось, перерахунок був проведений однією сумою, а не шляхом коригування щомісячних платежів у спосіб зменшення платежу на розмір щомісячної комісії.

Фактично заява про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення обґрунтована незгодою позивача з тим як було виконано рішення суду, що згідно змісту ст. 435 ЦПК України не є підставою для встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Натомість, статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Таким чином, з заяви ОСОБА_1 не вбачається, що існують обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, що є підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення, а також що рішення на даний час є виконаним, в задоволенні заяви про встановлення способу і порядку виконання судового рішення необхідно відмовити.

Керуючись ст. 435 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний термін.

Головуючий О.А.Самсонова