Ухвала

від 18.11.2024 по справі 203/7434/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/688/24 Справа № 203/7434/23 Суддя у 1-й інстанції - Токар Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

УХВАЛА

про відмову у поверненні судового збору

18 листопада 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Барильської А.П.,

суддів: Макарова М.О., Пищиди М.М.

ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про повернення судового збору по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни, третя особа - Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Експо Страхування про стягнення збитків,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 03 червня 2024 року залишено без змін.

23жовтня 2024року ОСОБА_1 подав заяву про повернення сплаченої ним суми судового збору, з посиланням на те що він відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI він звільнений від сплати судового збору, що узгоджується із висновком колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду в ухвалі про передачу справи № 567/79/23 від 03 липня 2024 року на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 567/79/23.

Справа була витребувана з суду першої інстанції 24 жовтня 2024 року та надійшла до Дніпровського апеляційного суду 12 листопада 2024 року.

Вирішуючи дане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст. 2 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи яка його сплатила за ухвалою суду у разі; зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням) та закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

У вказаній справі позивач ОСОБА_1 звернувся до сду із позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан-Крутоус Л.А. третя особа - ТзДВ СК Експо Страхування, про стягнення збитків.

У своїй заяві про повернення сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги, яка залишена без задоволення, заявник посилається на висновок колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду в ухвалі про передачу справи № 567/79/23 від 03 липня 2024 року на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 567/79/23.

Дійсно ухвалою від 03 липня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу № 567/79/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Свою ухвалу мотивував тим, що державна політика соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) захисників та захисниць України цілеспрямована, системна діяльність органів державної влади щодо забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) захисників та захисниць України шляхом надання їм пільг і гарантій соціального захисту відповідно до законодавства (частина перша статті 1-1 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон № 3551-XII).

Колегія суддів виходила з того, що система соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) захисників та захисниць України сукупність органів державної влади, підприємств, установ, організацій, які взаємодіють між собою та іншими системами державного управління з метою формування та реалізації державної політики у сфері соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) захисників та захисниць України (частина перша статті 1-2 Закону № 3551-XII).

Зазначила, що законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається із цього Закону та інших актів законодавства України (частина перша статті 2 Закону № 3551-XII).

До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни (абзац другий частини першої статті 4 Закону № 3551-XII).

Зауважила, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час (частина перша статті 5 Закону № 3551-XII). Стаття 6 Закону № 3551-XII врегульовує коло осіб, які належать до учасників бойових дій. Відповідно до умов Закону № 3551-XII та наданих суду документів ОСОБА_2 належить до учасників бойових дій. Отже, він має право на перелік пільг, закріплених у статті 12 цього Закону, зокрема, на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (пункт 14).

Зазначила, що предметом спору у справі № 567/79/23 є захист прав та інтересів учасника бойових дій, пов`язаних з відносинами оренди землі, тобто цей спір не пов`язаний із захистом порушених прав ОСОБА_2 саме як учасника бойових дій або з виконанням ним військового обов`язку, або виконанням службових обов`язків.

Наголосила, що у Верховному Суді склалася неоднорідна практика щодо оцінки відповідного правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, та відмови відступити від цього висновку, зазначеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17.

Дніпровський апеляційний суд звертає увагу заявника ОСОБА_1 на те, що ухвалою від 11 вересня 2024 року Велика Палата Верховного Суду повернула справу № 567/79/23 на розгляд колегії суддів Касаційного цивільного суду з підстав недоцільності її розгляду.

В ухвалі від 11вересня 2024року ВеликаПалата ВерховногоСуду вказалапро те,що згідно з відкритими та загальнодоступними даними Офіційного вебпорталу парламенту України, у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).

До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України «Про судовий збір» в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у всіх справах незалежно від характеру порушених прав».

Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).

Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.

Отже, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.

Наведені Третьою судовою палатою Касаційного цивільного суду мотиви про те, що сформульований Великою Палатою Верховного Суду висновок обмежує застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI виключно статтями 12 та 22 Закону № 3551-XII, не підтверджують наявності підстав для прийняття справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду, оскільки висновки, сформульовані нею у наведених постановах, навпаки, є конкретними, однозначними і такими, що позбавляють можливості застосувати пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI у справі, що розглядається.

Велика Палата Верховного Суду вже зауважувала, що саме по собі періодичне передання їй на розгляд справ для вирішення однієї і тієї ж проблеми за відсутності обґрунтованих підстав та лише з мотивів незгоди з раніше сформульованими Великою Палатою Верховного Суду висновками не сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності (див., зокрема, ухвалу від 19 жовтня 2023 року у справі № 465/5184/14-ц).

Велика Палата Верховного Суду не встановила об`єктивних причин відступу від правового висновку, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту.

Керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір»,-

У Х В А Л И В :

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про повернення судового збору по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни, третя особа - Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Експо Страхування , про стягнення збитків

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: М.О. Макаров

М.М. Пищида