Ухвала

від 07.11.2024 по справі 440/859/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 листопада 2024 р.Справа № 440/859/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву представника Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" - адвоката Джаболди Анатолія Володимировича про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Чалого І.С., суддів Катунова В.В., Ральченка І.М. у справі 440/859/23

за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області

до Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія"

про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ГУ ДПС у Полтавській області, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив стягнути з рахунків Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" за податковим боргом у розмірі 153345204,79 грн: - з рентної плати за транспортування нафти та нафтопродуктів у сумі 87665368,06 грн; - з рентної плати за транзитне транспортування природного газу у сумі 65679836,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 153345204,79 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 року по справі № 440/859/23 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто кошти з рахунків Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" за податковим боргом у розмірі 153345204,79 грн (сто п`ятдесят три мільйони триста сорок п`ять тисяч двісті чотири гривні сімдесят дев`ять копійок):

- з рентної плати за транспортування нафти та нафтопродуктів у сумі 87665368,06 грн (вісімдесят сім мільйонів шістсот шістдесят п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 06 копійок) на р/р UA168999980313050097000016001, код класифікації доходів бюджету 13080200, отримувач ГУК у Полт.обл/Полтавська/13080200, код отримувача 37959255, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998;

- з рентної плати за транзитне транспортування природного газу у сумі 65679836,73 грн (шістдесят п`ять мільйонів шістсот сімдесят дев`ять тисяч вісімсот тридцять шість гривень сімдесят три копійки) на р/р UA108999980313080096000016001, код класифікації доходів бюджету 13080100, отримувач ГУК у Полт.обл/Полтавська/13080100, код отримувача 37959255, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998.

На зазначене рішення Спільне підприємство "Полтавська газонафтова компанія" подало апеляційну скаргу.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.02.2024 р. визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Чалий І.С., судді Катунов В.В., Ральченко І.М.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2024 р. відкрито провадження у справі за апеляційною скаргою Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Черговий розгляд справи був призначений на 07.11.2024 р.

07.11.2024 р. (до початку судово засідання), від представника Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" - адвоката Джаболди Анатолія Володимировича надійшла заява про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Чалого І.С., суддів Катунова В.В., Ральченка І.М. у справі 440/859/23. В обґрунтування заявленого відводу посилається на те, що питання про законність та обґрунтованість податкового боргу розмірі 153345204,79 грн. вже розглядалося саме цією колегією Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 440/4814/22 (у складі головуючого судді Чалого І.С. та суддів Катунова В.В. та Ральченко І.М.). Зазначає, що як вбачається з матеріалів справи № 440/859/23, предметом судового спору (розгляду) є примусове стягнення коштів з рахунків платника податку за податковим боргом у сумі 153345204,79 грн, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013 за № 0001322200, за № 0001332200 та за № 0001342200 відповідно. В свою чергу, предметом розгляду у справі № 440/4814/22 були вимоги СП «Полтавська газонафтова компанія» (позивача у цій справі) до, зокрема, відповідача про визнання його дій (бездіяльності) про визнання такого податкового боргу у розмірі 153345204,79 грн. безнадійним та зобов`язання відповідача (позивача у справі № 440/859/23) списати такий безнадійний податковий борг за зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями. Вказує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 р. у справі № 440/4814/22 за позовом СП «Полтавська газонафтова компанія» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків та Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності відповідачів, яка полягає у неприйнятті рішення про визнання податкового боргу безнадійним за податковими повідомленнями-рішеннями, у неприйнятті рішення про списання безнадійного податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями та щодо несписання безнадійного податкового боргу позивача за податковими повідомленнями-рішеннями та зобов`язання відповідачів списати безнадійний податковий борг позивача за податковими повідомленнями-рішеннями позовні вимоги задоволено. В свою чергу, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2023 р. у справі № 440/4814/22, рішення суду першої інстанції скасовано, постановлено нове рішення яким відмовлено у задоволенні позову. Розгляд апеляційної скарги здійснювався колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі: головуючий Чалий І.С., судді Катунов В.В. та Ральченко І.М. У зв`язку з цим вважає, що позиція суду по справі № 440/859/23 буде упередженою, з огляду на те, що саме ця колегія суддів, вже розглядала справу на предмет законності податкового боргу у справі № 440/4814/22. Також, на переконання відповідача певна упередженість цієї колегії суду обумовлюється і відмовою в межах апеляційного розгляду справи № 440/859/23 у задоволенні клопотання про зупинення провадження до остаточного вирішення справи № 440/1000/23 у Верховному Суді. У зв`язку із цим стверджує, що є всі підстави вважати, що рішення винесене колегією суддів може бути упередженим, необ`єктивним та таким, що постановлене з порушенням норм процесуального права та обумовлено вже сформованою виключною позицією даної колегії при розгляді справи № 440/4814/22.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Вирішуючи питання про відвід та дослідивши доводи поданої відповідачем заяви, колегія суддів дійшла до висновку, що заявлений відвід не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до приписів ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України суд, застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Тобто, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Колегія суддів суд звертає увагу на те, що для відведення суддів необхідно обґрунтувати їх заінтересованість в результаті розгляду справи, а також обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості або об`єктивності.

Така підстава для відводу судді як наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності при розгляді конкретної справи, покликана забезпечити гарантування права особи на незалежний та безсторонній суд у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР.

У той же час, реалізація принципу верховенства права, визначеного у статті 6 КАС України, є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду. При цьому безсторонність суду як відсутність упередженості необхідно оцінювати у кожному конкретному випадку відповідно до суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Практика ЄСПЛ також свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").

ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").

При цьому не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Проаналізувавши викладені у заяві доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу колегії суддів у цій справі, оскільки заява не містить посилань на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають можливість участі суддів у розгляді цієї справи, відповідно до статей 36, 37 КАС України. В свою чергу, доводи поданої заяви зводяться фактично до незгоди зі змістом судового рішення, яке ухвалене в рамках справи № 440/4814/22 та зі змістом ухвали про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 440/859/23.

В свою чергу, як вказувалося вище, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суддів Чалого І.С., Катунова В.В., Ральченка І.М. у результаті розгляду цієї справи, або наявність обставин, які обґрунтовано викликають сумнів в їх неупередженості, із змісту доводів заяви про відвід не вбачається.

Керуючись ст. ст. 27, 28, 29, 30, 31, 40, 205 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" - адвоката Джаболди Анатолія Володимировича про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Чалого І.С., суддів Катунова В.В., Ральченка І.М. у справі 440/859/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.

Повний текст ухвали складений 08.11.2024 року.