Ухвала

від 18.11.2024 по справі 935/385/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 935/385/20 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р. О.

Категорія 77 Доповідач Павицька Т. М.

У Х В А Л А

18 листопада 2024 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого: Павицької Т.М.,

суддів: Трояновської Г.С., Борисюка Р.М.

вирішуючи питання відповідно до вимог ст. 359 ЦПК України про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 06 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Коростишівський комунальник» про поновлення на роботі, відшкодування шкоди, не отриманого доходу, визнання вини в переслідуванні та затримці виплати по листку непрацездатності, визнання вини у знищенні та крадіжці речей, в несвоєчасній виплаті заробітної плати, невидачі спецодягу, невнесення в трудову книжку заохочень, невидачі інформації, визнання незаконним рішення ради трудового колективу, визнання вини в нанесенні шкоди винахідницьким правам, визнання вини в невиплаті одноразової допомоги у зв`язку з нещасним випадком, визнання вини в стягненні 1% від зарплати за допомогу при тимчасовій непрацездатності та інших платежів,

в с т а н о в и в:

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 06 вересня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ в.о. директора КП «Коростишівський комунальник» №12-к від 14.01.2020 «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » Поновлено ОСОБА_1 на посаді двірника КП «Коростишівський комунальник» з 15.01.2020. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі допущено до негайного виконання. Стягнуто з КП «Коростишівський комунальник» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.01.2020 по 15.01.2021 в сумі 38 269,56 грн та 10 000 грн моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовлено. Допущено негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць в частині середнього заробітку. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог, 17 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка зареєстрована в Житомирському апеляційному суді - 28 жовтня 2024 року.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 06 вересня 2024 року залишено без руху, оскільки скаржником не дотримано вимог до форми та змісту апеляційної скарги, визначених в ст. 356 ЦПК України, а саме не зазначено в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції, а також несплати судового збору. Надано апелянту строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зокрема для подання належним чином оформленої апеляційної скарги, яка відповідатиме вимогам ст. 356 ЦПК України з відповідною кількістю копій та доданих письмових матеріалів, а також документу, що підтверджує сплату судового збору. Роз`яснено, що у випадку невиконання вимог ухвали, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та такою, що підлягає поверненню.

Згідно розписки від 31.10.2024 ОСОБА_1 отримав копію ухвали Житомирського апеляційного суду від 30.10.2024 про залишення апеляційної скарги без руху - 31 жовтня 2024 року в приміщенні Житомирського апеляційного суду.

12 листопада 2024 року на електронну адресу суду від ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали Житомирського апеляційного суду від 30.10.2024 надійшла виправлена апеляційна скарга.

Разом з тим, подана виправлена апеляційна скарга не може бути прийнята апеляційним судом, і підлягає поверненню особі, яка її подала, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що подана на виконання вимог ухвали Житомирського апеляційного суду від 30.10.2024 виправлена апеляційна скарга направлялась до суду апеляційної інстанції електронним зв`язком та до неї не долучено протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, на підтвердження підписання та направлення такої апеляційної скарги.

Враховуючи той факт, що апеляційна скарга не підписана скаржником, тому відсутні підстави вважати, що такий документ оформлений відповідно до ст. ст. 43, 356, 357 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи, що дозволяє суду з`ясувати, чи поширюється на цю особу визначене у ч. 1 ст. 352 ЦПК України право на апеляційне оскарження.

Згідно з частинами п`ятою, шостою, восьмою статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис», який діяв на момент вчинення процесуальної дії).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

У відповідності до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», де визначено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (частина перша -друга 2 статті 6 зазначеного Закону).

Положення зазначених законодавчих актів надають електронному цифровому підпису статус аналогу власноручного підпису, створюють правову основу для застосування електронного цифрового підпису і здійснення юридично значущих дій шляхом електронного документообігу. Тобто, електронний підпис:- засвідчує, що підписаний документ надходить від особи, яка його підписала;- є гарантією того, що підписаний документ не зазнав корегування з боку третіх осіб;- позбавляє особу, яка підписала документ, можливості відмовитися від зобов`язань, викладених у цьому документі.

Накладання електронного цифрового підпису (підписування) - це операція, яка здійснюється відправником (підписувачем) документу із використанням його таємного ключа. При виконанні цієї операції на вхід відповідної програми подаються дані, які треба підписати, та таємний ключ підписувача. Програма створює із даних за допомогою таємного ключа унікальний блок даних фіксованого розміру (власний електронний цифровий підпис), який може бути справжнім тільки для цього таємного ключа та саме для цих вхідних даних. Тобто, електронний цифровий підпис - це своєрідний «цифровий відбиток таємного ключа і документа».

Відповідно до частини восьмої статті 14 Цивільного процесуального кодексу України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі №530/544/16 виклав правовий висновок та зазначив, що чинне процесуальне законодавство не забороняє учаснику справи звернутися з процесуальними документами до суду шляхом направлення їх на офіційну електронну адресу суду з обов`язковим скріпленням їх власним електронним цифровим підписом учасника справи.

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі, з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» (частина перша статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Встановлено, що виправлена апеляційна скарга ОСОБА_1 була направлена на офіційну електронну адресу Житомирського апеляційного суду, з електронної пошти апелянта, саме ІНФОРМАЦІЯ_1 - 11 листопада 2024 року, яка зареєстрована в Житомирському апеляційному суді - 12 листопада 2024 року, дана апеляційна скарга не сформована в системі «Електронний суд» та не підписана електронним цифровим підписом апелянта.

Таким чином, надіслані електронною поштою на офіційну електронну адресу суду документи мають статус інформаційного, оскільки, не зазначені докази щодо проведення відповідної реєстрації заявника в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Тобто в порушення вищевказаних процесуальних норм, виправлена апеляційна скарга ОСОБА_1 не підписана останнім та не скріплена електронним цифровим підписом, про що свідчать відомості атачменту листа електронної пошти із переліком вкладень.

Відтак, виправлена апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 06 вересня 2024 року, яка надіслана на електронну адресу Житомирського апеляційного суду підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, №11681/85, §35).

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, ухвала Житомирського апеляційного суду від 30.10.2024 про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_1 не виконана, а тому подана 17 жовтня 2024 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 06 вересня 2024 року підлягає визнанню неподаною та поверненню на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України та ч.2 ст. 357 ЦПК України.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 357 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Враховуючи вищевикладене, оскільки подана електронною поштою виправлена апеляційна скарга не підписана та у відповідності до п. 1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, а також те, що ухвала Житомирського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху не виконана, то відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 357 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із апеляційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення.

Керуючись статтею 185, 357 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Виправлену апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 12 листопада 2024 року визнати неподаною та повернути скаржнику на підставі п. 1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 06 вересня 2024 року - вважати неподаною та повернути заявнику на підставі ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 357 ЦПК України.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала апеляційну скаргу.

Копію апеляційної скарги, відповідно до вимог ч. 8 ст. 357 ЦПК України залишити в Житомирському апеляційному суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді