Ухвала

від 13.11.2024 по справі 309/2641/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/2641/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Шумило Н.Б.

за участю секретаря судових засідань Кравчук А.В.

представника позивача та третьої особи адвоката Цебрика Л.В.

представників відповідача - адвокатів Сочки В.І., Смик Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород впорядку спрощеногопозовного провадження цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРНАДО», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , про стягнення забезпечувального платежу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Цебрик Любомир Васильович, звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРНАДО», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 5000 (п`ять тисяч) доларів США авансу/забезпечувального платежу та судові витрати.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.04.2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

07.10.2024 від представника відповідача адвоката Кравченка В.В., який діє на підставі ордера серія АР 31199104 поступило клопотання про залишення позову без розгляду.

У клопотаннісеред іншогозазначено,що впровадженні судуперебуває справа№ 309/2641/21,вимоги позову,його предметта підставивипливають занаслідками порушення(надумку позивача)відповідачем умов нотаріально посвідченого попереднього договору від 22.06.2011 року, відповідно до п.6.1. якого сторони взяли на себе зобов`язання 22.06.2018 року оформити договір купівлі-продажу офісного приміщення першого поверху будівлі, площею 93,2 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Позовна заява ґрунтується на невиконанні умов вищезазначеного договору та стягнення авансу/забезпечувального платежу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) доларів США, що передбачено пунктом 5.1 попереднього договору. Зазначений позов пред`явлено у 2022 році.

Разом із тим, у 2018 році ОСОБА_1 (тим самим позивачем) подано до суду позов до ТОВ «Торнадо» (того самого відповідача) про стягнення грошових коштів, у тому числі авансу/забезпечувального платежу (про який йдеться спір у цій справі) у зв`язку з невиконанням Відповідачем умов попереднього договору від 22.06.2011 року (того самого договору) та стягнення інших сум (справа № 309/1919/18). Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.02.2021 року (винесеного до пред`явлення даного позову) у задоволені позову ОСОБА_1 у тому числі про стягнення авансу/забезпечувального платежу (про який йдеться спір у цій справі) відмовлено. Дана справа наразі перебуває в Закарпатському апеляційному суді та 22.12.2022 року зупинена до розгляду цієї справи, оскільки на думку суду «спір між сторонами щодо стягнення забезпечувального платежу у зв`язку із невиконанням умов попереднього договору купівлі-продажу від 22.06.2011 року є первинним…, а тому має преюдиційне значення». Вважають, що апеляційним судом зроблено правильний висновок в частині того, що судовий спір виник у зв`язку із невиконанням умов попереднього договору купівлі продажу від 22.06.2011 року, тобто за тим самим предметом та підставами, які розглядаються у цій судовій справі.

Вважають, що у даному випадку ознаки преюдиціності стосуються саме прийняття рішення у справі № 309/1919/18, спір у якій за предметом і підставами фактично тотожній та виник з одного договору набагато раніше. Просять позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Торнадо» про стягнення коштів, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_2 залишити без розгляду, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Позивач в судове засідання 13.11.2024 в режимі відеоконференції з власних технічних засобів, не з`явилася, при цьому подала заяву про проведення розгляду справи за її відсутності, за участі її представника.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення від нього не надходило.

Заслухавши думку учасників справи, враховуючи вимоги ч.3 ст.211 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити судове засідання за відсутності позивача та третьої особи.

Представники відповідача адвокати Сочка В.І. та Смик Д.П. в судовому засіданні 13.11.2024 підтримали подане предствником відповідача адвокатом Кравченко В.В. клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 257 ЦПК України, з підстав наведених у клопотанні.

У судовому засіданні 13.11.2024 представник позивача адвокат Цебрик Л.В. заперечив щодо клопотання представника відповідача, вважає, що підстав для його задоволення немає. Крім того зазначив, що на розгляді в Закарпатському апеляційному суді перебуває апеляційна скарга на рішення у справі ОСОБА_1 до ТОВ «Торнадо» про стягнення штрафних санкцій за невиконання попереднього договору від 22.06.2011 року та інших коштів, які були сплачені в рахунок купівлі майбутньої квартири, а у даній справі предметом є стягнення лише забезпечувального платежу згідно Попереднього договору. Вказав, що повторне подання клопотання є зловживанням стороною відповідача процесуальними правами, то таке не підлягає розгляду.

Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, заслухавши думку учасників справи, оглянувши матеріали справи що стосуються розгляду даного клопотання, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи № 309/2641/21 слідує, що 23.05.2022 до суду від представника відповідача поступило клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРНАДО» про стягнення коштів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 .

23.09.2022 Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області постановлено у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Сочки В.І. про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРНАДО», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , про стягнення забезпечувального платежу, - відмовити.

Разом з тим, представником відповідача адвокатом Кравченко В.В. 07.10.2024 по справі №309/2641/21 повторно подано до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області клопотання про залишення позову без розгляду.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) дії учасників цивільних правовідносин. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно зі статтею 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

У зв`язку з цим, добросовісність при правовому регулюванні цивільних відносин повинна розглядатися як відповідність реальної поведінки учасників таких відносин вимогам загальносоціальних уявлень про честь і совість. Іншими словами, щоб бути добросовісним, дії та вчинки учасників цивільних відносин мають здійснюватися таким чином, щоб вони викликали схвальну оцінку з боку суспільної моралі, зокрема в аспекті відповідності застосованих засобів правового регулювання тим цілям, які перед ним ставляться. І, навпаки, реалізація правового регулювання цивільних відносин буде недобросовісною, якщо соціальна свідомість відторгає її як таку, що не відповідає задекларованій меті.

Цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1)подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання(заяви)для вирішенняпитання,яке вжевирішено судом,за відсутностіінших підставабо новихобставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2)подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3)подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4)необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5)укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

За змістом наведеної норми, перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

Зловживання правом - це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні особою своїх прав у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі.

Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Заборона зловживання правом по суті випливає з якості рівнозваженості, закладеної такою засадою, як юридична рівність учасників цивільних правовідносин. Ця формула виражає втілення в цивільному праві принципів пропорційності, еквівалентності, справедливості під час реалізації суб`єктивних цивільних прав і виконання юридичних обов`язків.

Здійснення суб`єктивних цивільних прав повинно відбуватись у суворій відповідності до принципів правомірності здійснення суб`єктивних цивільних прав, автономії волі, принципів розумності і добросовісності. Їх сукупність є обов`язковою для застосування при здійсненні усіх без винятку суб`єктивних цивільних прав.

Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі.

Враховуючи те, що судом у вказаній справі було розглянуто клопотання сторони відповідача про залишення позову без розгляду у справі на підставі п.4 ч.1 ст. 257 ЦПК України про що 23.09.2022 було постановлено ухвалу, а також те, що представником відповідача 07.10. 2024 повторно подано таке ж клопотання, суд приходить до висновку, що такі дії сторони відповідача суперечать завданню та основним засадам цивільного судочинства, принципу ефективності судового процесу, порушують права інших учасників судового процесу, та визнаються зловживанням процесуальними правами.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

На підставі наведеного, вказане клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі слід залишити без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 44, 260-261, 352-355 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача адвоката Кравченка В.В. про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРНАДО», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , про стягнення забезпечувального платежу, - залишити без розгляду.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до положень ч. 2 ст.353Цивільногопроцесуальногокодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено - 18 листопада 2024 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатськоїобласті Н.Б. Шумило