Ухвала

від 07.11.2024 по справі 592/3765/23

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 592/3765/23

Провадження № 1-кп/592/245/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч. 3, 4 ст. 190 КК України (в ред. ЗУ № 2617-VIII від 22.11.2018) у кримінальному провадженні №12022200000000116 від 16.07.2022

з участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисників адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

встановив:

Згідно з висунутим обвинуваченням, крім іншого, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні наступних кримінальних правопорущень:

- у незаконному заволодінні 29.08.2022 чужим майном шляхом обману (шахрайство), грошовими коштами у сумі 890 грн належних потерпілій ОСОБА_8 вчиненого організованою групою ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тобто шахрайстві, кваліфікуючою ознакою якого є «вчинене повторно», «вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки», «вчинене організованою групою»; ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тобто шахрайстві, кваліфікуючою ознакою якого є «вчинене повторно», «вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки», «вчинене організованою групою»;

- у незаконному заволодінні 02.11.2022 чужим майном шляхом обману (шахрайство), грошовими коштами у сумі 2190 грн належних потерпілому ОСОБА_9 , вчиненого групою осіб у складі ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, тобто шахрайстві, кваліфікуючою ознакою якого є «вчинене повторно», «за попередньою змовою групою осіб», «вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки»; ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, тобто шахрайстві, кваліфікуючою ознакою якого є «вчинене повторно», «за попередньою змовою групою осіб», «вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки»;

- у незаконному заволодінні 05.10.2022 чужим майном шляхом обману (шахрайство), грошовими коштами у сумі 2476 грн належних потерпілому ОСОБА_10 . ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, тобто шахрайстві, кваліфікуючою ознакою якого є «вчинене повторно», «вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки»;

- у незаконному заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), грошовими коштами у сумі 2190 грн належних потерпілому ОСОБА_11 . ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, тобто шахрайстві, кваліфікуючою ознакою якого є «вчинене повторно», «вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки».

Після початку судового розгляду захисником ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_7 заявлене клопотання про закриття кримінального провадження за зазначеними епізодами щодо ОСОБА_3 у зв`язку з декриміналізацією.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Обвинуваченому роз`яснено, що зазначена підстава для закриття провадження у справі є нереабілітуючою, тому він має право на продовження судового розгляду в загальному порядку. Обвинувачений ОСОБА_12 зазначив, що йому зрозумілі наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, він не бажає продовжувати судовий розгляд та просив закрити провадження і така його правова позиція є добровільною та не є наслідком погроз чи обіцянок.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив проти закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження за епізодами 29.08.2022, 02.11.2022 та 05.10.2022 щодо ОСОБА_3 .

За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

За приписами ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».

Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, ст. 51 КУпАП була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 зробила висновок, що зміна до ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта НМ для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 НМ..

Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2481 грн.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_3 інкримінується вчинення:

-незаконне заволодіння 29.08.2022 чужим майном шляхом обману (шахрайство), грошовими коштами у сумі 890 грн належних потерпілій ОСОБА_8 , тобто шахрайство, кваліфікуючою ознакою якого є «вчинене повторно», «вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки», «вчинене організованою групою»;

-незаконне заволодіння 02.11.2022 чужим майном шляхом обману (шахрайство), грошовими коштами у сумі 2190 грн належних потерпілому ОСОБА_9 , тобто шахрайство, кваліфікуючою ознакою якого є «вчинене повторно», «за попередньою змовою групою осіб», «вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки»;

-у незаконне заволодіння 05.10.2022 чужим майном шляхом обману (шахрайство), грошовими коштами у сумі 2476 грн належних потерпілому ОСОБА_10 , тобто шахрайство, кваліфікуючою ознакою якого є «вчинене повторно», «вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки»;

Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1ст. 284 цього Кодексу.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав згоду на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Оскільки закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 за зазначеними епізодами, втратив чинність, а обвинувачений надав згоду на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження.

Керуючись ст. 284, 370-372, 479-2 КПК України, суд

постановив:

Клопотання захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_7 задовольнити.

Кримінальне провадження № 12022200000000116 від 16.07.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України за епізодом незаконного заволодіння 29.08.2022 чужим майном шляхом обману (шахрайство), грошовими коштами у сумі 890 грн належних потерпілій ОСОБА_8 , ч. 3 ст. 190 КК України за епізодами незаконного заволодіння 05.10.2022 чужим майном шляхом обману (шахрайство), грошовими коштами у сумі 2476 грн належних потерпілому ОСОБА_10 та 02.11.2022 чужим майном шляхом обману (шахрайство), грошовими коштами у сумі 2190 грн належних потерпілому ОСОБА_9 закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Копію ухвали суду направити до Сумського РУП ГУНП в Сумській області для вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом семи діб з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_1